Файл: SGMM.pdf

Машини для захистó рослин

хідним патрубками, фільтрувального елемента, двох кришок і клапанного пристрою.

До складу напірної комунікації належать пульт керування і рукави, які з’єднують його з резервуаром, насосом і розпилювачами.

Пульт керування складається з корпусу, в який запресовано сідло клапа- на. До клапана болтами кріпиться гідроциліндр 9, що має відсічний клапан 8. Робочий тиск регулюють клапаном 5, обертаючи маховичок в одному чи іншому напрямку. В корпусі пульта керування є розподільний пристрій 7, який запобігає контакту агресивної робочої рідини з деталями манометра 6. Для регулювання витрати робочої рідини в напірній магістралі встановлено дросельні шайби 11. Редуктор — конічний, одноступінчастий.

Вентиляторний пристрій має два осьових вентилятори 12. Розпилювач 13 ротаційного типу складається із двох зварних дисків з приклепаним до них фланцем.

Карданна передача кріпиться болтами до ВВП трактора і приймального вала обприскувача.

Заправляють обприскувач робочою рідиною від пересувних заправних за- собів через заливну горловину 3 з фільтром.

Обприскувач працює так. Вмикають ВВП трактора. Робоча рідина з резер- вуара 1 через всмоктувальний фільтр 14 надходить до відцентрового насоса 10, звідки подається на пульт керування. Потім частина її через кран 4 надходить у гідромішалку 15 та резервуар 1. За допомогою гідроциліндра 9 відкривають відсічний клапан 8 і робоча рідина під тиском, який регулюють клапаном 5, потрапляє до розподільного трійника і далі через дросельні шайби 11 у при- ймальні камери ротаційних розпилювачів 13. Під дією відцентрових сил, що виникають при обертанні розпилювачів, рідина розпилюється на дрібні крап- лини, які підхоплюються повітряним потоком двох осьових вентиляторів 12 і наносяться на рядки винограду по обидва боки обприскувача.

4.4.2.5. Системи контролю та автоматичного регулювання витрати робочої рідини

Зважаючи на те, що крім високої ефективності обприскування робочими рідинами отрутохімікатів в боротьбі зі шкідниками, хворобами та бур’янами сільськогосподарських культур, можуть бути і негативні наслідки (забруд- нення довкілля, небезпека для здоров’я обслуговуючого персоналу), цей про- цес повинен мати ефективні засоби контролю, що мінімізують шкідливі нас- лідки при його здійсненні.

Особливо важливо дотримуватися заданої норми внесення робочої рідини на одиницю площі. Для цього всі сучасні обприскувачі обладнують або орга- нами ручного керування (регулювальними клапанами, манометрами і покаж- чиками витрат робочої рідини з бака), або органами дистанційного керування з бортовою комп’ютерною системою, яка забезпечує потрібну норму витрати рідини на гектар незалежно від швидкості руху і видає інформацію про кіль- кість обробленої площі, фактично витраченої рідини і залишок її в баку.

На рис. 4.14 показано технологічний процес обприскувача ОПШ-2000 з ди- станційним керуванням.

Під час роботи робоча рідина із бака 2 через кульовий кран 7 і всмокту- вальний фільтр 8 засмоктується мембранно-поршневим насосом 9 і через дро- сельний клапан 6, напірний фільтр 5, блок електрогідроклапанів 4 подається до секцій штанги 1.

225

Розділ 4

правлення робочої рідини із сторонньої місткості заправний рукав з фільт- ром 12 приєднують до кульового крана 7. Вмикають насос 9, який засмоктує рідину з місткості і подає її в бак через гідромішалку 11 і електричний регу- лювальний клапан 3.

При дистанційному або ручному керуванні технологічним процесом обп- рискування забезпечується стабільність вибраної норми внесення за умови попередньо вибраних параметрів обприскування: ширини робочого захвату, витрати робочої рідини за хвилину (за певних тиску в нагнітальній магістра- лі, кількості і розмірів вихідних отворів розпилювачів) та швидкості руху аг- регату.

Проте в реальних умовах під час руху агрегату виникає потреба у збіль- шенні або зменшенні швидкості руху, а це впливає на норму внесення. Тому на сучасних обприскувачах серії ОПШ-2000 можна встановлювати комп’ютерну систему, яка, одержуючи сигнали від датчика швидкості на мікропроцесори, що регулюють подачу рідини, автоматично змінює потріб- ну витрату робочої рідини за хвилину і забезпечує необхідну норму вне- сення.

Якщо спеціалісти із захисту рослин мають інформацію про наявність шкідників, хвороб чи бур’янів у кожній ділянці поля, можна побудувати карту їх заселення. З використанням космічних навігаційних систем або інших систем координат кількість шкідливих об’єктів прив’язується до цих коор- динат. На підставі одержаної інформації з використанням відповідного про- грамного забезпечення будують карту змінних норм внесення робочої ріди- ни, яка враховує реальну наявність шкідливих об’єктів. Цю карту вставля- ють у бортовий комп’ютер обприскувача і агрегат, обладнаний антеною су- путникової навігації, забезпечує потрібну норму внесення для кожної ді-

226

Машини для захистó рослин

лянки поля. Така технологія широко застосовується в розвинених країнах і успішно розробляється в Україні, вона є одним із елементів системи точного землеробства.

Для зменшення непродуктивних витрат отрутохімікатів у молодих садах, де крони незімкнуті, розроблено спеціальний пристрій дискретного обприс- кування ПОД-2, який вмикає подачу робочої рідини, реагуючи на крону. В проміжках між деревами подача робочої рідини вимикається.

4.4.2.6. Технологічне налагодження та організація роботи обприскувачів

Підготовка обприскувачів до роботи і регулювання на заданий режим. Пе- ред початком робіт, пов’язаних із захистом рослин, обприскувачі слід повніс- тю укомплектувати та довести до належного технічного стану. Для цього пе- ревіряють кріплення складальних частин агрегатів на рамі машини, техніч- ний стан шлангів та їх з’єднань, справність заливних, всмоктувальних і напі- рних фільтрів; установлюють і регулюють ланцюгові та пасові передачі. Кар- тери редукторів заповнюють мастилом і змазують деталі машин згідно з за- водською інструкцією.

Після перевірки всіх складальних частин обприскувача здійснюють його об- катування. Спочатку прокручують механізми вручну. Потім обприскувач при- єднують до трактора, вмикають ВВП і, поступово збільшуючи частоту обертан- ня, доводять її до номінальної. Обкатування проводять протягом 10 хв. Після цього ще раз оглядають машину і, якщо виявились недоліки, усувають їх.

Упевнившись у справності всіх вузлів обприскувача, приступають до нала- годження його відповідно до характеру і умов виконуваної роботи.

Задану норму витрати робочих рідин пестицидів Q, л/га, та їх концентра- цію для конкретних умов роботи встановлює агроном із захисту рослин.

В інструкціях з експлуатації, що додаються до кожного обприскувача, є таблиці, в яких наведено норми витрат робочої рідини (л/га), які можна за- безпечити вибором типу розпилювача, тиску робочої рідини в нагнітальній магістралі, витрати робочої рідини за хвилину через один розпилювач (л/хв), швидкості руху агрегату (км/год) для заданої ширини робочого захвату (м) і кількості розпилювачів (n), установлених на штанзі або вентиляторному роз- пилювальному пристрої.

Якщо інструкції з експлуатації обприскувача немає, то його налагодження на заданий режим роботи проводять у такій послідовності.

Залежно від об’єкта обприскування, типу розпилювального робочого орга- на і метеорологічних умов визначають робочу ширину захвату В, м. Вона до- рівнює відстані між осями двох його суміжних проходів. У штангових обприс- кувачах, які безпосередньо наносять розпилену рідину, ця ширина постійна і визначається конструктивними розмірами розподільного пристрою (штанги). Для зменшення ширини робочого захвату штангового обприскувача знімають крайні секції штанги або заглушують відповідну кількість крайніх розпилю- вачів. У вентиляторних обприскувачах, які дистанційно наносять розпилену рідину, ширина робочого захвату залежить здебільшого від потужності вен- тилятора, швидкості та напрямку вітру, а також від кута встановлення сопла до горизонту.

Робоча ширина захвату вентиляторного обприскувача дорівнює ширині обробленої смуги, на якій кількість краплин на одиницю площі відповідає агротехнічним вимогам щодо обприскування певної культури. Кількість кра-

227

Розділ 4

плин, що осідають по ширині оброблюваної смуги, на різній відстані від осі проходження агрегату різна і, як правило, на краях смуги густота покриття поверхні краплинами недостатня. Тому вентиляторними обприскувачами об- прискують з перекриттям смуг, оброблених за два суміжних проходження об- прискувача.

Швидкість обприскувача v, км/г, можна змінювати в широких межах за- лежно від марки трактора, особливостей оброблюваних культур і умов прохід- ності на певній ділянці.

Знаючи робочу ширину і швидкість руху агрегату, обчислюють площу, яку обробить обприскувач за 1 хв, м2/хв,

S = Bv 1000. 60

Якщо норма витрати робочої рідини Q, л/га, то на 1 м2 вона становитиме

Q10 000.

Тоді витрату робочої рідини розпилювачем за хвилину, л/хв, через розпи- лювальний пристрій визначають за формулою

Отже, ми визначили потрібну витрату робочої рідини за хвилину, яка від- повідає заданій нормі Q, л/га, та вибраним технологічним параметрам обпри- скування: ширині захвату В, м, і швидкості руху v, км/год.

Підраховану витрату за хвилину порівнюють з подачею насоса. Вона має бу- ти меншою, ніж подача насоса, оскільки частина рідини з нагнітальної магіст- ралі через гідромішалку і редукційний клапан перепускається в резервуар.

Якщо підрахована витрата за хвилину дорівнює подачі насоса або більша від неї, то слід замінити технологічні параметри обприскування В і v.

Упевнившись, що подача насоса може забезпечити підраховану витрату за хвилину, знаходять параметри розпилювального пристрою, які відповідають цій витраті.

Вибирають кількість розпилювачів n і обчислюють q1, л/хв, за формулою q1 = nq = 600QBvn.

За підрахованою витратою рідини за хвилину через один розпилювач за таблицями можна вибрати діаметр вихідного отвору і тиск робочої рідини.

Після розрахунків та попереднього регулювання механізмів у бак обприску- вача заливають певну кількість води і перевіряють відповідність фактичної ви- трати рідини розрахунковій. Якщо є значні розбіжності, то проводять відповідні корективи, змінюючи тиск у нагнітальній магістралі або тип розпилювача.

Під час роботи обприскувача контролюють витрату рідини та кількість об- робленої площі.

Організація використання обприскувачів. Ефективне виконання робіт, пов’язаних із захистом рослин, у встановлені агротехнічні терміни може бути лише за правильної організації використання машин, приготування робочих рідин і заправленні ними обприскувачів.

228

Машини для захистó рослин

Залежно від вибраної схеми заправлення обприскувачів значною мірою залежить їх продуктивність. Можуть використовуватися такі схеми заправ- лення:

y на поворотній смузі за допомогою пересувного заправного пункту; y обприскувач переїжджає до пункту приготування робочих рідин;

y робочу рідину готують у резервуарах обприскувачів, підвозячи до них воду; y обприскувач заправляється водою з водойми, а робочу рідину готують в

його резервуарі.

Найдоцільніше заправляти обприскувачі біля оброблюваного поля, що за- безпечує підвищення продуктивності на 30…40 %. Для приготування робочих рідин застосовують стаціонарні СЗС-10 або пересувні АПЖ-12 пункти. Для транспортування робочої рідини до обприскувачів використовують заправні візки ЗУ-3,6 або автоцистерни РЖУ-3,6.

Заправляти обприскувачі доцільно з одного боку поля так, щоб одного за- правлення вистачило на площу, кратну довжині двох гонів.

Кількість робочих проходжень агрегату n з одним заправлянням визнача- ють за формулою

n = VQBL104 ,

де V — об’єм рідини в резервуарі, м3; Q — норма витрат робочої рідини, л/га; В — ширина робочого захвату, м; L — довжина гону, м.

Якщо кількість робочих проходжень непарна, то збільшують або зменшу- ють норму виливу робочої рідини, не змінюючи норми витрати препарату.

Обприскування слід здійснювати за сприятливих погодних умов (вологість і температура повітря, швидкість вітру, відсутність опадів), найкраще вранці з 5 до 10 год та ввечері з 17 до 22 год.

На польових культурах схему руху агрегату вибирають залежно від типу обприскувача, напрямку вітру, способу обробітку ґрунту, розміщення лісоза- хисних смуг тощо.

Вентиляторні обприскувачі ОПВ-1200, ОПВ-2000, ОУМ-4, ОП-2000, ОМ-630, ОМ-320 під час обробітку культур суцільної сівби мають рухатись упоперек напрямку вітру або під невеликим кутом до нього. На просапних культурах обприскувачі всіх марок рухаються лише вздовж рядків.

Основний спосіб руху агрегатів при обприскуванні польових культур — човниковий з петльовими (переважно штангові обприскувачі) і безпетльови- ми поворотами (вентиляторні обприскувачі).

Вентиляторні обприскувачі під час оброблення садів рухаються, як прави- ло, човниковим способом з петльовими чи безпетльовими поворотами.

Перед початком робіт обприскувачі регулюють на задану норму витрати робочої рідини відповідно до інструкції з експлуатації. Особливу увагу звер- тають на рівномірність розподілу рідини по ширині захвату. Залежно від конкретних умов проведення робіт вибирають швидкість руху агрегату.

На краях поля за допомогою віх позначають контрольні лінії вмикання і вимикання розпилювальних пристроїв, що дорівнюють ширині поворотної смуги. Якщо є можливість при розворотах виїжджати за межі поля, то пово- ротні смуги не виділяють.

Вибір типу, марки обприскувача і визначення потреби в машинах. Тип об- прискувача вибирають залежно від шкідливого об’єкта (шкідники, хвороби,

229