Файл: SGMM.pdf

Машини для захистó рослин

Рис. 4.6. Типи розпилювальних наконечників:

а – г — відцентрові відповідно польовий, садовий, типу УН і РЦ; д — вихровий; е — дефлектор- ний; є — щілинний; ж — пневматичний; з — пневматичний пульверизаційний; і — обертовий дисковий; к — обертовий циліндричний; 1 — ковпачок; 2 — осердя; 3 — ніпель; 4 і 16 — ущіль- нювальна і регулювальна прокладки; 5 — змінний диск з вихідним отвором; 6 — гумове кільце; 7 — втулка; 8 — корпус; 9 — трубка; 10 — шток; 11 — заглушка; 12 — діафрагма; 13 — сопло для подавання повітря; 14 — стопорний болт; 15 — розпилювальний наконечник; 17 — штуцер; 18 — кронштейн; 19 і 20 — диски; 21 — кришка (кожух); 22 — сітчастий циліндр; 23 — штуцер для підведення робочої рідини; 24 — повітропровід (корпус); 25 — крилатка; 26 — плівкоутво- рювач

За таким самим принципом працює і відцентровий розпилювач типу РЦ

(рис. 4.6, г).

Вихровий розпилювач (рис. 4.6, д) також є різновидом відцентрового. Про- ходячи через камеру завихрення, рідина виходить крізь сопло розпилюваль- ної шайби, обертаючись у вигляді порожнистого конічного факела. Встанов- люючи змінні камери завихрення, за умови однакового типорозміру і постій- ного тиску можна вдвічі змінювати витрату рідини і отримувати різні кути факела розпилювання (10…90° ).

У дефлекторних розпилювачах (рис. 4.6, е) струмінь рідини, виходячи під тиском із сопла круглого перерізу, вдаряється об стінку розміщеного проти нього заглиблення (дефлектора) і подрібнюється на краплинки, утворюючи плоский факел розпилювання.

Дисперсність одержуваного розпилу досить груба, тому такі розпилювачі застосовують для розпилювання рідких добрив.

Щілинний розпилювач (рис. 4.6, є) має вихідний отвір у вигляді вузької щілини, яка розширюється в бік виходу рідини. Проходячи під тиском такий отвір, рідина на виході розширюється і розпилюється, утворюючи плоский ві-

215

Розділ 4

ялоподібний факел. Дисперсність розпилу у щілинних розпилювачах тонша, ніж у дефлекторних. Завдяки плоскому факелу розпилювання їх застосову- ють при стрічковому внесенні гербіцидів.

У пневматичних розпилювачах рідина може подаватись співвісно руху по- вітряного потоку (рис. 4.6, ж) або під кутом до потоку повітря (рис. 4.6, з). У розпилювачі типу сопла Вентурі рідина надходить до конусного плівкоутво- рювача 26 (див. рис. 4.6, ж), де швидкісний повітряний потік розпилює плівку рідини на дрібні краплини. У пневматичному розпилювачі пульверизаційно- го типу (див. рис. 4.6, з) рідина виходить із сопла 15 і зазнає дії струменя по- вітря, що виходить із сопла 13, розпилюється на дрібні краплинки, які підхо- плюються потужним повітряним потоком, створюваним вентилятором, і транспортуються до об’єкта обробки. Положення сопла подачі рідини регулю- ється прокладками 16, а сопло подачі повітря може переміщуватися в отворі кронштейна 18 і фіксуватися болтом 14.

Обертові розпилювачі застосовують при ультрамалооб’ємному обприску- ванні з нормою внесення 1…10 л/га. Найчастіше застосовують розпилювачі у вигляді дисків і барабанів, які швидко обертаються (4000…14 000 хв–1). Таку велику швидкість їм можна надавати від механічних, гідравлічних або елек- тричних приводів. Обертовий дисковий розпилювач (рис. 4.6, і) має вигляд головки, що складається з однієї або кількох пар дисків 19 і 20 діаметром 8…216 мм. Між кожною парою дисків є зазор близько 2,5 мм. Рідина з напір- ної магістралі підводиться до центра дисків, звідси під дією відцентрових сил зміщується до периферії, розтягуючись у тоненьку плівку, яка сходить із зов- нішніх кромок дисків і подрібнюється на краплини діаметром 60…150 мкм. За допомогою спеціальних екранів, розміщених у прохідному перерізі кожуха 21, можна встановити потрібну форму факела розпилу для суцільного або стрічкового обприскування.

При розпилюванні обертовим розпилювачем у вигляді сітчастого циліндра (рис. 4.6, к) рідина через штуцер 23 по трубці надходить у центральну части- ну сітчастого циліндра 22, розподіляючись рівномірно по всій довжині. Потім відцентровою силою вона відкидається до периферії, де зазнає дії сітки бара- бана, яка обертається з великою швидкістю за допомогою крилатки 25 під ді- єю повітряного струменя. Повітряний потік, який надходить через повітро- провід 24, підхоплює розпилені краплинки і транспортує їх на об’єкт обробки. Чим більші діаметр барабана, частота його обертання і щільність рідини, тим менший діаметр краплин. Більшу монодисперсність розпилу дістають при невеликих витратах рідини. Діаметр барабана становить 45…375 мм.

В обприскувачах розпилювачі монтують на розподільних розпилювальних пристроях. Їх поділяють на штангові, вентиляторні, комбіновані розподільні пристрої і брандспойти.

Штангові розподільні пристрої найрівномірніше розподіляють робочу рі- дину по поверхні поля за мінімального впливу вітру. Для обприскування польових культур застосовують горизонтальні (рис. 4.7, а), для обприскуван- ня виноградників — вертикальні (рис. 4.7, б), а для обприскування деяких овочевих культур і бавовнику — комбіновані (рис. 4.7, в) штанги. Горизонта- льні штанги сучасних обприскувачів мають велику (18,0…21,6 м) ширину за- хвату і складаються з окремих секцій фермової конструкції. Конструкцією штанг передбачено легке регулювання її по висоті 0,5…1,9 м та стабілізацію положення відносно поверхні ґрунту. До секції штанг кріплять труби — ко- лектори, на яких установлюють розпилювальні головки. Вони можуть бути в

216

Машини для захистó рослин

одно-, дво-, три- або чотирипозиційному виконанні. За робочого тиску в напір- ній магістралі клапан 3 (рис. 4.8) відкритий, робоча рідина проходить через фільтр 6, вкладиш 7 розпилювача і в диспергованому вигляді наноситься на оброблювані об’єкти. Коли подача рідини в штангу припиняється (на зупин- ках або поворотах), тиск у напірній магістралі знижується, клапан 3 під дією пружини закривається і перекриває надходження рідини з колектора 5 до розпилювача, запобігаючи її вільному витіканню і пов’язаному з ним забруд- ненню довкілля. Застосування багатопозиційних розпилювальних головок з бойонетними затискачами забезпечує швидку зміну розпилювачів або їх від- ключення при повертанні обойми вручну.

Штангові розподільні пристрої можна налагоджувати на суцільне або стрічкове обприскування зміною кута факела розпилу або кроку розміщення розпилювальних головок на штанзі.

Брандспойти (див. рис. 4.6, б) призначені для обприскування вручну окре- мих дерев у садах і лісосмугах, а також у важкодоступних місцях. Вони бува- ють звичайні і далекобійні. Дальність польоту розпилених садовим брандс- пойтом краплин становить 4…8 м, а далекобійним — 12…15 м.

Вентиляторні розподільні пристрої призначені для дистанційного обприс- кування, яке передбачає розпилювання робочої рідини і транспортування утворених краплин за допомогою повітряного потоку до оброблюваного об’єкта. Повітряний потік у них може транспортувати розпилені гідравлічни- ми або ротаційними розпилювачами краплини до рослин, додатково розпи- лювати рідину (після гідравлічного розпилювання) і транспортувати її, повні- стю розпилювати робочу рідину на дрібні краплини та переносити їх на рос- лини. В останньому випадку використовують пневматичні розпилювачі (див.

рис. 4.6, ж, з).

Для створення повітряного потоку застосовують вентилятори двох ти- пів: осьові і відцентрові. Подача відцентрових вентиляторів становить

217

Розділ 4

1,38…8,35 м3/с, а швидкість повітряного потоку, створюваного ними, — 70…160 м/с, що забезпечує додаткове або повне розпилювання робочої рідини і транспортування краплинок на оброблювані рослини. Подача осьових вен- тиляторів становить 8,35…27,8 м3/с, а швидкість створюваного повітряного потоку — 30…50 м/с. Такі вентилятори здебільшого транспортують попере- дньо розпилену робочу рідину на оброблювані рослини.

Як правило, вентилятори з круглим отвором мають звужене конічне (рис. 4.9, а) або розширене конічне вихідні сопла (рис. 4.9, в), а з прямокутним отвором — щілиноподібне (рис. 4.9, б). Перші два сопла використовують при звичайному і малооб’ємному обприскуванні, третє обладнано обертовими дисковими розпилювачами і призначене для ультрамалооб’ємного обприс- кування.

Рис. 4.9. Схеми вентиляторних розподільних пристроїв:

а — осьовий з конічним звужувальним соплом; б — відцентровий з прямокутним (щілинопо- дібним) соплом; в — осьовий з конічним розширювальним соплом; 1 — лопать вентилятора; 2 — дифузор; 3 — циліндр; 4 — ковпак; 5 — наконечник; 6 — редуктор; 7 — обертовий диско- вий розпилювач

Комбіновані або пневмоштангові пристрої бувають двох різновидів. В од- ному з варіантів кілька вентиляторів спільно з обертовими дисковими роз- пилювачами встановлюють уздовж штанги і приводять в обертання гідро- моторами. У другому варіанті — до несівної металевої конструкції штанги приєднують виготовлену з поліхлорвінілової плівки циліндричну оболонку, яка надувається повітрям за допомогою вентилятора. В нижній частині обо- лонки є отвори (діаметром > 40 мм), напроти яких на колекторі розміщені розпилювачі.

Повітряні потоки, які проходять крізь отвори оболонки, захоплюють крап- лини робочої рідини, дисперговані розпилювачами, і подають їх на оброблю- вані рослини.

Пневмоштанговий розподільний пристрій дає змогу працювати й у вітряну погоду, не знижуючи якості й ефективності оброблення рослин, а також на

60% знижувати витрату отрутохімікатів.

Заправні пристрої обприскувачів призначені для заповнення бака обприс-

кувача робочою рідиною або водою, якщо технологією передбачено приготу- вання робочої рідини безпосередньо в баку обприскувача. Як заправні при- строї раніше використовували вакуумні ежектори, які встановлювали на ви- хлопну трубу трактора, або гідравлічні ежектори, до яких під великим тиском підводилась робоча рідина. На сучасних обприскувачах, які комплектуються високопродуктивними (> 200 л/хв) мембранно-поршневими насосами, заправ- лення здійснюють цим самим насосом, приєднуючи до його всмоктувальної

218

Машини для захистó рослин

магістралі заправний рукав, а нагнітальну магістраль переключають на пе- релив рідини в бак.

Мішалки призначені для забезпечення сталої концентрації розчину про- тягом спорожнення резервуара та запобігання осіданню на дно нерозчинних пестицидів. Вони бувають гідравлічними, пневматичними та механічними

труба з отворами, до якої підводиться по- вітря. Виходячи крізь отвори в резервуар, повітря перемішує рідину.

Лопатева мішалка має вигляд вала із привареними лопатями під певним кутом. Під час обертання вала лопаті перемішують рідину.

Гвинтова мішалка — це трилопатевий гвинт, який, обертаючись з великою швидкістю, інтенсивно перемішує рідину в резервуарі.

Резервуари (баки) призначені для розміщення робочої рідини (в окремих випадках і для її підготовки) та забезпечення робочого процесу обприскувача протягом певного часу. Місткість баків залежить від типу обприскувача та норм внесення, на які він розрахований. При цьому виходять з того, щоб міст- кості бака вистачало для роботи протягом півзміни або цілої зміни. Форму і розміри баків вибирають з таким розрахунком, щоб у них не було «мертвих зон», в яких міг би накопичуватись осад. У верхній частині бак має горловину

зфільтром, у нижній — відстійник зі спускною пробкою. Баки обладнують, як правило, рівнемірами поплавкового типу. Баки малої місткості виготовлюють

зполіетилену, великої — з склопластику або поліестера, армованого склово- локном.

Обприскувачі мають раму, конструкція якої залежить від типу обприску- вача, ходову частину, всмоктувальну і нагнітальну комунікації з відповідною арматурою, пультами ручного чи дистанційного керування технологічним процесом, можуть бути обладнанні пінними маркерами і комп’ютерною сис- темою.

4.4.2.3. Штангові обприскувачі

Обприскувач напівпричіпний штанговий ОПШ-2000 (рис. 4.11) призначе-

ний для суцільного обприскування об’єктів обробки робочими рідинами пес- тицидів або рідкими мінеральними добривами типу КАС (карбамідно- аміачної селітри). Агрегатується з тракторами класу 1,4 – 2. Обприскувач ви- пускають у семи модифікаціях, які залежно від потреби замовника можуть мати різну комплектацію.

Обприскувач складається із шасі, бака 1 для робочої рідини з гідравліч- ною мішалкою 14, мембранно-поршневого насоса 5, пульта керування, до

219