Файл: SGMM.pdf

Розділ 8

Розділ 8

МАШИНИ, АГРЕГАТИ, КОМПЛЕКСИ ДЛЯ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ЗЕРНА І ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ

358

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

фракції. Калібрують насіння кукурудзи, буряків, соняшнику тощо з метою більш рівномірного розподілу насіння в рядках.

Основними показниками, що визначають якість очищення та сортування, є чистота зернового матеріалу, схожість насіння, абсолютна або питома вага і вирівняність за розмірами. Раціональні вагові і розмірні межі матеріалу встановлюються агротехнічними вимогами, державними стандартами і базис- ними кондиціями.

Агротехнічні вимоги. В результаті післязбиральної обробки зерно доводять до кондицій, установлених на продовольчий, фуражний і насіннєвий матеріал.

Продовольче зерно поділяють на дві групи кондицій — базисну і небазис- ну. Базисні кондиції встановлені для кожної культури. Наприклад, для ярої пшениці базисної кондиції встановлені такі показники якості: чистота не ниж- че ніж 97 %, домішок не більш як 1 % і зернових (у тому числі дроблених зе- рен) не більше ніж 2 %, вологість зерна — 14...16 %. Для зерна небазисної кондиції також встановлене обмеження за кількістю домішок — бур’янів (не більше ніж 5 %) і зернових (не більш як 10 %). Вартість такого зерна нижча.

Насіння зернових та зернобобових культур має відповідати трьом класам: І клас — містить 99 % насіння основної культури при схожості 90 % і не біль- ше ніж 10 шт./кг насіння інших культур, у тому числі 5 шт./кг насіння бур’янів; ІІ клас — 98,5 % основної культури при схожості 90...95 % і не більш як 100 шт./кг насіння інших культур, у тому числі бур’янів 75 шт./кг; ІІІ клас — відповідно 98 і 85...90 % і насіння інших культур відповідно — 300 і 200 шт/кг.

Зерноочисні машини при заданій продуктивності й засміченості зерна за один пропуск мають очищати зерно відповідно до вимог щодо продовольчого зерна і посівного матеріалу.

Машини мають бути: універсальними, пристосованими для доведення зер- на і насіння різних сільськогосподарських культур до потрібних кондицій, встановлених стандартами; легко регульованими; зручними в експлуатації; безпечними в роботі; відповідати нормам санітарії.

8.1.2. Способи очищення і сортування зерна. Класифікація машин

Застосовують певні способи очищення і сортування зерна, зокрема розпо- діл насіння:

y повітряним потоком;

yза розмірами на решетах;

yза розмірами на трієрах;

yза щільністю і питомою вагою;

yза властивостями його поверхні;

yза електричними властивостями.

Розподіл насіння повітряним потоком ґрунтується на відмінностях аероди- намічних властивостей насіння і домішок (парусності, маси, розмірів, стану і форми тощо). Основним показником аеродинамічних властивостей є критич- на швидкість, при якій частинка перебуває у зваженому стані, тобто витає. Важливим показником аеродинамічних властивостей є коефіцієнт паруснос- ті, який характеризує властивість частинки здійснювати опір повітряному потоку.

При відносному русі тіла в повітрі виникає опір, який залежить від форми, стану поверхні, маси тіла і його розміщення в повітряному середовищі. Чим більший цей опір, тим раніше воно впаде.

359

Розділ 8

Повітряний потік створюється в аспіраторах нагнітальними або всмокту- вальними вентиляторами відцентрового або діаметрального типу і за напрям- ком може бути горизонтальний, похилий та вертикальний.

У похилому або горизонтальному повітряному потоці (рис. 8.1, а) ворох 3,

що висипається із бункера, підхоплюється повітряним потоком і зерно потра- пляє у відділення важкої фракції 2, а легкі домішки — у відділення легкої фракції 1.

Рис. 8.1. Розподіл насіння повітряним потоком за аеродинамічними властивостями:

а — напірний похилий потік: 1 — відділення легкої фракції; 2 — відділення важкої фракції (зерна); 3 — ворох; б — аспіратор з відцентровим вентилятором: 1 — відокремлення легких домішок; 2 — решето; в — аспіратор з діаметральним вентилятором; 1 — повітряний потік; 2 — решето; 3 — легкі домішки

У вертикальному повітряному потоці (рис. 8.1, б, в) легкі домішки вороху,

який переміщується по решету 2, засмоктуються (рис. 8.1, б) або підхоплю- ються (рис. 8.1, в) і виносяться в осаджувальну камеру, а зерно (важка фрак- ція) переміщується по поверхні решета.

Розподіл вороху може відбуватися лише тоді, коли критичні швидкості зер- на і домішок, що перебувають у зваженому стані, різні.

Розподіл насіння за розмірами на решетах. Будь-яке об’ємне тіло має три розміри: товщину, ширину (поперечний переріз) і довжину (рис. 8.2, а).

За товщиною і шириною ворох розділяють на плоских і циліндричних ре- шетах. Плоскі решета можуть мати прямокутні (рис. 8.2, б), круглі (рис. 8.2, в) і трикутні (рис. 8.2, г) твори. Решета бувають з отворами, пробитими в мета- левому листі, а також сітчасті — плетені (рис. 8.2, д) і ткані (рис. 8.2, е).

За шириною зерно розді- ляють на решетах з круглими отворами, а за товщиною — з прямокутними. Решета з прямокутними отворами ма-

Рис. 8.2. Розподіл насіння на реше- тах за поперечним перерізом:

а — основні розміри зернини; б і в — розподіл зерна за товщиною і шири- ною на решетах з прямокутними і круглими отворами: 1, 2 і 3 — зер- нина проходить крізь отвір; 4 — зер- нина не проходить крізь отвір; г — розподіл зерна за товщиною і шири- ною на решетах з трикутними отво- рами: 1 і 3 — зернина проходить крізь отвір; 2 — зернина не прохо- дить крізь отвір; д і е — плетені і ткані решета

360

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

ють більшу пропускну здатність, а з круглими — краще відокремлюють довгі та короткі домішки. Решета стандартизовані й мають номери.

Для очищення насіння гречки і такого, що має тригранну форму, застосо- вують решета з трикутними отворами (див. рис. 8.2, г), а для насіння льону — сочевицеподібними. При цьому відбувається розподіл за формою, одночасно за товщиною і шириною. Для калібрування насіння кукурудзи застосовують решета з круглими лункоподібними отворами і гофрованими решетами з продовгуватими отворами.

Під час коливального руху решета зернина на його поверхні займає різні положення. Якщо її розміри (ширина чи товщина) менші за розміри отворів решета, то така зернина пройде крізь отвір у решеті. Цю фракцію називають проходом. Найефективніша сепарація крупного і середнього насіння на ре- шетах з прямокутними отворами відбувається з прискоренням 18...22 м/c2, дрібного — 12...14 м/c2. Зерна, які не пройшли крізь отвори, залишаються на поверхні решета, переміщуються по ньому і зсипаються з його поверхні. Цю фракцію називають сходом.

Залежно від призначення решета поділяють на колосові, сортувальні та підсівні.

Колосові решета відокремлюють зерна крупних домішок (частини стебел, крупне сміття тощо). Їх підбирають за умови, що все зерно і дрібні до- мішки пройшли проходом, а крупні — сходом.

Сортувальні решета розділяють насіння основної культури. При цьому крупне насіння іде сходом, а дрібне — проходом. Для зернових культур застосовують решета з прямокутними отворами.

Підсівні решета виділяють дрібні домішки (мінеральні домішки, на- сіння бур’янів). Використовують решета з круглими отворами діаметром 2...5 мм і прямокутними — 2...2,6 мм завширшки.

У зерноочисних машинах решета розміщують у решітних станах. Решітних станів може бути один, два і більше.

Розподіл насіння за довжиною здійснюють у трієрних циліндрах (рис. 8.3, а). Їх внутрішня поверхня має карманоподібні комірки (рис. 8.3, б), ви- готовлені штампуванням або фрезеруванням, діаметри яких більші або мен- ші від довжини очищуваного насіння. Передбачено 22 розміри комірок діа-

361