Файл: SGMM.pdf

Машини для обробітêó ´рóнтó

безпечується окремо за допомогою регулювальних гвинтів 1 (рис. 1.30). При цьому стовба 2 корпусу має розміщуватися під кутом 90° до поверхні поля.

Напрямок лінії тяги регулюють, щоб забезпечити прямолінійність руху орного агрегату в площині поля. Для цього нижні та центральну тяги трак- тора встановлюють таким чином, щоб вісь начіпного механізму плуга А (рис. 1.31) збігалася з поздовжньою віссю симетрії трактора. Якщо начіпний меха- нізм плуга неможливо розмістити на поздовжній осі симетрії трактора, то на- чіпну систему трактора слід змістити у бік начіпного механізму на 50…160 мм залежно від колії трактора. На сучасних плугах регулювання виконують за допомогою гвинта S, розміщеного між основним та поперечним брусами рами. У процесі роботи перевіряють, щоб не було бічного зміщення агрегату при прямолінійно встановленому рульовому колі. Якщо на тракторі відчувається відхилення у бік зораного поля, то зменшують тягу за допомогою гвинта S, якщо агрегат веде у бік необробленого поля, то її збільшують.

1.6.9. Перспективи розвитку конструкцій плугів

Наприкінці 80-х років ХХ ст. енергоємність продукції рослинництва в Єв- ропі істотно зменшилась. Тому щорічні обсяги традиційної оранки в Україні на рівні 20…25 млн га вже не могли влаштовувати вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції. Зменшення кількості ефективної вологи у ґрунті через глобальне потепління клімату, розвиток водної і вітрової ерозій на 30 % території країни підтверджували потребу у створенні системи ресур- созберігаючих технологій механізованого обробітку ґрунту, зокрема сучасних плугів у зонально зорієнтованих комплексах. Розширення номенклатури сільськогосподарських тракторів у малих та великих класах тягового зусилля зумовлене потребами фермерів на малих за розмірами полях та великих зем- левласників, також потребувало відповідного шлейфу ґрунтообробних зна- рядь, які не вироблялися в Україні. До 80 % ґрунтообробної техніки, що випу- скалась, відрізнялися від світових аналогів агротехнологічно застарілими конструкціями. Натомість, високопродуктивної техніки новітнього покоління, рентабельної лише за високої агротехнічної адаптивності, певного річного

37

Розділ 1

навантаження і високої врожайності не було, що призвело до експансії інозе- мних фірм у цьому секторі ринку техніки.

Отже, комплексне забезпечення рослинництва енергозберігаючими засоба- ми механізації обробітку ґрунту та перехід до ресурсозберігаючих технологій і відповідних комплексів машин, зонально адаптованих, зокрема, до систем «точ- ного землеробства» — це один з найперспективніших напрямів розвитку конструкцій плугів нового покоління. Він передбачає реалізацію на практиці раціонального співвідношення ґрунтообробних знарядь різних типів при ви- рощуванні основних сільськогосподарських культур в Україні, яке зумовлює скорочення (мінімалізацію) щорічних обсягів оранки до 55…45 % посівних площ. Це може бути лише при впровадженні зонально адаптованих комплек- сів ґрунтообробних знарядь. Їх ефективність досягається за рахунок зменшення кількості машин порівняно з існуючими в 2,5 – 3 рази та підвищення їх продук- тивності роботи на 15…40 % порівняно з традиційними засобами механізації. Удосконалюється і впроваджується у виробництво нове сімейство плугів.

Реалізовані в нових плугах технологічні процеси оранки, що належать до інтенсивних технологій вирощування цукрових буряків, кукурудзи, соняш- нику, картоплі, овочів, льону-довгунцю та інших сільськогосподарських куль- тур, дають змогу на 55…61 % зменшити засміченість посівів бур’янами, на 6…11 % підвищити врожайність просапних культур, ефективно вирішити проблему збереження родючості ґрунтів за допомогою високоякісного заорю- вання соломи і листостеблової маси рослин-попередників (до 10 т/га), сидера- тів та органічних добрив (до 100 т/га). Нові плуги в орних агрегатах мають меншу питому енергоємність (при ярусній оранці на 9…32 %), вищу продук- тивність роботи (ярусних — на 27…33 %, оборотних — на 16…20 %, лущиль- ників — на 13…50 %) залежно від режиму, умов виконання оранки та ком- плектації агрегатів порівняно з вітчизняними та зарубіжними аналогами. На фоні високоякісної оранки новими плугами та згідно з умовами і потребами культур створюються можливості зменшення обсягів її виконання.

Серед конструктивних особливостей нових плугів намітилися нові тенден- ції технологічного та технічного характеру. До тенденцій технологічного ха- рактеру належать:

y поява нових корпусів типу «дельфін», що дають змогу виконувати оранку без створення «плужної підошви»;

y розроблення фронтальних плугів, які працюють, укладаючи скибу після її обертання у власну борозну за допомогою так званих «заплужників»;

y поширення оборотних плугів, що здійснюють гладеньку оранку спе- ціальними корпусами з поворотною системою зміни положення основного бруса рами плуга.

Тенденції розвитку конструкцій технічного характеру зумовлені новими технологіями та матеріалами, що застосовуються в машинобудуванні. Вони сприяють підвищенню якості виготовлення, надійності та довговічності робо- чих органів і плугів у цілому.

1.6.10. Заходи безпеки під час роботи з плугами

Перед початком руху орного агрегату треба подати сигнал і, якщо немає небезпеки, плавно, без ривків розпочати рух. Перш ніж підняти (опустити) плуг, слід переконатися, що біля нього нікого немає. У разі заміни лемешів

38

Машини для обробітêó ´рóнтó

під опорні колеса та польові дошки підкладають дерев’яні підставки. Від’єднуючи плуг від трактора, потрібно впевнитися, що стоянкова опора на- дійно зафіксована. Перед транспортуванням напівначіпного оборотного плу- га слід зафіксувати башту рами плуга у транспортному положенні.

Категорично забороняється:

y працювати з несправним плугом;

y перебувати на плузі або регулювати його в процесі роботи; y очищати плуг на ходу або у транспортному положенні;

y ремонтувати плуг, якщо двигун трактора працює;

y транспортувати начіпний плуг при послаблених обмежувальних ланцю- гах начіпної системи трактора;

y пересуватися дорогами з причепами для борін чи котків.

1.7. Розпушувачі

Основою будь-якого розпушувача є клин. Специфіка взаємодії клина з ґрунтовим середовищем така, що під час розпушення ґрунту він роз’єднує йо- го на окремі елементи, які під дією напружень стиску ущільнюються, тобто щільність їх стає більшою, ніж до розпушення (особливо на вологих ґрунтах). Проте за рахунок повітряних проміжків між цими елементами, які в процесі розпушення збільшуються, усереднена щільність ґрунтового середовища зменшується до оптимальних значень і нижче. Руйнування скиби ґрунту клином, за В.П. Горячкіним, поділяють на дві стадії:

1)поступове зминання ґрунту клином, яке розвивається з наростаючим зу- силлям, при цьому зростає ущільнення та кількість ущільнених частинок;

2)зсув по площині, відрив після досягнення максимуму напружень.

1.7.1. Агротехнічні вимоги до розпушувачів

Розпушення ґрунтового середовища клином є одним із найпоширеніших способів поліпшення його властивостей. Обсяги застосування розпушення ґрунту без обертання скиби знаряддями неполицевого типу зростають і най- ближчим часом можуть становити 25...35 % посівних площ в Україні.

Слід зауважити, що розпушувачі застосовуються переважно під І техноло- гічну групу культур, а також на схилових землях, де природний нахил поверх- ні перевищує 3°.

Агротехнічні вимоги до чизелів передбачають їх роботу на глибину 5…22 см,

апри розущільненні підорного шару ґрунту — до 35 см, з 75 %-м розпушен- ням ґрунту, збереженням 60…80 % рослинних решток на поверхні поля й гребінчастістю поверхні, що не перевищує 5 см. Плоскорізи та розпушувачі (чизелі) доцільно ширше використовувати в зонах недостатнього зволоження,

атакож на агрофонах з незначною кількістю рослинних решток замість оран- ки, особливо весняної. Це дає змогу скоротити на 20...40 % терміни проведен- ня основного обробітку ґрунту, зменшити на 6…12 кг/га витрати пального, вирішити загальні проблеми ґрунтозахисту при лімітованому енергозабезпе- ченні.

На вітчизняних заводах серійно випускають ефективні ґрунтообробні зна- ряддя на основі плоскорізних та чизельних робочих органів. У цих розпушу- вальних агрегатах застосовують ефективні ротаційні приставки для подріб-

39

Розділ 1

нення і вирівнювання поверхневого шару ґрунту. Такі знаряддя відіграють важливу роль під час обробітку схилових (3…7°) земель, зокрема, при впро- вадженні контурно-меліоративної ґрунтозахисної системи землеробства. Вони сприяють додатковому накопиченню 12...15 мм продуктивної вологи, тому їх рекомендується використовувати, зокрема, на півдні України. За потреби більш інтенсивного обробітку поверхневого шару ґрунту — подрібнення рос- линних решток — поширюється обробіток чизельними культиваторами, до складу робочих органів яких додаються також дискові секції або окремі диски (ПЩН-2,5, КРН-4,5, КШН-5,6 тощо). Ці знаряддя широко застосовують при основній підготовці ґрунту під зернові культури.

У комбінованих культиваторах для поверхневого обробітку ґрунту забезпе- чується ешелонованість розміщення робочих органів та збільшення загальної ширини захвату. Широко використовуються підпружинені робочі органи з розпушувальними (долотоподібними) або полольними лапами 30...330 мм завширшки, ротаційні подрібнювачі грудок й вирівнювачі поверхні.

1.7.2. Робочі органи та допоміжні елементи розпушувачів

До основних робочих органів розпушувачів належать плоскорізна та чи- зельна лапи, дисковий подрібнювач, котки та ротаційні борони (різних типів). Допоміжними елементами конструкції розпушувача є рама, опорні та транс- портні колеса, подібні до тих, які мають плуги.

Загальний вигляд та деякі конструктивно-технологічні параметри робочих органів розпушувачів наведено на рис. 1.32. Слід зауважити, що матеріали, з

Рис. 1.32. Робочі органи розпушувачів:

1 — стояк; 2 — болт; 3 — лапа; 4 — регулювальні отвори; 5 — стояк глибокорозпушувача; 6 — піддолотник; 7 — накладка; 8 — розпушувач; 9 — долото; 10 — коток-ущільнювач; 11 — диско- вий ніж

40