Файл: Vstup1.doc

.

1 — приймальний бункер; 2 — каменевловлювач; 3 — гвинтова мийка; 4 — зрошувач; 5, 10 — електроприводи; 6 — барабан-подрібнювач; 7 — дека; 8 — во­дяний насос; 9 — фільтр; 11 — ванна для води; 12 —. люк

Малюнок 2.1. Схема подрібнювача ИКС-5М

1 — рама; 2 — диск-активатор; 3 — гвинтова мийка; 4 — ванна; 5,14 — електродвигуни; 6 — лотік; 7 — вивантажувальні лопаті; 8 — дека; 9 — верти­кально ножі; 10 —горизонтально ножі; 11— протирізальний елемент; 12 —кришка; 13 —горизонтально-дискова коренерізка ;15—зрошувач; 16 — транспортер для видалення каміння

Малюнок2.2. Схема подрібнювача-каменевловлювача ИКМ-5

У машині передбачено багаторазове використання во­ди, що значно знижує її втрати на миття коренебульбопло­дів. Із ванни 11 через фільтр 9 вода засмоктується насосом 8 і подається у зрошувач 4 для розбризкування у гвинтовій мийці назустріч коренеплодам. Після миття брудна вода знову надходить у ванну, де перед повторним використан­ням частково відстоюється. У міру забруднення воду ви­пускають через люки 12 у відстійник і далі в каналізацію. Каміння чи інші предмети, що потрапляють у бункер ра­зом з коренебульбоплодами і мають питому вагу більшу ніж у води, при обертанні шнека потрапляють у заглиблен­ня, з якого періодично вибираються вручну.

У разі потреби машину можна використовувати як гвин­тову мийку. При цьому барабан-подрібнювач і деку зні­мають.

Привод гвинтової мийки здійснюється від електродви­гуна 10 потужністю 1,5 кВт через черв'ячний редуктор і ланцюгову передачу,, а барабана-подрібнювача та водяного «насоса — від електродвигуна 5 потужністю 7 кВт через клинопасову передачу.

Подрібнювач-каменевловлювач ИКМ-5 (Малюнок.2.2.) при­значений для відокремлення каміння від коренебульбопло­дів, їх миття і подрібнення на частки розміром до 10 мм (для свиней) або 15 мм (для великої рогатої худоби). Він складається з ванни 4, гвинтової мийки 3 з диском-активатором 2, транспортера 16 для видалення каміння, горизон­тально-дискової коренерізки 13 і рами 1. Робочі органи машини приводяться в дію від окремих електроприводів. Електропривод коренерізки має дві швидкості обертання, що дозволяє регулювати ступінь подрібнення коренеплодів.

До початку роботи машини ванну 4 заповнюють водою. Коренебульбоплоди подають у ванну через завантажуваль­не вікно. Там вони відмиваються від землі вихровим пото­ком води, що створюється диском-активатором. Каміння та інші важкі предмети, що потрапляють у ванну, тонуть у воді і опускаються на диск-активатор. Із нього відцентро­вою силою поступово закидаються в приймальну горловину транспортера-каменевловлювача 16 і виносяться ним за ме­жі мийки. З ванни коренебульбоплоди захоплюються шне­ком 3 і піднімаються вверх, де додатково обмиваються во­дою із зрошувача 15. Забруднена вода зливається патруб­ком у відстійник каналізації. Вимиті коренеплоди надходять до камери подрібнювача. Горизонтальними ножами верх­нього диска коренеплоди розрізаються на стружку, яка над­ходить на середній диск і відцентровою силою відкидається до нерухомої протирізальної деки. Під дією вертикальних ножів 9 і деки відбувається подальше подрібнення корму. Подрібнений продукт через деку потрапляє на нижній диск і його лопатями видаляється з машини.

Зубчасту деку 8 використовують у випадку переробки коренебульбоплодів для свиней. При цьому електродвигун переключають на 1000 об/хв. У разі подрібнення корене­плодів для великої рогатої худоби електродвигун переклю­чають на 500 об/хв, знімають деку, а при необхідності і вер­тикальні ножі, що знаходяться на середньому диску. крупних фракцій знімають зубчасту деку і всі вертика­льні ножі.

При перевантаженні шне­ка або подрібнювача від­кривають кришку 12 для запобігання виникненню поломок машини.

Подрібнювач коренеплодів ИКМ-Ф10.Виконує функції аналогічні ИКМ-5 Малюнок2.3 Він призначений для роботи в технологічних лініях кормоприготування на тваринницьких фермах. Відрізняється конструкцією шнека та на ньому використовується одно швидкісний електродвигун.

Машину використовують також як мийку. Для Цього знімають верхній диск та зубчасту деку, на їх місце ставлять стопор нижнього диска, а електродвигун пере­ключають на 500 об/хв.

Рис. 2.3 - Технологічна схема ИКМ-Ф10: 1-бункер для коренебульбоплодів; 2-конус для видалення грязі; 3-транспортер; 4-шнек; 5-кожух шнека; 6-електродвигун шнека; 7-подрібнювач; 8-електродвигун подрібнювача.

1.3 Обгрунтування напрямку модернізації

Подрібнені коренеплоди є доброю добавкою до кормової суміші і охоче поїдається тваринами. В відповідності з вимогами розміри часток подрібнених коренеплодів для ВРХ мають розміри 5...12 мм. Практика показує, що подрібнювачі, які випускаються серійно, а саме ИКМ-5, ИКС-5М, ДИС-1М, Волгарь-5) не забезпечують такого рівня подрібнення, Окрім того, вони мають низьку експлуатаційну надійність, велику енергоємність і вагу, складну конструкцію, дорогі. При подрібненні кормового буряка даними машинами виділяється велика кількість соку, який розливається через отвори на підлогу кормоцеху, а при попаданні на електричні робочі органи пошкоджує їх.

Скористатися з будь-яким з перечислених подрібнювачів в нашому кормоцеху буде нераціонально. Тому нам необхідно розробити таку конструкцію подрібнювача коренеплодів, яка б виконувала подрібнення з мінімальними затратами електроенергії, праці, із відповідними зоотехнічним вимогам розмірами часток.

Таким подрібнювач на мій погляд повинен бути подрібнювач з дисковим робочим органом з ножами, які мають ріжучу кромку, розміри часток подрібнених коренебульбоплодів будуть відповідати певному зазору між ножами і прорізами а також повинен забезпечувати надійність та безвідмовність у роботі. Розроблений подрібнювач коренебульбоплодів повинен відповідати зоотехнічним вимогам.

1.4 Аналіз конструкцій існуючих подрібнювачів

При приготуванні кормів для ВРХ слід дотримуватися слідуючи зоотехнічних вимог:

• сіно повинно мити приємний запах, зеленуватий колір, в 1 кг має бути 0,42...0,46 кормові одиниці і 48...58 г перетравленого протеїну, 25...35 кг каротину;

• сінаж повинен мати приємний фруктовий запах, жовто-зелений колір, в 1 кг має бути 0,3...0,35 кормові одиниці, 30...60 г перетравленого протеїну, 40 мг каротину, 5 г кальцію, близько 1 г фосфору;

• силос повинен мати кислотність рН-3,5...4,6, не містити плісняви і оцінюватись на 11 балів за шкалою оцінки, мати приємний фруктовий або квашених овочів запах, і містити каротину в 1 кг – 15...25 мг;

• зерно кукурудзи, ячменю, вівса гороху та інших зернобобових культур перед згодовуванням тваринам розмелюють, подрібнюють, плющать. Для ВРХ краще його подрібнювати на частки розміром часток 1,5...3 мм, свиням 0,2...1 мм;

• консервоване зерно (вологість до 30...35%) плющать до мінімальної товщини 0,5 мм. Відхилення не повинне перевищувати ±20%. Кількість зерен з не пошкодженою поверхнею допускається до 1%.;

• коренеплоди мають бути чистими, без гнилі, плісняви, забруднення землею не повинно перевищувати 2...3% за масою, частки після подрібнення мають бути товщиною 10...15 мм;

• кормова суміш повинна бути однорідною (рівномірно вимішаною), без забруднення, мати температуру 12...25⁰С, вологість 25...42%, зберігатися не більше 1,5 години, мати задану кормову поживність і необхідну кількість вітамінів.

Корми поділяються на грубі, соковиті, вологі (рідкі), концентровані, мінеральні, синтетичні та відходи технічної промисловості.

Таблиця 2.1 - Фізико-механічні властивості кормів

Зоотехнічні вимоги подрібнювача зводяться до наступного:

1. Висока продуктивність.

2. Універсальність використання схожих операцій.

3. Змога регулювання ступеня подрібнення і продуктивності.

4. Машина не повинна загромаджувати проходи і затемняти приміщення.

5. Розміри подрібнювача повинні допускати його використання в типових тваринницьких приміщеннях.

6. Зручність очищення від залишків кормів.

7. Надійність в роботі і простота в керуванні.

8. Взаємозаміна робочих органів на випадок їх поломки.

9. Можливість використання засобів автоматики.

10. Простота будови і експлуатації.

11. Він повинен добре подрібнювати і не допускати лишніх витрат.

12. Мати мінімальні енерговитрати.

13. Володіти кращими техніко-економічними показниками.

2. Конструктивна частина

2.1 Розробка варіантів конструктивних схем

Варіант 1. Вданому варіанті двигун знаходиться безпосередньо під диском-подрібнювачем, диск закріплюється на валу двигуна болтовим зєднанням.

Варіант 2. В запропонованому варіанті двигун винесенно на корпус шнека, що дозволяє винести його з агресивного середовища. Диск-подрібнювач закріплюється на валу, який встановлено на двох підшипниках. Також встановлено клинопасову поліклинову передачу, для передачі крутного моменту від двигуна до диска-подрібнювача.

Варіант 3. У цьому варіанті двигун встановлено над подрібнювальною камерою, крутний момент від двигуна до диска передається за допомогою встановленого вала, який зєднується з валом двигуна.