ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.07.2024
Просмотров: 52
Скачиваний: 0
На початку січня 1649 р. Хмельницький повертається до Києва на чолі переможного війська. Збуджений натовп і православне духовенство вітали його, як “ українського Мойсея “, що “ звільнив свій народ від польського рабства”.
Ускладнення між повстанцями. Зборівський трактат.
Навіть після перемог Хмельницького стосунки між поляками та українцями лишилися нез`ясованими. Хоч гетьман усе ще не вирішив розірвати зв`язки з Річчю Посполитою, він знав, що його послідовники рішуче настроєні проти повернення до стану, який існував у 1648 р. Зі свого боку поляки, готові надати незначні поступки козакам, все ж наполягали на поверненні українців під панування шляхти. Ця безвихідь спричинила до повернення певної моделі подій: з року в рік обидві сторони воювали між собою, але не в змозі завдати одна одній рішучої поразки, вони закінчували виснажливі кампанії написанням незадовільних для себе угод, після чого верталися додому, щоб вести військову і дипломатичну підготовку до наступної війни.
Навесні 1649 р. в наступ пішли поляки. З Волині йшли їх основні сили - 25 тис. на чолі з самим королем Яном Казимиром, а через Галичину під командуванням сумнозвісного Яреми Вишневецького рухалося 15-тисячне військо. Вдавшись до своєї звичайної тактики швидкого обманного маневру, Хмельницький і його союзник хан Іслам Гірей 80-тисячним військом обложили Вишневецького у фортеці Збараж. Коли на допомогу Вишневецькому поспішив польський король, Хмельницький раптовим маневром напав на армію Яна Казимира під Зборовом і оточив її. Але якраз коли поляки от-от мали зазнати поразки й під Збаражем і під Зборовом, татарський хан зрадив гетьмана. Підкуплений поляками й побоюючись зміцнення українців, Іслам Гірей відвів своє військо й поставив перед Хмельницьким вимогу укласти угоду з польським королем. За таких обставин гетьманові не залишалося нічого іншого, як погодитися.
18 серпня 1649 р. було підписано Зборівський мир. За ним реєстр установлювався в 40 тис. козаків, польському війську та євреям заборонялося перебувати на Київщині, Чернігівщині та Брацлавщині, де урядові посади дозволялося займати лише козацькій старшині та православній шляхті, а православному митрополитові обіцялося місце в польському сенаті. Хоча всім учасникам повстання дарувалася амністія, більшість селян мали повернутися у кріпацтво. Польській шляхті в свою чергу, навпаки, дозволялося повертатися до своїх володінь. Лише тиск татар змусив Хмельницького піти на цю невигідну угоду, котра викликала широке невдоволення по всій Україні. Але оскільки поляки вважали, що поступилися надто великим, а козаки були переконані, що отримали замало, ця угода так і не була повністю виконана.
Хронологія національно-визвольної війни
|
Дата |
Подія |
Зміст |
|
1648 р. |
Антипольськє повстання на Запорозькій Січі під проводом Богдана Хмельницького |
Початок визвольної війни. Слідом за запорожцями на боротьбу піднялись усі верстви українського населення |
|
1648-1657 pp. |
Гетьманство Б. Хмельницького |
Після втечі з-під арешту на Січ, козаки обирають Б. Хмельницького гетьманом |
|
1648 р., лютий |
Союзний договір із Кримом |
Хмельницький використовує суперечності між Кримським ханством і Польщею. Хан допомагає козакам кіннотою |
|
1648 р., травень |
Перемога козацького війська під Жовтими Водами |
Народний рух охоплює вже майже всю Наддніпрянщину |
|
1648 р., червень |
Перемога Б. Хмельницького під Корсунем |
Україну звільнено від польського війська |
|
1648 р., 1 грудень |
Урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва |
Апофеоз національно-визвольної війни українського народу. Б. Хмельницький зустрічається з Патріархом Єрусалимським. За допомогою київського духовенства сформульовано програму створення Української держави |
|
1649 р. |
Укладення договору з турецьким султаном |
Козаки отримують право вільного плавання Чорним морем |
|
1649 р. |
Розгром польського війська під Зборовом |
Статті Зборівського мирного договору: реєстр — 40 тис. чоловік; під гетьманським управлінням — Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства; ті, хто залишився поза реєстром, повертаються до тих самих поміщиків. Питання про збереження унії виноситься на засідання сейму. Обидві сторони незадоволені договором: козаки — бо не всю Україну звільнено і навіть на козацькій території більшість селянства не отримала свободи; поляки вважають, що пішли на занадто великі поступки козакам |
|
1650 р., січень |
Повстання козаків на Запорожжі |
Січ вимагає перегляду Зборівського договору, обирає новим гетьманом Худолія. За наказом Хмельницького повстання жорстоко придушене, Худолій страчений |
|
1650 p., 1 вересень |
Союзний договір з Молдавією |
Господар Молдавії Василь Лупул зобов'язується не допомагати Польщі; тим самим Україна забезпечує свій лівий фланг |
|
1651 p., 10 лютого |
Напад польського шляхетського війська на прикордонні заслони селянсько-козацьких полків на Брацлавщині |
Народно-визвольний рух в Україні знову набирає сили, і починається новий етап війни |
|
1651 p., червень |
Битва під Берестечком |
Українці зазнають поразки через зраду кримського хана, який бере у полон Б. Хмельницького |
|
1651 p. |
Розрив молдавським господарем угоди з Україною |
Після поразки селянсько-козацького війська під Берестечком Лупул відкрито переходить на бік Польщі |
|
1651 p., вересень |
Бої між селянсько-козацькими військами та об'єднаною польсько-литовською армією під Білою Церквою |
За Білоцерківським договором реєстр скорочується до 20 000. Під контролем козаків залишається тільки Київщина. Поділля, Волинь, Чернігівщина знову відходять до Польщі. Польська шляхта повертається на українські землі |
|
1651 p., жовтень |
Пропозиція Військові Запорозькому перейти у підданство до турецького султана |
Б. Хмельницький відхиляє пропозицію, але водночас просить у султана допомоги |
|
1652 p., травень |
Розгром військом Б. Хмельницького польської армії під Батогом |
Українські війська займають територію по р. Случ |
|
1652 р., 21 серпня |
Шлюб сина гетьмана Тимоша із дочкою молдавського господаря |
Відновлюється союз з Молдавією. Б. Хмельницький зобов'язується захищати Молдавію від ворогів |
|
1653 p., жовтень |
Земський собор у Москві |
Знову розглядається питання про приєднання України до Росії |
|
1654 р., 8 січня |
Переяславська рада |
Рада ухвалює перехід України у підданство московського царя на правах широкої автономії |
|
1654 р., березень |
Березневі статті |
Встановлюють політичний і правовий статус України у складі Російської держави |
|
1654-1667 pp. |
Війна Російської держави з Польщею |
Згідно з умовами Переяславського договору |
|
1656 р. |
Угода Москви із Польщею у Вільні (Віленське перемир'я) |
Поляки обіцяють після смерті короля Яна Казимира обрати новим королем царя Олексія Михайловича. Українських делегатів до переговорів не допускають. По суті цар зраджує інтересам України |
|
1657 р., січень |
Угода Б.Хмельницького зі і шведським королем Карлом-Густавом та угорським князем Семигородським Ракошем про військовий союз проти Польщі |
За умовою до Швеції мала відійти Велика Польща, Лівонія і Ґданськ; курфюрстові Бранденбурзькому — Прусія; до Угорщини — Мала Польща, Литва, Мазовщина та Польська частина Галичини; всі інші території України ставали самостійними |
|
1657 p., березень — червень |
Спільний зі шведами й угорцями похід на Польщу |
Кампанія починається вдало (навіть було здобуто Варшаву), але допомога, яку надали Польщі Австрія та Крим, а також розбрат між союзниками, спричинилися до загальної невдачі |
|
1657 р., 27 липня |
Смерть Богдана Хмельницького |
Козацька старшина обіцяє Хмельницькому «обрати» гетьманом його сина Юрія |
Висновки
Важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг української історії Б.Хмельницький. Хмельницький відновлює український політичний організм там, де він давно перестав існувати, створює могутнє високоорганізоване військо з юрби не керованого селянства і козаків; у гущі народу, зрадженого старою верхівкою, він знаходить і згуртовує довкола себе нових діяльних ватажків. І, що найважливіше, у суспільстві, позбавленому впевненості в собі й виразного відчуття самобутності, він відроджує почуття гордості і рішучості боронити свої інтереси. Незалежно від тонкощів наукових оцінок український народ завжди проявляв любов до “ батька Богдана “. у свідомості величезної більшості українців, починаючи з тих часів аж дотепер, Хмельницький залишається великим визволителем, героїчною постаттю, яка силою своєї індивідуальності й розуму підняла їх з багатовікового паралічу бездіяльності та безнадії й вивела на шлях національного і соціально-економічного звільнення.
Список літератури.
Грабовецький В. Західноукраїнські землі в період народно-визвольної війни 1648 - 1654 р. р. - К. 1972 р.
Крип`якевич І. Історія України . - Львів. 1991 р.
Субтельний О. Історія України . - Київ. 1991 р.
Меріме П. Українські козаки та їхні гетьмани. Богдан Хмельницький. - Львів, - 1990.