ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 08.07.2024
Просмотров: 16
Скачиваний: 0
Тема № 27. Біосинтез білків та його регуляція.
Актуальність теми
Білки – це генетично детермінована система, яка генетично запрограмована специфічним набором для кожного індивідуума притаманних тільки йому білкових молекул і з якими пов’язана сутність життя. Порушення структури білків, які можуть виникнути внаслідок помилок синтезу, в організмі людини призводять до розвитку патологічних станів (молекулярних хвороб). Причиною молекулярних хвороб є мутації, які призводять до порушення синтезу ферментів та транспортних білків. Мутації спричиняють зміни процесів передачі та реалізації генетичної інформації. У клітинах існують захисні механізми, що забезпечують точність збереження і передачі генетичної інформації - це система репарації ДНК. Знання молекулярних механізмів виникнення мутацій і функціонування репарації ДНК є фундаментальними для майбутніх фармацевтів, метою яких може бути не лише діагностика спадкових захворювань, а й створення новітніх методів лікування тих хвороб, які на цей час не мають ефективних підходів до терапії.
Мета заняття:
-
знати загальні закономірності синтезу білків, етапи цього процесу, можливі механізми виникнення та розвитку спадкових захворювань.
-
уміти пояснювати молекулярні механізми і регуляцію трансляції.
-
засвоїти механізм дії антибіотиків та інших інгібіторів синтезу білків.
Конкретні завдання:
-
Характеризувати генетичний код і його властивості.
-
Трактувати поняття білок–синтезуючої системи в рибосомах.
-
Пояснювати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів.
-
Пояснювати біохімічні процеси посттрансляційної модифікації пептидних ланцюгів.
-
Пояснювати механізми експресії генів прокаріотів на прикладі lac-оперону.
-
Пояснювати вплив фізіологічно активних сполук й антибіотиків на процеси трансляції.
-
Характеризувати механізми противірусної дії інтерферонів та блокування трансляції дифтерійним токсином.
Теоретичні питання
-
Генетичний (біологічний) код; триплетна структура коду, його властивості. Таблиця генетичного коду.
-
Рибосомальна білоксинтезуюча система. Компоненти білоксинтезуючої системи рибосом.
-
Транспортні РНК та активація амінокислот. Аміноацил–тРНК–синтетази.
-
Етапи та механізми трансляції: ініціація, елонгація, термінація. Ініціюючі та термінуючі кодони мРНК; роль білкових факторів рибосом в трансляції.
-
Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів.
-
Регуляція експресії генів прокаріотів: схема регуляції за Ф.Жакобом та Ж.Моно. Будова Lac-оперону E.Coli: структурні та контрольні гени; промотор, оператор; регуляторний ген та утворення білкових репресорів.
-
Особливості будови та експресії геному еукаріотів. Молекулярна організація ДНК еукаріотів (екзони, інтрони; послідовності, що повторюються). Регуляція експресії генів еукаріотів на рівні транскрипції; cистема транскрипційних сигналів - промоторні послідовності, енхансери, атенюатори, сайленсери.
-
Регуляція трансляції. Молекулярні механізми контролю трансляції на прикладі біосинтезу глобіну.
-
Вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції. Антибіотики – інгібітори транскрипції та трансляції у прокаріотів та еукаріотів, їх біомедичне застосування.
-
Біохімічні механізми противірусної дії інтерферонів. Блокування біосинтезу білка дифтерійним токсином (АДФ–рибозилювання факторів трансляції).
Література
Основна:
-
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.
-
Вороніна Л.Н., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.Н. та ін. Біологічна хімія.- Харків.: Основа, 2000.-.608с.
-
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.
-
Клінічна біохімія/За ред.. Склярова О.Я. - Київ: Медицина, 2006. – 432 с.
-
Лекції, які читаються на кафедрі.
Додаткова:
1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина,1990. – 542 с.
2. Строев Е.А., Биологическая химия.М.:Высшая школа,1986. – 479с.