Файл: Питання_до_іспиту_2018 Історія економічної думки ШПОРЫ.docx

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 21.02.2019

Просмотров: 866

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

1. Предмет та метод історії економічної думки..

2. Періодизація історії економічної думки.

3. Економічних погляди епохи Стародавнього світу.

4. Особливості формування економічних поглядів в період Середньовіччя.

5. Особливості становлення та розвитку меркантилізму.

6. Економічні погляди П. Л. Буагільбера (1646-1714).

7. Економічні погляди В. Петті (1623-1687).

8. Р. Кантильон – фундатор наукового етапу ґенези класичного напрямку

9. Загальна характеристика економічних поглядів школи фізіократії.

10. А. Сміт (1723-1790) про капітал, його нагромадження та застосування. Вчення про продуктивну та непродуктивну працю. Економічна політика в

11. А. Сміт (1723-1790) про складові частини ціни товару. «Догма» Сміта. Фактори, що визначають рівень зарплати, прибутку, ренти. Про природну і ринкову ціну товарів.

12. Вчення Д. Рікардо про земельну ренту, заробітну плату та прибуток.

13. Дж. С. Мілль (1806-1873) – систематизатор та класифікатор вчення

14. Наукові надбання Ж. Б. Сея (1776-1832).

15. Наукові здобутки Т. Р. Мальтуса (1766-1834).

16. Ж. Ш. Л. Сімонд де Сісмонді (1773-1842) як перший критик основ класичної буржуазної політекономії.

17. Марксизм: загальна характеристика та історична доля.

18.Система національної політичної економії в Німеччині. Основні етапи розвитку та провідні положення старої і нової історичної шкіл.

19. Найновіша історична школа. В. Зомбарт (1863-1941) та М. Вебер

20. Загальна характеристика маржиналізму.

21. Розвиток А. Маршаллом (1842-1924) теорії попиту та пропозиції. Зрівноважена модель. Вплив фактору часу на рівноважну ціну.

22. Розвиток кембриджської школи в працях А. С. Пігу (1877-1959).

23. Американське відгалуження неокласики. Дж. Б. Кларк (1847-1933).

24. Соціалізація інвестицій і теорія зайнятості Дж. М. Кейнса (1883-1946). Рекомендації щодо державного регулювання економіки.

25. Старий інституціоналізм початку ХХ ст.

26. Економічні погляди представниківнеоінституціоналізму.

27. Теорія соціального ринкового господарства. Л. Ерхард(1897-1977).

28. Теорія «економіки пропозиції». Вплив фіскальної політики на ділову активність. Крива Лаффера.

29. Теорія «раціональних передбачень». Р. Лукас (1937).

30. Причини виникнення монетаризму у 70-х рр. ХХ ст. М. Фрідмен. Кількісне рівняння грошей. Монетарне правило щодо держ регулювання.

31. Економічні погляди представників австрійської школи:Л. Мізес (1881-1973) та Ф. Хайек (1899-1992).

32. Економічна теорія М. І. Туган-Барановського (1865-1919).


1. Предмет та метод історії економічної думки..

Вивчення будь-якої науки передбачає спочатку визначення предмета дослідження. Всі сучасні науки умовно поділяються на природничі та суспільні. Серед суспільних наук особливе місце займають науки, що отримали назву економічних. Історія економічної думки належить до загальних суспільних наук.

Слід пам'ятати, що економічна думка це відображення економічної дійсності. Вона – пам'ять економічної теорії. Однак в предметі "Історії, економічних навчань", акцент зроблений не тільки на самі теорії, але і їх реальний вплив на хід економічного розвитку. Вони - об'єктивний фактор економічного розвитку.

Таким чином, предметом науки «Історії економічної думки» є історичний процес виникнення, розвитку, боротьби та зміни економічних ідей у зв'язку із вирішенням завдань господарської практики.

Метод дослідження визначається специфікою об'єкта, що досліджується. Історія економічної думки як одна з фундаментальних економічних наук має свій власний метод в основі якого лежить закон заперечення заперечень, який найбільш повно проявляє себе в еволюційному підході. Іншими словами, завдання цієї науки полягає в поясненні причин зміни однієї економічної думки іншою. Також методи:

  1. Історико-генетичний метод дослідження дає можливість виявити історичні умови розвитку економічних ідей, їх спадковість, загальні закономірності та історичну специфіку в економічних теоріях, взаємозв'язок економічних навчань з політикою та господарською практикою.

  2. Системно-структурний метод дослідження сприяє розумінню еволюції економічної науки як цілісного системного процесу у всій різноманітності його внутрішніх і зовнішніх зв'язків, структурних елементів і рівнів. Іншими словами, розвиток економічної теорії трактується як складний процес, що:

– має певні рівні, підсистеми, елементи і структурні взаємозв'язки;

  1. Проблемно-логічний метод дослідження розкриває глибинні характеристики історії економічних учень на основі виявлення внутрішньої логіки економічних теорій, їх категоріального апарату. Така побудова аналізу дає можливість представити історію економічних навчань як об'єктивно обумовлену історію постановки та вирішення проблем.

  2. Компаративний (порівняльно-історичний) метод дослідження дає можливість виявити загальне і особливе в різних економічних вченнях, простежити взаємодію загального, особливого і одиничного в той чи інший період розвитку економічної науки.

2. Періодизація історії економічної думки.

Існують найрізноманітніші періодизації науки. Однак найбільш фундаментальними є періодизації науки за К. Марксом та Р. Барром.

Марксизм виділяє такі етапи у розвитку економічної науки.

1. Знаходження економічної думки у філософії. Сюди належать економічні погляди Арістотеля, каноністів, В. Петті та т. ін.

2. Розвиток поверхневих (вульгарних поглядів). Особливість полягала в з'ясуванні зовнішніх залежностей, які фіксувалися на поверхневому рівні. Цей етап відрізнявся збором і початком осмислення фактів дійсності. Поверхневий етап економічної думки вперше відобразив меркантилізм.

3. Дослідження теорії багатства. З'являються теорії багатства. Сюди можна віднести вчення А. Сміта, Д. Рікардо та багатьох інших економістів.

4. Після досить глибокого аналізу природи багатства завдання конкретизується у бік пояснення законів функціонування суспільства. Економістом, який відкрив цей етап, був Д. Рікардо. Вінцем же застосування даного підходу став «Капітал» К. Маркса.

5. Після з'ясування законів розвитку суспільства з'являється необхідність у більш тісній прив'язці результатів науки до практики. Дане завдання вирішилось із появою економікс, автором якого є А. Маршалл.



Періодизація за Раймоном Барром виділяє 4 етапи розвитку:

1. Донауковий етап (від часів виникнення економічної думки до 1750 року).

Його особливістю був розгляд суспільства з точки зору окремих його сторін, коли було відсутнє цілісне уявлення про суспільство як про живий організм. До даного етапу віднести праці стародавніх греків та римлян, каноністів, В.Петті, П.Буагільбера. Завершується розглядом Р. Кантильона.

2. Народження економічної науки (1750-1870 роки).

На даному етапі суспільство вже розглядається як органічна цілісність, коли всі його сторони постають як частини єдиного цілого. До цього етапу відносяться фізіократи, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж. Б. Сей. Завершений Дж. С. Міллем. Економічна теорія К. Маркса теж належать до напряму.

3. Відкриття і розробка основоположних теоретичних принципів (1870-1930 роки). Відбувається інтенсивна розробка нових методів дослідження дійсності для тіснішого її зв'язку з практикою. Найбільш значними напрямками були: історична школа в Німеччині, австрійська школа граничної корисності, Лозаннська – з її теорією загальної рівноваги, Кембриджська – з теорією часткової рівноваги.

4. Сучасні дослідження. Поглиблення і розвиток економічної науки після 1930 року. Тут можна умовно виділити ряд підетапів: а) Макроекономічний підхід (Дж. М. Кейнс). б) Дослідження недосконалої конкуренції (Дж. В. Робінсон і Е. Чемберлін). в) Динаміка: коливання, росту та рівноваги. г) Теорія добробуту. д) Конвергенція методів аналізу. Економетрика.

3. Економічних погляди епохи Стародавнього світу.

Экономическая мысль Древнего мира появилась с формированием первого классового общества - рабовладельческого строя. Труд рабов позволял создавать кроме необходимого продукта и излишек, что высвободило часть населения для занятий интеллектуальным трудом. Собственность при рабовладении реализовалась через вкладывание воли одного человека в другого человека. Главным в экономической мысли рабовладения была разработка проблем подчинения одних людей другими, их зависимость или от власти отдельных людей или правителей.

Ксенофонт (430-355 до н.э.) один из первых проанализировал общественное разделение труда заметив его ограниченность размерами рынка. Человек, занимающийся наиболее простой работой, отмечал Ксенофонт, делает ее качественнее. Он первым поставил вопрос о двух фак­торах товара – для обмена и для потребления. Философ был противником использования денег в ростовщических целях. Им же были рассмотрены деньги в их специфических форме в качестве денег и сокровищ. В известной работе “Домострой” он показал хозяйство, работающее на личные нужды производителя, назвав его термином экономика, разработав методы его организации.

Аристотель. Наиболее интересен анализ Аристотелем формы стоимости. Он от­мечает, что вещь может быть использована двояко: 1.Как предмет удовлетворения определенных потребностей. 2.Для обмена. Первое свойство он наз­вал потребительной стоимостью. Анализируя обмен, он указывает, что без него не было бы отношений между людьми, как и без приравнивания не было бы обмена. Он хорошо понимал, что развитие товарного обмена, ведет к появлению денег, а денежное выражение стоимости получает вид цены. Для Аристотеля категории "стоимость" и "достоин­ство" были категориями, тождественно измеряемые деньгами. Отсюда деньгам присуща функция меры стоимости. В отношении рабства Аристотель утверждал, что оно проистекает из законов природы. Одни рождаются прирожденными повелевать другими, другие предназначены для физического труда. Противоречия в обществе можно было бы сгладить, если бы каждый занимался своей функцией. Наиболее важной сферой деятельности Аристотель считал земледелие. Аристотель выделил два типа хозяйства: экономику, которая создает потребительные стоимости для жизни и хрематистику - искусство наживы. Представители этого типа экономики в его трудах подвергались осуждению.





4. Особливості формування поглядів в період Середньовіччя.

Как и при рабовладении, мысль не выделяется в отдельный объект исследования. Она тесно связана с природой. Прежде всего необходимо отметить большое влияние религии на формирование и развитие экономической мысли этого периода. Разработка идеологии господствующего класса становится призванием феодалов-священнослужителей. Ими разрабатываются теологические проблемы, в рамках которых фигурирует экономическая мысль на основе Библии и Корана. Также появляются и воззрения народных масс. Они получают вид программ крестьянских восстаний, ересей. Таким образом, экономическая мысль этой эпохи, в целом, приобретает две характеристики: религиозный и сословный характер.

Одним из величайших мыслителей арабского мира был Ибн–Хальдун.

Мыслитель ввел свою периодизацию истории, различая стадию дикости, "сельской жизни" и "городской жизни" (цивилизация). Для характеристики отношений личной зависимости и подчинения он ввел категорию “мульк”. Мульк принадлежит тому, кто сможет подчинить себе больше людей. Большое значение сыграли в развитии науки разработки философа о стоимости, товаре, деньгах, их функциях, ценах, налогах, разделении труда и т.д. Ибн–Хальдун считал, что в основе обмена товаров лежит труд. Ибн Хальдун считал, что колебания цен на товары определяется их зависимостью между спросом и предложением. Торговлю Ибн-Хальдун называл естественным способом добывания средств к жизни. Особое место заняли проблемы денег. Они основа доходов, накоплений и сокровищ и выступают как мера стоимости. Впервые цена была поставлена в зависимость, с одной стороны от потребностей в товаре, с другой стороны - цену определяют расходы на изготовление.

Один из самых известных представителей классического средневековья – Фома Аквинский. Аквинский писал, что государство должно обеспечить себя всем необходимым. Причем в БОГАТСТВЕ главные не натуральные, а искусственные формы (золото, серебро). Одной из главных его идей стала идея “справедливой цены”. Основой обмена философ считал равенство полезных вещей, которые обмениваются. Феодалы ввиду большей значимости в должны получить больше, чем крестьяне продавая товары выше естественной цены. Таким образом фиксировался простой и сложный труд. Деньги верная мера для материальной жизни в торговле и обращении. Они имеют внутреннюю ценность. Также он осуждал ростовщичество. А вот в ренте он видел явление справедливое. Торговая прибыль справедлива тогда, когда она плата за труд торговца, если она выступает как компенсация расходов на транспортировку


5. Особливості становлення та розвитку меркантилізму.

У ХIV-ХV ст. відбувся процес ліквідації особистої залежності, були усунуті всі форми поземельної залежності селян та почався процес появи чистої приватної власності. Зароджувалось нове економічне явище – первісне нагромадження капіталу. При цьому у господарському житті суспільства, посилилася роль купецтва та лихварства, що знайшло відображення в ідеології меркантилізму.

Меркантилизм — первая школа буржуазной, политической экономии этапа становления капитализма. Задача меркантилизма: разрешить возникшие экономические противоречия феодализма. Обеспечить приток денег в казну и дать возможность осуществить перво­начальное накопление капитала с поддержкой торговой буржуазии.

ОСНОВНЫЕ ЧЕРТЫ меркантилизма: – основной вид богатства – деньги; – источник богатства лежит во внешней торговле, которая совершается купцами при поддержке государственной власти. Меркантилизм предметом исследования определяет сферу обращения.

Меркантилизм в своем развитии прошел два этапа: раннний (РМ) и поздний (ПМ).

Ранний: Основной доктриной его была система "денежного баланса" - привлечь деньги, законодательным путем.главной задачей раннего меркантилизма был запрет вывоза денег за границу, что означало признание за ними главной функции как средства образования и накопления сокровищ. Сформировалась политика протекционизма для защиты национальных экономических интересов. Все эти Меркантилистские меры направлены на быстрое накопление денег.

ПМ: Главная доктрина: система "активного торгового баланса", суть которой сводилась к принципу превышение суммы проданных отечественных товаров на рынках других стран над суммой импортируемых товаров внутри собственного государства. Особое внимание обращается на торговлю не сырьем, а готовыми продуктами. Экономическая Политика: Протекционизм

Смотрите также файлы