Файл: Хірургія 2 модуль.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 15.07.2019

Просмотров: 3309

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Коням і великій рогатій худобі голку вводять на глибину 5-6 см, вівцям - на 3, а собакам - на 2-3 см. Після введення голки в канал ін'єктують 0,5 %-ний розчин новокаїну в дозах: коням і великій рогатій худобі - до 80 мл, телятам і вівцям - 10, собакам - 4-10 мл. Блокаду повторюють через 3-5 днів.

Ефект блокади посилюється, якщо додати до розчину новокаїну розчин адреналіну з розрахунку дві краплі на 100 мл розчину, а також антибіотики. Запальний процес у рогівці при застосуванні новокаїнової блокади закінчується за період від 3-х до 20 днів. Видужування настає переважно після одно- або дворазового застосування новокаїнової блокади.

Ретробульбарна блокада (за методом В. Н. Авророва)

При цій блокаді розчин новокаїну вводять у ретробульбарний простір, що знаходиться між очним яблуком та стінкою очної ямки.

Він заповнений м'язами, фасціями, ретробульбарним жиром, нервами й кровоносними судинами.

Показання. Асептичні й гнійні, поверхневі, глибокі та виразкові кератити, інфекційні кератокон'юнктивіти, кон'юнктивіти, механічні пошкодження рогівки і кон'юнктиви. Особливо ефективне застосування цього способу при кератокон'юнктивітах, в основі яких лежать глибокі трофічні зміни, пов'язані з інфекційними захворюваннями.

Техніка блокади. Ретробульбарну блокаду роблять після уколу голки в двох точках - через шкіру верхньої та нижньої повік (рис. 174). Пальцями лівої руки пальпують через основу верхньої повіки середину краю надорбітальної кістки і в цій точці вводять голку. Її просовують між склерою і переорбітою в напрямку основи протилежної вушної раковини у коней і корів на глибину 6-8 см; у лошат, телят, овець, кіз - 5-6, собак - 2-3 см, 0,5 %-ний розчин новокаїну великим тваринам вводять у дозі 15-35 мл, лошатам, телятам, вівцям і козам - 7-10, собакам - 2-5 мл.

Другу ін'єкцію виконують, вводячи голку через середину основи нижньої повіки. Техніка ін'єкції така ж, як і в першому випадку.

Після введення новокаїну кон'юнктива випинається у вигляді валика, нагадуючи собою хемоз, що часто виникає при флегмонозному кон'юнктивіті. Валик у міру розсмоктування розчину новокаїну поступово зменшується і потім зовсім зникає. Повторну блокаду виконують через 4-5 днів. Необхідність у повторному введенні виникає у випадках, коли захворювання перебігає досить важко.

При ретробульбарній блокаді спостерігаються ознаки адреноліти- чної дії - опущення верхньої повіки, звуження зіниці, западання очного яблука, розширення кровоносних судин, підвищення внутріш- ньоочного тиску та посилення проникності гематоофтальмічного бар'єра для лікарських речовин. Ці зміни відмічаються в перші 1,5— 2 год після введення новокаїну. Потім інтенсивність їх поступово знижується, а терапевтична дія продовжується 4-5 днів.

Застосування ретробульбарної новокаїнової блокади дає високий терапевтичний ефект у поєднанні з іншими методами терапії, а також при додаванні антибіотиків до розчину новокаїну.


Інтрапальпебральна блокада

Показання. Блефарити.

Техніка блокади. Голку вводять у зовнішній кінець повіки і повільно просовують до внутрішнього кута ока, одночасно ін'єктуючи при цьому 0,5 %-ний розчин новокаїну. При зворотному русі голки продовжують вводити новокаїн. Загальна кількість розчину - 2-5 мл. Так само все повторюють і при виконанні блокади на другій повіці.

Блокада циліарного ганглія (за методом Г, Л. Бурчеладзе)

Показання. Гострі кератокон'юнктивіти, гнійні й виразкові кератити, іридоцикліти та інші запальні процеси в ділянці ока.

Для блокади використовують 0,25 %-ний розчин новокаїну, приготовлений на 1-2 %-ному етиловому спирті.

Техніка блокади. Точку уколу знаходять медіально і вище зовнішньої комїсури повік: у телят - на 0,5 см, у дорослих тварин - па \ см. Проколюють основу верхньої повіки і вводять голку парабульбарно (між очним яблуком і периорбітою) у середину вниз і назад так, щоб у дорослих тварин її кінець був спрямований до місця перетинання виличного гребеня з лінією, проведеною до нього від середини відстані між рогом і краєм орбіти. У дорослих тварин голку вводять на глибин}' до 6 см, у телят - 3 см.

Великим тваринам ін'єктують 15-20 мл, телятам - 5-8 мл спирт- новокаїнової суміші.

Повторні ін'єкції роблять через 4 дні.

Блокада субатлантноїрефлексогенної зони (за методом А. М. Голикова і С. Т. Шитова)

У спеціальній літературі описується техніка новокаїнової блокади краніального шийного симпатичного ганглія. Практично здійснити блокаду тільки цього ганглія неможливо без одночасного впдиву на початкову частину вагуса, його вузлуватий ганглій, IX, X, XI, XII пари черепно-мозкових нервів і синокаротидну зону. Тому ефект від такої блокади не можна відносити за рахунок впливу новокаїну тільки на симпатичний ганглій. Уведення його в зону краніального шийного симпатичного ганглія приводить до вагосимпатичної блокади, яка поєднується блокадою язико-глоткового, під'язикового, додаткового нервів, з'єднуючої гілки першої пари шийних нервів і синокаро^тидної зони, тобто блокується складна рефлексогенна зона, що обслуговує ділянку голови, привушної залози, глотки, стравоходу, гортані й трахеї. Саме тому при локалізації патологічних процесів у згаданих ділянках доцільно застосовувати блокаду цієї рефлексогенної зони в поєднанні з етіологічною і симптоматичною терапією.

Показання. Запальні процеси в ділянці голови (кератокон'юнкти- віти, блефарити, увеїти, цикліти).

Техніка блокади. У коня розгинають шийно-головний кут і під крилом атланта пропальповують кінець яремного відростка потиличної кістки. Голку уколюють перпендикулярно до упору в нього, потім зміщують донизу, під згаданий відросток, і проколюють яремно- щелепний мускул. Відчуття "провалу" голки вказує, що її кінець знаходиться в пухкій клітковині. Після цього її просовують ще на 1-1,5 см, уводячи при цьому близько 5 мл 0,25-0,5 %-ного розчину новокаїну, щоб відтіснити стінку повітроносного мішка. Просунувши голку на зазначену відстань, повільно вводять ще 40-50 мл розчину. Повторно блокаду проводять через 3—4 дні.


У великої рогатої худоби блокада здійснюється майже так само. Голову тварини дещо піднімають, внаслідок чого під крилом атланта більш чітко виявляється кінець яремного відростка. Укол роблять біля переднього краю цього відростка краніодорсально (рис. 175), на глибину 3-4 см та ін'єктують 40-50 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну.

У собак яремний відросток найчастіше прогіальпувати не вдається. Тому точку уколу визначають таким чином. Знаходять передній край крила атланта і, відступивщи від ної рефлексогенної зони нього вперед на 1-2 см, уколюють голку в дорсокраніальному напрямку на глибину 2-3 см, ін'єктуючи 10-20 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну.

Блокади, які застосовують при хворобах органів грудної порожнини

Блокада вагосимпатичного шийного стовбура (за методом В. Г. Кулика)

Від каудального кінця краніального шийного симпатичного вузла бере свій початок частина пограничного симпатичного стовбура, яка, з'єднуючись із блукаючим нервом, утворює парний загальний ваго- симгіатичний стовбур. Він розташований на дорсомедіальному краї загальної сонної артерії відповідного боку. У коня перед 1-м ребром симпатичний стовбур відокремлюється від блукаючого нерва і направляється до тіл грудних хребців, де вступає в каудальний шийний чи зірчастий вузол. У великої рогатої худоби поділ відбувається в ділянці 4-6-го шийних хребців. Правий блукаючий нерв направляється в грудну порожнину разом із трахеєю, а лівий - зі стравоходом.

Показання. Бронхіти, бронхопневмонії, крупозна пневмонія (початкова стадія), набряк легень, попередження і зняття плевропульмо- нального шоку при пневмотораксі, перед оперативним розтином гру- дної порожнини, післяопераційні пневмонії.

Варто пам'ятати, що двостороння вагосимпатична блокада призводить до асфіксії в результаті западання черепахуватих хрящів і зупинки серця! Тому її виконують тільки на боці локалізації патологічного осередку!

Техніка блокади. У середній третині шиї, над верхнім краєм зовнішньої яремної вени (рис. 176) проколюють шкіру голкою довжиною 8-10 см і просувають її до упора в дорсолатеральну поверхню хрящів трахеї. Не слід зміщувати голку вниз або догори, а також далеко поглиблювати, тому що можна травмувати блукаючий нерв або проникнути на протилежний бік трахеї, що призведе до двосторонньої блокади!

Великим тваринам ін'єктують 40- 50 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну. Потім відступають на 6-7 см каудаль- ніше від першої точки, так само уводять голку й ін'єктують таку ж кількість розчину. Дрібним тваринам в одній точці ін'єктують 10-20 мл, а лошатам і телятам - 30 мл цього розчину.

При блокаді шийного вагосимпатичного стовбура в окремих випадках можуть спостерігатися занепокоєння тварини, задишка, хрипке дихання, що виникає внаслідок блокади зворотного нерва. Ці яви- ща зникають через 1,5-2 год.


Ін'єкції повторюють через 2-3 доби, але вже з протилежного боку.

Блокада каудального шийного симпатичного ганглія в коня (за методом І. А . Федотова)

Каудальний шийний симпатичний ганглій розміщений на довгому м'язі шиї медіально від першого ребра. Своїм нижнім краєм він досягає справа трахеї, а зліва - стравоходу.

Показання. Гострі форми пневмоній та бронхопневмоній, захворювання стравоходу, трахеї, серця в коней.

Техніка блокади. Шию коня повертають у протилежний бік. За допомогою пальпації знаходять край поперечного відростка сьомога шийного хребця і передній край верхньої третини першого ребра. Точка уколу голки знаходиться на перетині двох ліній: горизонтальної, яку проводять через верхню третину першого ребра, та вертикальної, проведеної через передній кут поперечного відростка сьомого шийного хребця. Ця точка знаходиться на відстані 3-4 см від краніального краю першого ребра. Голку уколюють, нахиляючи її вперед і донизу на глибину 2,5—4 см над яремною веною, й ін'єктують 150- 200 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну. При проведенні блокади зліва необхідно враховувати те, що ганглій лежить не на трахеї, а на зовнішній поверхні стравоходу. Тому після дотику голки до хрящів трахеї її відтягують на 1-1,5 см, щоб вивести кінець її зі стінок стравоходу. Якщо розчин іде під легким натискуванням на поршень, це свідчить про правильне положення голки, а при значному тиску на поршень слід голку підтягнути на кілька міліметрів.

Швидке введення може призвести до проникнення розчину в грудну порожнину за ходом трахеї та стравоходу! Недопустима одночасна двостороння блокада!

Блокада зірчастого ганглія

У великої і дрібної рогатої худоби зірчастий ганглій утворюється в результаті злиття каудального шийного й 1-го грудного вузлів і розташований на латеральній поверхні довгого м'яза шиї на рівні 1-го міжреберного проміжку, поблизу вентральної поверхні 1-го грудного хребця.

У свиней зірчастий ганглій утворюється від злиття каудального шийного і перших двох грудних вузлів симпатичного ланцюжка і має форму неправильного трикутника; розташований епіплеврально від краніального краю 1-го ребра до каудального - 2-го.

У коней - це складний ганглій, утворений за рахунок злиття каудального шийного і 1-го грудного вузлів. Спереду до нього може приєднатися середній шийний симпатичний вузол, а позаду - 2-й, іноді 3-й - грудні. Праворуч вузол розташований на довгому м'язі шиї, досягаючи своїм краєм бічної поверхні трахеї; ліворуч - медіально від 1-го ребра на довгому м'язі шиї й стравоході.

Показання. Гострі форми пневмоній, бронхопневмоній, набряк легень, плеврити, хвороби серця, стравоходу, запальні процеси в ділянці шиї й грудної кінцівки.

Техніка блокади. Метод К. І. Шакалова. Коня і велику рогату худобу фіксують у станку при максимально відведеній назад грудній кінцівці відповідного боку, а шию згинають у протилежний бік. Дрібних тварин (телята, вівці, кози) фіксують так само в стоячому положенні або на боці.


Точка уколу голки знаходиться позаду м'язового горба 1-го ребра, який пропалміовується, і на 2-3 см нижче від нього (рис. 177); у овець, кіз, лошат, телят і великих собак - на 1 см. Безперервно вводячи розчин новокаїну, голку просувають під невеликим кутом спереду назад і всередину до упору в задній край першого ребра. Змістивши кінець голки, проколюють міжреберні м'язи, просувають її до упору в тіло хребця і знову повільно ін'єктують 0,5 %-ний розчин новокаїну, відчуваючи при цьому опір. Продовжуючи вводити розчин, поступово підтягують голку і як тільки її кінець опиниться на поверхні довгого шийного мускула в надплев- ральному сполучнотканинному просторі, введення розчину майже не відчувається. Не зміщуючи голки, поступово ін'єктують весь розчин новокаїну (великим тваринам - 150-200 мл, молодняку - 50-70 мл). Вільне, без будь-якого опору, введення розчину свідчить про потрапляння його в плевральну порожнину. Блокаду повторюють через 2 дні.

Метод Б. В. Радчука. У телят блокаду зірчастого вузла виконують на лежачій тварині з відведеною назад грудною кінцівкою відповідного боку. Укол роблять на межі Нижньої й середньої третини 1-го ребра, направляючи голку уздовж його краніального краю до упору у вентролатеральну поверхню тіла 1-го грудного хребця. Злегка відтяг- нувши голку до себе, ін'єктують розчин новокаїну.

Метод М. О. Уразаєва. У великої рогатої худоби, овець і кіз після відведення назад грудної кінцівки пропальповують 1-е чи 2-е ребро. Укол голки виконують у ділянці першого міжреберного проміжку на середині ЛІНІЇ, ЩО з'єднує дорсальні Поверхні реберних кутів 1-го і 2-го ребер. Голку просувають до упору у вентролатеральну поверхню тіла грудного хребця. Ін'єктують 15-20 мл 0,25 %-ного розчину новокаїну. Блокаду зірчастих вузлів спочатку роблять з одного, а через 12- 24 год - з іншого боку. При двосторонній блокаді часто спостерігають ускладнення (тимпанія рубця, Тимчасовий парез грудних кінці- вок; у овець - асфіксія). Повторюють блокаду через 3-5 днів.

Метод Г. А. Кононова.Свиню фіксують у лежачому положенні. Грудину кінцівку відводять максимально Щззд jЛр краніальному краю шийки лопатки уколюють голку в напрямку всНтрокаудального краю поперечного відростка 7-го шийного хребця. Потім ГОЛку зміщують у каудодорсаль- ному напрямку на 5-8° і, просунувши Глибше на 1-1,5 см, уводять 0,5 Гений розчин новокаїну в дозі 1 мл/кг маси тіла тварини (рис. 178).

78). Метод В. К. Хохлачова. У коней лопатко-плечовий простір обмежений трикутником, утвореним задніми краями лопатки, плечової й ліктьової кісток і лінією проведеної по вертикалі від заднього краю лопатки до ліктьового горба. Точкою уколу голки є центр обмеженого трикутника, що лежить трохи нижче ЛІНІЇ, яка Йде ВІД плечового Рис. 178. Схема блокади зірчастого ган- суглоба. Укол голки роблять гл"» у свині: 1 - точка введення розчину позаду дельтоподібного муску- новокаїну ла, на рівні його середини і спереду середньої латеральної головки триголового м'яза плеча (рис. 179). Гіри уколі голка проходить через напружувач фасції передпліччя, довгу головку триголового мускула плеча, краніальну частину найширш0го і грудну частину зубчастого вентрального мускулів.