Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 15.07.2019
Просмотров: 10189
Скачиваний: 18
60
найбільш поширених моделях емаскулятора одна бранша подвійна (у вигляді рамки), друга має
дзьобоподібну форму. На губках з одного боку є дрібні зубчасті насічки, а з другого - гостре лезо.
Емаскулятори є трьох розмірів: великі, середні й малі. Застосовують їх для кастрації кривавим
відкритим методом всіх видів самців. Його також застосовують для кастрації свинок та ампутації хвостів у
телят. Малий емаскулятор ще застосовують для ампутації вушної раковини у цуценят кавказької вівчарки.
Дерев'яні лещата і гвинт Обіха (див. рис. 12; 4, 5). Лещата мають вигляд парних брусків, довжиною
15-18 см і шириною 2-3 см, зроблених з міцного, але не важкого дерева (береза, ліщина, в'яз, ясен, бук).
Зовнішні поверхні їх напівкруглі. Поблизу кінців брусків є поперечні жолобки для фіксації лігатур при
зав'язуванні лещат. Внутрішні (дотичні) поверхні мають поздовжні жолобки глибиною 2- 3 мм. Кінці
внутрішніх поверхонь зрізають на відстані 2 см від краю під кутом, щоб при з'єднанні між ними утворилося
поглиблення для розкривання лещат. Стискають обидва бруски за допомогою гвинта Обіха або
спеціальними щипцями для лещат. Застосовують для кастрації жеребців закритим кривавим способом.
Щипці Бурдіццо (див. рис. 12; 6) складаються із шарнірно з'єднаних дугоподібних бранш з поперечно
розміщеними губками та ручок. Виготовляються за розміром для кожної вікової групи тварин.
Застосовуються для перкутанної кастрації самців жуйних тварин.
Щипці Телятникова - масивні, мають короткі бранші і довгі ручки (див. рис. 12; 7). Одна бранша
коротша, друга довша і гачкоподіб- но зігнута під прямим кутом. Внутрішні, дотичні поверхні губок -
напівкруглі. Щипці є двох розмірів: великі й малі. Великі щипці Телятникова застосовують для кастрації
перкутанним способом бугаїв, а малі - баранів і цапів. Принцип їх дії ґрунтується на розміжченій сім'яних
канатиків через шкіру.
61
Щипці Ханіна (див. рис. 12; 8) складаються з ручок та вигнутих бранні, які закінчуються поперечно
розміщеними губками. Використовуються для перкутанного методу кастрації самців жуйних тварин.
Еластратор, або ампутатор (див. рис. 12; 9) має рухливі ручки, з'єднані шарнірно, і чотири бранші,
зігнуті під прямим кутом. На браний одягають кільце, виготовлене з вакуумної гуми. Гумове кільце має
наступні розміри: зовнішній діаметр становить 15-20 мм, внутрішній - 9-10, ширина - 5 мм. Інструмент
застосовують для безкровного (перкутанного) методу кастрації баранів і цапів, а також для безкровної
ампутації рогових відростків і хвостів у великої рогатої худоби.
Допоміжні інструменти
При хірургічних операціях застосовується цілий ряд інструментів, які є допоміжними.
Пінцети застосовують для фіксації (утримання) м'яких тканин при будь-яких оперативних втручаннях.
Найчастіше в практиці застосовують хірургічні та анатомічні пінцети (рис. 13; 1). Вони є трьох розмірів:
великі, середні й малі. Великі застосовують при фіксації тканин у глибоких ранах і при операціях у
порожнинах тіла (грудна, черевна, тазова), середні - при фіксації поверхневих тканин, а малі - при
хірургічних втручаннях на очах.
Пінцет хірургічний застосовують для фіксації всіх видів м'яких тканин. На кінці однієї бранші є два
гострі зубчики, а другої - один. Це дає змогу фіксувати тканини так, щоб вони не висковзали з пінцета.
Пінцет анатомічний - на дотичних поверхнях браншів є поперечні насічки. Застосовують його при
операціях на внутрішніх органах.
Для фіксації тканин пінцет, як правило, тримають у лівій руці між великим і вказівним пальцями. При
зав'язуванні вузла під час накладання швів губки пінцета переводять у долоню і, прикривши їх середнім,
безіменним і мізинним пальцями, звільняють вказівний і великий.
Щипці М'юзо мають довгі ручки й короткі масивні губки (див. рис. 13; 2). На кінцях кожної губки є по
два масивних зубчики. Застосовують їх для фіксації щільних тканин (хрящова, сухожилкова).
Щипці гострокінцеві однозубі або двозубі (див. рис. 13; 3) мають також довгі ручки й короткі губки.
На кінчиках губок є по одному або по два гострих зубчики. їх також застосовують для фіксації щільних
тканин.
Рис. 13. Допоміжні інструменти: І - пінцети: а - анатомічний, б - хірургічний; 2 - щипці М'юзо; 3 - щипці гострокінцеві двозубі; 4 - зуб-
часті ранові гачки; 5 - корнцанги: а - прямий, б - зігнутий; 6 - пластинчасті ранорозширювачі; 7 - автоматичні ранорозширювачі; 8 -
білизняна цапка; 9 - зонди: а - жолобуватий, б - жолобуватий з ґудзикуватим потовщенням, в - ґудзикуватий; 10 - фіксатори рубця: а -
Герцена, б - Петракова, в - Черненка; 11 - кишкові жоми: а - зігнутий, б - прямий; 12 - шлунковий жом; 13 - вікончасті щипці
Ранорозширювачі використовують для розсування країв рани, щоб можна було проводити
органолептичне дослідження тканин в її глибині й виконувати різноманітні маніпуляції. Вони мають
62
різноманітну конструкцію. Розрізняють ранорозширювачі пластинчасті і зубчасті, прості та автоматичні
(див. рис. 13; 4, 6, 7).
Зубчасті ранові гачки є гостро- і тупозубчасті. Гострозубчасті застосовують для розсування щільних,
малоподатливих тканин. В усіх інших випадках слід користуватися тупозубчастими рановими гачками,
тому що вони мало травмують м'які тканини й добре їх утримують.
Пластинчасті ранові гачки легше утримуються, менше травмують м'які тканини й певною мірою
захищають краї рани від пошкодження, тому мають перевагу перед зубчастими.
Автоматичні ранорозширювачі відрізняються від простих тим, що мають автоматичні затвори, за
допомогою яких вони можуть утримуватися в рані без участі помічника.
Корнцанг, або кульові щипці (див. рис. 13; 5, а, б) на кінцях довгих ручок має кільця для фіксації
інструмента в руці, а на протилежних - короткі овальні губки з насічками на дотичних поверхнях. Він може
бути прямим і зігнутим. Корнцанг застосовують для видалення сторонніх тіл з рани, ним також подають
інструменти й перев'язувальний матеріал.
Білизняні цапки, або клеми (цапки Бакгауза) мають різноманітну конструкцію (див. рис. 13; 8). На їх
губках є гострі зубчики, за допомогою яких до шкіри тварини фіксують матеріал для ізоляції операційного
поля.
Жолобкуватий зонд має плоску ручку, за яку тримають інструмент, а поздовж всієї його осі є жолобок.
Він може бути прямим і зігнутим або мати ґудзикувате потовщення (див. рис. 13; 9, а, б). Під час розтину
м'яких тканин і фасцій зонд підводять під них, а по його жолобку ведуть скальпель і виконують розріз. При
цьому нижчепри- леглі органи, судини і нерви не пошкоджуються.
Ґудзикуватий зонд має форму довгого круглого стержня, на одному кінці якого є потовщення, а на
протилежному може бути вушко (див. рис. 13; 9, в). Останнє використовують для введення дренажів, які в
ньому фіксують. Ґудзикуватий зонд застосовують для визначення глибини рани або нориці, їх напрямку,
наявності в рані кишень.
Фіксатори рубця мають різноманітну конструкцію. Кожен фіксатор рубця отримав назву за іменем
автора, який його сконструював. Широко використовують фіксатори рубця І. С. Черненка, П. ГІ. Гер- цена,
К. А. Петракова (див. рис. 13; 10, а-е)- їх застосовують для фіксації рубця при руменотомії.
Фіксатор рубця Герцена представляє собою профільований еліпс з отвором і відбортованими краями,
на якому є 12 Т-подібних пазів для кріплення гумових кілець з гачками. Для зручного введення фіксатора є
дві ручки, а двома захватами із натяжними гвинтами прилад кріпиться до операційної рани.
Фіксатор рубця Петракова
складаєтеся
зі з'єднаних шарнірами чотирьох стулок, що рухаються в одній
площині, на кожній з яких закріплені металеві гачки і стійки, за допомогою яких відбувається розкриття
лапаротомної рани. На стулках також
є
гумові вкладиші, ■шж ягчМуїуі -іотмсхздся-іля їжждай стята*
ру'СОД.
Фіксатор рубця Черненка
складається
із двох стулок, зігнутих під кутом 140° і з'єднаних між собою
шарнірно. Внутрішні краї стулок мають зубці з отворами на вершині, через які проходять голки, якими
фіксуються краї рубця на фіксаторі- У зібраному розкритому вигляді прилад має ромбоподібну форму.
Кишковий жом (кишковий затискав) є прямий і зігнутий (див. рис. 13; 11, о, б). Інструмент має довгі
ручки з кільцями та зубчастим замком і довгі еластичні губки, на дотичних поверхнях яких є поздовжні
неглибокі канавки. Застосовують для фіксації стінок кишечнику при операціях на ньому.
Шлунковий жом, або твердий кишковий затискач має різну конструкцію (див. рис. 13; 12). Це
масніший інструмент з довгими иссластичними губками. Застосовують длИ фіксації органа при резекції
шлунка, кишечнику, ентеротомії.
Вікончасті щипці мають довгі ручки З кільцями на кінцях і короткі губки овальної форми з отвором
посередині (див. рис. 13; 13). Застосовують для фіксації тканин у глибині рани, стінки рубця, подачі
інструментів і перев'язувального матеріалу, каплунації.
Вушні лещата складаються з двох плоских пластинок (прямих, дуго- або 8-подібно зігнутих по
площині), з'єднаних між собою по краях гвинтами. На дотичний поверхнях лещат є косі насічки (рис. 14; 1,
а, б). Використовуються при ампутації вушних раковин у собак.
з
3-429
65
64
Інструменти для зняття гіпсових пов'язок. Для розтину гіпсових пов'язок використовують різні
ножиці, пилки, ножі (див. рис. 14;
2,
а-г).
7
Рис. 14. Допоміжні інструменти: 1 - вушні лещата: а - дугоподібні, б - в-подібні; 2 -
інструменти для знятгя гіпсових пов'язок: а - ножиці Стіля, б - ножиці, в - ніж, г -
пилка; 3 - вгамуваїьне кільце; 4 - щипці для введення вгамувального кільця; 5 -
трахеотубуси: а - універсальний, б - одинарний; 6 - язикотримач; 7 - шпатель з освітлювачем
Ножиці Стиія складаються з масивних, потовщених ручок та бранш, одна з яких більша й має
поздовжню щілину, друга менша й суцільна.
Ножиці для розтину гіпсових пов'язок - масивні, з браншами різної довжини.
Ш—IIІ
ИИ