Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 15.07.2019
Просмотров: 10242
Скачиваний: 18
277
великі кровоносні судини притискають пальцями (15 хв) до кістки або до інших тканин, що дає можливість
зупинити кровотечу при ураженнях артерій та вен значних розмірів (рис. 87). Притискають судини в певних
точках (рис. 88).
Провести тривалу зупинку кровотечі стисканням пальцями судин важко, оскільки руки дуже швидко
втомлюються навіть у випадках, коли діють обома руками, накладеними
одна на одну. Необхідно пам'ятати, що в цьому випадку можливі стискання
великих нервових стовбурів, що викликає біль. Після припинення
стискування, кровотеча, як правило, знову відновлюється.
При операціях на паренхіматозних органах судини стискають на їх
протязі. Так, при операціях на печінці в собаки, якщо стиснути судини, які
проходять у lig. ЬераЮ-сІио(іепаІе, то через 5 хв можна досягти зне-
кровлення печінки. Собаки добре переносять операцію, якщо знекровлення
печінки триває не більше 35 хв.
При кровотечах у коня в ділянці розгалуження клубово- поперекової,
передньої сідничної, запи- ральної, задньої сідничної і внутрішньої
соромітної артерії здавлюють через пряму кишку внутрішню клубову
артерію відповідної сторони або їх загальний стовбур. Для цього просувають вперед руку долонею вгору по
склепінню
Рис. 87. Перетискання артерій
пальцями: а - одним пальцем; б - двома
пальцями, накладеними один на другий
(за М. Ф. Фельдшгейном)
Рис. 88. Точки перетискання артерій та вен: 1 - артерій рогу;
2 - вискової; 3 - лицьової; 4 - яремної вени; 5 - спільної сонної; 6
- плечової; 7 - серединної; 8, 9 - п'ясткової; 10 - молочної вени;
11 - великогомілкової; 12, 14 - плеснової плантарної з
медіальної та латеральної поверхонь; 13-плеснової передньої;
15-хвостової", 16 — підшкірної; 17 - черевної аорти
278
таза до рівня крижових горбів клубової кістки і притискують вверх загальний стовбур пальцями,
складеними в кулак.
Внутрішню клубову артерію здавлюють безпосередньо позаду загального стовбура, притискуючи її до
крижової кістки напівзігнутими пальцями.
При кровотечі із артерій стегнової, задньостегнової і глибокої артерії стегна здавлюють зовнішню
клубову артерію. Щоб знайти її через пряму кишку, визначають місцезнаходження лобкового зрощення,
відступають від нього на ширину долоні вправо або вліво і пропальповують зовнішню клубову артерію.
Судину притискують протягом 10-15 хвилин медіальною поверхнею долоні, стиснутої в кулак.
Перетискування яремної та інших поверхневих вен легко зробити через шкіру.
Перетискування оголеної судини. При кровотечі з гілок великої артерії її іноді оголюють і тимчасово
перев'язують або на неї накладають гемостатичний пінцет (рис. 89; 4), наприклад, при ампутації кінцівки,
операціях у носовій порожнині тощо.
При цій операції судину перев'язують центрально від місця поранення. Оскільки судину оголюють завжди в
певних вибраних місцях, найбільш зручних в анатомо-топографічному відношенні, то ця операція носить
назву перев 'язуван- ня судини у вибраному місці. Наприклад, перев'язування сонної артерії
роблять у нижній третині
..
_
Рис. 89. Способи перев'язки судин: 1 - перев'язу-
шиї, з правого або лівого
вання ізольованої кровоточивої судини в рані; 2
-
боку; перев'язування стег-
накладання прошивної лігатури; 3 - стискування НОВОЇ
артерії —
В
стегново-
судини кисетним
швом;
4 -
перев'язування судини
му
каналі тощо
на П
Р
0ТЯ3
'
за
допомогою лігатурної голки
Показаннями
для
перев'язування судин у
вибраному місці є: провізорна
зупинка
кровотечі
при
екстирпації новоутворень і
гранульом у порожнині
носа і ділянці привушної
слинної залози; сильна
279
кровотеча із гнійних ран і гангренозних тканин у результаті розм'ягшення тромбу і некрозу стінки судини;
сильні артеріальні кровотечі із новоутворень, які розпадаються; пошкодження великої судини на місці
відгалуження її від головного стовбура; кровотеча із ран, коли відшуковування пошкодженої судини серед
тканин, просочених кров'ю, дуже утруднене;
вирізування
аневризм; підшкірний розрив великих судин, коли
перев'язування в місці пошкодження дуже утруднене тощо.
Із перерахованих показань видно, що при перев'язуванні судин на протязі може бути застосована
тимчасова або постійна лігатура.
Після фіксації тварин і знеболювання визначають положення судини, яку будуть перев'язувати, і
проекцію її на шкіру. Впродовж судини виконують лінійний розріз шкіри. Довжина розрізу залежить від
глибини знаходження судини. Чим глибше в тканинах лежить судина, тим довшим повинен бути розріз
шкіри. Розсікаючи пошарово тканини і розсуваючи їх тупим методом, оголюють судину. Цю операцію слід
виконувати з урахуванням
анатомо
-топографічних особливостей і по можливості з мінімальним
пошкодженням тканин, які лежать на шляху розрізу. Кровотечу із перерізаних судин слід старанно
зупинити, а рану добре висушити тампонами. Тільки при цих умовах можна легко розібратися в тканинах.
Якщо накладати провізорну лігатуру, то ізоляцію судини від судинного ложа не проводять. Судину
відділяють разом із судинним ложем від оточуючих тканин лише настільки, щоб можна було підвести губку
гемостатичного пінцету або лігатуру. Судину обережно стискають до повного звуження просвіту, уникаючи
розриву інтими. Ознакою припинення току крові може бути відсутність пульсу на периферичній ділянці
судини. Коли минула потреба, лігатуру (пінцет) знімають, а на рану накладають шви.
Для провізорної зупинки кровотечі застосовують наступні прийоми.
Судину перетискають гемостатичними пінцетами, які мають плоскі, гладенькі та еластичні губки. Якщо
таких немає, тоді на губки пінцета одягають гумові трубки і ними стискають судину. Це роблять для того,
щоб запобігти розриву інтими та утворенню тромбу.
Рекомендують на довгі губки гемостатичного пінцета одягати широкі гумові кільця. Під судину
підводять гумову трубку, кінці якої затискають так, щоб притиснути судину до гумових кілець (рис. 90).
280
Можна також підвести під судину вузьку смужку марлі або зложену удвоє лігатуру з кетгуту №6, і за
допомогою пінцета її кінці скручують до повної зупинки кровотечі.
Для тимчасового перев'язування судини можна
взяти тонку гумову трубку
або смужку марлі й зав'язати їх вузлом або
затиснути пінцетом.
Провізорна
зупинка
кровотечі
за
Момбургом заключається в
стискуванні черевної аорти джгутом, туго
накладеним на м'яку черевну
стінку в дрібних тварин. Показанням до засто-
сування цього способу є:
сильна кровотеча при пораненнях кінцівок
поблизу тазу; кровотечі з
органів тазової порожнини; операції в ділянці
кульшового суглобу.
Якщо кількома турами джгута (бинта)
стягнути туго живіт і тим
самим притиснути черевну аорту до хребта до
припинення
пульсу
в
стегновій артерії, то кровотеча припиняється
негайно. Установлено, що
притискування черевної аорти до хребта
протягом 1-1,4 год у собак
не
викликає
серйозних
пошкоджень
внутрішніх органів черевної
порожнини. Після накладання джгута, як
правило,
настає
сильне
збудження. Останнє зникає після застосування
субарахноїдальної анестезії.
Щоб запобігти різкому зниженню кров'яного
тиску, джгут необхідно зні-
мати поступово.
Тампонада
рани.
Дія
тампонади
ґрунтується на тиску. Для
провізорної зупинки кровотеч тампонаду
застосовують:
при
хірургічних операціях для найбільш повного огляду рани, для гальмування кровотеч із капілярів, дрібних
артерій та вен, виявлення великих кровоточивих судин; при наданні допомоги тваринам, які мають
поранення в ділянці шиї, грудної стінки, сідниці та стегна, що супроводжуються значними кровотечами. З
цією метою беруть марлевий або ватно- марлевий тампон і щільно притискають до стінки рани на кілька се-
кунд, а інколи й довше. Тампонаду використовують для підготовки до найбільш радикальних методів
зупинки кровотечі, а також як для провізорної, так і остаточної зупинки кровотечі.
Рис. 90. Тимчасове перетискання
оголеної судини 39 допомогою: 1 -
гумової трубки і гемостатичного
пінцета; 2 — марлевої тасьми і
м'якого судинного затискача
281
Накладання кровоспинного джгута. Цей метод застосовують як для профілактики кровотечі, так і
для тимчасової її зупинки, при операціях на дистальних відділах кінцівок, язиці, статевому члені та хвості. З
цією метою застосовують спеціальні гумові кровоспинні (рис. 91) або імпровізовані (шматок гумової
трубки, бинта чи м'якої мотузки) джгути.
Джгут накладають на кінцівки в тих ділянках, де судини й нерви оточені м'язами і не будуть сильно
притиснуті до кістки (в ділянці передпліччя, гомілки; рис. 92). У деяких випадках (при операціях на копиті й
вінчику) джгут повинен знаходитися безпосередньо нижче путового суглоба, але при цьому під нього
підкладають шар вати або рушник (серветку).
а
Рис. 92. Накладання джгута: 1 - у ділянці передпліччя; 2 - в ділянці гомілки
Рис. 91. Кровоспинні джгути: а- трубчастий; б -
тасьмистий
Тиск джгута повинен бути помірної сили, достатньої для закривання
просвіту судин. При слабкому стисканні розвивається венозна гіперемія, яка
зумовлює значну кровотечу під час операції. Сильне стискання призводить
до защемлення нервів, яке проявляється різкими, пекучими болями. У цих
випадках анестезія нижче місця накладання джгута не ефективна, оскільки
тварина непокоїться і смикає кінцівкою, незалежно від успішного виконання
місцевого знеболювання. Тільки перед кінцем операції стискання нерва може
призвести до втрати чутливості. Якщо нерв має змішану функцію, при
сильному стисканні виникає кульгавість. Крім того, після операції в рані
може виникнути паралітична кровотеча внаслідок тимчасової втрати функції
нервів-судинозвужувачів (вазоконстрикторів).
Виходячи із зазначеного, необхідний тиск має першочергове значення.
Способи його визначення такі: