ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.07.2019
Просмотров: 1469
Скачиваний: 1
– посадові обов’язки;
– професійні знання та вміння;
– права соціального педагога та вимоги до кваліфікації соціального педагога.
Серед посадових обов’язків виділяють надання певних видів допомоги:
1) соціально-інформаційної (надання інформації з питань соціальної допомоги, підтримки населення та діяльності соціальних служб);
2) соціально-правової (дотримання прав людини, дитини, сприяння у реалізації правових гарантій різним категоріям населення, а також правове виховання дітей з житлових, сімейних, шлюбних, трудових та цивільних питань);
3) соціально-реабілітаційної (надання реабілітаційних послуг у центрах та спеціалізованих установах з відновлення психологічного, морального, емоційного стану та здоров’я дітей, які його потребують);
4) соціально-економічної (сприяння в отриманні допомоги , компенсацій, виплат, адресної допомоги дітям, а також на матеріальну підтримку сиріт, випускників, дитячих будинків);
5) медико-соціальної (догляд за хворими дітьми та профілактика їхнього здоров’я, профілактика алкоголізму, наркоманії неповнолітніх, медико-соціальний патронаж дітей групи ризику);
6) соціально-психологічної (створення сприятливого мікроклімату в сім’ї та мікросоціумі, де розвивається дитина, зниження негативного впливу на дитину, зниження утруднень в самовизначенні);
7) соціально-педагогічної (створення необхідних умов для реалізації права батьків на виховання дітей, подолання педагогічних помилок й конфліктних ситуацій, які породжують безпритульність та бездоглядність, забезпечення корекції розвитку й виховання дітей у сім’ях групи ризику.
2. Професійні знання та вміння соціального педагога
До професійних знань соціального педагога можна віднести:
а) нормативно-правову базу діяльності (закони, підзаконні акти, постанови, розпорядження, інструкції стосовно надання соціальної допомоги дитині);
б) теорію та історію соціальної педагогіки;
в) вікову психологію;
г) соціологію, що вивчає об’єднання й угруповання людей;
д) менеджмент соціально-педагогічної діяльності тощо.
На основі засвоєних знань формуються професійні вміння соціального педагога:
1) аналітичні (аналіз процесів, що трапляються в соціумі, виявляє проблеми дитини; аналіз сумісної діяльності з розв’язання проблем);
2) прогностичні (прогнозування розв’язання проблеми дитини за допомогою введення її в спеціально організовану соціально-педагогічну діяльність);
3) проективні (виявлення змісту діяльності, що забезпечить запланований результат);
4) рефлексивні (здійснення самоаналізу діяльності соціального педагога на кожному з етапів);
5) комунікативні (володіння культурою міжособистісного спілкування, що включає вміння слухати та чути дитину; вміння входити в ситуацію спілкування й встановлювати контакт; виявлення інформації та збір фактів, які допоможуть для розуміння проблеми, створення й розвиток позитивних відносин; спостереження й інтерпретування вербальної й невербальної поведінки дитини;
6) професійний статус – це посадове положення суб’єкта у системі міжособистісних відносин, що визначає його права, обов’язки та привілеї і статус соціального педагога, відображає положення, що він займає:
– адміністративний соціальний педагог (соціальний педагог-методист);
– соціальний педагог громади;
– сімейний соціальний педагог;
– соціальний педагог освітньої установи, центра або комплексу.
7) організаторські (залучення фахівців та волонтерів до розв’язання соціально-педагогічних проблем клієнтів).
3. Функції і соціальні ролі соціального педагога
Функції:
а) виховна (забезпечує цілеспрямований вплив соціальних інститутів на поведінку і діяльність клієнта, ставить і вирішує завдання повноцінного використання засобів у виховному процесі);
б) діагностична (ставить «соціальний діагноз», вивчає психологічні, вікові й індивідуальні особливості людини, вникає у світ її інтересів, діагностує характер взаємин і виявляє проблеми);
в) організаторська (організує соціальну діяльність, ініціативу, творчість; впливає на зміст дозвілля, допомагає в працевлаштуванні, соціальній адаптації і профорієнтації, діяльності підліткових об’єднань);
г) прогностична (бере участь у програмуванні процесу соціального розвитку конкретного мікросоціуму, діяльності різних інститутів);
д) попереджувально-профілактична;
е) соціально-терапевтична (реалізує соціально-правові, юридичні, психологічні механізми попередження і подолання негативних впливів; організує надання соціально-терапевтичної допомоги потребуючим, забезпечує захист їхніх прав);
ж) організаційно-комунікативна (сприяє включенню добровільних помічників, населення в соціальну роботу; зосереджує інформацію і налагоджує роботу між соціальними інститутами);
з) охоронно-захисна (використовує наявний арсенал правових норм для захисту прав і інтересів клієнтів, сприяє застосуванню примусових заходів і реалізації юридичної відповідальності стосовно осіб, додатково впливає на клієнта).
Соціальні ролі соціального педагога
У своїй практичній діяльності соціальний педагог виконує різні соціальні ролі:
1) посередника (сприяє взаєморозумінню між окремими людьми і їхнім оточенням, впливає на взаємодію між організаціями й інститутами).
2) адвоката (захисник інтересів, законних прав людини, сім’ї, різних категорій населення);
3) учасник спільної діяльності (спонукує людей до дії, ініціативі, творчості);
4) помічник (допомагає клієнтам вирішувати проблеми, розвивати здатність в їх розв’язанні);
5) терапевт і наставник («веде» сім’ю, особистість, піклуючись про здоров’я і соціальне благополуччя);
6) конфліктолог (допомагає запобігати і розв’язувати конфлікти клієнтів);
7) аніматор (спонукує людину до дії, взаємодії із суспільством);
8) експерт (ставить соціальний діагноз і визначає методи роботи з конкретним клієнтом);
9) суспільний діяч (підтримує і розвиває соціальні ініціативи, спрямовані на оздоровлення навколишнього середовища).
4. Морально-етичні, психологічні та педагогічні якості соціального педагога. Сфери діяльності соціального педагога
Етичний кодекс соціального педагога
а) Соціальний педагог – фахівець, що організує виховну роботу з дітьми, молоддю і дорослими в різних соціокультурних середовищах.
б) Соціальний педагог – фахівець, компетентний у питаннях надання педагогічної, психологічної, психотерапевтичної, соціальної допомоги людям, що її потребують.
Професійна діяльність соціального педагога спрямована на людину в середовищі, націлена на рішення всієї сукупності виникаючих проблем.
Об’єкт діяльності соціального педагога – клієнт. Об’єктом діяльності соціального педагога може бути окрема людина, сім’я, група, організація.
Базові характеристики соціального педагога:
– здатність забезпечувати припустиме і доцільне посередництво між особистістю, сім’єю – з одного боку, і суспільством, різними суспільними структурами – з іншого; сполучної ланки між особистістю і мікросередовищем, дітьми і дорослими, сім’єю і суспільством.
– уміння впливати на спілкування, відносини між людьми, на ситуацію в мікросоціумі, стимулювати клієнта до тієї чи іншої діяльності;
– уміння працювати в умовах неформального спілкування, залишаючись за спиною, у позиції неформального лідера, помічника, що сприяє прояву ініціативи;
– здатність співчувати клієнту в рішенні його проблем;
– уміння будувати взаємини на основі діалогу на рівних, комуникативність, екстравертнесть.
Психологічними характеристиками соціального педагога є: емоційна врівноваженість, низька тривожність, творче мислення, послідовність у діях, наполегливість, стриманість, уважність, спостережливість.
До психоаналітичних якостей належать: адекватна самооцінка, самокритичність, самоаналіз, прагнення до самовдосконалення.
Психолого-педагогічні якості: комунікабельність, привабливість, вміння навіювати, переконувати, оптимізм.
Соціальні педагоги – люди особливих етичних якостей: емпатійність; делікатність; гуманність, скромність, відповідальність, доброта, терплячість, а також розвинені психологічна грамотність; комунікативні та організаторські здібності; висока культура; почуття такту.
Кодекс етики:
1) не повчати, не наказувати, не забороняти; надихати і спонукати клієнта до дії, ініціативі, творчості, допомагаючи йому жити, спираючись на власні особистісні можливості, поважаючи достоїнство й унікальність особистості;
2) уміти слухати клієнта, виявляти витримку, розуміти проблему і ситуацію, входити в його стан;
3) бути комунікабельним, товариським, контактним, уміти розговорити клієнта, спільно визначати шляхи рішення проблеми; уміти бути потрібним і цікавим;
4) бути посередником між клієнтом і його оточенням, забезпечувати суб’єктну позицію самого клієнта, не допускати приниження його достоїнства;
5) уміти бути неформальним у роботі з клієнтом, будувати взаємини у формі діалогу на рівних;
6) виходити завжди з позицій гуманізму і милосердя; не засуджувати не дорікати клієнта, захищати його від фізичного і душевного дискомфорту;
7) дотримувати високі моральні стандарти своєї поведінки, виключити будь-які виверти, нечесні дії, завжди діяти винятково в інтересах клієнта;
8) уміти знаходити собі помічників у соціальній роботі;
9) вести роботу тільки в рамках своєї компетентності, нести персональну відповідальність за якість роботи;
10) цілком інформувати клієнта про вжиті заходи, характер допомоги, яка подається;
11) не використовувати свої професійні відносини в особистих цілях; поважати і не розголошувати таємницю клієнта;
12) прагнути до постійного підвищення професійних знань, майстерно-сті в галузі соціальної роботи;
13) захищати і підсилювати достоїнство і чистоту професії; поважати довіру колег, дотримуватися делікатності, справедливості;
14) усіляко допомагати людям, роблячи соціальні служби доступними різним групам населення.
Сфери діяльності соціального педагога
У залежності від профілю місцем роботи соціального педагога можуть бути:
– соціально-педагогічні служби освітніх установ (дошкільних, установ додаткової освіти, загальноосвітніх і професійних шкіл, коледжів, ліцеїв, шкіл-інтернатів, дитячих будинків, середніх спеціальних навчальних закладів, вузів);
– соціальні служби спеціальних установ (будинків для людей похилого віку, сімейних дитячих будинків, центрів зайнятості, бірж праці тощо);
– соціальні служби підприємств, організацій і установ; гуртожитків, комерційних структур, творчих організацій, благодійних фондів;
– служби муніципальних органів (соціально-педагогічних, культурно-спортивних комплексів, центрів соціальної педагогіки і соціальної роботи, відділів соціального захисту населення);
– служби культурної анімації (підліткові клуби, будинки культури, сільські клуби, школи народних ремесел, сімейні клуби тощо);
– валеологічні служби (профілакторії, реабілітаційні зали і комплекси, центри оздоровлення тощо);
– приватна практика.
Спеціалізація соціального педагога
|
|
Місце роботи соціального педагога
|
|
|
|
|
|
Планування й організація роботи соціального педагога
Документація соціального педагога визначається специфікою його діяльності, не підлягає жорсткій регламентації і може вестися в довільній формі.
Основні документи:
1) перспективний план роботи на рік, затверджений керівництвом установи;
2) медико-психолого-педагогічні характеристики клієнтів;
3) програма роботи соціального педагога:
а) пояснювальна записка (інформація про призначення, спеціалізацію соціального педагога і місце роботи, об’єктах його діяльності);
б) аналіз роботи за попередній рік (мета – виявити злободенні проблеми);
в) мета і задачі програми (на основі виявлення проблем);
г) основні напрями діяльності (наприклад, робота з оздоровлення морально-психологічного клімату в дитячому колективі, надання психолого-педагогічної допомоги батькам у вихованні дітей, організація сімейного дозвілля, робота з профілактики правопорушень серед підлітків і т.д.);
д) методи роботи соціального педагога (вивчення, виховання, надання соціальної допомоги);
е) зміст роботи (план роботи соціального педагога на рік);
ж) етапи реалізації;
з) передбачувані результати;
и) список літератури для роботи.
Критерії ефективності роботи соціального педагога
Оцінка діяльності соціального педагога робиться за її результатами, з урахуванням стажу і накопиченого досвіду, на основі глибокого аналізу фактів, вражень клієнтів, працівників різних установ.
Основні критерії ефективності роботи соціального педагога:
1) аналіз стану проблем клієнтів і результатів їх рішення;
2) динаміка включеності клієнтів у різні види соціальної діяльності й активності;
3) динаміка у ставленні населення до соціальної діяльності;
4) динаміка у ставленні дітей, підлітків до базових соціальних цінностей;
5) результати включеності дорослого населення в діяльність з поліпшення умов у соціумі.
6) рівень професійного росту соціального педагога.
Лекція № 3-4
Тема: Основні поняття соціальної педагогіки
Питання:
1. Соціалізація – провідна дефініція соціальної педагогіки.
2. Характеристика соціального виховання.
3. Соціальне середовища як необхідна умова соціалізації особистості. Соціальна адаптація, її види.
4. Зміст та види соціальної профілактики.
5. Сутність соціальної реабілітації.
6. Соціальна допомога та соціальні послуги в структурі соціального обслуговування.
7. Характеристика ресоціалізації.
Теми рефератів:
1. Вплив спадкових факторів на соціалізацію дитини.
2. Соціалізація дитини в процесі діяльності.
3. Соціалізація дитини в процесі спілкування.
4. Освоєння дитиною соціальних ролей у процесі її розвитку.
5. Виховання та соціалізація дитини (в сім’ї, в інституційних закладах тощо).
6. Історія термінів «соціальне виховання», «соціальний захист».
7. Проблеми соціального виховання в сучасних умовах.
Література [1, 4, 8, 9а, 11, 12, 15, 17, 20, 23, 24, 26, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 37]
1. Соціалізація – провідна дефініція соціальної педагогіки
Процес розвитку людини у взаємодії її з навколишнім світом називають соціалізації.
Американський соціолог Н. Смелзер визначає соціалізацію як «процес формування умінь і соціальних настановлень індивідів, що відповідають їх соціальним ролям». Польський соціолог Я. Щепанський розуміє під соціалізацією «впливи середовища в цілому, що прилучають індивіда до участі в суспільному житті, учать його розумінню культури, поводженню в колективах, твердженню себе і виконанню різних соціальних ролей».