7. Якщо допускні норми РЗ неможливо забезпечити (згідно виробничих або економічних умов), то потрібно передбачати систему (системи) місцевої притікальної вентиляції (душування) або кондиціювання фіксованих (сталих) місць праці.

Температуру, відносну вологість, рухливість і чистість внутрішнього повітря в тваринницьких і птахівничих приміщеннях, спорудах для вирощування рослин, приміщеннях для зберігання сільськогосподарської продукції рекомендується приймати згідно норм технологічного і будівельного проєктування відповідних будинків та споруд.

Крім гігієнічних та технологічних вимог, якими регламентуються необхідні параметри внутрішнього повітря, потрібно враховувати рівень їх забезпеченості. Він характеризується коефіцієнтом забезпеченості по числу випадків ( ), або коефіцієнтом тривалості відхилень внутрішніх теплових умов від розрахункових ( ) (табл. 6.5 - 6.6).

Таблиця 6.5

Коефіцієнти забезпеченості розрахункових внутрішніх теплових умов приміщень [4]

Таблиця 6.6

Коефіцієнти забезпеченості розрахункових теплових умов приміщень в ХПР [7]

6.3. Параметри притікального повітря

Температуру притікального повітря систем механічної загальної вентиляції рекомендується визначати за формулами [1]:

а) при зовнішньому повітрі, яке притікає в приміщення без готування

; (6.1)

б) при готуванні зовнішнього повітря по адіабатичному циклу, який знижує його температуру на , ^оС

; (6.2)

в) при неготованому зовнішньому повітрі і місцевому його дозволожуванні в приміщенні, яке знижує температуру на , ^оС

; (6.3)

г) при зовнішньому повітрі за попереднього готування його по адіабатичному циклу і місцевому дозволожуванні в приміщенні

; (6.4)

д) при зовнішньому повітрі, нагрітому в повітронагрівнику повітроготувальника з підвищенням температури на , ^оС

, (6.5)

де – повний тиск вентилятора СВ, Па; – температура зовнішнього повітря, ^оС.

Оскільки повний тиск вентилятора р можна знайти лише на основі аеродинамічного розрахунку системи притікальної вентиляції, то на етапі визначення t_пр його величину наближено приймають:

• в малошвидкісних СВ низького тиску (більшість систем загальної вентиляції СВ) р = 300…500 Па.

Однак при виборі значень для ХПР потрібно враховувати неприпускальність дискомфортних умов, які характеризуються наступним чином (за повітророзподілення у верхню зону (ВЗ) приміщення):

а) при висоті приміщень житлових і громадських будинків до 3 м приймають нижчу від на 2…3 ^оС; при висоті приміщень більше 3 м (зали, класи, аудиторії тощо) – нижчу від на 4…6 ^оС. Більше зниження можливе при підтвердженні його розрахунком притікальних повітряних струменів (при цьому мають гарантуватись розрахункові параметри в зоні обслуговування чи РЗ).

Для систем повітряного душування параметри притікального повітря ( ) визначають спеціальним розрахунком.

Для ТПР в приміщеннях з даховими провітрювачами (дефлекторами тощо) чи віконною вентиляцією (коли зовнішнє повітря притікає в приміщення через отвори його огорож) співпадає з (параметри клімату категорії А).

Очевидно, що при повітророзподіленні безпосередньо в зону обслуговування чи РЗ приміщення, температура притікального повітря повинна бути приблизно рівною температурі внутрішнього повітря в цій зоні із врахуванням нормованих допускних відхилень , тобто

.

Причому, переважно, в службових (офісних) приміщеннях ^оС, а у виробничих приміщеннях ^оС [2].

6.4. Параметри витікального повітря

Очевидно, що на температуру витікального повітря впливають такі основні чинники: температури притікального повітря і внутрішнього повітря зони обслуговування (ЗО) чи РЗ; теплова напруга приміщення і його повітрообмін; особливості повітророзподілення і схема перетікання повітряних потоків (повітря) через приміщення; час перебування повітря в приміщенні; місця розміщення отворів для витікального повітря як по висоті, так і в плані (наприклад щодо джерел теплових і інших забрудників).

Температуру внутрішнього повітря, що витікає із верхньої зони приміщень з теплонадлишками можна, дуже наближено, визначити за формулою [4]

, (6.6)

де – температура внутрішнього повітря в зоні обслуговування приміщення, ^оС; – підвищення температури на кожен 1 м висоти приміщення вище цієї зони, ^оС/м (табл. 6.7, 6.8); – відстань від підлоги до центра отворів для витікального повітря, м; – висота зони обслуговування чи РЗ приміщення (до 2 м).

Таблиця 6.7

Градієнт β_t температури внутрішнього повітря по висоті приміщень

громадських будинків [4]

Зауваги: 1. До вказаних в таблиці величин треба відноситись з обережністю, оскільки при їх визначенні не враховані основні чинники впливу і їх поєднаність.

2. Менші значення β_t рекомендується приймати для ХПР, а більші – для ТПР [4].

Таблиця 6.8

Наближені значення градієнта температури β_t

внутрішнього повітря по висоті виробничих приміщень [5]

Зауваги: 1. До вказаних в таблиці величин треба відноситись з обережністю, оскільки при їх визначенні не враховані основні чинники впливу і їх поєднаність.

2. Очевидно, що вказані величини стосуються випадку, коли отвори для витікального повітря розміщені в пристельовій зоні приміщення (за невідомих місць розміщення повітророзподільників і сформованих ними повітряних струменів).

Параметри витікального повітря можна визначити також за формулами [5, 6]:

; (6.8)

; (6.9)

; (6.10)

; (6.11)

, (6.12)

де: – показник (коефіцієнт) температурної ефективності загальної вентиляції, який змінюється в межах від нуля до одиниці (граничні величини для декількох узагальнювальних схем перетікання повітря через приміщення вказані в п.7.8, а величини в табл. 6.9; – коефіцієнт “повітрообміну по надлишках явної теплоти” [6]; - коефіцієнти “повітрообміну по надлишках концентрації забруднювальної речовини і вологи” [6]; – температури, відповідно, притікального, внутрішнього зони обслуговування (ЗО) чи РЗ і витікального повітря, ^оС; – середні концентрації забруднювальної речовини (забрудника), відповідно, у притікальному, внутрішньому зони обслуговування чи РЗ і витікальному повітрі (причому = ГДК), мг/м³ (ппм); – вологовмісти, відповідно, притікального, внутрішнього ЗО чи РЗ і витікального повітря, г/кг с.пов; – показник (коефіцієнт) ефективності загальної вентиляції щодо переміщення шкідливої речовини поза межі приміщення, який змінюється в межах від нуля до одиниці (граничні величини для декількох схем перетікання повітря через приміщення вказані в п. 7.8).

Таблиця 6.9

Наближені значення коефіцієнта η_t (m_t) для виробничих приміщень

за схеми перетікання повітря через них знизу-вгору [5]

Зауваги: 1. При струминному (зосередженому) розподіленні притікального повітря у верхню зону приміщень, значення коефіцієнта , рекомендується приймати рівним 0,8 для всіх цехів та відділень [5].

2. Величина приймається сталою для всіх періодів року [5].

Для приміщень зі значними надлишками явної теплоти, через які відбувається перетікання повітря за схемою знизу-вгору, значення вказані в табл. 6.10.

Таблиця 6.10

Наближені значення величини η_t^* приміщень зі значними теплонадлишками

за схеми перетікання повітря через них знизу-вгору [5]

Для виробничих приміщень, перетікання повітряних потоків (повітря) через які зумовлене спільною дією притікальних струменів і конвективних струменів від великорозмірних теплоджерел (м), з кроком розміщення повітророзподільників ≥ 12 м, наближені значення можна приймати по табл. 6.11.

Таблиця 6.11

Наближені значення коефіцієнтів η_t^* і η_с^* для виробничих приміщень

в залежності від способу повітророзподілення за спільної дії притікальних повітряних струменів і конвективних теплових потоків [5, 6]