---

При розрахунках систем повітряного душування приймають розрахункові параметри зовнішнього повітря: категорії А – для ТПР і категорії Б – для ХПР.

Відстань від душувального повітророзподільника до місця праці повинна бути не менше 1 м, а розрахункова площа повітророзподільника – не менше 0,1 м^2..

Системи повітряного душування не можна суміщати з системами притікальної вентиляції. Повітроготувальники систем душування виконують модульними або контейнерними.

Розрахунок повітряного душування залежить від періоду року. Найперше він виконується для ТПР шляхом розв’язування прямої задачі, тобто визначення площі душувального повітророзподільника і початкової витрати притікального струменя за умов забезпечення потрібних параметрів повітряного середовища в місцях праці. В ХПР і ППР визначають, переважно, тільки початкову температуру струменя за незмінної, якщо це можливо, початкової витрати притікального повітряного струменя. Для цього швидкість потоку в місці праці для ТПР і ХПР приймається однаковою.

Зовнішнє повітря в ТПР треба охолоджувати за умови, що його розрахункова температура ( ) вища від нормативної в місці праці . При цьому застосовують: адіабатичне охолодження – якщо в результаті цього процесу його температура понизиться до значення , що менше ; політропне охолодження – якщо потрібне зниження температури неможливо досягти адіабатичним охолодженням (тобто зволожуванням повітря рециркуляційною водою).

Послідовність розрахунку і вибір формул залежить від способу охолодження готованого повітря [20].

При адіабатичному охолодженні ( , де – початкова температура притікального повітряного струменя) розрахункову площу живого перерізу душувального повітророзподільника визначають за формулами:

при тепловиділеннях , м² ; (4.12)

при газо- і пиловиділеннях , м² (4.13)

де – температура в робочій зоні приміщення, ^оС; - відстань від душувального повітророзподільника до місця праці, м; – коефіцієнт, що характеризує зміну температури (концентрації забрудника) по осі притікального струменя; – початкова температура притікального струменя, ^оС ( ; – температура повітряного потоку на виході з камери зрошення повітроготувальника, ^оС; – нагрівання повітряного потоку у вентиляторі та повітропроводах системи в межах від вентилятора повітроготувальника до душувального повітророзподільника, ^оС; , С_ГДК, - концентрації забрудника, відповідно, в робочій зоні, гранично-допускна і початкова в повітряному струмені, мг/м³.

По розрахованому приймають найближчий типорозмір душувального повітророзподільника і визначають фактичну площу його живого перерізу ( ) та інші конструкційні (розмірні) і аеродинамічні (i ) характеристики (табл. 4.6).

Знаходять фактичну початкову швидкість притікального струменя за формулою

---

, (4.14)

де – нормативна середня швидкість повітряного струменя в місці праці, м/с (табл. 6.3 або табл. 6.2); – коефіцієнт, що характеризує зміну швидкості по осі притікального струменя; – фактична площа живого перерізу прийнятого душувального повітророзподільника, м² (табл. 4.6.).

Розраховують повітропродуктивність одного душувального повітророзподільника за формулою

, м³/год.

Таблиця 4.6

Конструкційні і аеродинамічні характеристики душувальних

повітророзподільників

Модель	Аеродинамічні характеристики			Конструкційні характеристики, мм						Площа живого перерізу, м2	Маса, кг
	m	n	ζ	Д	А	В	Н	С	К
ПДв-3	5,1	3,5	2,6	315	330	440	760	-	-	0,14	20,7
ПДв-4				400	440	660	960	-	-	0,23	30,0
ПДв-5				500	550	700	1200	-	-	0,36	42,7
ПДн-3	4,5	3,2	2,8	351	330	440	565	553	150	0,14	24,3
ПДн-4				400	440	560	780	689	190	0,23	35,1
ПДн-5				500	550	700	900	831	240	0,36	52,1

Зауваги: 1. Для душувальних повітророзподільників ПДн аеродинамічні характеристики вказані при горизонтальному напрямку витікання струменя, або витікання його під кутом α = ± 20 град до горизонталі.

2. Для душувальних повітророзподільників ПДв аеродинамічні характеристики вказані при витіканні струменя під кутом 45 град до горизонталі.

3. Конструкційні характеристики душувальних повітророзподільників подані на рис. 4.27.

Рис. 4.27. Душувальні повітророзподільники:

а – з верхнім приєднанням до повітропроводу СВ, типу ПДв;

б – з нижнім приєднанням до повітропроводу СВ, типу ПДн;

1 – повітропровід; 2 – корпус душувального повітророзподільника;

3 – скерувальна (напрямна) гратка

При політропному (штучному) охолоджені повітряного потоку в повітроготувальнику СВ розрахункову площу душувального повітророзподільника визначають за формулою

, м² (4.15)

По приймають найближчий типорозмір душувального повітророзподільника (табл. 4.6) і відповідно _.

Приймають початкову швидкість витікання струменя , і початкову температуру струменя .

Визначають повітропродуктивність душувального повітророзподільника за формулою:

, м³/год.

Перевірковий розрахунок значень і , при прийнятій конструкції душувального повітророзподільника, тобто за відомих і проводять у залежності від наступних умов:

;

;

;

.

Конструкційні характеристики душувальних повітророзподільників вказані на рис. 4.27 і в табл. 4.6.

Приклад 4.4. Розрахувати повітряне душування місця праці біля шахтової газової печі термічногo цеху. Категорія робіт – тяжка. Інтенсивність променистого теплового потоку в місці праці Вт/м² (табл. 5.5). Температура повітря в робочій зоні цеху ^оС (м.Тернопіль, ^оС; кДж/кг). Згідно рекомендацій СНиП 2.04.05-11 (табл. 6.3) середня температура ^оС і рухливість повітряного потоку в місці праці м/с. Відстань від душувального повітророзподільника до робітника (місця праці) м.

---

Розв’язування.

Згідно [3] при Вт/м² (згідно [20] - при Вт/м²) для душування використовують зовнішнє повітря. При адіабатичному охолодженні цього повітря на виході з камери зрошення повітроготувальника температура повітряного потоку ^оС. Початкову температуру повітряного струменя (на витіканні із душувального повітророзподільника) визначаємо за формулою (6.2): , ^оС

де ^оС – зниження температури повітряного потоку при його адіабатичному охолодженні в камері зрошення повітроготувальника, р – повний тиск вентилятора СВ, Па (приймемо р = 500 Па). Тоді ^oC.

Попередньо приймаємо душувальний повітророзподільник ПДн-4, для якого згідно табл. 4.6, і . Визначаємо розрахункову площу живого перерізу повітророзподільника за формулою:

м².

Фактична площа живого перерізу прийнятого повітророзподільника м².

Знаходимо початкову фактичну швидкість притікального струменя за формулою

м/с .

Визначаємо витрату повітряного потоку душувальним повітророзподільником

м³/год .

В ХПР і ППР продуктивність душувального повітророзподільника L_o і початкова швидкість струменя _о.ф залишають такими ж, як і в ТПР, тобто м³/год і м/с. Визначаємо початкову температуру притікального струменя при ^oС, використавши формулу:

, звідки ^оС.

4.12. Системи віддимлюючої вентиляції

СВ, яка уможливлює зменшення наслідків виникнення пожежі через відведення токсичних продуктів термічного розкладу спалимих матеріялів, зниження температури в об’єкті і підтримання шляхів евакуації в незадимленому стані, називають віддимлюючою.

Видалення диму передбачають: з поверхневих коридорів чи холів житлово-адміністративних будинків через клапани в стінах шахт димовидалення (кількість отворів під клапани потрібно приймати з розрахунку один отвір на відсік коридору довжиною до 30 м); із коридорів довжиною більше 15 м без світлових прорізів в зовнішніх огорожах, у виробничих будівлях категорій А, Б та В з кількістю поверхів 2 і більше; з кожного приміщення, яке не має природного освітлення, якщо воно призначене для масового перебування людей; з гардеробів площею ≥ 200 м².

Димовидалення з коридорів (холів) не передбачають, якщо у всіх приміщеннях, що мають виходи (двері) в цей коридор, запроєктовано безпосереднє вилучення диму (задимленого повітря). Видалення диму з цих приміщень треба проєктувати окремими механічними СВ.

Отвори димовидалення передбачають в стіні димової шахти на відстані не більше 0,15 м від стелі коридору (холу) і оснащують клапаном димовидалення. Можливе приєднання димовсмоктувальних пристроїв на відгалуженнях до димових шахт. Розміри горизонтального клапана димовидалення повинні перевищувати розміри вертикального клапана, а площу прохідного перерізу клапанів необхідно вибирати з ряду 0,3, 0,5, 0,7 м², а також за умови швидкості руху задимленого повітряного потоку ≤ 20 м/с.

---

Шахта димовидалення повинна поєднувати поверхові отвори димовидалення коридорів будинку, які розташовані безпосередньо один над одним, і обслуговувати тільки ці коридори. Стіни шахти димовидалення повинні мати межу вогнетривкості не менше 1 год. Розміри внутрішнього поперечного перерізу шахти необхідно вибирати за умови швидкості руху задимленого потоку до 10 м/с.

Витрату задимленого потоку з коридора (холу) житлових будинків, визначають за формулою

, (4.16)

а для громадських, адміністративно-побутових та виробничих будівель - за формулою

, (4.17)

де - витрата повітряно-димової суміші (диму), кг/год, - ширина більшої із двох стулок дверей, які відкриваються при виході з коридору (холу) до сходового приміщення або назовні, м; - висота дверей, м (при м приймають м); - коефіцієнт відносної тривалості відкриття дверей із коридору до сходового приміщення чи назовні в часі евакуації людей (приймають: при евакуації через одні двері 25 осіб і більше; - при евакуації через одні двері менше 25 осіб); – коефіцієнт, що залежить від загальної ширини великих стулок, які відкриваються при пожежі із коридору до сходового приміщення або назовні (табл. 4.7).

Таблиця 4.7

Значення коефіцієнта n при розрахунках димовидалення [2]

Будівлі	Коефіцієнт п при ширині стулок дверей В, м
	0,6	0,9	1,2	1,8	2,4
Житлові	1,00	0,82	0,7	0,51	0,41
Громадські, адмістративно-побутові, виробничі	1,05	0,91	0,80	0,62	0,5

Витрата диму, який вилучається із приміщення, з урахуванням периметра вогнища (осередку) пожежі, для приміщення площею до 1600 м² визначають за формулою

, (4.18)

де - периметр вогнища пожежі в початковій її стадії, м; для приміщень, які оснащенні спрінклерними системами пожежегасіння, м. Для інших приміщень визначають за формулою

, (4.19)

де - площа приміщення, м²; – відстань від нижньої межі задимленої зони приміщення до підлоги, м (приймають м); - поправний коефіцієнт на спонукання руху задимленого потоку в системі димовидалення ( - для природного спонукання руху із одночасним застосуванням спрінклерних систем пожежогасіння; для всіх інших випадків).

Видалення диму безпосередньо із приміщень одноповерхових будівель, як правило, передбачають природними СВ через димові шахти з умонтованими в них димовими клапанами або через аераційні ліхтарі, що не задуваються.

Для видалення диму при пожежі та газів після пожежі допускається використання систем аварійної та основної вентиляції із забезпеченням потрібних вимог згідно рекомендацій [2].

Витрата зовнішнього повітря для захисту ліфтової шахти, сходового приміщення, тамбура шлюзу від задимлення розраховується за умови забезпечення надлишкового тиску (підпору) в даних приміщеннях не менше 20 Па.

Подавання зовнішнього повітря системами віддимлюючої вентиляції для створення підпору повинно передбачатись зосереджено зверху в сходові приміщення і шахти ліфтів (рис. 4.28). Отвори повітрозабору системи підпору повітря необхідно розташовувати так, щоб уникнути попадання в них продуктів горіння [23]. Конструкція венткамери повинна забезпечувати зручність і технологічність монтажу, обслуговування і ремонту вентиляційного обладнання. Огорожі вентиляційних камер повинні мати межу вогнетривкості не менше ніж 0,5 год.

---