Файл: Konst_pravo_POSIBNIK_z_ZAVDANNYaMI_2011.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.07.2020

Просмотров: 844

Скачиваний: 4

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

4. У Конституційному Договорі, укладеному між Верховною Радою України та Президентом України 8 червня 1995 р., передбачалося, що він діє до прийняття нової Конституції України (але не більше одного року). Доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією парламенту її проект було опубліковано 28.05.96 р. і передано на розгляд Верховної Ради України, яка прийняла його майже повністю у першому та другому читанні. Проте після цього конституційний процес зупинився, оскільки частина народних депутатів пропонувала остаточно ухвалити Конституцію на наступній сесії парламенту. Після видання Президентом України Л. Кучмою Указу про винесення проекту Конституції України на всеукраїнський референдум, який мав відбутися 25 вересня 1996 року, Верховна Рада України, прийняла рішення працювати в режимі одного пленарного засідання, і 28 червня 1996 року ухвалила Конституцію України.

Чи можна вважати за таких умов, що Конституція України – це втілення головних ідей сучасного конституціоналізму?

Чи можна вважати Конституцію України результатом компромісу між різними соціальними й політичними силами?

Свою позицію аргументуйте.

ЗАДАЧІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1. Теоретичні аспекти конституціоналізму


1. В 1669 році англійський філософ Джон Локк на прохання графа Шефтсбері склав проект адміністративного устрою для колонії Нова Каледонія в Північній Америці, який втілив уявлення філософа про справедливий правопорядок. Цей устрій виявився настільки тяжким для переселенців, що через 20 років вони добилися його відміни.

Як Ви думаєте, в чому полягає реальна причина невдалого проекту “Конституції” для Нової Каледонії?

Дайте відповідь на це запитання з точки зору змісту конституціоналізму.

Які найбільш типові процедури прийняття конституції існують сьогодні?


2. На парламентських слуханнях один з доповідачів заявив, що говорити про розвиток українського конституціоналізму в радянський період немає жодних підстав, оскільки в Радянській Україні не було жодної реальної Конституції, існувала лише одна політична партія, яка фактично підмінила собою увесь державний апарат, був відсутній реальний поділ влади, а людина і її права не визнавалися соціальною цінністю. Саме такий устрій держави і суспільства обґрунтовувався у той час українськими вченими-правознавцями, що й свідчить про відсутність у радянський час реальних конституційно-правових ідей.

Проаналізуйте висловлену позицію, виходячи з сучасного розуміння конституціоналізму.

У чому полягає головний зміст сучасного українського конституціоналізму.


3. На парламентських слуханнях, присвячених сучасним проблемам українського конституціоналізму, народний депутат Л. заявив, що Конституція України не повною мірою відповідає демократичним стандартам, оскільки:

1) на першому місці стоїть розділ “Загальні засади”, норми якого нікого і ні до чого не зобов’язують, а мають лише декларативний характер;

2) розділ, в якому встановлено права і свободи людини, стоїть на другому, а не на першому місці, що не відповідає ліберально-демократичним конституційним ідеалам;

3) в тексті зафіксовано не всі права і свободи, які відомі сучасній правовій думці, а це значно знижує її регулюючий потенціал;

4) за народом закріплено право на всеукраїнському референдумі затверджувати зміни лише до трьох, а не до усіх її розділів.

Проаналізуйте таку позицію з точки зору змісту Конституції України.

Наскільки обґрунтованими, на Ваш погляд, є висловлені зауваження?

4. У Конституційному Договорі, укладеному між Верховною Радою України та Президентом України 8 червня 1995 р., передбачалося, що він діє до прийняття нової Конституції України (але не більше одного року). Доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією парламенту її проект було опубліковано 28.05.96 р. і передано на розгляд Верховної Ради України, яка прийняла його майже повністю у першому та другому читанні. Проте після цього конституційний процес зупинився, оскільки частина народних депутатів пропонувала остаточно ухвалити Конституцію на наступній сесії парламенту. Після видання Президентом України Л. Кучмою Указу про винесення проекту Конституції України на всеукраїнський референдум, який мав відбутися 25 вересня 1996 року, Верховна Рада України, прийняла рішення працювати в режимі одного пленарного засідання, і 28 червня 1996 року ухвалила Конституцію України.


Чи можна вважати за таких умов, що Конституція України – це втілення головних ідей сучасного конституціоналізму?

Чи можна вважати Конституцію України результатом компромісу між різними соціальними й політичними силами?

Свою позицію аргументуйте.


5. Виконавчий комітет міської ради на своєму засіданні затвердив “Тимчасовий порядок проведення мирних зібрань на території міста”, в якому, зокрема, було передбачено, що ініціатори мирних зібрань повинні сповіщати виконком про їх проведення не пізніш ніж за 10 днів. Прокурор міста опротестував це рішення виконкому на тій підставі, що виконком при затвердженні тимчасового порядку спирався на Указ Президії ВР СРСР “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР” від 28.07.1988 р. Проте відповідно до ч.2 ст. 39 Конституції України обмеження в реалізації конституційного права на мирні зібрання мають встановлюватися виключно законом України, а такий закон ще не прийнято. Отже, виконком не може встановлювати нових правил, окрім тих, які передбачені в самій Конституції.

Дайте правову оцінку рішенням виконкому та прокурора міста.

Чи належать акти органів влади колишнього СРСР та УРСР до джерел конституційного права України? Яким чином мають регулюватися конституційно-правові відносини за відсутності відповідного акта конституційного законодавства?


Тема 2. Теоретичні засади Конституції


6. На пленарному засіданні Конституційного Суду України під час розгляду конституційного подання Президента України щодо офіційного тлумачення Конституції України суддя-доповідач заявив, що “єдиною причиною, що викликає необхідність тлумачення Конституції та законів, є недосконалість юридичної техніки, пов’язана з неточними й неконкретними формулюваннями конституційного тексту. Якби текст Основного Закону був написаний чіткою й зрозумілою мовою, не допускав подвійного розуміння і не містив протиріч, усі суб’єкти державно-владних повноважень діяли б у чіткій відповідності до Конституції і жодних протиріч і суперечностей не виникало б”.

Чи згодні Ви з таким твердженням?

Наскільки обґрунтованою є висловлена позиція?


7. У своєму зверненні до Міністерства освіти і науки України громадянин А., посилаючись на підручник з конституційного права, запропонував “з огляду на те, що Конституції притаманна виховна функція, запровадити з наступного року вивчення головних положень Основного Закону України у стар-ших групах дошкільних виховних закладів та видати привабливо оформлений навчальний посібник “Конституція в малюнках”.

Дайте розгорнуту характеристику виховної функції Конституції?

Знайдіть найбільш вдалий синонім до цієї функції та обґрунтуйте свій вибір.

Підготуйте обґрунтовану відповідь на звернення.



8. У текст Конституції УСРР 1919 р. при розробці було записано чимало програмних положень. Багато таких положень містилося і в Конституціях УРСР 1937 та 1978 р.р. Текст Конс-титуції України від 28 червня 1996 р. також складено із численними програмними положеннями.

Існує точка зору, що наявність в Конституції норм, які не відповідають реальним суспільним відносинам, свідчить про її фіктивність.

Проаналізуйте Конституцію УРСР 1937 р. та Конституцію УРСР 1978 р. на предмет наявності в них норм, які носили програмний характер.

До чого зобов’язують програмні положення конституцій?

Чи потрібні програмні положення у тексті Конституції?

Чи можна вважати, що наявність в Конституції програмних положень призводить до її фіктивності?







Тема4 Суб’єкти конституційного права України


9. Народні депутати подали законопроект, в якому пропонується внести зміни до ч.2 ст.5 та інших статей Конституції, зокрема, замість терміна “народ” слід уживати “електорат (дієздатні громадяни України, які досягли 18 років)” у відповідних відмінках. На думку авторів законопроекту, це більше відповідатиме реальному стану речей, оскільки такого суб’єкта конституційного права, як народ не існує. Це зніме всі питання, повя’зані з відповідністю норм виборчих законів Конституції України, згідно з якими вибори вважаються такими, що відбулися, якщо в них взяв участь навіть 1 виборець.

Висловіть Вашу позицію з приводу цього законопроекту. Дайте розгорнуту характеристику статусу (поняття, об’єм правосуб’єктності, відносини, в які вступає, тощо) такого суб’єкта конституційного права, як народ.


10. З метою врегулювання суперечностей між Верховною Радою України, Президентом та Прем’єр-міністром, що, на думку політиків, виникають через недосконалість Конституції в частині врегулювання діяльності вищих органів влади, Голова парламенту запропонував Президентові та Прем’єр-міністру укласти між трьома владними інституціями тимчасовий договір про розподіл владних повноважень, в якому на період до внесення в установленому порядку змін до Конституції буде по-новому виписаний статус цих вищих органів влади.

Дайте правову оцінку такій пропозиції.

Чи є вказані державні інституції суб’єктами конституційного права, що можуть укладати подібний договір?


11. Селищна рада за ініціативою громадян України, які постійно проживають у цьому селищі, що складають більше половини від загальної кількості населення даної адміністративно-правової одиниці, вирішила провести місцевий референдум. На референдум було винесене таке питання: “Ви за вихід територіальної громади селища зі складу територіальної громади району та входження її до територіальної громади міста М.?”. Районна прокуратура опротестувала це рішення у зв’язку з тим, що воно суперечить чинному законодавству.


Чи можуть виступати суб’єктами конституційно-правових відносин селищна рада, територіальна громада району, територіальна громада міста, населення адміністративно-територіальної одиниці?

Які юридичні наслідки матиме такий референдум?

Вкажіть, як можуть розвиватися події, якщо громада селища проголосує за вихід територіальної громади зі складу району?


12. Верховна Рада Автономної Республіки Крим ухвалила постанову “Про призначення республіканського референдуму за ініціативою громадян України, які постійно проживають в Автономній Республіці Крим”. Цим рішенням було призначено проведення республіканського референдуму за ініціативою громадян України, які постійно проживають в Автономній Республіці Крим, із винесенням на такий референдум питання: “Чи підтримуєте Ви надання російській мові статусу державної мови на території Автономної Республіки Крим?”. Крім того, у цій постанові органам місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим рекомендується створити районні, міські, районні у містах, сільські, селищні комісії по референдуму, а також дільничні комісії на основі існуючих виборчих комісій, сформованих для підготовки і проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. А також Раді Міністрів автономії доручалося здійснювати фінансування заходів щодо організації та проведення референдуму.

Чи законне це рішення представницького органу автономії?

Чи відносяться громадяни України, що проживають в Автономній Республіці Крим, до суб’єктів конституційно-правових відносин?

Які юридичні наслідки матимуть результати такого референдуму?


13. На зборах громадян України, які постійно проживають в місті Н., була утворена ініціативна група з організації місцевого референдуму. На зборах були затверджені питання, що запропоновано винести на місцевий референдум, а саме про довіру міському голові та про скасування рішення міської ради “Про затвердження об’єктів права комунальної власності територіальної громади м. Н., які можуть надаватися в концесію”. Міський голова відмовився реєструвати ініціативну групу, оскільки, на його думку, питання, що були затверджені на зборах, згідно із законодавством України не можуть виноситися на місцевий референдум.

Які суб’єкти конституційно-правових відносин вказані в даній задачі?

Дайте правову оценку діям та рішенням зазначених суб’єктів конституційно-правових відносин.





Тема6 Громадянство України


14. Міжнародний кримінальний суд в Гаазі звернувся до офіційної влади України з вимогою передати громадянина України Д. цій установі для проведення розслідування у справі масових вбивств на території Польщі у роки Другої світової війни. У матеріалах запиту наводяться неспростовні факти того, що громадянин України Д. у часи подій, що згадуються, брав активну участь у каральних операціях та здійснював геноцид. Народний депутат Ф. як представник парламентської опозиції вніс пропозицію про позбавлення Д. громадянства України і видачу Міжнародному суду. Заступник Голови Верховної Ради України як головуючий на пленарному засіданні того ж дня вніс це питання до порядку денного і поставив на голосування. Парламент повністю підтримав пропозиції депутата Ф., прийняв відповідну постанову, яка була направлена для виконання до Міністерства внутрішніх справ і Міністерства закордонних справ.


Дайте правовий аналіз ситуації.

Яким має бути рішення щодо Д.?


15. Громадянка Канади Т., батьки якої до 1939 р. постійно проживали у Львові і вимушено емігрували до США, взяла шлюб з громадянином України, який припинився внаслідок його смерті на другому році подружнього життя, звернулася до Президента України з проханням прискорити процедуру прийняття її до громадянства України, обґрунтовуючи це своїми особливими заслугами перед Україною, зокрема, допомогою при будівництві української бібліотеки в Мексиці.

Підготуйте відповідь на звернення з розгорнутим аналізом законодавства.


16. Громадянин України К., який подав документи на вихід з громадянства України з наміром набуття громадянства Російської Федерації і під час відпочинку в Туреччині був затриманий за підозрою в торгівлі наркотичними засобами, звернувся до консульства України в Туреччині з проханням про допомогу. Відмова у допомозі з боку консульської установи України обґрунтовувалася втратою правових зв’язків громадянина К. з Україною внаслідок підготовки документів щодо набуття ним громадянства Російської Федерації. Однак дипломатичний представник РФ у Туреччині також відмовив у допомозі громадянину К., вказуючи, що подібні дії завдали значної шкоди авторитету та іміджу його держави.

Дайте правову оцінку діям дипломатичних і консульських установ обох держав.

У яких випадках держава може відмовитися від надання допомоги своїм громадянам?

17. Консул України у м. Будапешт звернувся до Голови СБУ з інформацією про те, що громадянин України Т. вже більше десяти років постійно проживає в Угорщині і втратив всілякі зв’язки з Україною. При цьому він влаштувався на роботу в органах місцевої влади, а також на громадських засадах виконує обов’язки головного тренера збірної Угорщини з футболу, отримуючи при цьому заробітну плату. Консул вважає, що за таких обставин компетентні органи влади мають прийняти рішення про втрату Т. громадянства України.

Чи є підстави для припинення громадянства України Т.?

Дайте обґрунтовану відповідь та розгорнутий правовий аналіз ситуації.


18. Громадянка України А., депутат Харківської міської ради, після укладання шлюбу з громадянином Італії Т. автоматично набула громадянства чоловіка, хоча й бажала надалі виконувати функції депутата міської ради відповідно до вимог Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” і не мала наміру змінювати громадянство України. У зв’язку з наявністю одночасно громадянства двох держав А. висловила занепокоєння та звернулася за консультацією.

Проаналізуйте ситуацію, що склалася, підготуйте і обґрунтуйте відповідь на звернення А.

19. Безробітний громадянин України, колишній військовослужбовець, К. через скрутне матеріальне становище прийняв пропозицію сепаратистського угруповання “Ета” щодо участі в поваленні конституційного ладу Іспанії із застосуванням збройних засобів. З огляду на протиправну діяльність К. був оголошений у розшук Інтерполом. Через певний час К. повернувся в Україну і був затриманий співробітниками ГУБОЗ у м. Києві. Начальник ГУБОЗ звернувся до керівника Комісії при Президентові України з питань громадянства про вирішення питання про втрату К. громадянства України.