ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 512
Скачиваний: 3
СОДЕРЖАНИЕ
5. АНАЛІЗ НЕБЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА (ОБ'ЄКТА)
8. ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ВІДПОВІДАЛЬНОГО КЕРІВНИКА РОБІТ
9. ОБОВ'ЯЗКИ ВЛАСНИКА (КЕРІВНИКА) ПІДПРИЄМСТВА (ОБ'ЄКТА)
Типова схема побудови сценаріїв виникнення й розвитку аварії
Типова схема постадійного аналізу умов виникнення і розвитку аварій
Картка небезпеки устаткування (апарата)
Оперативна частина плану локалізації та ліквідації аварій на рівні "В"
1.Розрахунок систем повітрообміну та нормалізація повітря робочої зони.
Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним санітарно-гігієнічним вимогам:
— створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);
— повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або розчиняти їх до гранично допустимих концентрацій;
— не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування забрудненого повітря з суміжних приміщень;
— не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;
— бути доступними для управління та ремонту під час експлуатації;
-
не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (наприклад, шуму, вібрацій, попадання дощу, снігу).
Розглянемо деякі методи розрахунку систем повітрообміну.
Повітрообмін по надлишку вологи
Повітрообмін по надлишку вологи визначаємо по формулі
де: Wтв – кількість вологи, що виділяється однією твариною, г/год.;
Чm – кількість тварин;
Wвп – кількість вологи, що випаровується з підлоги, годівниць, стін, перекриття, г/год.;
W1 – допустима кількість вологи в повітрі приміщення, г/м3 (абсолютна вологість);
W2 – кількість вологи у зовнішньому повітрі, яке вентиляцією подається в приміщення;
W2 = 3,2-3,3г/м3 (абсолютна вологість)
,
де Ч - нормативна вологість повітря в тваринницьких приміщеннях по зооветеринарним нормам в залежності від виду утримуваних тварин знаходиться в межах 95-85%;
Wmax – максимальна вологість повітря при даній температурі наведена в таблиці додатку.
Умова задачі
Визначити необхідний повітрообмін в приміщенні ферми, якщо в ній знаходяться 200 корів, а вологовиділення від вологої підлоги складає 7,7кг/год. Параметри повітряного середовища слідуючи: в приміщенні tn=80C; n=85%, ззовні tз=-240C, n=80%. Вологовиділення від однієї тварини складає 320г/год.
Рішення
1. Визначити сумарну вологу в приміщенні, що виділяється тваринами із підлоги:
Wm+Wвипр.=320200+7,7103=71700г/год.
2. Визначити кількість вологи в приміщенні з табл.1 при температурі tn=80C буде Wn=8,252г/м3.
Враховуючи, що відносна вологість складає 85% (0,85) від кількості вологи в приміщенні, то вологість буде
W1=Wnn=8,2520,85=7,014г/м3
3. Визначити кількість вологи в повітрі зовні приміщення (з табл. 1) при температурі
tз= - 240C г/м3
враховуючи, що відносна вологість 3=80%, визначаємо її дійсний зміст
W2=Wзз=1,0240,8=0,819г/м3.
4. Визначимо повітрообмін
Таблиця 1. Максимальна вологість для даної температури
Температу-ра повітря, °С |
Вміст водяних парів в повітрі, г/м3 |
Температу-ра повітря, °С |
Вміст водяних парів в повітрі, г/м3 |
Температу-ра повітря, °С |
Вміст водяних парів в повітрі, г/м3 |
-20 |
1,0236 |
10 |
9,372 |
21 |
18,204 |
-15 |
1,571 |
11 |
9,976 |
22 |
19,286 |
-10 |
2,300 |
12 |
10,617 |
24 |
21,604 |
-5 |
3,360 |
13 |
11,284 |
25 |
22,867 |
-3 |
3,902 |
14 |
12,013 |
27 |
25,582 |
-1 |
4,522 |
15 |
12,763 |
30 |
30,139 |
0 |
4,878 |
16 |
13,552 |
32 |
33,640 |
1 |
5,214 |
17 |
14,391 |
35 |
39,410 |
4 |
6,370 |
18 |
14,329 |
40 |
50,910 |
6 |
7,260 |
19 |
16,203 |
45 |
60,140 |
8 |
8,252 |
20 |
17,164 |
|
|
Відносна вологість повітря
Умова задачі
Визначити відносну вологість повітря в приміщенні, якщо психометр показує температуру сухого термометра tc=210C, вологою tвл=190C, а барометричний тиск Б=745мм.рт.ст.., Ра=760мм.рт.ст.
Рішення
Відносна вологість знаходиться за формулою
=100qф/qmax%,
де qф – фактична кількість водяних парів в повітрі при температурі сухого термометра, г/м3;
qmax = 18,204г/м3 – максимально можлива кількість пару води при тій же температурі, г/м3;
qф – розраховується за формулою (табл. 1)
qф=qвл-0,5(tc-tвл)Б/Р г/м3
де qвл – максимально можлива кількість водяних парів при температурі вологого термометру tвл=910С – відповідна температура сухого та вологого термометра;
Б=745 та Р=760 мм.рт.ст. – відповідно барометричний і атмосферний тиск повітря.
qф=16203-0,5(21-19)745/760=15223г/м3
Відносна вологість =10015,233/18,204=83,6%
Ця вологість не відповідає оптимальній (=83,660).
Повітрообмін по надлишку шкідливих речовин
Розраховуємо по формулі
де G – виділені в приміщенні шкідливі речовини (пил, гази, та ін.), мг/год;
РГДК – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, зернового пилу (4 мг/м3); приймається по ГОСТу 12.1-005-76 “Воздух рабочей зоны”;
Рш – концентрація шкідливих речовин у припливному повітрі, мг/м3.
Умова задачі
У повітря кормоцеху виділяється 40г/год зернового пилу. Визначити продуктивність вентилятора (повітрообмін), якщо враховувати, що концентрація пилу у припливному повітрі, 0,05 мг/м3.
Дано: G = 40г/год=40000мг/год;
Рш = 0,05мг/м3
РГДК = 4мг/м3 по ГОСТу12.1.005-76
Рішення.
Розрахунок по надлишку двоокису вуглецю у приміщенні утримання корів
Розраховуємо по формулі
де С – кількість вуглекислого газу, що виділяється однією твариною 110-162л/год;
С1 – допустима кількість вуглекислого газу в повітрі приміщення, л/м3, С1=1,5л/м3;
С2 – вміст вуглекислого газу у припливному повітрі, С2=0,3-0,4л/м3.
Умова задачі
Розрахувати годинний повітрообмін (м3/год) по виділенню двоокису вуглецю коровами масою 400-800кг (табл.2) приймаємо середню вагу корів 560кг, кількість корів у приміщенні 200.
Рішення
Таблиця 2. Виділення двоокису вуглецю і водяного пару тваринами різних видів
Вид тварин |
Маса, кг |
Виділення однією твариною |
|
двоокису вуглецю, л/год |
водяних парів, г/год |
||
Корови тільні (сухостійні) |
400-800 |
110-162 |
350-516 |
Молодняк від 4 міс. і старший |
180-350 |
71-97 |
227-310 |
Свиноматки холості і в перші 3 міс. супоросності |
100-200 |
36-48 |
101-134 |
Дорослі свині на відгодівлі |
100-300 |
47-83 |
132-230 |
Барани |
90-100 |
25-35 |
70-98 |
Вівцематки холості |
40-60 |
19-28 |
52-78 |
Кобили холості, мерини |
400-800 |
86-138 |
278-440 |
Молодняк рисистих порід старший одного року |
300-400 |
95-105 |
304-337 |
Птиця (кури м'ясних порід) |
2,5-3,0 |
1,8-2,0 |
5,0-5,5 |
Повітрообмін по надлишку тепла
Розраховуємо по формулі
де Qнад – надлишок сумарного тепла, кДж/год;
с=1кДж/кг. К – теплоємність сухого повітря;
Чρ – щільність припливного (зовнішнього) повітря, кг/м3, приймається по довідковій літературі, або розраховується по формулі ρ=353/(273+tn);
tвн, tn – відповідна температура відсмоктуваного і припливного повітря в приміщенні.
Умова задачі
Визначити повітрообмін у кормоцеху при слідуючи даних: надлишкове тепло складає 18000кДж/год, температура зовнішнього припливного повітря tn=140С.
Дано: Gнад=18000кДж/год;
tn=140С, питома теплоємність повітря С=1кДж/кг.ок.
Рішення.
-
Щільність повітря
-
Температура повітря в приміщенні.
Враховуємо, що в цеху виконується робота середньої – δ важкості, яка відповідає температурі 17-19 (ГОСТ 12.1.005-76).
3. Визначити повітрообмін
Природний повітрообмін
Природна вентиляція відбувається внаслідок різниці температур внутрішньої і зовнішньої. Повітря у приміщенні переміщується знизу-уверх.
Розрахунок природного повітрообміну виконують у наступній послідовності.
-
Визначають повітрообмін – L по вище приведеним формулам, або він задається.
-
Знаходять щільність повітря в залежності від температури в приміщенні – Рт та зовні – Рх по формулі
ρ=353/(273+t)
-
Розраховуємо швидкість V (м/с) повітряного потоку у витяжній трубі, каналі по формулі:
або
де h – висота каналу (h – приблизно 3м)
t1-t2 – різниця температур внутрішнього і зовнішнього повітря, град.;
μ – 0,5 – коефіцієнт, що враховує опір повітряного потоку в трубі, каналі;
q=9,8м/с2 – прискорення вільного падіння;
h – умовна висота труби;
Px, Pm – відповідна щільність зовнішнього (холодного) та внутрішнього (теплого) повітря, кг/м3;
-
Знаходять сумарну площу поперечного перерізу витяжної труби, каналу по формулі
Sс=L/360·Vм2
-
Визначають кількість витяжних труб, каналів, знаючи розміри перерізу труби, каналу – Sм.
n=Sc/Sм
Умова задачі
Визначити для приміщення кількість вентиляційних труб розміром 0,7х0,7м, якщо відомо, що умовна висота труби 3,5м, температура повітря в приміщенні +80, зовні – 240С, необхідний повітрообмін 11574м3/год
Дано: L=11574м3/год, Smp=0,7x0,7=0,49
h=3,5м; tm=+80C, tx=-240C
Рішення.
-
Знаходимо щільність холодного і теплого повітря
Рх=353/(273-24)=1,428кг/м3
Рт=353/(273+8)=1,256кг/м3
-
Знаходимо швидкість повітряного потоку в трубі
-
Знаходимо сумарну площу труби
Sc=11,574/3600·1,4=2,3м3
N=2,3/0,49=4,69
4. Кількість витяжних труб: приймають 5 труб.
Кратність повітрообміну
При загальній вентиляції знаючи кратність К повітрообміну можна розрахувати годинну продуктивність вентилятора м3/год. Нижче приводимо значення К для різних відділень майстерень та тваринницьких приміщень
верстатне відділення 2-3 |
ковальське 4-6 |
миюче 2-3 |
зали засідань 3 |
моторо-ремонтне 1,5-2 |
ремонту паливної апаратури 1,5-2 |
деревообробне 2 |
кімнати для паління цигарок 10 |
мідницьке 3-4 |
випробування двигунів 2-3 |
адміністративно-конторське 1,5 |
|
зварювальне 4-6 |
|
|
|
Годинна кратність повітрообміну для приміщень утримання молодняку раннього віку і маточного поголів’я не >3 раз у годину, для решти тварин не >5. При <3 вибирають природну вентиляцію, при К=3-5 – примусову без підігріву свіжого повітря і при К>5 з підігрівом.
Умова задачі
Визначити кратність обміну повітря в приміщенні розмірами 18х12х4, якщо продуктивність вентилятора, що подає повітря складає 2000м3/год.
Дано: L=2000м3/год, об’єм приміщення 18х12х4=864м3
Рішення.
Кратність повітрообміну розраховується по формулі:
де L – повітрообмін, м3/год; V – об’єм приміщення, м3
Розрахунок витрати тепла на нагрів свіжого повітря
Умова задачі
Визначити витрати тепла на нагрів свіжого повітря, що подається в приміщення бухгалтерії розміром 18х12х4 з числом кратності 1,5. Температура зовнішнього повітря 120С.
Дано:
Об’єм приміщення V = 18х12х4 = 864м3
Tзов=120С, К=1,5; с=1кДж/(кг · град) – теплоємність повітря.
де К – кратність обміну;
с – питома теплоємність сухого повітря 1кДж;
ρ – щільність зовнішнього повітря.
Рішення.
Витрати тепла визначаються за формулою
Q=VKс(tп-tзов)кДж/год
.
1. Щільність повітря:
ρ=353/(273+12)=1,238кг/м3
2. Температуру в приміщенні приймемо tп=200С у відповідності із ГОСТом 12.1.005-76 “Воздух рабочей зоны” для легкої праці (20-230С)
3. Витрати тепла. Q=864х1,5х1х1,238(20-12)=12836кДж/год.
2. Розрахунок освітлення та його оптимізація.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:
-
природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;
-
штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення поділяється на:
-
бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах;
-
верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях;
-
комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
Штучне освітлення може бути
-
загальним,
-
місцевим
-
комбінованим.
Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються e верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла.
Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на:
-
робоче,
-
аварійне,
-
евакуаційне,
-
охоронне,
-
чергове.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення, та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; в проходах; на сходових клітках, у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.
Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.
Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.
Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники:
-
світловий клімат;
-
площа та орієнтація світлових отворів;
-
ступінь чистоти скла в світлових отворах;
-
пофарбування стін та стелі приміщення;
-
глибина приміщення;
-
наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так із зовні приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО):
де Евн— освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);