ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.12.2021
Просмотров: 1950
Скачиваний: 3
СОДЕРЖАНИЕ
де r – безрозмірна величина, яка визначається в залежності від відношення u/um:
при u/um < 1
при u/um > 1
Слід зазначити, що при проведенні розрахунків не використовуються значення швидкості вітру u < 0,5 м/с, а також швидкості вітру u > u*, де u* – значення швидкості вітру, що перевищується в даній місцевості в середньому багаторічному режимі в 5 % випадків. Це значення визначається за кліматичним довідником.
Відстань від джерела викиду (xmu, м), на якому при швидкості вітру u і несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення (cmu, мг/м3), визначається за формулою
де р – безрозмірний коефіцієнт, який визначається в залежності від відношення u/um:
при u/um < 0,25 p = 3
при 0,25 < u/um < 1
при u/um > 1
При небезпечній швидкості вітру (um) приземна концентрація шкідливих речовин (с, мг/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях (х, м) від джерела викиду визначається за формулою:
де s1 – безрозмірний коефіцієнт, який визначається в залежності від відношення х/хм і коефіцієнта F:
при x/xм < 1
при 1 < x/xм < 8
при F < 1,5 і при x/xм > 8
при F > 1,5 і при x/xм > 8
Для низьких і наземних джерел (висотою Н не більш 10 м) при значеннях х/хм < 1 величина s1 заміняється на величину , яка визначається в залежності від х/хм і Н:
при 2 < Н < 10
Значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосфері (су, мг/м3) на відстані (у, м) по перпендикулярі до осі факела викиду визначається по формулі
де s2 – безрозмірний коефіцієнт, обумовлений у залежності від швидкості вітру (u, м/с) і відносини у/х за значенням аргументу ty:
де аргумент ty розраховується за формулами:
при u < 5
при u > 5
Максимальна концентрація (смх, мг/м3), що досягається на відстані х від джерела викиду на осі факела при швидкості вітру (umx):
де s1′ – безрозмірний коефіцієнт.
Безрозмірний коефіцієнт s1′ визначається в залежності від відношення (х/хм) за наступними формулами:
при x/xм < 1
при 1 < x/xм < 8
при 8 < x/xм < 24
при 24 < x/xм < 80, F < 1,5
при 24 < x/xм < 80, F > 1,5
при x/xм > 80, F < 1,5
при x/xм > 80, F > 1,5
Швидкість вітру (uмх):
де f1 – безрозмірний коефіцієнт.
Безрозмірний коефіцієнт f1 визначається в залежності від відношення х/хм:
при х/хм < 1 f1 = 1,
при 1 < x/xм < 8
при 8 < x/xм < 80 f1 = 0,25,
при х/хм > 80 f1 = 1.
2. Порядок виконання роботи
1. Відповідно до заданого варіанта (таблиця 3.1) розрахувати:
-
максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини (см);
-
відстань від джерела викидів, на якій приземна концентрація при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення (xmu);
-
значення небезпечної швидкості (um) на рівні флюгера, при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин (см);
-
максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини (cmu) при несприятливих метеорологічних умовах і швидкості вітру, що відрізняється від небезпечної швидкості вітру (uм);
-
відстань від джерела викиду (xmu), на якій при несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення (сmu);
-
приземна концентрація шкідливих речовин (с) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях х від джерела викиду;
-
значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосфері (су) на відстані y по перпендикуляру до осі факела викиду;
-
максимальне значення концентрація (смх) на відстані х від джерела на осі факела при швидкості вітру (umx).
2. Зробити висновки за результатами розрахунків.
Таблиця 3.1 – Варіанти завдань
Технологічні параметри викиду забруднюючих речовин |
Варіанти завдань |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Маса шкідливої речовини, яка викидається в атмосферу М, г/с |
12 |
2,6 |
0,48 |
1,07 |
0,2 |
0,14 |
Висота джерела викиду над рівнем землі Н, м |
35 |
2 |
3 |
15 |
7 |
20 |
Середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла w0, м/с |
7 |
11 |
4,5 |
8,2 |
6 |
3,5 |
Різниця між температурою викидної суміші і температурою навколишнього середовища ΔТ, °С |
100 |
95 |
50 |
82 |
105 |
78 |
Коефіцієнт А |
200 |
250 |
160 |
180 |
200 |
140 |
Коефіцієнт F |
3 |
2,5 |
1 |
2 |
1 |
2 |
Коефіцієнт, який враховує вплив рельефу місцевості η |
1 |
0,8 |
095 |
1,05 |
1,1 |
0,85 |
Діаметр гирла джерела викиду D, м |
1,4 |
- |
1,05 |
- |
0,85 |
- |
Довжина гирла L, м |
- |
0,7 |
- |
1,0 |
- |
0,6 |
Ширина гирла В, м |
- |
0,25 |
- |
1,35 |
- |
0,6 |
Швидкість вітру u, м/с |
2,2 |
2,0 |
2,15 |
1,95 |
2,05 |
2,1 |
Відстань по осі факела від джерела викиду (х, м), на якій необхідно визначити концентрацію шкідливої речовини при неьезпечній швидкості вітру |
200 |
240 |
150 |
180 |
320 |
280 |
Відстань (Y, м) по перпендикуляру до осі факела, на якій розраховується концентрація (cy) |
10 |
15 |
20 |
30 |
35 |
25 |
Технологічні параметри викиду забруднюючих речовин |
Варіанти завдань |
|||||
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Маса шкідливої речовини, яка викидається в атмосферу М, г/с |
15 |
3,4 |
4,8 |
7,1 |
2,2 |
1,4 |
Висота джерела викиду над рівнем землі Н, м |
11 |
2 |
16 |
10 |
21 |
18 |
Середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла w0, м/с |
2,3 |
4 |
5,6 |
4 |
7,1 |
12 |
Різниця між температурою викидної суміші і температурою навколишнього середовища ΔТ, °С |
81 |
26 |
87 |
94 |
121 |
99 |
Коефіцієнт А |
140 |
200 |
160 |
180 |
200 |
140 |
Коефіцієнт F |
3 |
2 |
1,5 |
2,5 |
3 |
1 |
Коефіцієнт, який враховує вплив рельефу місцевості η |
1,1 |
2,8 |
0,6 |
1,45 |
2,1 |
0,45 |
Діаметр гирла джерела викиду D, м |
- |
- |
2,03 |
1,98 |
0,65 |
0,23 |
Довжина гирла L, м |
0,1 |
0,36 |
- |
- |
- |
- |
Ширина гирла В, м |
0,11 |
2,1 |
- |
- |
- |
- |
Швидкість вітру u, м/с |
2,0 |
1,98 |
2,02 |
2,1 |
1,95 |
2,0 |
Відстань по осі факела від джерела викиду (х, м), на якій необхідно визначити концентрацію шкідливої речовини при неьезпечній швидкості вітру |
100 |
210 |
200 |
180 |
190 |
150 |
Відстань (Y, м) по перпендикуляру до осі факела, на якій розраховується концентрація (cy) |
15 |
10 |
35 |
20 |
15 |
20 |
Технологічні параметри викиду забруднюючих речовин |
Варіанти завдань |
|||||
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
|
Маса шкідливої речовини, яка викидається в атмосферу М, г/с |
5,23 |
6,3 |
2,01 |
11,2 |
6,54 |
5,21 |
Висота джерела викиду над рівнем землі Н, м |
11 |
25 |
14 |
32 |
5 |
4 |
Середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла w0, м/с |
2 |
10 |
5 |
6 |
8 |
0,5 |
Різниця між температурою викидної суміші і температурою навколишнього середовища ΔТ, °С |
50 |
42 |
87 |
56 |
48 |
96 |
Коефіцієнт А |
180 |
210 |
150 |
140 |
210 |
110 |
Коефіцієнт F |
1,5 |
2,0 |
2,0 |
1,0 |
1,5 |
1,0 |
Коефіцієнт, який враховує вплив рельефу місцевості η |
0,9 |
1,0 |
1,01 |
1,98 |
2,03 |
1,9 |
Діаметр гирла джерела викиду D, м |
2,1 |
- |
- |
1,9 |
0,45 |
- |
Довжина гирла L, м |
- |
2,3 |
3,1 |
- |
- |
0,56 |
Ширина гирла В, м |
- |
2,0 |
1,9 |
- |
- |
0,6 |
Швидкість вітру u, м/с |
2,12 |
2,2 |
2,05 |
1,95 |
2,0 |
2,1 |
Відстань по осі факела від джерела викиду (х, м), на якій необхідно визначити концентрацію шкідливої речовини при неьезпечній швидкості вітру |
200 |
210 |
550 |
160 |
220 |
160 |
Відстань (Y, м) по перпендикуляру до осі факела, на якій розраховується концентрація (cy) |
15 |
15 |
25 |
20 |
15 |
25 |
Технологічні параметри викиду забруднюючих речовин |
Варіанти завдань |
|||||
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
|
Маса шкідливої речовини, яка викидається в атмосферу М, г/с |
2,1 |
3,4 |
6,1 |
4,2 |
8,0 |
6,6 |
Висота джерела викиду над рівнем землі Н, м |
11 |
15 |
21 |
14 |
31 |
21 |
Середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла w0, м/с |
2,4 |
2,3 |
5,6 |
7,1 |
4,0 |
2,6 |
Різниця між температурою викидної суміші і температурою навколишнього середовища ΔТ, °С |
96 |
95 |
59 |
62 |
101 |
73 |
Коефіцієнт А |
200 |
150 |
140 |
160 |
210 |
140 |
Коефіцієнт F |
1 |
2,5 |
1 |
1,5 |
1 |
2 |
Коефіцієнт, який враховує вплив рельефу місцевості η |
1 |
0,85 |
0,95 |
1,1 |
1,1 |
0,85 |
Діаметр гирла джерела викиду D, м |
1,8 |
- |
2,05 |
- |
3,5 |
- |
Довжина гирла L, м |
- |
0,72 |
- |
1,8 |
- |
0,62 |
Ширина гирла В, м |
- |
0,35 |
- |
1,35 |
- |
0,36 |
Швидкість вітру u, м/с |
2,0 |
2,05 |
1,95 |
2,05 |
2,05 |
2,0 |
Відстань по осі факела від джерела викиду (х, м), на якій необхідно визначити концентрацію шкідливої речовини при неьезпечній швидкості вітру |
200 |
260 |
250 |
280 |
120 |
280 |
Відстань (Y, м) по перпендикуляру до осі факела, на якій розраховується концентрація (cy) |
15 |
15 |
25 |
20 |
35 |
25 |
Технологічні параметри викиду забруднюючих речовин |
Варіанти завдань |
|||||
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
|
Маса шкідливої речовини, яка викидається в атмосферу М, г/с |
16 |
2,1 |
0,98 |
1,7 |
0,26 |
0,19 |
Висота джерела викиду над рівнем землі Н, м |
15 |
14 |
24 |
17 |
28 |
20 |
Середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла w0, м/с |
3,6 |
4,1 |
2,0 |
2,9 |
4,1 |
4,05 |
Різниця між температурою викидної суміші і температурою навколишнього середовища ΔТ, °С |
96 |
57 |
46 |
87 |
95 |
30 |
Коефіцієнт А |
210 |
240 |
260 |
140 |
210 |
140 |
Коефіцієнт F |
3 |
1,5 |
1 |
2,5 |
1 |
2 |
Коефіцієнт, який враховує вплив рельефу місцевості η |
1,02 |
0,99 |
0,95 |
1,08 |
1,12 |
0,85 |
Діаметр гирла джерела викиду D, м |
1,6 |
- |
2,03 |
- |
0,85 |
- |
Довжина гирла L, м |
- |
0,9 |
- |
1,2 |
- |
0,66 |
Ширина гирла В, м |
- |
0,5 |
- |
1,35 |
- |
0,6 |
Швидкість вітру u, м/с |
2,0 |
2,05 |
2,15 |
1,15 |
2,05 |
2,15 |
Відстань по осі факела від джерела викиду (х, м), на якій необхідно визначити концентрацію шкідливої речовини при неьезпечній швидкості вітру |
180 |
140 |
150 |
180 |
220 |
280 |
Відстань (Y, м) по перпендикуляру до осі факела, на якій розраховується концентрація (cy) |
15 |
10 |
30 |
30 |
35 |
25 |
Технологічні параметри викиду забруднюючих речовин |
Варіанти завдань |
|||||
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
|
Маса шкідливої речовини, яка викидається в атмосферу М, г/с |
4,23 |
5,3 |
4,11 |
10,2 |
6,14 |
5,81 |
Висота джерела викиду над рівнем землі Н, м |
13 |
15 |
19 |
28 |
9 |
6 |
Середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла w0, м/с |
2.5 |
1,9 |
8 |
7 |
6 |
0,5 |
Різниця між температурою викидної суміші і температурою навколишнього середовища ΔТ, °С |
50 |
42 |
87 |
56 |
48 |
96 |
Коефіцієнт А |
180 |
210 |
150 |
140 |
210 |
110 |
Коефіцієнт F |
1,5 |
2,0 |
2,0 |
1,0 |
1,5 |
1,0 |
Коефіцієнт, який враховує вплив рельефу місцевості η |
0,9 |
1,0 |
1,01 |
1,98 |
2,03 |
1,9 |
Діаметр гирла джерела викиду D, м |
2,1 |
- |
- |
1,9 |
0,45 |
- |
Довжина гирла L, м |
- |
2,3 |
3,1 |
- |
- |
0,56 |
Ширина гирла В, м |
- |
2,0 |
1,9 |
- |
- |
0,6 |
Швидкість вітру u, м/с |
2,12 |
2,2 |
2,05 |
1,95 |
2,0 |
2,1 |
Відстань по осі факела від джерела викиду (х, м), на якій необхідно визначити концентрацію шкідливої речовини при неьезпечній швидкості вітру |
200 |
1600 |
550 |
160 |
220 |
210 |
Відстань (Y, м) по перпендикуляру до осі факела, на якій розраховується концентрація (cy) |
15 |
15 |
25 |
20 |
15 |
25 |
Контрольні запитання
-
Як поділяється атмосфера за висотою? Який газовий склад атмосфери?
-
Охарактеризуйте хімічні властивості та біологічну роль азоту. Яке біологічне значення та властивості кисню? Які інертні гази входять до складу атмосфери?
-
Яке біологічне значення повітря? Наведіть приклади технологій, де використовується повітря.
-
Як впливає вміст кисню в повітрі на працездатність? Кругообіг кисню в природі. Роль лісу у формуванні складу повітря.
-
Які природні фактори впливають на стан атмосфери? Які фактори відносять до антропогенних факторів впливу на атмосферу?
-
Охарактеризуйте газові продукти, що утворюються при спалюванні палива. Які інградієнти входять до складу викидних газів автомобілів?
-
Причини руйнування озонового шару. Як впливають на стан атмосфери гірничі роботи, що проводяться відкритим способом?
-
Які параметри повітря досліджуються? Класифікація методів аналізу. В чому сутність титриметричного аналізу?
-
Як вимірюються фізичні параметри атмосфери? З якою метою досліджують параметри атмосфери?
-
Причини випадання «кислих» дощів. Як впливає забруднене повітря на вапняки, грунт?
-
Впли забрудненого повітря на корозію металів. Який вплив забрудненого повітря на живі організми?
-
Як впливає на організм наявність карбон (II) оксиду в повітрі? Вплив радіоактивного забруднення атмосфери на живі організми.
-
Дайте оцінку змін, що проходять в водоймищах під дією забрудненого повітря. Чим визваний парниковий ефект і який його вплив на земну поверхню?
-
Що таке гранично-допустима концентрація і як вона регламентується? Як визначається гранично - допустимий викид?
-
Для чого сторюють санітарно-захисні зони? Яка роль висотних викидних труб?
-
Яким чином можна очищати газ від твердих часток аерозолів? Які хімічні процеси використовуються при абсорбційному очищенні газу?
-
Які фактори враховують при виборі методу очищення газу? Який принцип закладений при очищенні газу методом адсорбції?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4
Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Мета роботи: практичне вивчення студентами методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
1. Основні поняття та роз'яснення
-
Наднормативні викиди забруднюючих речовин.
Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються [7, 10, 18]:
- викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид, які видані у встановленому порядку;
- викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах;
- викиди забруднюючих речовин, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах, що відходять для окремих типів технологічного та іншого обладнання.
-
Причини, визначення наднормативних викидів.
Наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначені в пункті 1.1, можуть відбуватися за рахунок
-
неефективної роботи газоочисних установок;
-
роботи технологічного обладнання при несправних газоочисних установок або їх невикористанні;
-
порушення технологічних режимів;
-
невиконання у встановлені терміни заходів по досягненню нормативів гранично допустимого викиду (ГДВ);
-
аварійних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
-
залпових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які не передбачені технологічними регламентами виробництв;
-
використання непроектних сировини і палива в технологічних процесах;
-
інших видів порушень.
При роботі кількох джерел виділення забруднюючих речовин (технологічних агрегатів) на одне джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, для якого встановлений норматив дозволеного викиду, необхідно вести контроль величини забруднюючих речовин, що утворюються і відходять від кожного технологічного агрегату, і порівнювати їх із встановленими гранично допустимими нормативами.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекоресурсів України при перевірці підприємств шляхом:
-
інструментальних методів контролю;
-
розрахунковими методами.
Визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться у відповідності з діючими вимогами відбору і аналізу проб та оформляється у встановленому порядку:
-
аналітичними службами інспекційних підрозділів Мінекоресурсів України;
-
спеціалізованими службами інших міністерств і відомств за дорученням інспекційних підрозділів Мінекоресурсів України;
-
відомчими аналітичними службами підприємств, установ та організацій, дані яких зафіксовані в журналах первинної облікової документації, в робочих журналах аналітичних служб.
Відбір і аналіз проб забруднюючих речовин у викидах від стаціонарних джерел забруднення проводиться відповідно до діючих методик.
За результатами обстеження й інструментальних вимірів потужності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел забруднення атмосферного повітря складається акт.
Виявлені в ході перевірки факти перевищення нормативів викидів, що зафіксовані в первинній обліковій документації, також включаються до акту перевірки, який підписується спеціалістом Державної екологічної інспекції Мінекоресурсів України та керівником підприємства [7].
Результати інструментальних вимірів, що виконані з порушенням вимог діючих нормативно технічних документів, анулюються.
1.3. Розрахунок наднормативних викидів.
Розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою (1):
(4.1)
де: - об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, куб.м/с;
- середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/куб.м, розрахована як середня арифметична;
- потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;
Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.
Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Якщо за даними вимірів, зафіксованих в журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу введення нормативу в дію по даному джерелу і речовині до дня контрольної перевірки, але не більше як за один астрономічний рік.
У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим в журналах первинної облікової документації підприємства, не виявлено перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, а при інспекційній перевірці перевищення встановлене, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з моменту виявлення порушення. В цьому разі приписом до акту перевірки встановлюється термін усунення порушення, після закінчення якого, за замовленням підприємства, здійснюється контрольна перевірка його фактичного усунення і, відповідно, розраховується час роботи джерела в режимі наднормативного викиду.
Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативного викиду проводяться за рахунок підприємств.