Файл: Екологія посібник.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 24.12.2021

Просмотров: 1964

Скачиваний: 3

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

On - фактичний обсяг електричної енергії, виробленої за базовий податковий (звітний) період експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, кВт·год (для дослідницьких реакторів дорівнює 0);

Н - проіндексована ставка податку, який справляється за електричну енергію, вироблену експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, що переглядається у разі потреби один раз на рік, гривень за 1 кВт·год;

1/32 - коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0);

рв - коригуючий коефіцієнт для високоактивних відходів, наведений у таблиці 1.2;

рнс - коригуючий коефіцієнт для середньоактивних та низькоактивних відходів, наведений у таблиці 7.2;

С1нс - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, гривень з копійками (таблиця 7.3);

С1в - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, утворених їх виробниками за базовий податковий (звітний) період, гривень з копійками (таблиця 1.3);

С2нс - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, гривень з копійками (таблиця 7.3);

С2в - собівартість зберігання 1 куб. метра (1 куб. сантиметра радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) високоактивних радіоактивних відходів, накопичених їх виробниками до 1 квітня 2009 року, гривень з копійками (таблиця 7.3);

V1нс - фактичний об'єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

V1в - фактичний об'єм високоактивних радіоактивних відходів, прийнятих до сховища експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій за базовий податковий (звітний) період, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

V2нс - фактичний об'єм низькоактивних і середньоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);


V2в - фактичний об'єм високоактивних радіоактивних відходів, накопичених у сховищах експлуатуючих організацій (операторів) атомних електростанцій до 1 квітня 2009 року, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання).

Суми податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислюються платниками податку-виробниками радіоактивних відходів самостійно щокварталу на підставі ставок (проіндексованих ставок) податку, пропорційно до строку зберігання таких відходів понад установлений строк за формулою:


S зберігання = N х V х T зберігання,


де S зберігання - сума податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, обчислена за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал, гривень з копійками;

N - ставка податку (проіндексована ставка податку, обчислена за формулою, наведеною у пункті 1.5 цього розділу), який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

V - фактичний об'єм радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, куб. метрів (куб. сантиметрів - для радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання);

T зберігання - кількість повних календарних кварталів, протягом яких радіоактивні відходи зберігаються понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

1.4.1. Ставка податку за утворення радіоактивних відходів виробниками електричної енергії – експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені, становить 0,0074 гривні у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії.

Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів (таблиця 7.2).


Таблиця 7.2. – Значення коригуючого коефіцієнту

Категорія відходів

Коефіцієнт

Високоактивні

50

Середньоактивні та низькоактивні

2


Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (таблиця 7.3).


Таблиця 7.3 – Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів.

Категорія відходів

Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів (крім відходів, представлених як джерела іонізуючого випромінювання), гривень за 1 куб. метр

Ставка податку зa тимчасове зберігання радіоактивних відходів, представлених як джерела іонізуючого випромінювання, гривень за 1 куб. сантиметр

Високоактивні

352509,3

11750,51

Середньоактивні та низькоактивні

6580,17

2350,06


1.5 Індексація ставок податку

З 1 січня року, що настає проводиться індексація ставок податку за формулою:


= Сб х дІ,


де - проіндексована ставка податку в поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків після коми) за 1 тонну (1 куб. метр, 1 куб. сантиметр, 1 кВт·год, одиницю);

Сб - базова ставка податку, гривень за 1 тонну (1 куб. метр, 1 куб. сантиметр, 1 кВт·год, одиницю);

дІ - добуток індексів споживчих цін (індексів інфляції) за попередні роки починаючи з року набрання чинності ПКУ, а для нововведених ставок податку - починаючи з року їх введення, десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків;

І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) встановленим законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, у відсотках.


1.6 Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок (проіндексованих ставок) податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:



де - ставки (проіндексовані ставки) податку в поточному році за тонну і-того виду відходів, у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків), які обчислюються за формулою, наведеною у пункті 1.5.

Млі - обсяг відходів і-того виду у тоннах (т);

Кт - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведено у пункті 1.3 цього розділу;

Ко - коригуючий коефіцієнт дорівнює 1, якщо забезпечується повна ізоляція відходів на звалищах від впливу на НПС, або дорівнює 3 у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря, водних об'єктів і грунту.


1.7 Методика розрахунку об’ємів утворення відходів металообробки

1.7.1 Металева стружка (IV клас небезпеки).

Кількість металевої стружки, що утвориться при обробці металу, визначається по формулі:


М = Q∙kстр/100, т/рік (7.1)


де: Q - кількість металу, що надходить на обробку, т/рік,

kстр – норматив утворення металевої стружки, %, (приблизно 10-15%, більш точно визначається за даними інвентаризації).

1.7.2 Металовмісний пил (III клас небезпеки).

Наведено розрахунок кількості пилу для верстатів, обладнаних вентиляцією і пиловловлюваною установкою.

1. При наявності погодженого ГДВ кількість металовмісного пилу, що утвориться при роботі металообробних верстатів і збирається в бункері пиловловлюваного апарата, визначається за формулою:


М = МГДВ·η/(1- η), т/рік


де: МГДВ – валовий викид металевого пилу за даними проекту ГДВ, т/рік,

η - ступінь очищення в пиловловлюваному апараті (за даними проекту ГДВ), частки від 1 (0÷1).

2. При відсутності погодженого ГДВ кількість металовмісного пилу, що утвориться при роботі металообробних верстатів і збирається в бункері пиловловлюваного апарата, визначається за формулою:



М = Σ 3,6∙Кi Тiη/(1- η)·10-3, т/рік (7.2)


де: Кi – питоме виділення металевого пилу при роботі верстата i-го виду, г/с (таблиця 7.4); Тi – кількість годин роботи в рік верстата i-го виду, година/рік.

Підсумовування проводиться по всіх видах устаткування, від якого здійснюється відведення повітря в даний пиловлюваний апарат.

Таблиця 7.4 – Еколого-технологічні характеристики верстатів

 Найменування технологічної операції, вид оброблюваного матеріалу1

Найменування верстатного устаткування

Потужність головного двигуна, кВт

Питоме виділення металевого пилу, г/с, Кi

  1. Обробка різанням чавунних деталей без застосування ЗОР

Токарські верстати, у тому числі:

1.1 Токарські верстати й автомати малих і середніх розмірів

0,65-5,5

0,0063

1.2 Токарські одношпиндельні автомати поздовжнього гостріння

0,65-5,5

0,00181

1.3 Токарські багатошпиндельні напівавтомати

14,0-28,0

0,0097

1.4 Токарські багато різцеві автомати

1,0-20,0

0,0097

1.5 Токарно-гвинторізні верстати

 

0,0056

1.6 Фрезерні верстати, у тому числі


0,0139

1.6.1 Повздожно-фрезерні


0,0029

1.6.2 Вертикально-фрезерні


0,0042

1.6.3 Карусельно-фрезерні


0,0042

1.6.4 Горизонтально-фрезерні


0,0167

1.6.5. Фрезерні спеціальні


0,0057

1.6.6 .Зубофрезерні

2,0-20,0

0,0011

1.6.7 Барабанно-фрезерувальні

 2,0-20,0

0,03

1.7 Свердлильні верстати, у тому числі

1,0-10,0

0,0011

1.7.1 Вертикально-свердлильні

1,0-10,0

0,0022

1.7.2 Спеціально-свердлильні (глибоко свердління)

1,0-10,0 

0,0083

1.8. Розточувальні верстати, у тому числі

 1,0-10,0

0,0021

1.8.1 Вертикально-розточувальні й похило-розточувальні

 1,0-10,0

0,0029

1.8.2 Спеціально-розточувальні

 1,0-10,0

0,0054

1.9 Зубодовбильні верстати

0,65-0,7

0,0003

  1. Комплексна обробка чавунних виробів

2.1 Верстати типу «обробний центр» зі ЧПУ мод. 2204ВМФ11 та інші.

 

0,0131

  1. Обробка різанням бронзи й інших кольорових металів

3.1 Токарські

 

0,0025

3.2 Фрезерні

 

0,0019

3.3 Свердлильні

 

0,0004

3.4 Розточувальні

 

0,0007

3.5. Відрізні

 

0,014

3.6 Кварцевальні

 

0,008

  1. Обробка різанням берилієвої бронзи

4.1.Токарські

 

0,0001

4.2. Фрезерні

 

0,000014

4.3. Свердлильні

 

0,001

4.4. Розточувальні

 

0,00003

  1. Обробка різанням свинцевих бронз

5.1 .Токарські

 

0,0008

5.2. Фрезерні

 

0,0006

5.3. Свердлильні

 

0,0012

5.4 Розточувальні

 

0,0002

  1. Обробка різанням алюмінієвих бронз

6.1. Токарські

 

0,00005

6.2 Фрезерні

 

0,000022

6.3 Свердлильні

 

0,000047

6.4 Розточувальні

 

0,00008


1склад металевого пилу в залежності від виду оброблюваного матеріалу


1.8 Методика розрахунку об’ємів утворення відходів відпрацьованих елементів живлення


Відпрацьовані акумулятори і акумуляторні батареї можуть здаватися на переробку в зборі або в розібраному стані. Якщо акумулятори розбираються, то утворюються наступні види відходів: 1) лом кольорових металів (залежно від типу акумулятора), 2) пластмаса (пластмасовий корпус батареї), 3) осад від нейтралізації електроліту

Вага відпрацьованих акумуляторів з електролітом дорівнює:


М = ∑ Ni х mi х 10-3


де: Ni – кількість використовуваних акумуляторів  i-ої марки, шт./рік;

mi – вага одного акумулятора i-ої марки з електролітом (таблиця 1.5), кг.

Підсумовування здійснюється по всіх марках акумуляторів.

Вага відпрацьованих  акумуляторних батарей без електроліту (I клас небезпеки) розраховується по формулі:


М = ∑ Ni х mбеi х 10-3 т/рік (7.3)


де: mбеi – вага акумуляторної батареї i-го типу без електроліту (табл. 7.5), кг.

Кількість відпрацьованого електроліту (II клас небезпеки) визначається за формулою:


М = ∑ Ni х mеi х 10-3, т/рік, (7.4)


де: mеi – вага електроліту в акумуляторі i-ої марки (таблиця 7.5), кг;

mеi = Vi х р; або mеi = mi - mбеi;

де: Vi – об’єм електроліту в акумуляторі i-ої марки, кг;

p – густина електроліту, кг/л.

Підсумовування здійснюється по всіх марках акумуляторів.

Нейтралізація електроліту кислотних акумуляторів здійснюється гашеним або негашеним вапном.

Нейтралізація електроліту негашеним вапном відбувається за наступним рівнянням реакції:


H2SO4 + Ca(OH)2 = CaSO4 2H2O.


Кількість осаду, що утвориться CaSO4 2H2O відповідно до рівняння реакції дорівнює:


Мосад = 172 х Мелектроліту х С/98, т;


де: Мелектроліту – кількість відпрацьованого електроліту, т;

С – масова частка сірчаної кислоти в електроліті, С = 0,35;

172 – молекулярна вага кристалогідрату сульфату кальцію;

98 – молекулярна вага сірчаної кислоти.

Кількість вапна (Мвапна), необхідного для нейтралізації електроліту розраховується за формулою:


Мвапна = 74 х Мелектроліт х С / 98/Р, т;


де: 74 – молекулярна вага гідроксиду кальцію;

Р – масова частка активної частини у вапні (Р = 0,4-0,9 залежно від марки і сорту вапна).

Кількість домішок вапна (Мдомішок), що перейшло в осад, становить:


Мдомішок = Мвапна х (1-Р).


Вміст води в осаді розраховується по формулі:


Мводи = Мелектроліту х (1-С).


Кількість вологого осаду (II клас небезпеки), що утвориться, з урахуванням домішок у вапні дорівнює:


Мосад вологий. = Мосад + Мдомішок + Мвода. (7.5)


Вологість осаду дорівнює:


Мвода/ Мосад вологий х 100.


Таблиця 7.5 –Акумулятори і акумуляторні батареї (свинцеві)

Тип акумуляторів

Маса, кг

Експлуата-ційний термін служби, Тi

Кількість зарядно-розрядних циклів, ki

Без електро-літу, mбеi

З електролітом, mi

Акумулятори й акумуляторні батареї для мотоциклів і моторолерів

  1. 3МТ-8

1,4

1,8

2 роки

120

  1. 3МТР-10

2,3

2,9

1 рік

100

  1. 3МТ-12

3,6

4,0

2 роки

-

  1. 3МТ-14А

2,0

2,5

1,5 року

-

  1. 3МТ-8А

1,3

1,6

2 роки

-

Акумулятори й акумуляторні батареї стартерні

  1. 3СТ-215ЭМ

34,0

43,0

3 роки

100

  1. 6СТК-150М

61,0

73,0

2 роки

-

  1. 12-АСА-150

130,0

160,0

2,5 роки

-

  1. 12-А-30

24,3

27,8

2 роки

-

  1. 12-А-50

24,3

27,8

2 роки

-

  1. 6СТ-182ЭМ

56,0

70,7

2 роки

-

  1. 26ВН-440-02

889,2

1157,0

2 роки

-

  1. 6СТ-55ЭМ

11,2

16,5

1,5 року

-

  1. 6СТ-90ЭМ

28,3

35,7

-

-

  1. 6СТ-132ЭМ

41,0

51,0

-

-

  1. 6СТ-155ЭМ

23,1

9,2

-

-

  1. 3СТ-215А

26,0

34,2

1 рік

-

  1. 6СТ-105ЭМ

31,0

39,2

3 роки

-

  1. 6СТК-135МС

53,0

68,0

2 роки

125

  1. 6СТ-140Р

51,0

62,0

3 роки

120

  1. 12СТ-70М

58,0

67,5

2 роки

80

  1. 6СТ-55ЭМ

17,5

21,1

3 роки

-

  1. 6СТ-75ЭМ

23,8

30,5

2 роки

-

  1. 6СТ-60

19,5

25,0

1 рік

-

  1. 6СТЭН-140М

52,5

62,0

3 роки

-

  1. 6СТ-50А

12,5

16,7

2 роки

-

  1. 6СТ-190А

45,0

60,0

2 роки

-

  1. 3СТ-60ЭМ

12,0

14,8

-

-

  1. 3СТ-70ПМС

15,0

18,2

-

-

  1. 3СТ-84ПМС

17,2

20,6

-

-

  1. 3СТ-95

17,5

21,7

-

-

  1. 3СТ-98ПМС

19,4

23,8

-

-

  1. 3СТ-110

19,5

24,4

-

-

  1. 3СТ-135ЭМ

23,0

29,0

-

-

  1. 3СТ-150

24,0

20,1

-

-

  1. 3СТ-150ЭМ

21,1

27,2

-

-

  1. 3СТ-155ЭМ

22,7

28,8

-

-

  1. 6СТ-42ЭМ

15,5

19,3

-

-

  1. 6СТ-45

16,0

19,8

-

-

  1. 6СТ-45ЭМ

16,0

19,8

-

-

  1. 6СТ-50ЭМ

15,9

20,8

-

-

  1. 6СТ-54ЭМ

19,3

24,1

-

-

  1. 6СТ-55

17,0

21,8

-

-

  1. 6СТ-60ЭМ

19,2

24,7

-

-

  1. 6СТ-66

13,3

19,0

-

-

  1. 6СТ-68ЭМС

24,5

30,7

-

-

  1. 6СТ-75

25,0

31,3

-

-

  1. 6СТ-75ТМ

21,7

28,1

-

-

  1. 6СТ-75А

19,5

25,4

-

-

  1. 6СТ-77А

15,2

22,1

-

-

  1. 6СТ-78

28,0

35,6

-

-

  1. 6СТ-81ЭМС

28,0

35,6

-

-

  1. 6СТ-90

28,5

36,1

-

-

  1. 6СТ-95ЭМС

33,0

41,1

-

-

  1. 6СТ-105

31,0

39,9

-

-

  1. 6СТ-105ЭМС

37,3

46,2

-

-

  1. 6СТ-110А

23,3

32,5

-

-

  1. 6СТ-120ЭМС

41,3

51,5

-

-

  1. 6СТ-128

42,0

58,0

-

-

  1. 6СТ-132

41,0

51,2

-

-

  1. 6СТ-165ЭМС

56,5

70,6

-

-

  1. 6СТ-182

60,0

74,6

-

-

  1. 6ТСТ-182

55,5

76,4

-

-

  1. 6СТ-190

58,0

73,2

-

-

  1. 6СТ-190ТМ

56,1

70,6

-

-