3.2 Порівняльний аналіз показників якості аналогічних ігор-стратегій

Проведемо експертний аналіз аналогічних систем. Для виконання аналізу виділимо ключові параметри:

• надійність

• зручність застосування

• продуктивність

• різноманітність геймплею(рівней, веж, противників…)

Складемо таблиці 3.1-3.6, в яких 10 незалежних експертів визначать середню оцінку для кожного виділеного параметра.

Таблиця 3.1 – Експертні оцінки Defense Zone 3

Таблиця 3.2 – Експертні оцінки Generals TD

Таблиця 3.3 – Експертні оцінки Tower Defense Zone 2

Таблиця 3.4 – Експертні оцінки Tower Defense 2

Таблиця 3.5 – Експертні оцінки дипломного проекту Красовського А. В.

Підсумки експертного оцінювання представлені на рис. 3.1

Рисунок 3.1 – Експертний аналіз функціоналу аналогів

Виконавши експертний аналіз аналогів систем на малюнку 3.1, бачимо що наша реалізація програмного продукту гри-стратегії «Tower Defense» надає відмінні результати в таких показниках:

• надійність;

• зручність застосування.

Показники аналогів за цими параметрами варіюються, однак жоден з них не показує настільки високий результат. Однак, варто зазначити що наш програмний продукт поступається його комерційним аналогам по ряду ознак:

• продуктивність;

• різноманітність геймплею.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

Трудовий процес здійснюється в окреслених умовах виробничого середовища, який характеризується сукупністю елементів і факторів матеріально-виробничого середовища. Розглянемо умови праці користувача ПЕОМ, який є розробником програмного продукту. Для роботи використовується наступне обладнання: ПК Qbox A0201. Робоче місце знаходиться у приміщені, довжина якого – 9м, широта – 4м, висота –5м. рівень шуму у приміщені – 54 дБ, освітлення робочого місця – 150 лк. Повітря робочої зони має наступні параметри: температура 22°С, швидкість руху –0,3м/с, вологість – 65%. Тривалість зосередженого спостереження – 40%.

Специфіка використовування ПЕОМ складається у тому, що у процесі діалогу людини і машини користувач сприяє інтелектуальну машину як рівноправного співбесідника. Тому виникає багато нових психологічних та психофізичних проблем, суть яких потрібно враховувати при проектуванні трудового процесу. Інша властивість є значне інформаційне навантаження. Значне навантаження на нервову систему та зоряну системи викликає підвищення нервово-емоційної напруги, та, як наслідок, негативно впливає на серцево-судинну систему [24]. Важливою стороною функціонування організму користувача є вплив на нього комплексу факторів трудової середи, включаючи дію електромагнітних хвиль різних частотних діапазонів, статичної електрики, шуму та ін. Вплив цього специфічного комплексу може негативно вплинути на здоров’є людини. При праці з використанням комп’ютерів виникає цілий ряд ергономічних проблем, рішення яких може значно знизити навантаження. У цьому випадку маються на увазі тільки питання користування робочого місця користувача і не охоплюються питання формування раціонально побудованих символів на екрані і інших, зміна яких можлива тільки при конструюванні нової техніки. Праця користувача ЕОМ частіше всього проходить при активній взаємодії з іншими людьми. Тому виникають питання міжособистісних взаємин, що включають як психологічні, так і соціально-психологічні аспекти. Таким чином, на користувача ЕОМ впливають 4 групи факторів трудового середовища: фізичні, ергономічні, інформаційні та соціально-психологічні [25].

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація »всі виробничі фактори поділяються на небезпечні та шкідливі. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори в свою чергу діляться на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники [25].

Небезпечний виробничий фактор - фактор, вплив якого може призвести до травми або іншого різкого раптового погіршення здоров'я [26]. Шкідливий виробничий фактор - це фактор, вплив якого на працюючого може призвести до зниження працездатності людини, захворювання або професійного захворювання [27].

При роботі з комп'ютером на людину можуть впливати наступні небезпечні виробничі фактори:

• ураження електричним струмом;

• виникнення пожежі;

• можливість механічного травмування;

• опіки внаслідок випадкового контакту з гарячими поверхнями усередині лазерного принтера.

До шкідливих фізичних виробничих факторів відносяться:

• підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

• підвищений рівень статичної електрики;

• підвищені рівні запиленості повітря робочої зони;

• підвищений вміст позитивних і негативних іонів у повітрі робочої зони;

• знижена або підвищена вологість і рухливість повітря робочої зони;

• підвищений рівень шуму;

• нераціональна організація освітлення робочого місця.

До психофізіологічних виробничих факторів відносяться:

• напруга зору;

• напруга уваги;

• інтелектуальні та емоційні навантаження;

• тривалі статичні навантаження;

• монотонність праці;

• великі інформаційні навантаження;

• нераціональна організація робочого місця (ергономічні фактори).

Імовірність впливу хімічних і біологічних факторів незначна, але вона значно зростає в переповнених і неправильно вентильованих приміщеннях.

Найважливішими факторами є електромагнітні поля в діапазоні від 3 Гц до 300 МГц, електростатичні поля, напруга зору, великі навантаження різного характеру [28].

Робота на ПЕОМ передбачає візуальне сприйняття відображеної на екрані монітора інформації, тому значному навантаженні піддається зоровий апарат. Симптоми порушення зору можна умовно розділити на дві групи:

• очні симптоми (біль, роздратування, печіння, почервоніння, свербіж);

• зорові симптоми (пелена перед очима, двоїння або мигтіння) [29].

За даними ВООЗ очні і зорові порушення спостерігаються у 40 - 92% користувачів ПЕОМ час від часу, а у 10 - 40% - щодня.

Можна виділити наступні основні порушення здоров'я користувачів ПЕОМ:

• зоровий дискомфорт і хвороби органів зору;

• перенапруження опорно - рухової системи;

• розлади ЦНС і хвороби - серцево-судинної системи;

• захворювання шкіри.

Крім того, виявлено негативний вплив на інші системи організму – зниження імунітету, атеросклероз, аритмія, гіпертонія, інфаркт міокарда, хвороби органів травлення, застійні процеси в області малого таза та ін.

Порушення здоров'я і захворювання користувачів ПЕОМ є, як правило, результатом впливу не якогось окремого чинника, а всього комплексу. Так, ураження шкіри багато авторів пов'язують з наявністю електростатичного поля і впливом психоемоційного стресу, гінекологічні порушення – з комплексним впливом електромагнітних полів, стресу, застійних явищ та інших компонентів трудового середовища [30].

Представляє практичний інтерес комплексна оцінка умов праці. Одним із широко використовуваних аналітичних показників умов праці є категорія тяжкості праці

Категорія важкості праці характеризує стан організму людини, яке формується під впливом умов праці. Виконаємо кількісну оцінку умов праці на розглянутому робочому місці. Кожен елемент умов праці оцінимо по шести бальною шкалою. Результати оцінки наведені в таблиці 4.1.

4.1 Бальна оцінка елементів умов праці

Згідно даним таблиці 4.1 елементи умов праці оцінюються відповідно,
Х₁ = 3, Х₂ = 3, Х₃ = 1, Х₄ = 2, Х₅ = 3 и Х₆ = 4. Елементом умов праці, отримавши найбільшу оцінку є Х_оп = 4.

Середній бал усіх елементів умов праці, становить:

.

Інтегральна бальна оцінка важкості праці відповідно дорівнює:

.

Інтегральна бальна оцінка важкості праці в 48 балiв відповідає

III категорії важкості праці.

Ступінь стомлення людини в умовних одиницях розраховують за формулою:

,

де 15,6 и 0,64 – коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомлення (в умовних одиницях):

.

Розрахуємо працездатність людини в даних умовах праці:

Оцінка умов праці показала, що вони не є комфортними (IV категорія важкості праці).

Отже, необхідно розробити заходи щодо забезпечення безпечних і комфортних умов праці.

Основними напрямами забезпечення безпечних і комфортних умов праці при роботі на ПЕВМ є:

• забезпечення відповідності параметрів мікроклімату вимогам ДСанПіН 3.3.2–007–98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно–обчислювальних машин», ГОСТ 12.1.005–88 ССБТ «Общие санитарно–гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», ДСН 3.3.6.042–99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»;

• забезпечення відповідності чистоти повітря вимогам ГОСТ 12.1.005–88 ССБТ «Общие санитарно–гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»;

• забезпечення відповідності рівня іонізації повітря вимогам
  ДСанПіН 3.3.2–007–98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно–обчислювальних машин»;

• забезпечення відповідності освітлення робочої зони вимогам ДБН В.2.5–28–2006 «Природне та штучне освітлення», ДСанПіН
  3.3.2–007–98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно–обчислювальних машин»;

• забезпечення відповідності рівня шуму та вібрації на робочому місці вимогам ДСанПіН 3.3.2–007–98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно–обчислювальних машин»;

• забезпечення відповідності рівня електромагнітних та електростатичних полів та випромінювань вимогам ДСН 3.3.6.096–2002 «Державні санітарні норми і привила при роботі з джерелами електромагнітних полів», ДСанПіН 3.3.2–007–98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно–обчислювальних машин»;

• забезпечення електробезпеки у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.019–79 ССБТ «Электробезопасность. Общие требования», НПАОП 0.00–1.28–10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно–обчислювальних машин», НПАОП 40.1–1.01–97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок»;

• забезпечення пожежної безпеки у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.004–91 ССБТ «Пожарная безопасность. Общие требования», НПАОП 0.00–1.28–10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно–обчислювальних машин», НАПБ А.01.001–2004 «Правила пожежної безпеки України»;