Файл: Metodichki_3_K-N.doc

СУЧАСНІ РЕЛІГІЙНІ ТЕЧІЇ ТА ОБ’ЄДНАННЯ В УКРАЇНІ

Вивчення курсу має важливе значення, оскільки дозволяє з’ясувати сутність релігії як соціального та культурного феномена, розглянути історичні витоки сучасних релігій, сприяє формуванню високого культурно-освітнього рівня фахівця. Курс дає змогу ознайомитися з чинниками розвитку сучасного релігійного життя, з історією виникнення, еволюцією і сучасним станом національних, світових та нетрадиційних релігій в Україні, їхньою роллю у відродженні національно-духовних цінностей народу, з типологією, ідеологією та практикою нетрадиційних релігій (неорелігій), які існують на теренах країни. Особливістю сучасного релігійного простору в Україні є те, що на його формування суттєво впливають не лише традиційні конфесії, але й новітні та нетрадиційні для нашої країни релігійні течії. Вивчаючи феномен неорелігій, необхідно спиратися на такі релігієзнавчі принципи, як позаконфесійність та неупередженість, долати існуючі в суспільстві штампи, стереотипи та уявлення, які нерідко формуються засобами масової інформації. Також слід звернути особливу увагу на закритість певних неорелігійних об'єднань, що в свою чергу пояснює обмеженість інформації про теоретичні засади та практичну діяльність деяких з них.

Релігієзнавчі знання постають необхідною умовою гуманітарної освіти фахівців будь-якого профілю, зокрема важливе місце вони займають в системі підготовки правознавців і працівників органів, які виконують правоохоронну функцію. Вивчення курсу спрямоване на засвоєння і осмислення специфіки взаємовідносин держави і церкви в сучасному світі, міжнародних стандартів свободи совісті, особливостей ставлення держави до церкви (релігійних організацій) в Україні, змісту конституційно-правових принципів свободи віросповідання, механізму правового регулювання діяльності релігійних організацій в нашій державі. Релігієзнавчі знання необхідні для адекватного орієнтування в релігійно-церковних питаннях, розв’язання міжцерковних і міжконфесійних конфліктів, вирішення правових колізій у цій сфері.

Мета курсу – формування, поглиблення та конкретизація знань про сучасні релігійні течії та об’єднання, їх специфіку, основні етапи та форми розвитку, законодавче врегулювання відносин держави і церкви та діяльності релігійних організацій в Україні.

Предмет курсу – закономірності виникнення, розвитку та функціонування сучасних релігій, багатоманітність форм їх прояву у суспільстві. Навчальна дисципліна «Сучасні релігійні течії та об’єднання в Україні» висвітлює основні релігієзнавчі концепції, закономірності розвитку і сучасний стан національних і світових релігій, становлення релігійних конфесій в Україні.

Завдання курсу – сформувати системні та глибокі знання про об’єкт, предмет і методи наук про релігію, їх понятійно-категоріальний апарат, основні концепції релігії, особливості віровчень, культово-обрядової діяльності, філософії та соціології релігії, історичні та сучасні типи взаємин церковної і світської влади, взаємодії релігії з іншими формами суспільної свідомості; сприяти світоглядному самовизначенню навчанців.

У результаті вивчення дисципліни навчанці повинні оволодіти знаннями про релігію як явище сучасного соціального і духовного буття людини, її специфіку і місце в системі культури, а також вміти аналізувати проблеми свободи совісті в сучасній Україні, основні тенденції розвитку нетрадиційних та неорелігій, причини їх виникнення та поширення в нашій державі, застосовувати нормативно-правові акти, що стосуються державно-церковних у правничій діяльності.

У результаті вивчення дисципліни «Сучасні релігійні течії та об’єднання в Україні» навчанці повинні:

Знати

• соціально-культурні та духовні передумови релігійної свідомості та його специфіку;

• закономірності функціонування сучасних релігій в соціумі та їхню роль в розвитку цивілізації;

• характерні риси світових, національних і нетрадиційних релігій сучасності;

• особливості віровчення та культу сучасних релігійних течій та об’єднань в Україні;

• основні положення міжнародних нормативних актів щодо свободи совісті та віросповідання;

• чинне законодавство України, яке регулює діяльність релігійних організацій.

Уміти

• визначити основні структурні елементи релігії та її місце в системі духовних і культурних цінностей людства в сучасному суспільстві;

• аналізувати взаємодію держави і церкви, визначати тип їхніх відносин;

• характеризувати віровчення, культ сучасних релігійних організацій;

• давати об’єктивну оцінку діям представників релігійних об’єднань у конкретних ситуаціях;

• здійснювати юридичну кваліфікацію діянь віруючих, визначати вид і характер відповідальності за порушення законодавства, яке регулює релігійну діяльність.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Антиклерикалізм – ідейний та соціально-політичний рух, спрямований проти церкви як соціального інституту, на визволення політичного й духовного життя, культури та освіти від впливу церкви.

Бог – Дух, Особа, Абсолют, суб’єктивний образ, що наділяється надприродними властивостями і є головним об’єктом вшанування, поклоніння в переважній більшості давніх і сучасних релігій.

Деномінація – перехідний тип релігійної організації, яка у залежності від характеру виникнення та спрямованості еволюції має ознаки церкви та секти.

Езотеричні об’єднання – релігійні течії містичного спрямування, представники цього напряму переконані, що вони володіють прихованими, недосяжними для «невтаємничених» знаннями про світ.

Неохристиянські течії – релігійні утворення, які сформовані в лоні традиційного християнства, але критикують його за відхід від первісних традицій, спираючись на текст Біблії, відрізняються відмінностями в тлумаченні Трійці, особи Ісуса Христа, сутності Святого Духа, проголошують власну церкву відроджувальним рухом євангельського християнства.

Неоязичництво – сукупність течій та рухів, які з’явились унаслідок намагань відродити дохристиянські вірування та обрядовість.

Окультизм – містичне вчення, яке визнає можливість безпосереднього спілкування з надприродними силами за допомогою таємних ритуалів, магічних обрядів.

Орієнталістські релігії – група неорелігій східного походження, які використовують у віровченні та культі елементи традиційних східних релігій – індуїзму, буддизму тощо.

Прозеліт – людина, яка приймає певну нову віру (неофіт).

Релігійна група – малочисельна релігійна організація, утворена для задоволення релігійних потреб.

Сайєнтологічні рухи – нетрадиційні релігії, в яких орієнтація на досягнення науки і техніки поєднується з примітивізованими та вульгаризованими філософськими та психологічними теоріями (зокрема, психоаналізом) та фантастикою.

Синтетичні релігії – віровчення, які у своїх догматах поєднують елементи різних традиційних релігій, претендують на статус надрелігій, створюють системи обрядових дійств, запозичуючи окремі фрагменти культу інших релігійних течій.

Свобода совісті – право громадян сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, відправляти релігійні культи або дотримуватися атеїстичного світогляду.

Світські релігії – віровчення, які наділяють особливими (іноді надприродними) властивостями нації, держави та (або) їх вождів.

Секта – це відносно закрите об’єднання одновірців, яке виникає внаслідок розколу церкви і є опозиційною щодо неї течією, характеризується уявленням про винятковість власної ролі, доктрини, ідейних принципів, цінностей.

Секулярні вчення – віросповідальні системи, що сформувалися в процесі науково-технічного розвитку і, зважаючи на потойбічне, концентрують свою увагу на сучасних проблемах життя людства.

Харизматичний культ – різновид релігійного об’єднання, учасники якого вважають, що завдяки дотриманню певного морально-етичного кодексу і ритуальних приписів отримають харизму (особливу силу, дар Божий).

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Форма підсумкового контролю: залік

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Академічне релігієзнавство: Підручник. – К.: Світ знань, 2000. –

862 с.

2. Алексієвець О.М. Релігія балтів та слов’ян. –Тернопіль: «Літопис», 2007. – 207 с.

3. Бодак В.А. Релігія і культура: взаємодія та взаємовплив. – К.: Дрогобич : Коло, 2005. – 306 с.

4. Волошин В. Епістемологія релігії: онтологічні припущення, ключові концепти, пізнавальні стратегії [Текст] : монографія / Володимир Волошин ; Донец. нац. ун-т, Каф. філос. – Донецьк : ДонНУ, 2013. – 446 с.

5. Дуда Н.М., Тарасенко О.О. Світові релігії: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. ІІІ-ІV рівнів акредитації / НЛУУ. Кафедра соціології та культурології. – Л. : ЗУКЦ, 2008. – 200 c.

6. Дудар Н., Филипович Л. Новітні релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади). – К.: Наукова думка, 2000. – 120 с.

7. Дэникен Эрих фон. Посланники из космоса / Дмитрий Красников (пер.), Алена Иванова (пер.). – Х.; Белгород: Клуб Семейного Досуга, 2010. – 320 с.

8. Загадочные явления природы и Вселенной. – Донецк: БАО, 2010. – 352 с.

9. Колодний А.М., Скиртач В.М., Мозговий Л.І., Творіна О.Л., Мозговий О.Л. Релігієзнавство: Навч. посібник / Слов'янський держ. педагогічний ун-т. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 267 с.

10. Кондратьєв І.В. Історія релігій Сходу: іслам: навч.-метод. посібник. – Чернігів: ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка, 2008. – 43 с.

11. Лебедєва Н.Г., Джурелюк О.Т., Самойленко Д.О. Релігієзнавство: навч. посібник / Донбаський держ. технічний ун-т. – Алчевськ : ДонДТУ, 2008. – 293 c.

12. Лубський В.І., Теремко В.І., Лубська М.В. Релігієзнавство: підручник. – 3-ге вид., доп. – К.: Академвидав, 2012. – 464 с.

13. Луцький І.М. Специфіка творення права у слов’янських народів, які прийняли християнство від Візантії // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права: Матеріали ІІ Всеукр. наук.-теорет. конф. / Ред. кол.: Є.М. Моісеєв, О.М. Джужа, М.В. Костицький. – К.: КНУВС, 2009. – С. 17-18.

14. Мороз Л.А. Драгоценный щит предков / Людмила Анатольевна Мороз. – Донецк: БАО, 2010. – 256 с.

15. Петрик В.М., Сьомін С.В. та ін. Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / За заг. ред. В. В. Остроухова – К., 2003. – 336 с.

16. Практичне релігієзнавство [Текст] : колект. моногр. / за ред. проф. А. Колодного і Л. Филиповича. – К. : Українська конфедерація журналістів : Українська асоціація релігієзнавців, 2012. – 314 с.

17. Прибутько П.С. Релігієзнавство. Навчальний посібник. ‑ К.: В-во А. Паливода. ‑ 2012 . – 199 с.

18. Релігієзнавство: Підручник/ За заг. ред. В.М. Вовк, Б.Ф. Чміля. – К. : Атіка, 2009. – 552 с.

19. Саган О.Н. Вселенське Православ’я: суть, історія, сучасний стан. – К.: Світ Знань, 2004. – 912 с.

20. Сапєлкіна З.П. Релігія і культура. Релігійний туризм [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Злата Петрівна Сапєлкіна. – К. : Вид-во АПСВ Федерації Профспілок України, 2012. – 187 с.

21. Сидоренко О.П., Корлюк С.С., Посполітак Т.Є., Постоян Т. Г., Філянін М. С., Чебан О. М. Релігієзнавство: підручник / О.П. Сидоренко (ред.). – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2012. – 470 с.

22. Сьомін С.В., Кальниш Ю.Г., Петрик В.М., Остороухов В.В. Державно-церковні відносини: світовий досвід і Україна (історико- політичний аналіз) / Європейський ун-т / І.І. Тимошенко (ред.). – К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2002. – 135 с.

23. Токарев С.А. Религия в истории народов мира / А.Н. Красников (общ.ред.и предисл.). – 5.изд., испр. и доп. – М.: Республика, 2005. – 543 с.

24. Филипович Л.О., Бабій М.Ю., Єленський В.Є., Здіорук С.І., Колодний А.М. Релігія і нація в суспільному житті України й світу / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди. – К. : Наукова думка, 2006. – 287 с.

25. Фрилінг Рудольф. Християнство та іслам. – Львів: Свічадо, 2011. – 136 с.

26. Черній А.М. Релігієзнавство: підруч. — 3-ге вид., доп. — К. : Академвидав, 2012. — 400 с.

27. Шашкова Л.О. Наукове і релігійне знання: можливості співставлення. – Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2012. – № 21. – С. 62-65.

28. Юрій М.Ф. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К. : Дакор, 2006. –

406 с.

29. Актуальні питання соціально значущої діяльності церков та релігійних організацій в Україні / за ред. А. Колодного – К.: “Благовіст”, 2007. – 547 с.

Нормативно-правові акти

1. Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії або переконань. ГА ООН. – 1981.

2. Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р.

3. Конституція України. – К.:1996. ‑ Ст. 11, 24, 34, 35, 37.

4. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” - К.: Парламентське вид-во, 1996. - Т.1. /Х620 З-192/

5. Закон України “Про освіту”. – К.: Генеза., 1996. ‑ Ст.. 8, 9.

6. Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу”. – Відомості ВР України.: Парламентське вид-во., 1992. №15. (Нова редакція від 18.02.1999р. № 437-ХІУ).

7. Кримінальний кодекс України. – Х: Право., 2001. – 920 с. ‑ Ст. 161,178,179,180,181,293,295,297,298, 341.

8. Кримінально-процесуальний кодекс України: зі змін. і допов. станом на 25 жовт. 2008 р. (відповідає офіц. текстові) – К. : Скіф, 2009. –
   168 с.

9. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002. – 936 с.

10. Указ Президента України «Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки культури і духовності в Україні» від 12.01.09 № 8/2009 // Урядовий кур’єр. – 2009. ‑ № 9. – С. 5.

11. Цивільно-процесуальний кодекс України. – К.: Юрінком Інтер., 2002. ‑ Ст. 248, 348.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Сутність та соціальна природа сучасних релігій.

Лекція – 2 години

1. Релігія як соціокультурний феномен і предмет релігієзнавчих досліджень.

1. Сутність та функції релігії на сучасному етапі розвитку люства.

2. Типологізація релігій: основні підходи.

Тема 2. Нетрадиційні релігії сучасності. Релігійні течії та об’єднання в Україні.

Лекція – 2 години

1. Особливості віровчення та культу сучасних релігій світу.

2. Нетрадиційні релігії: класифікація та загальна характеристика.

1. Сучасне релігійно-конфесійне життя в Україні.

Тема 3. Законодавство про свободу совісті та релігійні організації.

Лекція – 2 години

1. Свобода совісті: соціальні витоки та організаційно-правові форми.

2. Міжнародні стандарти та конституційно-правові гарантії свободи совісті.

3. Нормативно-правове регулювання діяльності релігійних організацій в Україні.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Сутність та соціальна природа сучасних релігій.

Семінар – 2 години

1. Релігія як форма суспільної свідомості. Система наук про релігію.

2. Сутність, структура, соціальна роль та функції релігії в сучасному світі.

1. Сучасні релігії світу: загальна характеристика, особливості віровчення та культу.

Теми рефератів

1. Прояв елементів первісних вірувань у нетрадиційних релігіях сучасності.

2. Форми критики релігії від давнини до третього тисячоліття.

3. Неоіндуїзм та сучасні течії буддистського напрямку.

4. Вплив християнства на соціально-культурний прогрес людства.

5. Мусульманське право: структура та основні інститути.