Файл: 2_роб_навч_прогр_Основи_програмнои_инженерии.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

“ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан факультету Економіки транспорту ___________________________ Коба В.Г. "_____" ______________________2010 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни: "Основи програмної інженерії"

галузь знань: 0501 " Інформатика та обчислювальна техніка "

напрям підготовки: 6.050103 „Програмна інженерія”

факультет: Економіки транспорту

кафедра: Інформаційних технологій

Форма навчання: денна

Курс: 1

Семестр: 1,2

Лекції: 70 год.

Лабораторні роботи: 96 год.

Самостійна робота: 86 год.

Курсова робота: -

Контрольна робота: -

Розрахунково-графічна робота: 11

Всього по дисципліні: 252 год.

Форма звітності: залік, залік/Д

Розглянуто і ухвалено методичною Радою ФЕТ, протокол № 1 від 8 вересня 2010 р. Голова МP ФЕТ Бабіна О.Є _______________

Програму рекомендовано кафедрою Інформаційних технологій, протокол № 1 від 28 серпня 2010 р. Завідувач. кафедри Бадаєв Ю.І _______________

---

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дисципліна “Основи програмної інженерії” відноситься до професійно-орієнтованих дисциплін підготовки студентів за фахом „Програмна інженерія”. У ній розглядаються сучасні методології та технології розробки програм. Дисціпліна «Основи програмної інженерії» узагальнює результати вивчення дисциплін, пов`язаних з використанням комп`ютерної техніки та створенням нових інформаційних технологій.

Загальний навчальний час, що необхідний для вивчення дисципліни (разом із самостійною роботою студентів) – 90 годин.

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦІПЛІНИ

Мета дисципліни:

Мета дисципліни “Основи програмної інженерії” – ознайомити студентів з базовими процесами розробки програм, підготувати фахівців з розробки інформаційних технологій за допомогою сучасних інструментальних засобів проектування та реалізації програм.

Матеріал дисципліни може бути використоний для вдосконалення комп”ютерної освіти за фахом “Програмна інженерия”, а також подальшої професіональної діяльності випускників у сфері автоматизації програмування та розробки програмних засобів.

Завдання дисципліни:

В результаті вивчення курсу “ Основи програмної інженерії” студенти повинні придбати такі знання та уміння:

Знання:

• Методологій та технологій програмування;

• Методів формування вимог до програмного забезпечення;

• Моделей життєвого циклу розробки програмного забезпечення;

• Прнципів проектування програмного забезпечення;

• Методів тестування програм;

• Методів оцінки ефективності програм.

Уміння:

• Формування вимог до програмного забезпечення;

• Вибору найбільш адекватної методології та технології програмування;

• Вибору методів проектування програмного забезпечення;

• Вибору методів та засобів реалізації програм;

• Вибору методів тестування програм;

• Методів оцінки ефективності програм.

3. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Форма навчання	Курс	Семестр	Загальний обсяг годин	Лекції (Л), год.	Лабораторні заняття (ЛЗ), год.	Всього аудиторних занять, год.	Самостійна робота студентів (СРС), год.	Контрольна модульна робота	Іспит, семестр
Денна	4	7	90	20	34	54	36	-	Екзамен

IV. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

4.1. Розподіл навчального часу за темами.

Найменування розділів, тем.	Розподіл навчального часу.
	Всього	Лекції	Лаб.роб.	СРС
1	2	3	4	5
Тема 1. Технологія програмування в історичному аспекті. 1.1. Етапи розвитку методологій та технологій програмування. Стихійне програмування. Структурне програмування. Об’єктно – орієнтоване програмування. Компонентне програмування.	2	2
1.2. Класифікація програмного забезпечення. Системне програмне забезпечення. Інструментарій технологій програмування. Пакети прикладних програм.	2	2
Тема 2. Технологія розробки програмних продуктів. Основні визначення і підходи. Особливості створення програмного продукту. Принципи роботи з вимогами до програмного забезпечення. Оцінка вартості помилок. Керування вимогами. Послідовність роботи з вимогами. Аналіз проблеми. Перешкоди на шляху виявлення вимог. Оцінка якості процесів створення програмного забезпечення. Серія стандартів ІSO 9000. СММ. Процес сертифікації програм на базі інформації про їхнє використання. Поняття життєвого циклу розробки програми. Моделі життєвого циклу. Специфікування і планування. Процес розробки. Випуск продукту і механізми зворотного зв'язку.	10	2	4	4
Тема 3. Аналіз вимог і визначення специфікацій програмного забезпечення. Визначення вимог до програмних продуктів. Функціональні вимоги. Експлуатаційні вимоги. Вибір архітектури програмного забезпечення. Структура і формат даних. Модульне програмування. Поняття модуля. Основні характеристики програмного модуля. Модульна структура програмних продуктів. Методи розробки при модульному програмуванні. Аналіз вимог і визначення специфікацій при структурному підході. Специфікації процесів.	16	4	6	6
Тема 4. Проектування програмного забезпечення. Проектування програмного забезпечення при структурному підході. Структурна схема розроблювального програмного забезпечення. Функціональна схема. Метод покрокової деталізації при складанні алгоритмів. CASE-технології.	10	2	4	4
Тема 5. Тестування і налагодження програм. Терміни і визначення. Тестування методами "білої шухляди" і "чорної шухляди". Порядок розробки тестів. Автоматизація тестування. Модульне тестування. Інтеграційне тестування. Системне тестування. Ефективність і оптимізація програм. Налагодження програм.	14	2	6	6
Тема 6. Супровід програм. Види програмних документів. Пояснювальна записка. Керівництво користувача. Керівництво системного програміста.	8	2	4	2
Тема 7. Розробка програмного забезпечення. Інструментальні засоби розробки програм. Вибір мови програмування. Вибір середовища програмування. Технології програмування. Захист програмних продуктів. Основні зведення про захист програмних продуктів. Криптографічні методи захисту інформації. Програмні системи захисту від несанкціонованого копіювання. Правові методи захисту програмних продуктів і баз даних.	12	2	4	6
Тема 8. Економічні аспекти розробки і використання програмних продуктів. Оцінка вартості розробки програмного забезпечення. Лінійний метод. Метод функціональних крапок. Методи оцінки ефективності ПО на етапі експлуатації.	6	2	2	2
Усього годин	90	20	34	36

---

4.2. Тематичний план лекцій.

І семестр.
Модуль 1. Базові поняття програмної інженерії
Лекція 1	Технологія програмування в історичному аспекті.
Лекція 2	Принципи роботи з вимогами до програмного забезпечення
Лекція 3	Оцінка якості процесів створення програмного забезпечення. Серія стандартів ІSO 9000. СММ.
Лекція 4.	Поняття життєвого циклу розробки програми. Моделі життєвого циклу.
Лекція 5	Модульне програмування. Поняття модуля.
Лекція 6	Проектування програмного забезпечення. Проектування програмного забезпечення при структурному підході.
Лекція 7	Тестування і налагодження програм.
Лекція 8	Супровід програм. Види програмних документів.
Лекція 9	Розробка програмного забезпечення. Інструментальні засоби розробки програм. Вибір мови програмування. Вибір середовища програмування..
Лекція 10	Технології програмування

4.3. Тематичний план лабораторних занять.

№ заняття	Тема лабораторного заняття
	Етапи розробки програмного забезпечення при структурному підході до програмування. Стадія "Технічне завдання"
	Структурний підхід до програмування. Стадія "Ескізний проект"
	Структурний підхід до програмування. Стадія "Технічний проект"
	Етапи розробки програмного забезпечення. Стадія "Реалізація"
	Тестування програм методами "білої шухляди"

4.4. – 4.6. Проведення семінарських, практичних занять, виконання індивідуальних завдань при вивченні дисципліни «Основи програмної інженерії» не передбачено.

4.7. Курсова робота при вивченні дисципліни «Основи програмної інженерії» не передбачена.

4.8. Контрольні роботи

Модульні контрольні роботи при вивченні дисципліни «Основи програмної інженерії» передбачені, методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт та теми контрольних робіт викладені у документі «Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни “Основи програмної інженерії”».

4.9. Самостійна робота студента (СРС)

За розподілом часу 36годин відведено на самостійне поглиблене вивчення студентами окремих тем (див. пункт 4.1).

Студентами виконується робота по вивченню мов програмування, інструментальних середовищ розробки програм на відповідній мові і розділів навчально-методичної літератури (див. список рекомендованих джерел). Цей матеріал, що передбачається для самостійного опрацювання студентом, виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався при проведенні аудиторних занять.

V. Система поточного і підсумкового контролю.

критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів

5.1. Форми контролю

Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає 100-бальну шкалу оцінювання знань студентів. Оцінка знань студентів здійснюється за результатами поточного та підсумкового модульного контролю.

---

Поточний контроль

Об'єктом поточного контролю студентів є системність та активність роботи студента на лабораторних заняттях та при виконанні завдань для самостійного виконання.

При контролі систематичності та активності роботи на лабораторних заняттях оцінці можуть підлягати: розуміння та запам'ятовування студентами програмного матеріалу, рівень знань, продемонстрований у відповідях при захисті виконаних лабораторних робіт, уміння самостійно опрацьовувати навчальну та наукову літературу, уміння усно чи письмово представити певний матеріал по темі лабораторного заняття, результати експрес-контролю.

Кожний вид роботи студента оцінюється за 5-бальною шкалою, після чого оцінки переводяться до вигляду, прийнятного для 100-бальної шкали.

В кінці навчального року підраховується середній бал за результатами всіх оцінювань. Якщо студент набрав менше 45 балів він не допускається до іспиту.

Для отримання оцінки з дисципліни визначається середній бал всіх модулів.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту

Іспит проводиться у письмовій формі. Перелік питань, які виносяться на іспит, форма і зміст екзаменаційного білета, затверджується кафедрою. Результати іспиту оцінюються за бальною системою.

5.2. Оцінка результатів роботи студентів при вивченні дисципліни

Загальне оцінювання знань, умінь і навичок студентів складається з балів за результатами поточного контролю за семестр та результатами іспиту.

Результати поточної роботи за семестр оцінюються в балах наступним чином:

Вид роботи	Кількість балів
1. Поточний модульний контроль:
відвідування практичних занять	0-5
участь в дискусії на практичному занятті	0-5
підготовка письмового реферату, доповіді	0-5
виступ на студентській науковій конференції	0-10
участь в академічній предметній олімпіаді	0-10
написання модульної контрольної роботи	0-10
Максимальна сума балів за цими видами роботи (для кожного модулю) становить 25 балів, мінімальна – 10 балів, а за семестр, відповідно, максимальна сума – 50, а мінімальна – 20 балів.
2. Підсумковий модульний контроль:
Дана повна правильна відповідь на одне теоретичне запитання	0-10
Вказана правильна відповідь на одне тестове запитання	0-2
Правильно розв’язана задача, зроблені повні аргументовані висновки	0-20
Максимальна сума балів за цими видами роботи становить 50 балів, мінімальна – 30 балів.

Загальне оцінювання знань, умінь і навичок студентів складається з суми балів за результатами поточного контролю за семестр та результатами підсумкового контролю у формі іспиту.

Максимальна сума балів – 100, мінімальна - 50.

Ранжування результатів, одержаних за 100-бальною шкалою оцінювання, у національну 4-х бальну шкалу та шкалу ЕСТS здійснюється за такою схемою:

---

Оцінка за 100-бальною шкалою факультету	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
		Оцінка	Пояснення
90-100 балів	відмінно	А	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
82-89 балів	добре	В	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)
75-81 балів	добре	С	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
67-74 балів	задовільно	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60-66 балів	задовільно	Е	Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)
35-59 балів	незадовільно	FX	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
0-34 балів	незадовільно	F	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

5.3. Засоби діагностики якості навчання

5.3.1. В процесі діагностики якості підготовки студентів за дисципліною використовуються теоретичні питання, тестові завдання, практичні завдання для перевірки практичних навичок, модульні контрольні роботи.

5.3.2. Для діагностики рівня залишкових знань використовуються пакети комплексних контрольних робіт (ККР).

5.3.3. Для визначення гарантованого рівня знань використовується такий перелік питань:

1. Що розуміється під термінами «програма», «програмний комплекс», «програмна система», «програмний продукт», «програмний засіб», «програмне забезпечення»?

2. Чи відрізняється принципово розробка ПО від розробки будь-якої іншої промислової продукції.

3. Що таке надійність ПЗ?

4. Які характеристики ПО є найбільш важливими?

5. З яких фаз складається життєвий цикл програмного продукту?

6. З яких логічних етапів складається розробка ПО?

7. З яких етапів складається вирішення задачі на ЕОМ?

8. Назвіть категорії фахівців, зайнятих розробкою ПО.

9. Два класи моделей.

10. Класифікація інформаційних моделей.

11. Алгоритм і його властивості.

12. Наведіть приклади алгоритмів

13. Що таке лінійний алгоритм і його структура?

14. Що таке алгоритм із розгалуженням?

15. Що таке циклічний алгоритм?

16. Що таке структурне програмування?

17. Вкажіть основні керуючі конструкції структурного програмування.

18. Що таке життєвий цикл програмного засобу (ПЗ)?

19. Що такий зовнішній опис ПЗ?

20. Що таке супровід ПЗ?

21. Що така якість ПЗ?

22. Помилки при розробці ПЗ.

23. Що таке суміжний контроль?

VII. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

1. Використання джерел Internet, доступ до якого має кожний студент КДАВТ.

2. Літературні джерела в бібліотеці КДАВТ.

VI. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

3. Гагарина Л. Г., Кокорева Е. В., Виснадул Б. Д. Технология разработки программного обеспечения: уч. пос. / под ред. Л. Г Гагариной.- М: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. - 400 с: ил.

4. Зиглер К. Методы проектирования программных систем. - М.: Мир, 1985.

5. Иванова Г.С. Технология программирования: Учеб. для вузов. - М.: Изд-во МГТУ им. Баумана, 2002.

6. Боэм Б. Инженерное проектирование программного обеспечения. — М.: Радио и связь, 1985.

7. Боэм Б., Браун Дж., Каспар X. и др. Характеристики качества программного обеспечения. - М.: Мир, 1981.

8. Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на C++, 2-е изд.: Пер. с англ. - М.: Бином, СПб.: Невский диалект, 1998.

9. Буч Г., Рамбо Д., Джекобсон А. Язык UML. Руководство пользователя. - М.: ДМК Пресс, 2001.

10. Вендров A.M. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем. - М.: Финансы и статистика, 1998.

11. Вендров А.М. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем: Учеб. - М.: Финансы и статистика, 2000.

12. Зелковец М., Шоу А., Гэннон Дж. Принципы разработки программного обеспечения. - М.: Мир, 1982.

13. Международные стандарты, поддерживающие жизненный цикл программных средств. - М.: МП «Экономика», 1996.

14. Соммервилл И. Инженерия программного обеспечения, 6-е изд.:-М. Изд. дом «Вильямс», 2002.- 624 с.

---