Файл: Загальне мовознавство, курс 5.doc

Семінар 4.

Мова та історія. Розвиток мови (2 год.)

1. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія та діахронія.

2. Зовнішні причини мовних змін.

3. Внутрішні причини мовних змін.

4. Темпи мовних змін.

5. Питання про прогрес у розвитку мов.

6. Розвиток мови в різні суспільно-економічні формації.

7. Становлення та основні проблеми соціолінгвістики.

8. Взаємозв׳язок мови і культури. Етнолінгвістика.

З’ясування соціальної та історичної зумовленості мовних явищ, залежності розвитку мови від стану суспільства; розмежування та розгляд зовнішніх і внутрішніх причин мовних змін; з’ясування питань темпів мовних змін та прогресу в розвитку мов.

Написання модульної контрольної роботи.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Семінар 5.

Методи лінгвістичних досліджень (2 год.)

1. Поняття про методи наукового дослідження.

2. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу.

3. Описовий метод.

4. Порівняльно-історичний метод.

5. Метод лінгвістичної географії.

6. Зіставний метод.

7. Структурний метод: дистрибутивний аналіз, методика безпосередніх складників, трансформаційний аналіз, компонентний аналіз.

8. Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи .

9. Застосування математичних методів у мовознавстві.

Поглиблене ознайомлення з сучасними мовознавчими методами дослідження, з класифікацією методів; з’ясування своєрідності кожного з методів: 1) описового методу, його суті, мети і завдань (прийоми описового методу: внутрішньої та зовнішньої реконструкції); 2) порівняльно-історичного та історико-порівняльного методу (прийоми зовнішньої та внутрішньої реконструкції); 3) методики відносної хронології і глотохронології (прийоми і принципи етимологічного аналізу); 4) зіставного методу (мовні універсалії); 5) структурного методу (дистрибутивний аналіз, методика безпосередніх складників, трансформаційна методика, компонентний аналіз); 6) методу лінгвогеографії; 7) математичних методів.

Аналіз модульної контрольної роботи.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Умови відпрацювання пропущеного заняття:

1. Пред’явити конспект відповідної теми.

2. Виконати домашню самостійну роботу, законспектувати першоджерела (1-2).

3. Вивчити матеріал, уміти давати розгорнуту відповідь на питання семінару.

4. Відповісти на питання тесту (аудиторна форма роботи).

V. Завдання для поза аудиторної самостійної роботи студентів

Репродуктивний рівень

А. У зошиті для самостійних робіт дати відповіді на питання, винесені для самостійного опрацювання, наприклад:

Тема: Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування

Мета: розглянути погляди мовознавців щодо визначення знакових одиниць мови; з’ясувати роль несловесних форм спілкування.

---

Завдання:

– визначити, що є знаком у мові, з позицій унілатеральної та білатеральної теорій;

• характеризувати субзнаковий, знаковий та суперзнаковий рівні у мові, відповідні одиниці;

• з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паралінгвістика;

• з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паракінесика.

Форма виконання: конспект матеріалів підручників та додаткових джерел.

Питання для опрацювання:

І. Знаковість і одиниці мови.

– Вказівки щодо виконання: опрацювати відповідний матеріал підручників; дати визначення основних термінів за словниками.

Література

1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999. – С. 30-32.

2. Кочерган М.П.. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С.178-179.

3. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1996. – С. 46-55.

4. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974. – С. 130-133.

5. Супрун А.Е. Общее языкознание. – Мн., 1983. – С. 130-137.

6. Рождественский Ю.В. Лекции по общему языкознанию. – М., 2000. – С. 57-61.

7. Левицкий Ю.А. Общее языкознание. – М., 2008. – С. 42-65.

Критерії оцінювання першого пункту роботи

1. Оцінка “відмінно” ставиться за повний послідовний конспект теми, в якому різними кольорами виділені основні проблеми, терміни та ключові слова.

2. Конспект оцінюється на “добре”, якщо він є достатньо повним, але в ньому бракує виділення основних тез теми, або не всі вони виділенні правильно, терміни та ключові слова виділено не у повному обсязі.

3. Оцінка “задовільно” студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому не підкреслено основні тези, терміни та ключові слова виділено з помилками.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться студентові, якщо конспект є схемою, у ньому не виділено основні тези, терміни та ключові слова.

ІІ. Мова і несловесні засоби спілкування (паралінгвістика і паракінесика).

– Вказівки щодо виконання: опрацюйте зазначену літературу; дайте визначення основних термінів за словниками.

Література

1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999. – С. 32-34.

2. Кочерган М.П.. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С.180-182.

3. Ганич Д.І., Олійник І.C. Словник лінгвістичних термінів, відповідні статті.

4. Лингвистический энциклопедический словарь, відповідні статті.

5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов, відповідні статті.

6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006, відповідні статті.

Додаткова література

1. Білецький О.А. Про мову і мовознавство. – К., 1996. – С. 162-165, 176-187, 193-195.

2. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.

3. Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М., 1974.

4. Кочерган М.П. Мова як знакова система // Укр. мова і літ. в школі. – 1973. – № 4.

5. Маслов Ю.С. Знаковая теория языка // Вопр. общ. языкознания. – Л., 1967.

Завдання для самоконтролю

Запитання для самоперевірки:

1. Які специфічні властивості мовного знака ви знаєте?

2. Які думки існують стосовно знакових одиниць у мові?

3. Чи всі мовні одиниці можна вважати знаками?

4. У чому подібність і відмінність паралінгвістики та паракінесики?

5. Які приклади використання невербальних знаків у комунікації ви можете навести?

---

Критерії оцінювання другого пункту роботи

1. Оцінка “відмінно” ставиться за повний послідовний конспект теми, в якому різними кольорами виділені основні проблеми, терміни та ключові слова.

2. Конспект оцінюється на “добре”, якщо він є достатньо повним, але в ньому бракує виділення основних тез теми, або не всі вони виділенні правильно, терміни та ключові слова виділено не у повному обсязі.

3. Оцінка “задовільно” студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому не підкреслено основні тези, терміни та ключові слова виділено з помилками.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться студентові, якщо конспект є схемою, у ньому не виділено основні тези, терміни та ключові слова.

Загальна оцінка є середньою за виконання 2-х завдань.

Самостійно письмово опрацювати такі питання:

1. Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування.

2. Роль мови у процесі пізнання. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.

3. Основні й проміжні рівні мови. Різні погляди мовознавців на будову мови.

4. Суспільна зумовленість мовних явищ. Мова як символ соціальної солідарності. Мова, нація, держава. Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика.

5. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія. Темпи мовних змін.

5. Вихідні прийоми аналізу мовного матеріалу. Метод лінгвістичної географії. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи. Застосування математичних методів у мовознавстві.

Б. Виконати запропоновані практичні завдання.

Завдання 1. Дібрати наукові дослідження, які ілюструють різні погляди вчених стосовно виучуваних проблем та законспектувати основні положення 2-3 першоджерел.

Творчий рівень

Завдання 2. Дібрати приклади використання в наукових дослідженнях різних методів та прийомів аналізу мовного матеріалу.

Інноваційний рівень

Завдання 3. Написати реферат на одну із запропонованих тем, підготувати презентацію в системі Power Point.

ЗРАЗКИ ТЕМ РЕФЕРАТІВ

ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

1. Мовознавство в Давній Індії.

2. Давньокитайське мовознавство.

3. Мовознавство в Давній Греції та Римі.

4. Давнє арабське мовознавство.

5. Європейське мовознавство епохи середньовіччя та Відродження.

6. Українське мовознавство ХІ – ХУІІ ст.

7. Зародження порівняльно-історичного мовознавства.

8. Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта.

9. Натуралістичний (біологічний) напрям у порівняльно-історичному мовознавстві.

10. Психологічний напрям у мовознавстві.

11. Молодограматизм.

12. Школа “слів і речей”.

13. Школа естетичного ідеалізму.

14. Неолінгвістика.

15. Казанська лінгвістична школа. І.О.Бодуен де Куртене.

16. Соціологічний напрям. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра.

17. Історичні та методологічні основи структуралізму.

18. Празька лінгвістична школа.

19. Копенгагенський структуралізм (глосематика).

20. Американський структуралізм (дескриптивізм).

21. Генеративізм.

---

22. Неогумбольдтіанство.

23. Радянське мовознавство.

24. Українське мовознавство 20 – 80-х років ХХ ст.

25. Функціональна лінгвістика.

26. Проблеми когнітивної лінгвістики.

27. Соціолінгвістика.

28. Етапи розвитку психолінгвістики.

29. Комунікативна лінгвістика.

30. Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи дослідження.

31. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові.

32. Л.С. Виготський – основоположник вітчизняної психолінгвістики.

33. Передумови виникнення психолінгвістики.

34. Вікова психолінгвістика.

35. Розвиток мовної ситуації в Україні протягом ХХ століття.

36. Мовна політика в різних державах.

37. Етнолінгвістичні студії О.О.Потебні.

38. Форми існування мови.

39. Національна мова і культура.

40. Напрями та завдання комунікативної лінгвістики.

41. Проблеми міжкультурної комунікації.

Критерії оцінювання рефератів

Оцінка виставляється з урахуванням двох параметрів: 1) обсяг виконаного реферату; 2) якість написання.

1. Оцінка “відмінно” ставиться за реферат, який має обсяг 15-20 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує 5-6 джерел, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.

2. Оцінка “добре” ставиться за реферат, який має обсяг 11-14 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 4-5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.

3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату зовсім не розкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами.

VІ. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни

Дисципліна викладається у Х семестрі. Загальний обсяг – 72 години (2 кредита). Аудиторна робота – 30 годин: 20 годин – лекції, 10 годин – семінари (10 лекцій, 5 семінарів). Самостійна робота – 24 години.

Система рейтингових балів і критерії оцінки

До структури модуля входять такі складові:

Аудиторна робота студента

Позааудиторна самостійна робота студента

Модульна контрольна робота

Рейтинг модуля складається з суми середніх оцінок за

• аудиторну роботу студента протягом вивчення матеріалу модуля;

• позааудиторну самостійну роботу студента протягом вивчення навчального матеріалу модуля, а також оцінки за

• модульну контрольну роботу.

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента здійснюється в національній 4-бальній системі («5», «4», «3», «2»).

---

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 10¹. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.

Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Наприкінці семестру всі студенти виконують модульні контрольні роботи з усіх дисциплін. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі (“5”, “4”, “3”, “2”). Ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий спосіб:

• для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі заліку

“5” — 50 балів;

“4” — 40 балів;

“3” — 30 балів;

“2” — 20 балів;

Неявка на МКР — 0 балів;

Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР.

Приклад системи рейтингового контролю

Протягом семестру студент отримав за аудиторну та самостійну роботу такі оцінки: “5”, “3”, “5”, “4”, “5”, “4”. Середня арифметична оцінка становить 4,33, з округленням до десятої частки – 4,3. Отриману оцінку множимо на 10: 4,3х10=43. Це число є рейтинговим балом студента за роботу протягом семестру. Модульну контрольну роботу студент написав на “4”, додаємо: 43 + 40 = 83. Це семестровий рейтинговий бал, який відповідає оцінці в шкалі ЄКТС “В”. Оскільки цей бал вищий, ніж 60, студент отримує відмітку про залік “зараховано” і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

---