ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 01.12.2019
Просмотров: 467
Скачиваний: 1
Міністерство аграрної політики і продовольства україни
Харківський національний Аграрний Університет
ім. В.В.Докучаєва
Кафедра грунтознавства
ЗВІТ
Про проходження практики з грунтознавства
Звіт склали студенти 2 курсу 1 групи
Агроноічного факультету
Керівник практики:
доц., канд. с.- г. наук.Новосад К.Б.
Асистент:
Дегтярьов Ю. В.
Харків-2014
Список студентів:
Вусик М.
Довгополик В.
Кан Д.
Коваль О.
Корсун Б.
Остапенко Ю.
Погорелов Р.
Подлесний О.
Пономарьов І.
Постнікова В.
Смалько А.
Сотніков А.
Штень О.
Шевцова А.
Щетина Ю.
Яхновський В.
Халдун І.
Куенай Я.
Ніріку Р.
Зміст
|
|
|
|
Вступ
|
|
1.Відомості про господарства, де проводилася практика. |
|
2. Ландшафтні особливості території, на якій вивчались грунти Лісостепу |
|
3.Основи польової діагностики грунтів. |
|
4.Номенклатурний список вивчених грунтів. |
|
5. Основні типи ґрунтотворення6. Шляхи підвищення родючості грунтів |
|
|
Висновки |
|
|
Список використаної літератури |
|
|
Додатки (польові журнали, зошити, списки відібраних зразків, аплікації, фотографії тощо). |
|
Вступ
Ґрунтом називають особливе природно-історичне тіло, яке являє собою пухкий поверхневий шар суші земної кори, що складається з окремих взаємопов’язаних та взаємообумовлених генетичних горизонтів і характеризується родючістю.
Кожний ґрунт має профіль. Профіль ґрунту — це певне сполучення генетичних горизонтів в межах ґрунтового тіла, специфічне для кожного типу ґрунтотворення з усіма особливостями його прояву.
Генетичні ґрунтові горизонти — це однорідні шари ґрунту, які складають ґрунтовий профіль і відрізняються морфологічними ознаками, складом та властивостями.
Засновник генетичного ґрунтознавства В. В Докучаєв уперше встановив, що формування ґрунтового покриву тісно пов’язано з фізико-географічним середовищем та історією його розвитку.
Задачі навчальної практики в умовах конкретного господарства (в даному випадку ним був учгосп ХНАУ “Комуніст”), зводились до застосування та поглиблення отриманих нами теоретичних знань з грунтознавства та використання їх у сільськогосподарстві.
Розділ 1.
Відомості про господарствО, де проводилася практика
Учбово-дослідне господарство “Комуніст” ХНАУ ім. В.В.Докучаєва Харківського району Харківської області було утворено на базі радгоспу-тресту овочівницьких господарств.
Його територія розташована в східній частині Харківського району на відстані 24 км від центру міста Харкова.
Землекористування господарства витягнуто з заходу на схід на 15 км і з півдня на північ від 1,5 до 4,0 км. Центральна садиба розташована приблизно в центрі землекористування; поряд з садибою розташована залізнична станція “Рогань”, а в 5 км від садиби проходить автотроса Харків-Ростов. таким чином, розташування землекористування визначає добрий та стійкий зв'язок з обласним центром, що дозволяє забезпечити реалізацію малотранспортабельної сільськогосподарської продукції.
Розділ 2
Ландшафтні особливості території, на якій вивчались грунти Лісостепу
Ландшафтні особливості території учгоспу Харківського НАУ та сусідніх з ним господарств Харківського району також зумовлені її приуроченістю до лівобережжя р. Уди, яка в свою чергу є правобережною притокою найкрупнішої ріки Слобожанщини – Сіверського Дінця. Межиріччя цих двох річок розташоване в межах південно-західних відрогів Середньо-Руської височини, абсолютні відмітки яких знижуються від 258 м на кордоні з Росією (Бєлгородська область) до 175 м на півдні та південному сході Харківської області. Геоструктурно це межиріччя приурочене до Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), кристалічний фундамент якої в околицях міста Харкова занурюється на глибину 4-6 км.
Стратиграфія лесово-грунтової товщі sh-pr (VIII надзаплавної, бурлуцької) тераси за В.І.Сидоренком
|
0,00 |
|
e VI hl |
чорнозем типовий глибокий малогумусний важкосуглинковий (голоценовий) |
|
1,10 |
|
vd III pč |
лесовидний суглинок (причорноморський) бурувато-половий макропористий, карбонатний, кротовинний, майже весь перероблений грунтотворенням |
|
2,15 |
|
e III df |
грунт викопний (дофинівський), темно-бурий суглинистий |
|
3,20 |
|
vd III bg |
лесовидний суглинок (бузький) світло-сірий, сильнокрабонатний |
|
4,50 |
|
vd III bg |
лесовидний суглинок (бузький) сірувато--половий, макропористий, карбонатний, зверху та знизу з прошарками жовтувато-полового кварцевого дрібнозернистого піску |
|
6,30 |
|
e III vt |
грунт (вітачевський) бурувато-сірий, суглинистий, опіщанений, карбонатний |
|
* |
|
(ud) |
у свердловині відсутній |
|
6,70 |
|
e III pl |
грунт викопний (прилуцький) темно-сірий, суглинистий, опіщанений, добре гумусований, різко переходить в |
|
7,50 |
|
vd II ts |
лесовидний суглинок (тясминьський), опіщанений. жовто-бурий, макропористий, з прошарками та гніздами піску всередині горизонту, контакт чіткий |
|
8,70 |
|
vd II ts |
лесовидний суглинок (тясминьський), опіщанений, місцями з гніздами піску, сірувато-половий, з блакитний відтінком та іржавими залізистими плямами, макропористий, карбонатний |
|
11,00 |
|
e II kd |
грунт (кайдацький) бурувато-темно-сірий, суглинковий, щільний |
|
11,60 |
|
vd II dn |
лесовидний суглинок (дніпровський), бурувато-жовтий, місцями з червонуватим відтінком, макропористий, досить рихлий, з включеннями різнозернистого добре обкатаного кварцового піску, охристо-залізисті плями, Fe-Mn пунктація, примазки |
|
13,20 |
|
fg II dn |
пісок бурувато-жовтий, світло-сірий, різнозернийтий (переважає середньозернистий), щільний, добре обкатаний, місцями глинистий, несортований, кварцовий, слабо, але явно озалізнений |
|
14,70 |
|
vd II dn |
лесовидний середній суглинок (дніпровський), бурувато-половий, середньо-ущільнений, макропористий, з включеннями зерен кварцу, поцяткований дрібними охристо-залізистими плямами, Fe-Mn бобовини та примазки, дутики карбонатів |
|
16,40 |
|
vd II dn |
суглинок легкий (дніпровський), жовтувато-половий, щільний, дрібно-грудкуватий, чітко видимі зерна кварцу, Fe-Mn бобовини, примазки, безкарбонатний |
|
17,10 |
|
e II zv |
грунт (завадівський), темно-бурий, середьносуглинковий, слабо. нерівномірно, але явно гумусований, щільний, включення кварцевих зерен, Fe-Mn бобовини, примазки |
|
17,50 |
|
vd I tl |
середній суглинок (тилігульський) жовтувато-половий, ущільнений, пористий, дрібногрудкуватий, Fe-Mn бобовини, примазки, в середній частині оглеєний, червонуватий відтінок (гідроокисли Fe), без карбонатний |
|
19,00 |
|
e I lb |
грунт (лубенський), червонувато-бурий, важкосуглинковий, слабопористий, вертикальні тріщини, рясні Fe-Mn бобовини, примазки, безкарбонатний |
|
* |
|
(sl) |
у свердловині відсутній |
|
21,00 |
|
e I mr |
грунт викопний (мартоношський) червонувато-бурий, глинистий, щільний, рясні Fe-Mn бобовини, примазки, безкарбонатний, чітко окреслені кварцові зерна. внизу опіщанений, при висиханні розпадається на клиновидні уламки |
|
23,60 |
|
a I pr |
алювій (приазовський), супісок, цегельно-червоний, знизу світло-сірий, ущільнений, різнозернястий, до крупнозернистого, з домішкою гравелистих часток, озалізнений, Fe-Mn бобовини, примазки, зерна кварцу вуглуваті та обкатані |
|
26,40 |
|
a I pr |
алювіальний пісок, строкато забарвлений, (світло-сірий з чисельними залізистими плямами бурого, охристого, червоно-цегельного, світло-жовтого кольору), тонкошаруватий в нижній частині (пісок різнозернистий, більше дрібно- та тонкозернистий) нерівномірно глинистий , несортований (обкатані та вуглуваті кварцові зерна), Fe-Mn бобовини, пунктація, вміщує підземні води |
|
34,00 |
|
a I pr |
алювій глинистий темно-сірий (гідроморфний грунт) пластичний, внизу опіщанений, поступово переходить в супісок з охристо-залізистими плямами, Fe-Mn бобовини, примазки |
|
34,80 |
|
a I pr |
алювіальний пісок, дрібнозернистий, світло-сірий з зеленуватим відтінком, окремі крупні добре обкатані кварцові зерна. несортований, окремі зерна глауконіту, охристо-залізисті плями |
|
39,00 |
|
a I sh |
алювіальний (широкінський) глинистий кварцовий пісок, сірувато-жовтий, охристо-залізисті плями, ущільнений, дрібнозернистий (з домішками середньо- та крупнозернистого), несортований, з глауконітовими зернами |
|
42,00 |
|
a I sh |
алювіальний (широкінський) пісок світло-сірий, до білого, з жовтими та залізисто-охристими прошарками, дрібно- та середньозернистий, несортований (обкатаний, вуглуватий), кварцовий, з домішками глауконіту та темнозабарвлених мінералів |
|
47,00 |
|
a I sh |
алювіальний (широкінський) пісок світло-сірий, з зеленуватим відтінком. дрібно- та середньозернистий, добре обкатаний та вуглуватий, зерна глауконіту, охристо-залізисті плями, гнізда світло-сірого середньозернистого піску |
|
51,00 |
|
|
морський палеогеновий глинистий пісок харківського ярусу олігоцену, зеленувато-сірий, рівномірно забарвлений, дрібно- та тонкозернистий, ущільнений, кварцово-глауконітовий, слабо але явно слюдистий |
|
55,00 |
|
|
палеогеновий піщаник, зеленувато-сірий, кварцово-глауконітовий, слюдистий |
hr
hr
Ґрунтотворні породи
На території господарства найбільш розповсюджені лесові породи, які мають різноманітний генезис. Їх загальними рисами є палеве або бурувато - палеве забарвлення, карбонатність, пилувато – суглинковий гранулометричний склад з домішуванням крупно пилуватої фракції, борошнистість, пористість, мікроагрегатованість, гарну водопроникність. За водно - фізичними та хімічними властивостями ці леси найбільш сприятливі для розвитку рослин, при сприятливих кліматичних умовах на них утворюються високо родючі чорноземні ґрунти. Лесовидні суглинки менш карбонатні, більш грубозернисті, менше виражена борошнистість та пористість, відмічається шаруватість. Несприятливі для сільськогосподарських рослин солі в лесових породах, як правило відсутні. Карбонати зустрічаються у вигляді прожилок, світлих плям. Значний вміст мулу та карбонату кальцію в лесових породах сприяє формуванню на них родючих ґрунтів, придатних для зрошування, вирощування всіх сільськогосподарських культур, садів, виноградників.
Характерною особливістю вирівняних поверхонь річкових терас в межах долинних ландшафтів з точки зору ґрунтотворення є, на відміну від схилових позицій їхня надзвичайна сприятливість перебігу саме цих в принципі акумулятивних, а не деградаційних процесів – впродовж всього пізньокайнозойського відтинку еволюції ландшафтів ґрунтотворення завжди було інтенсивнішим і тривалішим за літогенез (лесогенез тощо). Як видно з описаної стратиграфії порід на станції Рогань там наявні майже всі хроностратиграфічні горизонти, встановлені для території України роботами О.І.Набоких, В.І.Крокоса, О.І.Москвітіна, М.Ф.Веклича, Н.О.Сіренко, Ж.М.Матвіїшиної (в даній свердловині від верхнього причорноморського до нижнього мартоношського + нерозчленований sh-pr алювій). Ряд горизонтів (як фосильно-ґрунтових, так і лесових, наприклад bg,dn) навіть розщеплюється, чим засвідчується факт неодноразового переривання процесів давнього педогенезу і осадконакопичення взагалі. Значна активність ґрунтотворних процесів на терасах сприяла переробці лесових відкладів ґрунтовими процесами настільки інтенсивно, що деякі лесові горизонти майже не простежуються, або простежуються слабо (як ud i sl – в нашому випадку). Окрім того, схилове (на відрогах Середньо-Руської височини) положення долинних ландшафтів Слобожанщини завжди сприяло накопиченню товщі лесових відкладів за рахунок повенево-льодовикових вод – саме так слід трактувати сильну опіщаненість та шаруватість лесових горизонтів, описаних на sh-pr терасі р. Уди в свердловині №129, а також присутність в них піщаних лінз і прошарків, різкий контакт з викопними грунтами, наявність в них розмивів тощо.
Аналогічні умови педолітогенезу в цілому існували і на інших більш молодих терасах р. Уди, хоч безумовно зустрічалися також і відмінності, зумовлені особливостями рельєфу, мікрокліматичними впливами, гідроморфізмом, гідрохімією тощо.