ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 01.12.2019
Просмотров: 757
Скачиваний: 3
Міністерство аграрної політики України
Харківський національний аграрний університет
імені В.В. Докучаєва
кафедра: зоології та ентомології
КУРСОВА РОБОТА
із сільськогосподарської ентомології
на тему: «Захист яблуневих насаджень від головних шкідників (зимовий п`ядун, глодова кружкова міль, верхньобокова пдодова мінуюча міль), площа 130 га»
Виконав: студент 2 групи
3 курсу ФЗР
Козаков Антон
Перевірив:
Оцінка:
Харків - 2011
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
-
Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень та їх шкодочиннісь……………………………………………………………….5
-
Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи яблуневих насаджень……………………………………………15
-
Методика виявлення та обліку кількості шкідників яблуневих насаджень……………………….…………………………………………32
-
Захист яблуневих насаджень від шкідників…………………………...34
-
4.1. Суть методів захисту яблуневих насаджень від шкідників………….34
-
4.2. Система заходів для захисту яблуневих насаджень від шкідників …39
-
4.3. Робочий план захисту яблуневих насаджень від шкідників …………42
-
Висновок ………………………………………………………………………...44
Список використаної літератури……………………………………………….46
Вступ.
В Україні вирощують близько 50 плодових культур, але в промислових садах переважають яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, персик, малина, смородина, аґрус, горіх грецький. Ґрунтово-кліматичні умови нашої країни цілком сприятливі для вирощування листопадних плодових культур. Плодові рослини культивують для одержання плодів, які споживають свіжими чи у вигляді продуктів їх переробки. Свіжі плоди яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоса, персика, та інших культур мають велике значення як, фізіологічно необхідні продукти харчування, що воднораз запобігають захворюванням, використовуються як лікувальні засоби та для переробки. Плодові культури значно різняться між собою за біологічними особливостями (морфологією, процесами росту і розвитку, розмноження, реакцією на екологічні фактори), що зумовлює диференціювання технологій їх вирощування, збирання і товарної обробки врожаю. За даними наукових медичних установ сумарна річна потреба споживання плодів різних культур однією людиною має становити близько 100 кг, що в ряді областей України ще не задовольняється. Основним шляхом збільшення валових зборів плодів є інтенсифікація - впровадження у виробництво найбільш, цінних високоврожайних скороплідних сортів, оптимальних конструкцій насаджень, прогресивних технологій вирощування, збирання, товарної обробки, зберігання і переробки плодів,
Яблуня це найпоширеніша листопадна плодова культура, площа якої у світі наприкінці XX ст. сягала 4 млн. га (в Україні- близько 0,5 млн. га). На земній кулі плоди яблуні становлять близько 50% продукції листопадних плодових дерев, у нашій країні - понад 55%. Промислова культура яблуні зосереджена в Європі, де ії вирощують в усіх країнах (Італія,Фінляндія, Росія, Україна, Молдова, Румунія, Польща,Болгарія, Фінляндія та ін.),Азії (Китай, Японія,Корея, Узбекистан, Туреччина, Іран та ін.) і Америці (США,Канада),досить обмежене ії вирощування в Африці й Океанії. В Україні промислову культуру яблуні рекомендовано в усіх зонах плодівництва. Цінять яблуню, насамперед, за високі десертні смакові якості свіжих плодів, які споживають протягом року завдяки наявності сортів різних термінів достигання. Яблукам властива висока транспортабельність і здатність до тривалого зберігання. (Каблучко, 1990)
В даний час перед агропромисловим комплексом стоять завдання; забезпечити населення продуктами харчування, галузь тваринництва - кормами, а промисловість - сировиною. Значна роль в рішенні даної задачі відводиться приватному сектору і фермерським господарствам. У всіх зонах України спостерігається збільшення кількості присадибних і колективних ділянок, організовуються фермерські господарства. Серед оброблюваних ними культур значне місце займають плодово-ягідні, овочеві, зернові, зернобобові культури і виноградні рослини. Всі вони, в тій чи іншій мірі, заселяються всілякими шкідниками і вражаються хворобами. Не боротися з ними не можна. Нерідко із-за цих шкідників людська праця знецінюється. Вирощувана продукція стає непридатною для споживання або повністю знищується. Найбільш очевидними в боротьбі з шкідниками і хворобами є хімічні сполуки (отрутохімікати). Проте їх застосування украй небажано, особливо зараз, коли агроценози будь-якої культури істотно змінилися в результаті діяльності людини. Захист будь-якої культури від шкідників і хвороб повинен проводитися з мінімальним використанням пестицидів ; їх застосування повинне бути тільки цілеспрямованим. (Ульянцев, 1968)
Тому останнім часом у багатьох країнах, у тому числі в Україні заборонено використання небезпечних для людини і навколишнього середовища фітофармакологічних засобів, посиленно медичний контроль як при рекомендаціях щодо виробництва нових препаратів, так і залишками їх у продуктах харчування, ведеться сувора регламентація норм і строків обробки рослин. (Фадеев, 1981)
1. Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень та їх шкодочинність
В умовах інтенсифікації і спеціалізації аграрного виробництва серед заходів, що гарантують збільшення виробництва продукції землеробства, все більшого значення набуває захист рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, втрати від яких сягають понад 33 % потенційного врожаю. (Білик, 2005)
За даними ООН і інших міжнародних організації, щорічні втрати врожаю усіх сільськогосподарських культур складає приблизно 35 % від валових зборів потенційного врожаю (на долю шкідників припадає -13,9 %, хвороб - 9,2 % і бур'янів -11,4 %).(Мамаев, 1981)
Різноманітність фізико-географічних умов, а також великий набір вирощуваних культур і природної рослинності визначають численність комах, які завдають шкоди садовим насадженням. На території України зареєстровано понад 3000 видів, які пошкоджують корисні рослини, серед них 680 завдають значної шкоди, 480 видів є шкідниками сільськогосподарських культур і 200 видів-лісових насаджень.
В Україні відмічено близько 400 видів комах, які пошкоджують плодові насадження. Склад шкідливої ентомофауни залежить, як від віку й фізичного стану плодових дерев, так і від зони плодівництва. (Мамаев, 1981)
Шкідливі комахи пошкоджують усі органи плодових дерев - бруньки, квітки, плоди, гілки, стовбури, коріння. Пошкодження спричинюють порушення нормального росту, розвитку, періодичності плодоношення, зниження маси та якості врожаю. Немало видів є переносниками вірусних (попелиця, клопи, цикадки та ін.) і грибних (казарка, пильщики, плодожерки) хвороб. Сіянці в плодових розсадниках пошкоджують в основному багатоїдні шкідники (ковалики, чорниші, пластинчастовусі, совки та ін.).
Багаторічні насадження створюють сприятливі умови для постійного розмноження і накопичення шкідників. (Байдик, 2005)
Так наприклад при пошкодження бруньок і листового апарату спричинюється такими шкідниками, як попелиця, медяниця, щитівка каліфорнійська, яблуневий квіткоїд, сірий бруньковий довгоносик та ін. знижується асімеляцийна поверхня листків внаслідок висмоктування соку і на ії поверхні з'являються сажисті гриби, внаслідок чого пошкоджені листя недорозвинені, бутони, квітки і зав'язі обсипаються, зимостійкість знижується. При пошкодженні щитівкою і довгоносиками знижується зимостійкість листя і зав'язь опадають, погони засихають, бруньки, бутони і листя буріють і гинуть.
Небезпечними шкідниками коріння є личинки хрущів і златок. Пошкоджені ними дерева призупиняють ріст, верхівки засихають, погано плодоносять, заселяються вторинними шкідниками та гинуть. Відбувається зрідження садів і значно скорочується період їх продуктивного плодоношення. Скелетні частини плодових дерев (стовбури, гілки, сучки) пошкоджують, черевиця в'їдлива, яблунева склівка, короїди. У садах, де шкідники проточили деревину і кору, засихають окремі гілки, а іноді цілі дерева.
Листя об'їдає велика група шкідників: гусениці білана жилкуватого, золотогуза, непарного і кільчатого шовкопрядів, зимового п'ядуна, яблуневої і плодової молі, личинки грушевого і кісточкового пильщиків - ткачів, вишневого слизистого пильщика та ін. Значні втрати листової поверхні зумовлюють обсипання плодів, слабе закладання плодових бруньок, вторинний ріст в осінній період, знижується морозостійкість дерев.
До особливо шкідливої групи входять комахи, які пошкоджують плоди: яблунева, грушева, сливова і східна плодожерки, плодові пильщики, трубковерти, вишнева муха та інші. Вони порушують приток поживних речовин до насіння, тому пошкоджені плоди опадають. Частина плодів, що залишається на деревах, за своїми товарними якостями с браком і використовується на технічну переробку. (Байдик, 2005)
Таблиця 1
Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень
|
Пор № |
Назва (українська, російська та латинська) |
Шкодочинна стадія |
Ушкодженні органи рослини |
Характер пошкодження |
||
|
Вид |
Родина |
Ряд |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1 |
Розанова цикадка Розановя цикадка Edwardsiana rosae |
Цикадки Цикадкы Cicadellidae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Імаго та личинки |
Листки |
Проколюють епідерміс з нижнього боку листка, вводять у тканину ферменти слини і висмоктують сік. З верхнього боку пошкодженого листка з’являються бліді розпливчасті плями, які надають поверхні мармурового вигляду, особливо по краях листка. Листя підсихає і скручується |
|
2 |
Яблунева листоблішка Яблонная листоблішка Psylla mali |
Листоблішки Листоблошки Psyllidae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки, |
Бруньки, квітконіжки, черешки |
Висмоктують сік з молодих, ще не розгорнутих листків, листки недорозвинені, склеюються внутрішні частини бруньок, закупорюються продихи листя; бруньки, квітки та зав’язі осипаються |
|
3. |
Зелена яблунева попелиця Зеленая яблонная тля Aphis роmі |
Попелиці Тля Aphididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Бруньки, листя |
Висмоктують сік з бруньок, листків. Пошкоджене листя скручується і відмирає |
|
4. |
Червоноголова сіра яблунева попелиця Красноголовая серая яблонная тля Dysaphis devecta |
Попелиці Тля Aphididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Бруньки, листя |
Висмоктують сік з бруньок та листків. Внаслідок чого краї листків потовщуються, грубішають і скручуються, утворюючи горбкуватий гал червоного, рожевого або жовтого кольору |
|
5. |
Кров’яна попелиця Кровяная тля Eriosoma lenigerum |
Пемфігі Пемфиги Pemphigidae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
молоді пагони й черешки листків |
Під дією ферментів слини попелиць на гілках і корінні відбувається ненормальне розростання тканин, утворення пухлин і наростів. Кора в цих місцях розтріскується і вкривається виразками. У тріщини проникають мікроорганізми, які спричинюють гниття і руйнування деревини. У пошкоджених дерев затримується, а іноді зовсім припиняється ріст, знижується урожай, погіршується якість плодів. |
|
6. |
Яблунева комоподібна щитівка Яблонная комообразная щитовка Lepidosaphes ulmi |
Щитовки Щитовки Diaspididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Стовбури, гілочки, рідше листя, зав`язь |
Висмоктує соки, це призводить до ослаблення дерев, передчасного обпадання листя, засихання гілок, зниження урожаю плодів та погіршення його якості. |
|
7. |
Каліфорнійська щитівка Калифорнийская щитовка Quadraspidiotus perniciosus |
Щитовки Щитовки Diaspididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Стовбури, гілки, листки, плоди |
Висмоктує сік. На пошкоджених ділянках розтріскується кора, викривлюються пагони, деформується і обпадає листя, на плодах у місцях смоктання утворюються червоні плями. У разі значних пошкоджень дерева слабшають і поступово засихають. |
|
8. |
Несправжня каліфорнійська щитівка Ложная калифорнийская щитовка Quadraspidiotus ostreaeformis |
Щитовки Щитовки Diaspididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Личинки та імаго |
Гілки, стовбури |
Внаслідок висмоктування соків викривляються гілки, порушується ріст тканин, відбувається загальне ослаблення дерев, знижується урожай та погіршується його якість. |
|
9. |
Грушевий клоп Грушевый клоп Stephanitis pyri |
Мереживниці Кружевницы Tingidae |
Напівтвердокрилі Полужесткокрылые Hemiptera |
Імаго, личинки |
Листя |
Висмоктують сік із листя. листя засихає й обпадає, дерева припиняють ріст, плоди стають дрібними і часто обпадають. Знижується зимостійкість дерев. |
|
10. |
Травневий хрущ західний Майский хрущ западный Melolontha melolontha |
Пластинчастовусі Пластинчастоусые Scarabаeidae |
Твердокрилі Жесткокрылы Coleoptera |
Імаго, |
бруньки, листя, зав’язі, корені |
Імаго об’їдають бруньки, листки та зав’язі. Личинки старших віків завдають істотних пошкоджень кореням деревних порід та інших культур. Особливо сильно потерпають унаслідок пошкоджень сіянці та саджанці у розсадниках і молодих посадках. |
|
11. |
Травневий хрущ східний Майский хрущ восточный Melolontha hippocastani |
|||||
|
12. |
Букарка Букарка Coenorrhinus pauxillus |
Трубко крути Трубковерты Rynchitidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки |
Бруньки, бутони |
В бутонах жуки вигризають маточки, тичинки й квітконіжку. Личинки завдають шкоди листю. Іноді личинки переходять на листкову пластинку і живляться паренхімою, утворюючи своєрідні «міни». У разі значних пошкоджень знижується урожай і зимостійкість дерев. |
|
13. |
Казарка Казарка Rhynchites bacchus |
Трубко крути Трубковерты Rynchitidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки |
Плоди, бруньки, молоді пагони |
вигризає камеру і завдає поверхневих пошкоджень шкірочці, вносячи при цьому в м’якуш плода збудника плодової гнилі (Monilia fructigena). |
|
14. |
Глодовий червонокрилий трубкокрут Боярышниковый краснокрылый трубкокрут Coenorrhinus aequatus |
Трубко крути Трубковерты Rynchitidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки |
Бруньки, листя, зав’язі |
Завдають глибоких поранень — «уколів». Під час живлення вносять у тканину спори збудника плодової гнилі. Спочатку личинки живляться свіжим м’якушем, а пізніше — муміфікованою тканиною. |
|
15. |
Сірий бруньковий довгоносик Серый почковый долгоносик Sciaphobus squalidus |
Довгоносики Долгоносики Curculionidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки істотної шкоди не завдають |
Бруньки, бутонами, листя, |
Бруньки з’їдають повністю або вигризають у них широкі отвори, в бутонах вигризають маточки й тичинки, листя об’їдають з країв. |
|
16. |
Яблуневий квіткоїд Яблонный цветоед Anthonomus pomorum |
Довгоносики Долгоносики Curculionidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго, личинки, тичинки, маточки |
Листя, плоди |
Жуки вигризають в бруньках глибокі ямки, які нагадують уколи. З таких ранок виступають крапельки соку («плач бруньок»). Личинки живляться тичинками і маточками, вигризають квітколоже, склеюють ізсередини пелюстки. Бутон не розпускається, буріє і засихає. |
|
17. |
Червиця в’їдлива Древоточец въедливый Zeuzera pyrina |
Червиці Древоточцы Cossidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениця |
Черешки листя та молоды пагони |
Гусениці вгризаються в черешки листя і молоді пагони, де проточують поздовжні ходи. Ходи, пророблені гусеницями в черешках листків і пагонах, спричинюють їх усихання. Пошкоджені гілки часто обламуються, врожай знижується, в разі значних пошкоджень дерева засихають. |
|
18. |
Яблунева склівка Яблонная стеклянница Aegeria myopaeformis |
Склівки Стеклянници Sesiidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Кору |
Гусениці проточують звивисті ходи знизу вгору, заповнюючи їх рідкими бурими екскрементами, які витікають із отворів. У разі значних пошкоджень відбувається передчасне відмирання окремих гілок і цілих дерев. |
|
19. |
Яблунева горностаєва міль Яблонная горностаевая моль |
Горностаєві молі Горостаевые моли Yponomeutidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Бруньки, листя |
Гусениці живляться в мінах епідермісом. Здалека дерева, пошкоджені яблуневою горностаєвою міллю, нагадують обпалені вогнем. На таких деревах знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок. |
|
20. |
Глодова кружкова міль Глодовая кружковая моль Leucoptera scitiella |
Крихітки молі, Крошки моли Lyonetiidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Листки |
Гусениця, не виходячи на поверхню листка, проникає в його тканини |
|
21. |
Верхньобокова плодова мінуюча міль Верхньобокова плодовая минующая моль Lithocolletis corylifoliella |
Молі – пістрянки Молі – пістрянки Gracillariіdae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Листя |
Гусениці першого — третього віків мінують листя, руйнуючи і висмоктуючи вміст палісадної тканини; гусениці четвертого — п’ятого віків вигризають паренхіму листка, залишаючи епідерміс. |
|
22. |
Яблунева плодожерка Яблонная плодожерка Сarpocapsa (Laspeyresia) pomonella |
Листовійки Листовертки Tortricidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Плоди |
Гусениці вгризаються в м`якуш, живиться насінням |
|
23. |
Зимовий п’ядун Зимняя пяденица Operophthera brumata |
П`ядуни Пяденици Geometridae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Листя, генеративні органи, бутони, квітки та зав`язі |
Гусениці зимового п’ядуна грубо об’їдають листя, вигризають бутони, квітки та зав’язі, обплітаючи їх павутиною. |
|
24. |
Кільчастий шовкопряд Кольчатый шелкопряд Malacosoma neustria |
Коконопряди Коконопряды Lasiocampidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Листя |
гусениці молодших віків скелетують листя, дорослі грубо об’їдають їх, залишаючи тільки центральну жилку. |
|
25. |
Непарний шовкопряд Непарный шелкопряд Ocneria dispar |
Хвилянки Волновки Lymantriidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Гусениці |
Лися |
Повністю об’їдають листя на значних площах насаджень, що часто призводить до засихання дерев. |
|
26. |
Яблуневий плодовий пильщик Яблоневый плодовый пилильщик Hоplocampa testudinea |
Справжні пильщики Настоящие пилильщики Tenthredinidae |
Перетинчастокрилі перепончастокрылые Hymenoptera |
Гусениці |
Плоди |
Прогризають під шкірочкою хід — міну в напрямку від чашечки до плодоніжки. В останньому віці личинка виїдає все насіння і руйнує насінну камеру, яка заповнюється бурою червоточиною. |