Втрати тиску в ділянці системи на долання опору тертя обраховують за формулою

, Па (11.14)

де – поправний коефіцієнт на температуру повітря, табл. 11.6.

5. Визначають суму коефіцієнтів місцевих опорів розрахункової ділянки , скориставшись рекомендаціями літературних джерел (табл.12.18...12.49 [3], табл. 4.49-4.55 [5], табл. 9.3 [8]).

Якщо рекомендований табличний коефіцієнт відноситься не до швидкості на розрахунковій ділянці, то його значення необхідно уточнити, зробивши перерахунок за формулою

, (11.15)

де - таблична величина місцевого опору; – швидкості повітря які використовують для визначення ;  – дійсна швидкість повітря в розрахунковій ділянці.

6. Визначають втрати тиску в місцевих опорах розрахункової ділянки за формулою:

, Па (11.16)

де – поправний коефіцієнт на температуру повітря, табл. 11.6

Таблиця 11.6

Значення поправних коефіцієнтів на температуру повітря [9]

Температура повітряного потоку, оС	Поправні коефіцієнти		Температура повітряного потоку, оС	Поправні коефіцієнти
-30	1,15	1,20	30	0,98	0,97
-20	1,12	1,16	40	0,95	0,94
-10	1,09	1,11	50	0,93	0,91
0	1,05	1,07	60	0,91	0,88
10	1,02	1,03	70	0,89	0,86
20	1,00	1,00	80	0,87	0,83

7. Визначають втрати тиску в розрахунковій ділянці системи

, Па. (11.17)

8. Визначають втрати тиску в магістралі системи (як суму втрат тиску в послідовно поєднаних ділянках цієї магістралі)

, Па.

9. Втрати тиску в СВ рівні сумі втрати тиску в магістралі системи і в повітро- готувальному та іншому вентиляційному устаткованні, тобто

, (11.17)

де - сумарні втрати тиску при перетіканні повітряного потоку через устатковання, Па; 1,1 – підвищувальний коефіцієнт на невраховані втрати тиску в магістралі системи.

10. Виконують аеродинамічний розрахунок відгалужень від вузлових точок магістралі СВ із забезпеченням ув’язання втрат тиску в них.

Методика розрахунку відгалужень аналогічна розрахунку ділянок магістралі. Відмінність лише в тому, що при розрахунку відгалуження наперед відомі втрати тиску в ньому. Втрати тиску у відгалуженні повинні бути рівні тиску у вузловій точці відгалуження (трійнику, хрестовині), з допускним відхиленням в межах ± 10%. Розрізняють прості (з однієї ділянки) і складні (з декількох ділянок) відгалуження. Найперше розраховують магістраль складного відгалуження, добиваючись тієї умови, щоби втрати тиску у послідовно поєднаних ділянках цієї магістралі були рівними наявному тиску у вузловій точці відгалуження.

Якщо в результаті розрахунку втрати тиску у відгалуженні відрізняються від наявного тиску у вузловій точці, то при збереженні витрати у відгалуженні, шукають новий діаметр відгалуження (замість попередньо прийнятого ), за формулою

---

. (11.18)

Звідки

.

Нормалізовані розміри круглих і прямокутних сталевих повітропроводів вказані, відповідно, в додатках (13.1 і 13.2).

Аеродинамічний розрахунок трубопроводів СВ виконують переважно в табличному вигляді.

В СВ зазвичай застосовують повітропроводи нормалізованих розмірів, які можуть відрізнятись від визначених розрахунком. В цьому випадку витрати повітряних потоків по відгалуженнях перерозподіляються, в результаті чого можуть змінитися проєктні вимоги. Для запобігання цього (якщо неможливо добитися ув’язання втрат тиску зміною діаметра) потрібно передбачати додатковий місцевий опір у вигляді шайби, прикритої засувки (шибера), клапана регулювання витрати тощо. Найоптимальнішого ув’язання втрат тиску у відгалуженні, за відсутності в повітрі твердих домішків, можна досягти діафрагмою (табл. 11.7) визначивши величину її коефіцієнта місцевого опору

, (11.8)

де – різниця тиску у вузловій точці () і фактичних втрат тиску у відгалуженні (), Па ;  – швидкість повітряного потоку у відгалуженні, м/с.

Таблиця 11.7

Діаметри отворів діафрагм для повітропроводів

круглого поперечного перерізу [5]

	Діаметр отвору діафрагми, мм при діаметрі повітропроводу мм
	100	125	140	160	180	200	225	250	280	315	355	400	450	500
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
0,3	91	114	128	146	164	182	205	228	255	287	324	365	410	456
0,4	90	112	125	143	161	179	201	224	251	282	318	358	403	448
0,5	88	110	123	141	159	176	198	220	247	278	313	353	397	441
0,6	87	109	122	139	156	174	196	217	243	274	309	348	391	435
0,7	86	107	120	137	155	172	193	215	240	270	305	343	386	429
0,8	85	106	119	136	153	170	191	212	238	267	301	339	382	424
0,9	84	105	117	134	151	168	189	210	235	264	298	336	378	420
1,0	83	104	116	133	150	166	187	208	233	262	295	332	374	416
1,1	82	103	115	132	148	165	185	206	230	260	292	329	370	411
1,2	82	102	114	131	147	163	184	204	228	257	290	326	367	408
1,3	81	101	113	129	146	162	182	202	226	255	287	323	364	404
1,4	80	100	112	128	144	160	181	201	225	253	285	321	361	401
1,6	79	99	111	126	142	158	178	198	221	249	281	316	356	395
1,8	78	97	109	125	140	156	175	195	218	246	277	312	351	390
2,0	77	96	108	123	138	154	173	192	215	242	273	308	346	385
Продовження табл.11.7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
2,2	76	95	106	122	137	152	171	190	213	239	270	304	342	380
2,4	75	94	105	120	135	150	169	188	211	237	267	301	338	376
2,6	74	93	104	119	134	149	167	186	208	234	264	298	336	372
2,8	74	92	103	118	133	147	166	184	206	232	261	295	331	368
3,0	73	91	102	117	131	146	164	182	240	230	259	292	328	365
3,2	72	90	101	116	130	145	163	181	202	228	257	289	325	361
3,4	72	90	100	115	129	143	161	179	201	226	254	287	323	358
3,6	71	89	100	114	128	142	160	178	199	224	252	284	320	355
3,8	71	88	99	113	127	141	159	176	197	222	250	282	317	353
4,0	70	87	98	112	126	140	157	175	196	220	248	280	315	350
4,5	69	86	96	110	124	137	155	172	192	217	244	275	309	344
5,0	68	85	95	108	122	135	152	169	189	213	240	271	304	338
5,5	67	83	93	107	120	133	150	167	187	210	236	266	300	333
6,0	66	82	92	105	118	131	148	164	184	207	233	263	296	328
6,5	65	81	91	104	117	130	146	162	181	204	230	259	292	324
7,0	64	80	90	102	115	128	144	160	179	202	227	256	288	320
7,5	63	79	89	101	114	127	142	158	177	199	225	253	285	316
8,0	63	78	88	100	113	125	141	156	175	197	222	250	282	313
8,5	62	77	87	99	111	124	139	155	173	195	220	248	279	310
9,0	61	77	86	98	110	123	138	153	172	193	218	245	276	306
9,5	61	76	85	97	109	121	137	152	170	191	215	243	273	303
10	60	75	84	96	108	120	135	150	168	189	213	241	271	301
11	59	74	83	95	106	118	133	148	165	186	210	236	266	296
12	58	73	81	93	105	116	131	145	163	183	206	233	262	291
13	57	72	80	92	103	115	129	143	160	180	203	229	258	286
14	56	71	79	90	102	113	127	141	158	178	201	226	254	282
15	56	70	78	89	100	111	125	139	156	176	198	223	251	279

---

Таблиця 11.8

Аеродинамічний розрахунок повітропроводів системи вентиляції за питомими втратами тиску на тертя

Номер ділянки	Витрата повітря на ділянці L , м3/год	Розрахункова довжина ділянки l , м	Розміри поперечного перерізу повітропроводу а х в, мм або d, мм	Еквівалентний діаметр d , мм	Площа поперечного перерізу повітропроводу fф , м2	Дійсна швидкість повітря в перерізі повітропроводу  , м/с	Коефіцієнт шорсткості ш	Коефіцієнт k1	Втрати тиску на тертя		Швидкісний (динамічний) тиск на ділянці pдин = (2)/2, Па	Сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці, 	Коефіцієнт k2	Втрати тиску в місцевих опорах ділянки, рм = рдинk2, Па	Сумірні втрати тиску на ділянці, рділ = ртр + рм , Па	Сумарні втрати тиску в магістралі системи, Па	Зауваги
									питомі на 1 п.м R, Па/м	на всій ділянці Па
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18

---

11.4. Аеродинамічний розрахунок трубопроводів систем

транспортувальної вентиляції

Вихідними даними для розрахунку транспортувальної вентиляції є : характеристика і кількість відходів чи матеріялів ,які транспортуються повітряними потоками (повітрям); витрати цих повітряних потоків; вибрана траса мережі повітропроводів і місця встановлення вентиляторів та очищувальних пристроїв.

Характеристику відходів (матеріялів) і їх кількість приймають згідно параметрів роботи технологічного устатковання, а витрата повітряного потоку встановлюється дослідним шляхом і вказується в довідковій літературі [6, 3]. Витрата повітряного потоку повинна бути достатньою для транспортування механічних домішків. Для запобігання забивання вертикальних ділянок цими домішками швидкість двофазного потоку повинна перевищувати транспортну швидкість на величину швидкості витання домішок , тобто

_. (11.20)

Збільшення швидкості на вертикальних ділянках трубопроводів забезпечується зменшенням їх поперечного перерізу. Перехід з більшого перерізу на менший передбачається в кінці горизонтальної ділянки, з таких міркувань, щоби після переходу до відводу залишалася ділянка стабілізації (5…6)d, (де d – діаметр (серединник) повітропроводу.

Мінімальні діаметри трубопроводів приймають: для сухого зернистого пилу - 80мм; для пилу середньої волокнистості (тирса, стружка деревинна, бавовник, шерсть) – 100 мм; для грубої стружки – 125, 140 мм і більше.

Розрахункову масову витратну концентрацію двофазного потоку визначають як відношення масової витрати твердих частинок (матеріялів) до масової витрати повітряного потоку

(11.21)

При транспортуванні дерев’яної тирси і стружки: = 0,1…0,6 - в системах низького тиску; = 0,7…2,0 - в системах середнього тиску; = 2…5 - в системах високого тиску.

Втрати тиску в трубопроводах початково розраховують як для однофазних (без твердих частинок) повітряних потоків. Умовно однофазними вважаються потоки з < 0,1 кг/кг [6]. При  0,01 потоки вважаються двофазними і методика аеродинамічного розрахунку СВ наступна.

1. Приймають для напівзакритих (табл.7.28 [6] ) чи повністю закритих ( табл. 7.26 [6]) місцевих смоків (локалізаторів) витрату витікального повітря через них.

2. Приймають (табл. 7.28 [6]) мінімальну швидкість повітря в трубопроводі від місцевого смока (локалізатора), а також характеристики місцевого смока, в т. ч. і його коефіцієнт місцевого опору.

Мінімальні розрахункові швидкості в горизонтальних і вертикальних трубопроводах рекомендується приймати згідно даних таблиці 11.9.

Таблиця 11.9

Розрахункові величини для проєктування систем транспортувальної вентиляції

Матеріал, який транспортується	Густина кг/м3	Швидкість повітря в трубропроводах , м/с		Масова концентрація суміші кг/кг	Дослідний коефіцієнт
		верти-кальних	горизон-тальних
1	2	3	4	5	6
Земельний і пісковий пил, оборотна (горіла) земля, формувальна земля *	2600	13	15	0,8	0,7
Вологі земля і пісок	2800	15	18	-	-
Мелена глина *	2400	14	17	0,8	0,6
Шамот	2200	14	17	0,8	0,6
Дрібний мінеральний пил	-	12	14	-	-
Пил від полірувальних кругів із матерії	-	10	12	-	-
Вугільний пил	900	14	15	1	1
Наждаковий мінеральний пил *	4000	15,5	19	-	-
Гіпс, тонкозмелене вапно	1250	10	11	-	-
Шерсть:
замащена	-	18	19	-	-
незамащена	-	19	20	-	-
штучна	-	17	20	-	-
мериносова (замащена і незамащена)	-	14	15	0,1…0,2	-
лоскут	-	16	18	-	-
розпушені і грубі очоси	-	17	18	-	-
Льон (коротке волокно і льонова костра)	-	16	18	-	-
Ошурки :
чавунні *	7300	19	23	0,8	0,85
сталеві *	7800	19	23	0,8	-

---

Смотрите также файлы

• K_13_14.doc

• Ищем отличия windows and Linux.doc

• Ryady.doc

• Cherednichenko_I_P__Telnyh_N_V_-Psihologia_up.doc

• Автоматизированное рабочее место администратора спортивного комплекса.docx