ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 12.07.2020
Просмотров: 407
Скачиваний: 1
Зауваги: 1. Для матеріялів, які зазначені зірочкою, при переміщенні кусків розміром до 20 мм швидкості необхідно підвищити на 25-30 %.
2. Коефіцієнти і , які не вказані в таблиці, треба приймати за відомчими нормами.
Транспортувальну швидкість в горизонтальних трубопроводах СВ можна визначити за формулою
(11.22)
де с – коефіцієнт, який враховує зниження швидкості твердих частинок в місцевих опорах: для внутрішніх систем – с = 1,1 ... 1,15; для місцевих довжиною до 30 м – с = 1,05 ... 1,1; те ж, довжиною > 30 м – с = 1; - відносна швидкість переміщення частинок (табл. 11.10); , - швидкості, відповідно, твердої частинки і повітря, м/с; – коефіцієнт, який залежить від виду матеріялу (табл. 11.10).
Таблиця 11.10
Значення середньої відносної швидкості за стійкого руху
частинок подрібненої деревини в горизонтальному повітропроводі
і коефіцієнта [7]
-
Матеріял, який транспортується
при 2
Тирса:
дрібна
груба
0,9
0,85
7
8
Стружка:
дрібна
груба
0,85
0,8
9
10
Сортована технологічна щепа довжиною до 35 мм
0,7
11
Груба несортована щепа довжиною більше 40 мм
0,6
13
Транспортувальну швидкість повітря у вертикальному трубопроводі можна обрахувати за формулою
(11.23)
де s – швидкість витання твердої частинки, м/с.
Для частинок розміром < 100 мкм при числі Рейнольдса, що визначене щодо діаметра частинки d, величиною менше одиниці (Red < 1),
, (11.24)
де d – діаметр (серединник) частинки, м; – динамічна в’язкість повітря, Пас; = 9,81 м/с2 – прискорення вільного падіння.
Для деревинних відходів [6]
, (11.25)
де – коефіцієнт, який враховує форму частинки: при кубічній формі = 1,1; при паралепіпедоподібній – 0,9; – товщина частинки, мм; - густина повітря, кг/м3.
3. Компонують систему вентиляції і викреслюють її схему. Намічають магістраль системи, нумерують розрахункові ділянки, визначають витрати повітря в них і розрахункову довжину. Приймають швидкості руху і визначають менші діаметри трубопроводів.
4. Втрати тиску в окремих ділянках трубопровідної мережі рекомендується визначати за формулою
, (11.26)
де величину /d приймати по табл. 11.11, 11.12.
Таблиця 11.11
Значення /d для металевих повітропроводів
при переміщенні по них пилових частинок різних речовин [11]
d , мм |
/d при швидкості повітря, м/с |
|||||||
0,1…3 |
3,1…6 |
6,1…9 |
9,1…12 |
12,1…15 |
15,1…18 |
18,1…21 |
21,1…25 |
|
80 |
0,418 |
0,318 |
0,28 |
0,257 |
0,245 |
0,237 |
0,231 |
0,225 |
100 |
0,316 |
0,24 |
0,212 |
0,198 |
0,189 |
0,183 |
0,178 |
0,173 |
110 |
0,281 |
0,213 |
0,188 |
0,177 |
0,169 |
0,164 |
0,159 |
0,155 |
125 |
0,239 |
0,181 |
0,161 |
0,153 |
0,146 |
0,141 |
0,137 |
0,133 |
140 |
0,208 |
0,158 |
0,141 |
0,133 |
0,129 |
0,123 |
0,12 |
0,117 |
160 |
0,176 |
0,133 |
0,121 |
0,114 |
0,109 |
0,106 |
0,103 |
0,1 |
180 |
0,152 |
0,115 |
0,105 |
0,1 |
0,096 |
0,092 |
0,09 |
0,087 |
200 |
0,133 |
0,101 |
0,093 |
0,088 |
0,084 |
0,081 |
0,079 |
0,077 |
225 |
0,115 |
0,088 |
0,081 |
0,077 |
0,073 |
0,071 |
0,069 |
0,067 |
250 |
0,101 |
0,078 |
0,072 |
0,068 |
0,065 |
0,063 |
0,061 |
0,059 |
280 |
0,088 |
0,068 |
0,063 |
0,059 |
0,057 |
0,055 |
0,054 |
0,052 |
315 |
0,075 |
0,06 |
0,055 |
0,052 |
0,05 |
0,048 |
0,047 |
0,045 |
355 |
0,065 |
0,052 |
0,048 |
0,045 |
0,043 |
0,042 |
0,041 |
0,039 |
400 |
0,056 |
0,045 |
0,041 |
0,039 |
0,038 |
0,036 |
0,035 |
0,034 |
450 |
0,048 |
0,039 |
0,036 |
0,034 |
0,033 |
0,032 |
0,031 |
0,03 |
500 |
0,042 |
0,035 |
0,032 |
0,029 |
0,029 |
0,028 |
0,027 |
0,026 |
560 |
0,037 |
0,03 |
0,028 |
0,026 |
0,025 |
0,025 |
0,024 |
0,023 |
630 |
0,032 |
0,027 |
0,024 |
0,023 |
0,022 |
0,021 |
0,021 |
0,02 |
710 |
0,028 |
0,023 |
0,021 |
0,02 |
0,019 |
0,019 |
0,018 |
0,018 |
800 |
0,024 |
0,02 |
0,018 |
0,017 |
0,017 |
0,016 |
0,016 |
0,015 |
900 |
0,021 |
0,018 |
0,016 |
0,015 |
0,015 |
0,014 |
0,014 |
0,013 |
1000 |
0,019 |
0,015 |
0,014 |
0,013 |
0,013 |
0,012 |
0,012 |
0,012 |
1120 |
0,016 |
0,014 |
0,012 |
0,012 |
0,011 |
0,011 |
0,011 |
0,01 |
1250 |
0,014 |
0,012 |
0,011 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,009 |
0,009 |
1400 |
0,013 |
0,01 |
0,01 |
0,009 |
0,009 |
0,009 |
0,008 |
0,008 |
1600 |
0,011 |
0,009 |
0,008 |
0,008 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
Таблиця 11.12
Значення /d для металевих повітропроводів
при переміщенні по них деревинних відходів [3]
d, мм |
Значення /d при швидкості повітря , м/с |
|||||||
0,1…3 |
3,1…6 |
6,1…9 |
9,1…12 |
12…15 |
15,1…18 |
18,1…21 |
21,1…25 |
|
100 |
0,327 |
0,263 |
0,243 |
0,232 |
0,225 |
0,221 |
0,217 |
0,214 |
110 |
0,29 |
0,233 |
0,215 |
0,206 |
0,2 |
0,196 |
0,193 |
0,19 |
125 |
0,247 |
0,199 |
0,184 |
0,175 |
0,17 |
0,167 |
0,164 |
0,162 |
140 |
0,215 |
0,173 |
0,159 |
0,152 |
0,148 |
0,145 |
0,143 |
0,141 |
160 |
0,181 |
0,146 |
0,135 |
0,129 |
0,125 |
0,123 |
0,121 |
0,119 |
180 |
0,157 |
0,126 |
0,116 |
0,111 |
0,108 |
0,106 |
0,104 |
0,103 |
200 |
0,137 |
0,11 |
0,102 |
0,097 |
0,094 |
0,092 |
0,091 |
0,09 |
225 |
0,119 |
0,095 |
0,088 |
0,084 |
0,082 |
0,08 |
0,079 |
0,078 |
250 |
0,104 |
0,084 |
0,077 |
0,074 |
0,072 |
0,07 |
0,069 |
0,068 |
280 |
0,09 |
0,073 |
0,067 |
0,064 |
0,062 |
0,061 |
0,06 |
0,059 |
315 |
0,079 |
0,063 |
0,058 |
0,055 |
0,054 |
0,053 |
0,052 |
0,051 |
355 |
0,067 |
0,054 |
0,05 |
0,048 |
0,046 |
0,045 |
0,045 |
0,044 |
400 |
0,058 |
0,047 |
0,043 |
0,041 |
0,04 |
0,039 |
0,038 |
0,038 |
450 |
0,05 |
0,04 |
0,037 |
0,035 |
0,034 |
0,034 |
0,033 |
0,033 |
500 |
0,044 |
0,035 |
0,032 |
0,031 |
0,03 |
0,03 |
0,029 |
0,029 |
560 |
0,038 |
0,031 |
0,028 |
0,027 |
0,026 |
0,026 |
0,025 |
0,025 |
630 |
0,033 |
0,026 |
0,024 |
0,023 |
0,023 |
0,022 |
0,022 |
0,021 |
710 |
0,028 |
0,023 |
0,021 |
0,02 |
0,019 |
0,019 |
0,019 |
0,018 |
800 |
0,024 |
0,02 |
0,018 |
0,017 |
0,017 |
0,016 |
0,016 |
0,016 |
900 |
0,021 |
0,017 |
0,016 |
0,015 |
0,014 |
0,014 |
0,014 |
0,014 |
1000 |
0,018 |
0,015 |
0,014 |
0,013 |
0,013 |
0,012 |
0,012 |
0,012 |
1120 |
0,016 |
0,013 |
0,012 |
0,011 |
0,011 |
0,011 |
0,011 |
0,01 |
1250 |
0,014 |
0,011 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,009 |
0,009 |
0,009 |
1400 |
0,012 |
0,01 |
0,009 |
0,009 |
0,008 |
0,008 |
0,008 |
0,008 |
1600 |
0,01 |
0,008 |
0,008 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
Коефіцієнт місцевого опору нормалізованих трійників систем вентиляції, при переміщенні через них пилових частинок різних речовин, рекомендується приймати по графічних залежностях, які зображені на рис. 11.4 і 11.6.
Рис. 11.4. Коефіцієнти місцевого опору нормалізованого трійника з кутом відгалуження 45о
систем транспортувальної витікальної вентиляції
(при переміщенні через нього пилових частинок) [6]
Рис. 11.5. Коефіцієнти місцевого опору нормалізованого трійника з кутом відгалуження 30о
систем транспортувальної витікальної вентиляції
(при переміщенні через нього пилових частинок) [6]
Коефіцієнти місцевого опору трійників СВ, при переміщенні через них деревинних відходів, рекомендується приймати по табл. 12.49 [3].
Коефіцієнти місцевого опору відводів рекомендується приймати згідно даних табл.11.13.
Таблиця 11.13
Умовний коефіцієнт місцевого опору відводу під кутом 90о з радіусом заокруглення R = 2d [7]
Масова внутрішня концентра-ція суміші хр , кг/кг |
Значення |
|||||
при зміні напрямку потоку з горизонтального на вертикальний висхідний |
при зміні напрямку потоку з вертикального висхідного на горизонтальний |
|||||
тирса |
стружка |
щепа |
тирса |
стружка |
щепа |
|
0,5 |
0,48 |
0,48 |
0,49 |
0,71 |
0,71 |
0,67 |
1 |
0,6 |
0,61 |
0,62 |
0,95 |
0,95 |
0,91 |
2 |
0,72 |
0,74 |
0,77 |
1,23 |
1,22 |
1,18 |
3 |
0,79 |
0,82 |
0,85 |
1,37 |
1,37 |
1,32 |
4 |
0,83 |
0,85 |
0,9 |
1,45 |
1,45 |
1,42 |
5 |
0,86 |
0,89 |
0,94 |
1,51 |
1,52 |
1,48 |
5. Особливу увагу звертають на ув’язання втрат тиску у відгалуженнях від магістралі з наявним тиском у вузлових точках магістралі (допускається нев’язка до ±5 %).
Конусні діафрагми (рис. 11.7) допускається встановлювати на вертикальних ділянках повітропроводів відгалужень за умови, що переміщується сухий, незлипний і неволокнистий пил. За подібних умов допускається встановлення і шторкових діафрагм з дистанційним ручним приводом.
Для забезпечення допускних ув’язань втрат тиску допускається на ділянках відгалужень передбачати вставки повітропроводу меншого діаметра.
За неможливості використання конусної діафрагми і трубної вставки потрібно збільшити витрату повітря на ділянці.
Приріст витрати повітря додають до витрат кожної відповідної ділянки магістралі і розраховують відповідні втрати тиску.
Аеродинамічний розрахунок транспортувальної СВ виконують переважно в табличному вигляді (табл. 11.14).
Таблиця 11.14
Аеродинамічний розрахунок системи транспортувальної вентиляції
№ верстата |
№ ділянки |
Верстат або характе- ристика ділянки |
Марка верстата |
Задані величини |
Прийняті величини |
зам = /d l |
i |
зам + i |
pд = (2)/2 , Па |
Втрати тиску p = ( зам + i) pд , Па |
Підрахунок i |
Зауваги |
|||||
Мінімальна витрата повітря L min, , м3/год |
Мінімальна швидкість повітря мін, , м/с |
Розрахункова довжина ділянки l , м |
L , м3/год |
, м/с |
d , мм |
/d |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Заувага. Приклад аеродинамічного розрахунку системи транспортування вентиляції деревинних відходів розглянутий в табл. 12.60 [3].
Рис. 11.6. Коефіцієнти місцевого опору нормалізованого трійника з кутом відгалуження 30о і 45о
систем транспортувальної витікальної вентиляції (при переміщенні через нього пилових частинок) [6]
6. Втрати тиску для добору вентилятора , Па, рекомендується приймати із врахуванням втрат тиску в магістралі системи , очищувальних пристроях і висоти підіймання твердих частинок (матеріялів), що транспортуються в повітропроводах та 10% запасом. Наприклад, для систем транспортувальної вентиляції деревинних відходів.
. (11.27)
Для інших систем транспортувальної вентиляції
, (11.28)
де - розрахункова об’ємна концентрація суміші, кг/м3 .
Рис. 11.7. Аеродинамічні характеристики конусної діафрагми [6]
11.5. Аеродинамічний розрахунок системи природної
витікальної вентиляції
Такі системи характеризуються невеликими швидкостями руху повітряних потоків в теплий (ТПР) і перехідний (ППР) періоди року.
Рекомендований радіус дії системи до 8…10 м.
Наявний перепад природного тиску в системі визначають за формулою
, (11.29)
де - перепад гравітаційних тисків в системі, Па ; - перепад тисків в системі, який спричинений дією вітру на будинок, Па,
, (11.30)
де - відстань по вертикалі від центра отвору для витікання внутрішнього повітря до найвищого рівня верхівки системи, м ; - густина зовнішнього повітря, кг/м3, при його температурі +5 оС; - середня густина внутрішнього повітря (густина витікального повітря при розрахунковій внутрішній температурі за дії СО), кг/м3 ; м/с2; кг/м3.
,
де s – розрахункова швидкість вітру в ТПР, м/с ; Сн , Сз – аеродинамічні коефіцієнти відповідно для навітряної зони будівлі і зони, прилеглої до дахового провітрювача (дефлектора) системи (див.[12]).
Перепад тисків враховують за наявності в системі дефлектора (або іншого дахового провітрювача).
За відсутності в системі дефлектора
, (11.31)
Втрати тиску по розрахунковій магістралі системи повинні бути менші від величини на 5…10%,тобто
. (11.32)
Розрахунковою вважається магістраль з найбільшими витратами повітря і найменшою відстанню .
Ув’язання відгалужень від магістралі виконують із врахування величини окремих відгалужень. Приклад аеродинамічного розрахунку системи вказаний в [7].