ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 12.07.2020

Просмотров: 381

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Зауваги: 1. Для матеріялів, які зазначені зірочкою, при переміщенні кусків розміром до 20 мм швидкості необхідно підвищити на 25-30 %.

2. Коефіцієнти і , які не вказані в таблиці, треба приймати за відомчими нормами.


Транспортувальну швидкість в горизонтальних трубопроводах СВ можна визначити за формулою

(11.22)

де с – коефіцієнт, який враховує зниження швидкості твердих частинок в місцевих опорах: для внутрішніх систем – с = 1,1 ... 1,15; для місцевих довжиною до 30 м – с = 1,05 ... 1,1; те ж, довжиною > 30 м – с = 1; - відносна швидкість переміщення частинок (табл. 11.10); , - швидкості, відповідно, твердої частинки і повітря, м/с; – коефіцієнт, який залежить від виду матеріялу (табл. 11.10).

Таблиця 11.10

Значення середньої відносної швидкості за стійкого руху

частинок подрібненої деревини в горизонтальному повітропроводі

і коефіцієнта [7]

Матеріял, який транспортується

при 2

Тирса:

дрібна

груба


0,9

0,85


7

8

Стружка:

дрібна

груба


0,85

0,8


9

10

Сортована технологічна щепа довжиною до 35 мм

0,7

11

Груба несортована щепа довжиною більше 40 мм

0,6

13

Транспортувальну швидкість повітря у вертикальному трубопроводі можна обрахувати за формулою

(11.23)

де sшвидкість витання твердої частинки, м/с.

Для частинок розміром < 100 мкм при числі Рейнольдса, що визначене щодо діаметра частинки d, величиною менше одиниці (Red < 1),

, (11.24)

де d – діаметр (серединник) частинки, м; – динамічна вязкість повітря, Пас; = 9,81 м/с2 – прискорення вільного падіння.

Для деревинних відходів [6]

, (11.25)

де – коефіцієнт, який враховує форму частинки: при кубічній формі = 1,1; при паралепіпедоподібній – 0,9; товщина частинки, мм; - густина повітря, кг/м3.

3. Компонують систему вентиляції і викреслюють її схему. Намічають магістраль системи, нумерують розрахункові ділянки, визначають витрати повітря в них і розрахункову довжину. Приймають швидкості руху і визначають менші діаметри трубопроводів.

4. Втрати тиску в окремих ділянках трубопровідної мережі рекомендується визначати за формулою

, (11.26)

де величину /d приймати по табл. 11.11, 11.12.

Таблиця 11.11

Значення /d для металевих повітропроводів

при переміщенні по них пилових частинок різних речовин [11]

d , мм

/d при швидкості повітря, м/с

0,1…3

3,16

6,19

9,112

12,115

15,118

18,121

21,125

80

0,418

0,318

0,28

0,257

0,245

0,237

0,231

0,225

100

0,316

0,24

0,212

0,198

0,189

0,183

0,178

0,173

110

0,281

0,213

0,188

0,177

0,169

0,164

0,159

0,155

125

0,239

0,181

0,161

0,153

0,146

0,141

0,137

0,133

140

0,208

0,158

0,141

0,133

0,129

0,123

0,12

0,117

160

0,176

0,133

0,121

0,114

0,109

0,106

0,103

0,1

180

0,152

0,115

0,105

0,1

0,096

0,092

0,09

0,087

200

0,133

0,101

0,093

0,088

0,084

0,081

0,079

0,077

225

0,115

0,088

0,081

0,077

0,073

0,071

0,069

0,067

250

0,101

0,078

0,072

0,068

0,065

0,063

0,061

0,059

280

0,088

0,068

0,063

0,059

0,057

0,055

0,054

0,052

315

0,075

0,06

0,055

0,052

0,05

0,048

0,047

0,045

355

0,065

0,052

0,048

0,045

0,043

0,042

0,041

0,039

400

0,056

0,045

0,041

0,039

0,038

0,036

0,035

0,034

450

0,048

0,039

0,036

0,034

0,033

0,032

0,031

0,03

500

0,042

0,035

0,032

0,029

0,029

0,028

0,027

0,026

560

0,037

0,03

0,028

0,026

0,025

0,025

0,024

0,023

630

0,032

0,027

0,024

0,023

0,022

0,021

0,021

0,02

710

0,028

0,023

0,021

0,02

0,019

0,019

0,018

0,018

800

0,024

0,02

0,018

0,017

0,017

0,016

0,016

0,015

900

0,021

0,018

0,016

0,015

0,015

0,014

0,014

0,013

1000

0,019

0,015

0,014

0,013

0,013

0,012

0,012

0,012

1120

0,016

0,014

0,012

0,012

0,011

0,011

0,011

0,01

1250

0,014

0,012

0,011

0,01

0,01

0,01

0,009

0,009

1400

0,013

0,01

0,01

0,009

0,009

0,009

0,008

0,008

1600

0,011

0,009

0,008

0,008

0,007

0,007

0,007

0,007



Таблиця 11.12

Значення /d для металевих повітропроводів

при переміщенні по них деревинних відходів [3]

d, мм

Значення /d при швидкості повітря , м/с

0,13

3,16

6,19

9,112

1215

15,118

18,121

21,125

100

0,327

0,263

0,243

0,232

0,225

0,221

0,217

0,214

110

0,29

0,233

0,215

0,206

0,2

0,196

0,193

0,19

125

0,247

0,199

0,184

0,175

0,17

0,167

0,164

0,162

140

0,215

0,173

0,159

0,152

0,148

0,145

0,143

0,141

160

0,181

0,146

0,135

0,129

0,125

0,123

0,121

0,119

180

0,157

0,126

0,116

0,111

0,108

0,106

0,104

0,103

200

0,137

0,11

0,102

0,097

0,094

0,092

0,091

0,09

225

0,119

0,095

0,088

0,084

0,082

0,08

0,079

0,078

250

0,104

0,084

0,077

0,074

0,072

0,07

0,069

0,068

280

0,09

0,073

0,067

0,064

0,062

0,061

0,06

0,059

315

0,079

0,063

0,058

0,055

0,054

0,053

0,052

0,051

355

0,067

0,054

0,05

0,048

0,046

0,045

0,045

0,044

400

0,058

0,047

0,043

0,041

0,04

0,039

0,038

0,038

450

0,05

0,04

0,037

0,035

0,034

0,034

0,033

0,033

500

0,044

0,035

0,032

0,031

0,03

0,03

0,029

0,029

560

0,038

0,031

0,028

0,027

0,026

0,026

0,025

0,025

630

0,033

0,026

0,024

0,023

0,023

0,022

0,022

0,021

710

0,028

0,023

0,021

0,02

0,019

0,019

0,019

0,018

800

0,024

0,02

0,018

0,017

0,017

0,016

0,016

0,016

900

0,021

0,017

0,016

0,015

0,014

0,014

0,014

0,014

1000

0,018

0,015

0,014

0,013

0,013

0,012

0,012

0,012

1120

0,016

0,013

0,012

0,011

0,011

0,011

0,011

0,01

1250

0,014

0,011

0,01

0,01

0,01

0,009

0,009

0,009

1400

0,012

0,01

0,009

0,009

0,008

0,008

0,008

0,008

1600

0,01

0,008

0,008

0,007

0,007

0,007

0,007

0,007



Коефіцієнт місцевого опору нормалізованих трійників систем вентиляції, при переміщенні через них пилових частинок різних речовин, рекомендується приймати по графічних залежностях, які зображені на рис. 11.4 і 11.6.


Рис. 11.4. Коефіцієнти місцевого опору нормалізованого трійника з кутом відгалуження 45о

систем транспортувальної витікальної вентиляції

(при переміщенні через нього пилових частинок) [6]


Рис. 11.5. Коефіцієнти місцевого опору нормалізованого трійника з кутом відгалуження 30о

систем транспортувальної витікальної вентиляції

(при переміщенні через нього пилових частинок) [6]

Коефіцієнти місцевого опору трійників СВ, при переміщенні через них деревинних відходів, рекомендується приймати по табл. 12.49 [3].

Коефіцієнти місцевого опору відводів рекомендується приймати згідно даних табл.11.13.

Таблиця 11.13

Умовний коефіцієнт місцевого опору відводу під кутом 90о з радіусом заокруглення R = 2d [7]

Масова

внутрішня

концентра-ція суміші

хр , кг/кг

Значення

при зміні напрямку потоку

з горизонтального на вертикальний висхідний

при зміні напрямку потоку

з вертикального висхідного на горизонтальний

тирса

стружка

щепа

тирса

стружка

щепа

0,5

0,48

0,48

0,49

0,71

0,71

0,67

1

0,6

0,61

0,62

0,95

0,95

0,91

2

0,72

0,74

0,77

1,23

1,22

1,18

3

0,79

0,82

0,85

1,37

1,37

1,32

4

0,83

0,85

0,9

1,45

1,45

1,42

5

0,86

0,89

0,94

1,51

1,52

1,48

5. Особливу увагу звертають на увязання втрат тиску у відгалуженнях від магістралі з наявним тиском у вузлових точках магістралі (допускається невязка до ±5 %).

Конусні діафрагми (рис. 11.7) допускається встановлювати на вертикальних ділянках повітропроводів відгалужень за умови, що переміщується сухий, незлипний і неволокнистий пил. За подібних умов допускається встановлення і шторкових діафрагм з дистанційним ручним приводом.

Для забезпечення допускних увязань втрат тиску допускається на ділянках відгалужень передбачати вставки повітропроводу меншого діаметра.

За неможливості використання конусної діафрагми і трубної вставки потрібно збільшити витрату повітря на ділянці.

Приріст витрати повітря додають до витрат кожної відповідної ділянки магістралі і розраховують відповідні втрати тиску.

Аеродинамічний розрахунок транспортувальної СВ виконують переважно в табличному вигляді (табл. 11.14).



Таблиця 11.14

Аеродинамічний розрахунок системи транспортувальної вентиляції

верстата

ділянки

Верстат

або

характе-

ристика

ділянки


Марка верстата

Задані величини

Прийняті величини

зам = /d l

 i

зам +  i

pд = (2)/2 , Па

Втрати тиску

p = ( зам + i) pд , Па

Підрахунок  i

Зауваги

Мінімальна витрата повітря

L min, , м3/год

Мінімальна швидкість повітря

мін, , м/с

Розрахункова довжина ділянки

l , м

L , м3/год

, м/с

d , мм

/d

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18



















Заувага. Приклад аеродинамічного розрахунку системи транспортування вентиляції деревинних відходів розглянутий в табл. 12.60 [3].




Рис. 11.6. Коефіцієнти місцевого опору нормалізованого трійника з кутом відгалуження 30о і 45о

систем транспортувальної витікальної вентиляції (при переміщенні через нього пилових частинок) [6]


6. Втрати тиску для добору вентилятора , Па, рекомендується приймати із врахуванням втрат тиску в магістралі системи , очищувальних пристроях і висоти підіймання твердих частинок (матеріялів), що транспортуються в повітропроводах та 10% запасом. Наприклад, для систем транспортувальної вентиляції деревинних відходів.

. (11.27)

Для інших систем транспортувальної вентиляції

, (11.28)

де - розрахункова обємна концентрація суміші, кг/м3 .

Рис. 11.7. Аеродинамічні характеристики конусної діафрагми [6]


11.5. Аеродинамічний розрахунок системи природної

витікальної вентиляції

Такі системи характеризуються невеликими швидкостями руху повітряних потоків в теплий (ТПР) і перехідний (ППР) періоди року.

Рекомендований радіус дії системи до 8…10 м.

Наявний перепад природного тиску в системі визначають за формулою

, (11.29)

де - перепад гравітаційних тисків в системі, Па ; - перепад тисків в системі, який спричинений дією вітру на будинок, Па,

, (11.30)

де - відстань по вертикалі від центра отвору для витікання внутрішнього повітря до найвищого рівня верхівки системи, м ; - густина зовнішнього повітря, кг/м3, при його температурі +5 оС; - середня густина внутрішнього повітря (густина витікального повітря при розрахунковій внутрішній температурі за дії СО), кг/м3 ; м/с2; кг/м3.

,

де s – розрахункова швидкість вітру в ТПР, м/с ; Сн , Сз – аеродинамічні коефіцієнти відповідно для навітряної зони будівлі і зони, прилеглої до дахового провітрювача (дефлектора) системи (див.[12]).

Перепад тисків враховують за наявності в системі дефлектора (або іншого дахового провітрювача).

За відсутності в системі дефлектора

, (11.31)

Втрати тиску по розрахунковій магістралі системи повинні бути менші від величини на 5…10%,тобто

. (11.32)

Розрахунковою вважається магістраль з найбільшими витратами повітря і найменшою відстанню .

Ув’язання відгалужень від магістралі виконують із врахування величини окремих відгалужень. Приклад аеродинамічного розрахунку системи вказаний в [7].