Файл: K_5.doc

В багатоповерхових гаражах розподілення газовиділень по об’єму будинку, в залежності від його поверховості, можна прийняти по табл. 5.33.

Таблиця 5.33

Розподілення газовиділень по поверхах в багатоповерхових гаражах [30]

Будинки	Розподілення газовиділень по поверхах у відсотках від загальних газовиділень
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
2-поверхові	53	47
3-поверхові	35,5	34	30,5
4-поверхові	26,5	26	25	22,5
5-поверхові	21	21	20,5	19,5	18
6-поверхові	18	17	17	17	16	15
7-поверхові	15	15	15	14,5	14,5	14	12
8-поверхові	13	13	13	13	12,5	12,5	12	11
9-поверхові	12	11,5	11,5	11,5	11	11	11	10,5	10
10-поверхові	10,5	10,5	10,5	10,5	10	10	10	10	9,5	8,5

Приклад 5.14. Визначити газовиділення на кожному поверсі 3-поверхового гаража для зберігання легкових автомобілів марки "Жигули” ВАЗ-2106 і УАЗ-469. Протягом години із гаража виїжджають 12 автомобілів.

Розв’язування.

По табл. 5.30 знаходимо питомі газовиділення: 1,63 г/кВт – оксиду вуглецю і 0,027 г/кВт – діоксиду азоту. Коефіцієнт інтенсивності руху автомобілів k_i по табл. 5.32 рівний одиниці. Прийнявши, що виїжджає порівну автомобілів різних марок, газовиділення для кожного поверху, з врахуванням рекомендацій табл. 5.33, визначаємо за формулою (5.87):

1-й поверх

г/год;

г/год;

2-й поверх

г/год;

г/год;

3-й поверх

г/год;

г/год.

Кількість газових забрудників, які виділяються при роботі автомобілів з двигунами на рідкому паливі [4]:

• для карбюраторних двигунів

, кг/год ;

• для дизельних двигунів

, кг/год ,

де 15 – кількість вихлопних газів, які утворюються з 1 кг палива, кг; – робочий об’єм циліндрів двигуна, л; - масовий вміст забрудників у спрацьованих газах, % (табл. 5.20 [37]); - час роботи двигуна, хв (табл. 5.21 [4]).

Таблиця 5.20

Масовий вміст забрудників у спрацьованих газах

Двигуни	Масовий вміст забрудників , %
	оксиду вуглецю (СО)	оксидів азоту (NOx)	альдегідів
Карбюраторні Дизельні		-	-

Зауваги: 1. В чисельнику вказаний масовий вміст забрудників, які виділяються при розігріванні двигуна, а в знаменнику – при маневруванні автомобіля і виїзді із приміщення.

2. При в’їзді в приміщення значення , яке вказане у знаменнику, приймають з коефіцієнтом 0,4 для карбюраторних і 0,55 – для дизельних двигунів.

---

Таблиця 5.21

Час перебування автомобіля в приміщенні з включеним двигуном

Вид операції	, хв
Заведення, прогрівання двигуна і виїзд автомобіля з місця стоянки Заїзд і маневрування автомобіля при встановленні на місце стоянки Регулювання Випробування на стенді Газування у профілакторії	5 2 3 1,5 … 3 10

Газовиділення при зварювальних роботах. На сьогодні в промисловості і будівництві застосовують понад 60 різних видів зварювання, натоплення (наплавлення) і теплового різання металів і майже всі вони супроводжуються виділеннями в повітряне середовище зварювального пилу, оксиду вуглецю, оксидів азоту та інших забрудників, а плазмове різання, крім цього, - значним шумом і ультрафіолетовим випроміненням. Ступінь шкідливості різних методів зварювання зростає в такій послідовності: газове зварювання, зварювання вольфрамовим електродом в інертному газі, плазмо-дугове різання, зварювання і натоплення. Найбільші газові виділення мають місце при зварюванні в середовищі захисних газів і тепловому різанні металів (особливо в початковий період процесу).

Виділення газів при різних способах зварювальних робіт і різних матеріялах подані в роботі [32].

Виділення забрудників при фарбуванні виробів. Основними забрудниками, які виділяються при фарбуванні виробів є леткі складові фарб і лаків – пара розчинників. Інтенсивність виділення летких речовин залежить від фізико-хімічних властивостей лакофарбового матеріялу і мікроклімату приміщення.

При фарбуванні поверхонь виділяють три періоди, які відрізняються інтенсивністю виділення летких речовин:

• початковий, коли лакофарбовий матеріял наноситься на поверхню і інтенсивність виділення летких речовин зростає;

• основний, коли матеріял наноситься на поверхню і інтенсивність виділення летких речовин приблизно стала;

• кінцевий, коли фарбування закінчене і інтенсивність виділення летких речовин зменшується.

Кількість летких забрудників, які виділяються у внутрішнє повітря при фарбуванні методами ручного розприскування, без врахування переміщення забрудників через смоки місцевої вентиляції, можна прийняти за табл. 5.34.

Таблиця 5.34

Кількість летких речовин, які виділяються у внутрішнє повітря

при фарбуванні різними методами

Метод фарбування	Продуктивність фарбування (витрата фарб), кг/год	Кількість пари домінуючого розчинника
		% від продуктивності	кг/год
Пневматичний	36	25	9
Безповітряний	48	23	11,4
Гідроелектростатичний	48	25	12
Пневмоелектростатичний	18	20	3,6
Елетростатичний	6	50	3

Заувага. За іншої продуктивності (витрати лакофарбового матеріялу) подані в таблиці дані пропорційно перераховуються.

---

Газо- і паровиділення при гальванізації виробів визначаються наступним чином. Об’єм водню , який виділяється при електролізі, можна обрахувати за формулою [30]

, л/год (5.88)

де – сила струму, А; – коефіцієнт, який враховує вихід по струму основної речовини (табл. 5.35); – відносний, в частках від одиниці, час роботи обладнання (ванни).

Таблиця 5.35

Значення коефіцієнта с, який враховує вихід по струму металу

при електрохімічних процесах

Метал	Значення с	Метал	Значення с
Цинк із ванн: кислих (квасних) ціанистих	0,96 0,8	Мідь із ван: кислих ціанистих	1 0,6
Кадмій із ван: кислих ціанистих	0,95 0,9	Нікель	0,98
		Хром	0,13
		Залізо	0,95
Плюмбій (олово) із ванн: кислих лужних	0,9 0,65	Плюмбій, срібло	1
		Золото	0,7
		Індій	0,7
		Паладій	0,9

Виділення водню в реальних умовах можна обрахувати за формулою

, л/год . (5.89).

Масу забрудників, які виділяються у внутрішнє повітря при різних технологічних процесах гальванічного виробництва, зазвичай визначають за рекомендаціями нормативно-довідкової літератури. Однак їх масу можна обрахувати і за емпіричними формулами, наприклад [30].

, г/год (5.90)

де - концентрація забрудника в розчині, г/л; – площа поверхні (поверхонь), яка обробляється протягом години, м²/год; - товщина покриття, мкм (приймають  = 10…20 мкм); – питомий винос забрудника, віднесений до 1 м² поверхні виробу на 1 мкм товщини покриття, л/(м²мкм), який приймають по табл. 5.36.

Таблиця 5.36

Питомий винос забрудника із технологічної ванни [30]

Технологічна операція	Забрудник	, л/(м2мкм)
Декоративне і тверде хромування	Хромовий ангідрид	0,05*
Молочне хромування	Те ж	0,1*
Ціанування	Ціанисті електроліти	0,015*
Нікелювання, кадмування, міднення, плюмбіювання, лужнення, цинкування в кислих електролітах	Пари кислот	0,001 … 0,005**
Те ж, в лужних електролітах (без врахування товщини покриття)

Зауваги. ^*При оброблянні на автоматичних лініях множити на коефіцієнт 0,8; для барабанних ванн і занурних дзвонів – на коефіцієнт 1,5.

^**Найменша величина приймається за відсутності перемішування або нагрівання розчину, найбільша – при нагріванні або перемішуванні розчину.

Кількість газів , які виділяються при хімічному оброблянні металів (травлення, хімічне фрезерування тощо), визначають за формулою

, кг/год (5.91)

де - маса металу, який знімається, кг/год (визначається завданням або за формулами хімічних реакцій); - числовий множник газу в формулі хімічної реакції (див. приклад 5.17); – мольні маси газу і металу, кг/кмоль.

---

Масове виділення аерозолі сірчаної кислоти із сірчанокислотних ванн без застосування інгібітора , можна обрахувати за формулою

, мг/(м²год) (5.92)

де – концентрація сірчаної кислоти в ванні, %; – температура розчину для травлення, ^оС.

Приклад 5.15. Визначити витрату водню, який виділяється при лудженні металевих виробів в лужних розчинах за сили струму 200 А. Відносний час роботи ванни _р = 0,8.

Розв’язування.

За формулою (5.88), із врахуванням даних табл.5.33 (c=0,65), визначаємо виділення водню

л/год.

Приклад 5.16. Визначити виділення пари соляної кислоти із ванни цинкування з підігрівом розчину. Концентрація квасу в електроліти 350 г/л. Протягом 1 год обробляється 0,8 м² поверхні металевих виробів. Товщина цинкового покриття 10 мкм.

Розв’язування.

За формулою (5.90), із врахуванням даних табл. 5.36, визначаємо виділення пари соляної кислоти у внутрішнє повітря

г/год.

Приклад 5.17. Визначити виділення у внутрішнє повітря диоксиду азоту при травленні міді азотною кислотою, якщо протягом 1 год стравлюється 0,2 кг металу.

Розв’язування.

Записуємо формулу хімічної реакції

Сu + 4HNO₃  Cu(NO₃)₂ + 2NO₂+2H₂0.

Мольні маси витравленого металу і диоксиду азоту відповідно рівні: М_Cu=63 кг/кмоль; кг/кмоль. Числовий множник диоксиду азоту в формулі хімічної реакції k = 2.

За формулою (5.91) обраховуємо виділення діоксиду азоту

кг/год.

В термічному виробництві при ціануванні виробів ціанистий водень виділяється у внутрішнє повітря через нещільності в оббудовах агрегатів. Виділення ціанистого водню в цьому випадку приймають із розрахунку 6 г/год на кожний агрегат.

В приміщеннях для зберігання аміаку через нещільності арматури може виділятись 0,015 г/год аміаку на один балон, а в приміщеннях випарників – 27 г/год на кожний випарник.

При спалюванні в технологічному обладнанні газоподібного, рідкого або твердого палива із відведенням продуктів згоряння в димову трубу частина цих продуктів витікає в приміщення. Кількість оксиду вуглецю СО або диоксиду сірки SO₂, які в цьому випадку виділяються у внутрішнє повітря, визначають за формулою

кг/год (5.93)

де – виділення газу в приміщення, кг/год; – кількість газу, який виділяється в приміщення при спалюванні 1 кг палива (табл. 5.37); - витрата палива, кг/год.

Таблиця 5.37

Кількість шкідливих газів, які виділяються в приміщення

при спалюванні 1 кг палива [30]

Виробництва і обладнання	Газовиділення в приміщення, г/кг
	оксиду вуглецю СО	диоксиду сірки SO2
1	2	3
Термічне виробництво заводів важкого машинобудування. Нагрівні печі, які працюють на: природному газі; мазуті	3,8 4,8	- 3,1
Термічне виробництво заводів автотракторних і інструментальних. Нагрівні печі, які працюють на: природному газі мазуті	2,4 12	- 6

---

Продовження табл.5.37
1	2	3
Зварювальне виробництво. Печі відпалювання, які працюють на: природному газі; - мазуті	8,5 7,8	- 5
Ковальське виробництво. Нагрівні печі, які працюють на: природному газі; мазуті	7 7	- 5,2
Пресове виробництво. Нагрівні печі, які працюють на: природному газі; мазуті	3 3	- 2,2

В ливарному виробництві застосовують закріплювачі із рідкого скла для висушування форм хімічним способом під дією диоксиду вуглецю. Виділення СО₂ в приміщення в цьому випадку приймають 600 г на 1 м³ витраченого СО₂.

Кількість плюмбію, який випаровується із типографських сплавів (стопів) залежить від тиску пари Pb над поверхнею металу та швидкості навколишнього повітря і може бути обрахована за формулою

мг/год (5.94)

де – площа поверхні випаровування, м²; – температура плюмбію, К; – парціальний тиск пари плюмбію, який приймається в залежності від температури плюмбію :

tPb, oC	…	600	700	800	1000	1200
р, Па	…	4,3110-7	9,610-5	5,4210-3	1,48	59,58

Приклад 5.13. Визначити кількість СО, який виділяється в приміщення гаражу при виїзді автомобіля з 8-ми цилінровим карбюраторним двигуном (В = 6 л).

Розв’язування.

Скориставшись даними табл. 5.20 і 5.21, визначаємо

кг/год.

Кількість СО, що виділяється в приміщення при відведенні продуктів згорання палива в димоходи або зонти від печей, в яких спалюється мазут, приймають: 40 … 50 г на 1 кг мазуту або 5 … 12 г на 4190 кДж згоряння; на твердому паливі, у залежності від його гатунку і калорійності – 5,75 … 7,3 г на 4190 кДж; на газоподібному паливі – 2 … 2,5 г на 4190 кДж теплоти згоряння; від вугільних ковальських горнів – 40 … 80 г на 1 кг вугілля, або 3,75 … 11,5 г на 4190 кДж теплоти згоряння.

При заливанні розтопленого металу в земляні форми виділення СО в приміщення належить приймати у залежності від маси виливка і часу перебування відкритої форми у приміщенні (див. додаток 14).

5.6. Пиловиділення в приміщення

Багато технологічних процесів супроводжуються пиловиділеннями. Насамперед сюди можна віднести обробляння металу абразивними кругами, очищення його поверхні і полірування, зварювальні роботи, розпилювання і обробляння на верстатах деревини, дроблення, розмелювання і просіювання матеріялів, транспортування сипких матеріялів тощо. Місця пилоутворення, як правило, оснащують смоками (локалізаторами) систем місцевої витікальної вентиляції. Тим не менше необхідно знати кількість пилу, що утворюється при цьому чи іншому технологічному процесі, по перше, для встановлення ГДК пилу у внутрішньому повітрі РЗ і, по друге, для розв’язування питань захисту атмосфери від забруднення. При цьому можна скористатись даними, які подані в літературі [30].

---