ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 13.07.2020
Просмотров: 545
Скачиваний: 3
Клапан V1 пропорційно підтримує температуру точки роси притікального повітря на бажаному рівні. Після вимкнення вентилятора притікального повітря закриваються клапан зовнішнього повітря і паровий клапан V1. Схема може бути доповнена контролером тиску Р1, який закриває клапан V1 у випадку припинення подачі води. Процес зволоження можна вважати адіабатичним, якщо вода рециркулює і до неї не підводиться теплота від зовнішніх джерел.
12.14. Регулювання охолодження повітряного потоку
в повітроготувальнику
На рис. 12.13 зображена схема регулювання рівня охолодження повітряного потоку зміною витрати охолодженої води, яка протікає через повітроохолодник, за допомогою трьохпрохідного змішувального клапана, що керується кімнатним термостатом Т1. Вода притікає в теплообмінник зі сталою температурою, а її витрата через теплообмінник змінюється. Повітроохолодник приєднується до мережі холодопостачання за протитечійною схемою, що збільшує передачу теплоти від повітряного потоку до холодоносія. Для вирівнювання гідравлічного опору циркуляційних кілець через теплообмінник і байпас, а також для вирівнювання тисків перед двома вхідними патрубками трьохпрохідного клапана на байпасі рекомендується встановлювати ручний дроселювальний вентиль.
Рис. 12.13. Схема пропорційного регулювання водяного охолодника повітряного потоку:
1 – вентиль для вирівнювання гідравлічних опорів циркуляційних кілець; 2 – трубопровід підігрітого холодоносія; MI і ZU – відповідно потоки змішаного і притікального повітря
В приміщенні підтримується температура внутрішнього повітря за сухим термометром і зростає його відносна вологість. Якщо її потрібно регулювати, то необхідно передбачати який-небудь метод вторинного (повторного) підігрівання. Для цієї ж цілі можна застосувати і двопрохідний пропорційний автоматичний водяний клапан. Однак треба попередньо проаналізувати отримувані при цьому коливання тиску в мережі трубопроводів і переконатись, що вони є прийнятні. Якщо коливання температури в приміщенні допускається в широкому діапазоні, то можна застосувати і двопрохідний двопозиційний клапан. В цьому випадку в приміщення почергово будуть витікати потоки то охолодженого, то неохолодженого повітря.
Однак явне охолодження в комфортних системах передбачається рідко. У всіх системах застосовують регулювання вологості з причини осушення повітряного потоку або його вторинного (другого) підігрівання.
В системі, яка зображена на рис. 12.14, відбувається комбіноване двопозиційне регулювання водяним клапаном V1 і пропорційне регулювання обвідним рециркуляційним повітряним клапаном з приводом М1. Коли холодильна навантага (навантаження) досягає наперед визначеного мінімального значення, термостатТ1 відкриває клапан V1, а регулювання відбувається пропорційними спареними фасадним і обвідним повітряними клапанами, завдяки чому підтримується бажана температура внутрішнього повітря. Коли вентилятор притікального повітряного потоку вимикається, клапан закривається.
Рис. 12.14. Схема регулювання водоповітряного охолодника за допомогою двопозиційного водяного клапана і пропорційного повітряного клапана в обвідному каналі,
який спарений з фасадним повітряним клапаном:
1 – електродвигун вентилятора притікального повітря; 2 – фасадний повітряний клапан;
3 – водоповітряний охолодник; 4 – клапан в обвідному каналі; 5 – вентилятор системи витікальної вентиляції з електродвигуном; АU, FO, UM, MI i ZU – відповідно, потоки зовнішнього, викидного, рециркуляційного, змішаного і притікального повітря
На рис. 12.15 зображена схема двопозиційного (увімкнення - вимкнення) регулювання холодильного компресора і повітроохолодника безпосереднього кипіння холодоагента. Увімкнення двигуна вентилятора притікального повітря дозволяє вимкнути компресор. Увімкнення компресора холодильної устави (установки) при підвищенні температури в приміщенні і його вимкнення при пониженні температури виконує двопозиційний кімнатний термостат Т1. При цьому методі регулювання в приміщення почергово притікають потоки то охолодженого, то неохолодженого повітря. Система придатна тільки за використання компресорів малих продуктивностей і для приміщень, де допускається зміна температури в широких межах. Може виникнути потреба в обмеженні кількості увімкнень в одиницю часу для того, щоби зберегти пускач і двигун від перегрівання і (або) компресор від пошкодження. Цього можна досягнути за допомогою реле часу в електричному колі пускача.
Рис.12.15. Схема двопозиційного регулювання холодильної устави
з повітроохолодником - випарником безпосереднього кипіння:
1 – електродвигун вентилятора системи притікальної вентиляції; 2 – пускач;
3 – повітроохолодник – випарник безпосереднього кипіння; 4 –компресор холодильної устави;
5 – електродвигун компресора ; 6 – пускач електродвигуна компресора; 7 – конденсатор холодильної устави; ZU – потік притікального повітря; MI – потік змішаного (зовнішнього і рециркуляційного) повітря
Схема регулювання компресора за допомогою одноступінчастого розвантажника показана на рис.12.16. За повної продуктивності двоступінчастий кімнатний термостат Т1 керує компресором безпосередньо, а за пониженої – через соленоїдний клапан V1 (розвантажник циліндрів) або просто вимикає компресор. Для управління компресором за 100% продуктивності застосовують і кімнатний гумідостат Н1; термостат Т1 при цьому може з деяким запізненям вимикати компресор. Застосувують такі системи регулювання в уставах малої продуктивності, за широких меж зміни температури.
Рис. 12.16. Схема системи регулювання холодильної устави вимкненям циліндрів компресора
Схема системи регулювання увімкнення і вимкнення повітроохолодника – осушника безпосереднього кипіння холодоагента за допомогою соленоїдного клапана показана на рис.12.17. Термостат Т1 в приміщенні керує соленоїдним клапаном V1 на трубопроводі рідкого холодоагента, який підводиться до випарника. Коли підтримується задана температура, Т1 закриває клапан V1, але компресор продовжує працювати в “насосному режимі” для видалення рідкого холодоагента, який в іншому випадку може попасти у всмоктувальний трубопровід і пошкодити компресор при повторному увімкненні. Після видалення всієї рідини компресор вимикає регулятор низького тиску. Однак, оскільки компресор не працює, холодоагент може текти на сторону низького тиску, підвищуючи тиск вище того рівня, за якого компресор був вимкнений. Для запобігання частих увімкнень і вимкнень на короткі періоди в схему уведено “протициклічне” реле, яке не допускає увімкнення компресора без цього, щоби термостат Т1, не “запросив” охолодження.
Рис. 12.17. Схема двопозиційного регулювання повітроохолодника безпосереднього кипіння за допомогою соленоїдного клапана на трубопроводі подачі рідкого холодоагента:
1 – електродвигун вентилятора системи притікальної вентиляції; 2 – повітроохолодник безпосереднього кипіння холодоагента; 3 – імпульсна лінія до пускача електродвигуна компресора; R1 – протициклічне реле; ZU – потік притікального повітря; MI – потік змішаного повітря
Багатоступінчастим повітроохолодником – повітроосушником безпосереднього кипіння може керувати багатоступінчастий кімнатний термостат, який діє на соленоїдні вентилі, встановлені на кожному підведенні рідкого холодоагента до секції охолодника. Однак при кількості секцій більше двох зазвичай застосовують кроковий контролер, який погоджено керує соленоїдними клапанами на підведення рідкого холодоагента і соленоїдними клапанами – розвантажниками циліндрів.
Схема плавального погодженого регулювання холодопродуктивності компресора впливом на тиск всмоктування зображена на рис.12.18. Циліндри і розвантажники розподілені по ступенях в послідовності, яка потрібна для досягнення повної продуктивності. У всмоктувальній лінії прилад Р1 вимірює тиск і вмикає та вимикає ступені компресора 1 - 6 за допомогою крокового контролера, який приводиться в дію двигуном плавального регулювання М1. Прилад Р1 вмикає ступені компресора при підвищенні тиску всмоктування і вимикає їх при падінні тиску. Двигун М1 в часі роботи (обертання) приводить в дію вимикачі (зазвичай ртутні), а тим самим і ступені компресора. Після відновлення подачі струму електродвигун М1 повертається в початковий стан, а реле R1 тримає компресор у вимкненому стані. Реле R1 вводить в дію вимикач Р1 після досягнення електродвигуном М1 початкового положення. Подібна система може бути застосована для послідовного регулювання компресора по температурі в приміщенні при заміні вимикача Р1 пропорційним кімнатним термостатом Т1 і при встановленні пропорційного двигуна М1.
Рис. 12.18. Схема системи плавального погодженого регулювання
продуктивності холодильної устави
Аналогічно може бути досягнуте програмне регулювання продуктивності компресора по температурі охолоджуваної води за допомогою плавального термостата Т1, плавального двигуна М1 і окремим захистом водоохолодника від замерзання.
У всіх випадках холодопродуктивність повинна розподілятися між ступенями приблизно рівними частками, а число ступенів повинно бути не менше 4.
12.15. Регулювання осушення повітряНОГО ПОТОКУ
На рис 12.19 показана схема пропорційного регулювання осушника – поівтроохолодника засобами впливу на охолоджуваний водою теплообмінник з наступним догріванням повітряного потоку. Охолоджена вода повинна мати достатньо низьку температуру для досягнення потрібного осушення. Кімнатний термостат Т1 керує клапанами V1 і V2 і підтримує необхідну температуру в приміщенні, а парціальний контролер вологості Н1 – клапаном V1 (коли потрібне осушення).В цей час термостат Т1 керує тільки клапаном V2. При вимкненні вентилятора клапан V1 закривається.
Рис. 12.19. Схема системи регулювання водоповітряного теплообмінника
з наступним підігріванням повітряного потоку:
1 – електродвигун вентилятора притікального повітря; 2 – повітропідігрівник;
3 – повітроохолодник – осушник; ZU – потік притікального повітря;
MI – потік змішаного повітря
На рис. 12.20 показаний метод регулювання камери зрошення, яка працює в режимі охолодження і осушення повітряного потоку. Температура повітряного потоку в камері регулюється термостатом Т1, який діє на трьохходовий змішувальний клапан V1. Якщо вологість ввнутрішнього повітря зростає, то кімнатний контролер вологості зсуває точку настроювання Т1 на більш низьке значення. Кімнатний термостат Т2 керує клапаном V2, забезпечуючи потрібну температуру в приміщенні. З вимкненням вентилятора зупиняється і насос. Обв΄язування трубопроводами може змінюватись в залежності від мінімально допускної витрати води через водоохолодник.
Рис.12.20. Схема системи регулювання камери зрошення, яка працює в режимі охолодження і осушення повітряного потоку:
1 – електродвигун вентилятора системи притікальної вентиляції; 2 – водоохолодник; 3 – насос;
4 –камера зрошення; 5 – повітронагрівник; МI і ZU – відповідно потоки змішаного і притікального повітря
12.16. Приклади регулювання систем вентиляції
На рис.12.21 зображена електронна система регулювання, яка забезпечує нагрівання і охолодження повітряного потоку, причому передбачена пасивна (мертва) зона між цими двома режимами. Електронна регулювальна панель Е1 отримує і обробляє сигнали від кімнатного термостата Т1 і послідовно керує клапаном на трубопроводі холодоносія V1 і клапаном на трубопроводі теплоносія V2. Можливе розміщення термостата Т1 в трубопроводі рециркуляційного повітря. Передбачена пасивна зона між закінченням стадії підігрівання і початком стадії охолодження. Розмір цієї зони визначається попереднім настроюванням. В трубопроводі притікального повітря можливе встановлення нижньограничного термостата Т2. Зовнішній термостат Т3 по вибору термостата Т4 забезпечує роботу СВ або по літньому, або по зимовому графіках. Т4 виконує переключення при певній наперед заданій температурі, наприклад, 21 0С. Протягом зими, якщо зовнішня температура знижується, температура в приміщенні дещо зростає (наприклад, на 1 0С при зниженні зовнішньої температури на 10 0С), а літом при зростанні зовнішньої температури температура в приміщенні піднімається значно більше (наприклад, на 3 0С при підвищенні зовнішньої температури на 10 0С).
Рис. 12.21. Схема двоступінчастого регулювання підігріву і охолодження повітря:
1 – повітропідігрівник; 2 – повітроохолодник; АU, UM, MI і ZU – відповідно зовнішнє, рециркуляційне, змішане і притікальне повітря
На рис.12.22 показана схема регулювання СВ за методом сталої температури точки роси після камери зрошення. Цю температуру підтримує термостат Т2 через електронну панель Е1, причому регулювання відбувається послідовно трьома ступенями: за допомогою клапана V1 на лінії подачі теплоносія до калорифера первинного підігріву; взаємно зворотними змішувальними клапанами, що приводяться в рух виконавчим механізмом М1; за допомогою клапана V3 на трубопроводі подачі охолодженої води до камери зрошення. В часі роботи калорифера попереднього підігріву змішувальні клапани встановлюються в положення подачі мінімальної кількості зовнішнього повітря (наприклад 25%), яке попередньо настроюється за допомогою ручного вимикача S1. Температура в приміщенні підтримується кімнатним термостатом Т1, який через електронну панель Е2 керує клапаном V2 на трубопроводі подачі теплоносія до калорифера вторинного підігріву. Термостат Т1 може розміщуватись в трубопроводі рециркуляційного повітря.
Розглянута вище дія системи зображена у вигляді діаграми на рис. 12.23.
Рис. 12.22. Схема регулювання системи вентиляції
за методом сталої температури точки роси:
1 – вентилятор системи притікальнї вентиляції; 2 – калорифер вторинного підігріву;
3 – повітроохолодник; 4 – насос; 5 – калорифер первинного підігріву;
6 – камера зрошення; АU, UM, MI і ZU – відповідно потоки зовнішнього, рециркуляційого, змішаного і притікального повітря
Рис.12.23. Графік дії системи автоматики при триступінчастому регулюванні повітроготувальника СВ за методом сталої точки роси:
1 – перша ступінь, робота калорифера первинного підігріву; 2 – друга ступінь, подача зростальної кількості зовнішнього повітря; 3 – третя ступінь, охолодження повітря;
3а – охолодження в першій стадії періоду охолодження; 3б – теж, в другій; В – відкритий;
З – закритий; V1 клапан калорифера первинного підігріву; КЗП – клапан зовнішнього повітря; КРП – клапан рециркуляційного повітря; М1 – виконавчий механізм спарених повітряних клапанів КЗП і КРП; V3 – клапан подачі охолодженої води в камеру зрошення