Файл: Самостійне опрацювання (Дс-2).doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 19.07.2020

Просмотров: 456

Скачиваний: 4

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


Питання для самоперевірки:


  1. Охарактеризуйте тенденції розвитку сучасних копіювальних засобів.

  2. Які технології друку ви вважаєте перспективними?

  3. Дайте визначення поняттю «плотер»?

  4. Які види плотерів ви знаєте?

  5. Чим відрізняється ріжучий плотер від інших плотерів?

  6. Яка особлива перевага олівцево – пір’яних плоотерів?

  7. Опишіть технологію друку електростатичного плотера.

  8. Яку технологію для друку використовують лазерні плотери. Опишіть принцип функціонування лазерного плотера.

  9. Опишіть ключові характеристики плотерів.

  10. Для чого потрібна вбудована пам’ять у плотерів?

  11. Які характеристики характерні лише для пір’яних плотерів?

  12. Які параметри відносять до креслярських характеристик плотера?





Самостійна робота №4 (2 год.).

Автоматизоване робоче місце.


План:


1. Загальні принципи побудови систем електронного документообігу.

2. Автомаитзація робочого місця.


Література:


  1. Карминский А.М., Черников Б.В. Информационные технологии в экономике: Учеб. Пособие – М.: Финансы и статистика, 2006. – 336 с.

  2. Карпалюк І.Т. Автоматизоване робоче місце менеджера. Методичні вказівки. – Х.: ХНАМГ, 2009. – 71 с.

  3. Рагулин П.Г. Информационные технологии. Электронный учебник. – Владивосток: ТИДОТ Дальневост. ун-та, 2004, 208 с.

  4. Советов Б.Я., Цехановский В.В. Информационные технологии: Учеб. для вузов. - М.: Высш.шк., 2006. – 263 с.


1. Загальні принципи побудови систем електронного документообігу.


При проектуванні і розробці автоматизованих систем управління діяльністю підприємства виходять з наступних базових принципів:

Оперативність і достовірність інформації. Система повинна вирішувати задачу оперативно і достовірно інформувати про поточний стан справ, тобто має бути системою реального часу.

Єдина база даних. Усі програмні компоненти повинні працювати з єдиною базою даних, що забезпечує оперативне віддзеркалення змін на усіх робочих місцях. Ресурси бази даних є загальними для роботи різних модулів і підсистем.

Крос – платформна технологія. Дуже важливою функцією системи є можливість роботи на різних платформах з технікою, різної продуктивності. Це особливо важливо в умовах обмеженого фінансування, коли можливе первинне розгортання системи на мінімальному наборі апаратних засобів і використання системного програмного забезпечення з відкритим кодом.

Відкритість системи. Система, що дозволяє легко здійснювати стикування різних програмних продуктів, є відкритою. Відкритість системи надає користувачеві додаткові можливості для збільшення ефективності її роботи.

Модульне постачання системи. Постачання системи у вигляді набору модулів дозволяє на першому етапі автоматизувати тільки ті робочі місця, де це найбільш необхідно. Установка нових модулів відбувається при підключенні до системи нових робочих місць відповідно до службових функцій окремих співробітників. Крім того, модульна конфігурація системи істотно спрощує процедуру оновлення версій.


Налаштовуванність. Система повинна мати розвинені можливості налаштування, забезпечуючи максимальну гнучкість при конфігурації на кожному робочому місці відповідно до специфіки бізнес-процесів конкретного підприємства. Важливою складовою системи являється наявність детальної документації для фахівців, які забезпечують її адаптацію і розвиток відповідно до потреб підприємства.

Використання архітектури "клієнт-сервер". Архітектура клієнт-сервер є основою більшості сучасних систем з колективним використанням даних. Серед безлічі існуючих моделей розміщення клієнтських і серверних компонентів системи найчастіше зустрічається модель розподіленої функціональної логіки. Модель розподіленої функціональної логіки дає можливість частково перенести завдання обробки даних на сервер для збільшення продуктивності клієнтських додатків і зменшення об'єму даних, що передаються по мережі.

Функції доступу до інформаційних ресурсів мають бути реалізовані за рахунок використання промислових реляційних серверів баз даних, наприклад Oracle Database, Informix Dynamic Server, Borland IB Database. Таке рішення забезпечує:

  • високу продуктивність при роботі з базами даних за рахунок активного використання багатопроцесорної архітектури комп'ютера і багатопотокової архітектури операційної системи;

  • розширені можливості мови SQL, що дозволяють реалізувати складну прикладну логіку;

  • інтеграцію системи з продуктами незалежних виробників для доступу до даних;

  • взаємодія між різними операційними системами та найбільш поширеними платформами.

Безпека і адміністрування. Регламентація доступу повинна бути забезпечена для кожного користувача на рівні окремих модулів і функцій інформаційної системи. Важливим компонентом системи є аудит подій в базі даних, який дозволяє контролювати операції створення, видалення і зміни кожного документу.

2. Автоматизація робочого місця.


Автоматизоване робоче місце (АРМ) — індивідуальний комплекс технічних і програмних засобів, що призначений для автоматизації професійної праці фахівця і забезпечує підготовку, редагування, пошук і видачу на екран і друк необхідних йому документів і даних.

Автоматизоване робоче місце забезпечує оператора всіма засобами, необхідними для виконання певних функцій.

АРМ об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію людини з комп'ютером, надає можливість введення інформації (через клавіатуру, комп'ютерну мишку, сканер тощо) та її виведення на екран монітора, принтер, плотер, звукову карту — динаміки або інші пристрої виводу. Як правило, АРМ є частиною автоматизованої системи управління.

Найбільш ефективною організаційною формою використання ПК є створення на їхній базі АРМ конкретних фахівців, оскільки така форма усуває психологічний бар'єр у відносинах між людиною і машиною. Досвід свідчить, що АРМ повинно відповідати таким вимогам:


  • своєчасне задоволення інформаційної й обчислювальної потреби фахівця;

  • мінімальний час відповіді на запити користувача;

  • адаптація до рівня підготовки користувача і його професійних запитів;

  • простота освоєння прийомів роботи з АРМ і легкість спілкування;

  • надійність і простота обслуговування;

  • можливість швидкого навчання користувача;

  • можливість роботи в складі обчислювальної мережі.

Узагальнена схема АРМ представлена на рис. 4.1.


Рис. 4.1. Схема автоматизованого робочого місця.


Загальне програмне забезпечення (ПЗ) забезпечує функціонування обчислювальної техніки, розробку і підключення нових програм. Сюди входять операційні системи, системи програмування й обслуговуючі програми.

Професійна орієнтація АРМ визначається функціональною частиною ПЗ. Саме тут закладається орієнтація на конкретного фахівця, забезпечується вирішення завдань визначених предметних областей.

При розробці функціонального програмного забезпечення значна увага приділяється питанням організації взаємодії "людина-машина". Користувачу цікаво і захоплююче працювати на комп’ютері тільки в тому випадку, коли він почуває, що займається корисною, серйозною справою. Користувач може відчути себе не впевнено тільки тому, що він не знає деяких команд, набору символів.

Сучасні офісні технології дозволяють підвищити продуктивність праці секретарів і офісних працівників та дають їм можливість справлятися із зростаючим об'ємом робіт.

Основні компоненти автоматизованого офісу представлені на рис. 4.2:

Рис.4.2. Основні компоненти автоматизованого офісу.


Інформація з бази даних поступає на обробку із використанням таких програм, як текстовий процесор, табличний процесор, електронна пошта, комп'ютерні конференції та ін. Отримана з баз даних інформація може бути використана і в некомп'ютерних технічних засобах для передачі, тиражування, зберігання.

Текстовий процесор – це прикладне програмне забезпечення, призначене для створення і обробки текстових документів. Дозволяє додавати або видаляти слова, встановлювати формат, маніпулювати елементами тексту і режимами і т.д.

Табличний процесор – це прикладне програмне забезпечення, яке дозволяє виконувати різноманітні операції над даними, представленими в табличній формі.

Електронний календар використовується для зберігання і маніпулювання робочим розкладом працівників організації. Секретар встановлює дату і час зустрічі або іншого заходу, переглядає розклад, вносить зміни.

Електронна пошта (Е-mаil) дає можливість користувачеві отримувати, зберігати і відправляти повідомлення своїх партнерів по мережі.

Аудіопошта – це система передачі голосових повідомлень. Головною перевагою аудіопошти в порівнянні з електронною є те, що вона простіша – при її використанні не потрібно вводити дані клавіатури.


Комп'ютерні конференції і телеконференції використовують комп'ютерні мережі для обміну інформацією між учасниками певної групи. Телеконференція включає три типів конференцій: аудіо, відео і комп'ютерну. Найбільш простим технічним засобом реалізації аудіоконференцій є телефонний зв'язок, який дає можливість участі в розмові більш ніж двох учасників. Створення аудіоконференцій не вимагає наявності комп'ютера, а лише передбачає використання двостороннього аудіозв'язку між її учасниками. В процесі відеоконференції її учасники, віддалені один від одного на значну відстань, можуть бачити на телевізійному екрані себе і інших учасників. Одночасно з телевізійним зображенням передається звуковий супровід.

Зберігання зображень. У будь-якій фірмі необхідно тривалий час зберігати велику кількість документів. Їх число може бути таке велике, що зберігання викликає серйозні проблеми, тому часто зберігають не сам документ, а його образ (зображення).

Управлінські програми направлені на впорядкування роботи з документами: документування, організація документообігу, систематизація архівного зберігання документів.

Факсимільний зв'язок використовується для передачі копій документів на значні відстані шляхом використання телефонної або комп’ютерної мережі.

Ксерокс потрібен для отримання копій документів, а принтер – для друку документів на папері з електронного носія. Останнім частом ці пристрої суміщені в багатофункціональний центр.



Питання для самоперевірки:


  1. Опишіть принципи, які використовуються при впровадженні систем електронного документообігу.

  2. Що ви розумієте під поняттям «архітектура клієнт – сервер»?

  3. Які переваги використання систем автоматизації праці?

  4. Дайте визначення поняттю «автоматизоване робоче місце».

  5. Опишіть функціональну схему автоматизованого робочого місця.

  6. Яким вимогам повинно відповідати автоматизоване робоче місце?

  7. Назвіть основні складові автоматизованого робочого місця.


Самостійна робота №5 (2 год.).

Перспектива розвитку засобів та систем передачі інформації, документів; локальні конторські мережі.


План:


1. Система глобального позиціонування GPS:

- визначення GPS та сфери використання даної системи;

- основні складові системи глобального позиціонування;

- принципи функціонування GPS;

- перешкоди супутникового сигналу.


Література:


  1. Сетевые спутниковые радионавигационные системы. - М.: Радио и связь, 1992.

  2. Болдин В. А. Современные глобальные радионавигационные системы зарубежных стран. - М.: ВВИА им. Н.Е. Жуковского, 1985.

  3. Глобальная система определения местоположения (GPS). Теория и практика / Гофманн -Велленгоф Б., Ліхтенеггер Г., Коллінз Д. / Пер. из англ. под редакторшу Яцківа Я. З. - Киев : Наук. думка, 1995.

  4. Неумывакин Ю.К., Перский М. И. Геодезическое обеспечение землеустроительных и кадастровых работ. Справочное пособие.- М. : Картгеоцентр - Геоиздат, 1996.

  5. Шебшаевич В. С., Григорьев В. С., Кокина Э.Г. и др. Дифференциальный режим сетевой спутниковой радионавигационной системы // Зарубежная радиоэлектроника - 1989.- №1.- с. 5 - 45.

  6. http://www.utexas.edu/depts/grg/gcraft/notes/gps/gps.html - опис принципу роботи системи на сервері Техаського університету (США);

  7. http://www.dgps.com/ - сервер з інформацією по диференціальному режиму роботи GPS.



Система глобального позиціонування GPS.


Глобальна система визначення місця розташування GPS (Global Position System) забезпечує високоточне визначення координат і швидкості об'єктів в будь-якій точці земної поверхні, в будь-який час доби, а також точне визначення часу.

У 1993 р. США розгорнула програму запуску супутників для високоточної навігації військових об'єктів, яка називалась NAVSTAR (NAVigation Satellite providing Time And Range), тобто "навігаційна супутникова система, що забезпечує вимір часу і місця". У Росії діє аналогічна система супутникової навігації ГЛОНАСС (Глобальная Навигационная Спутниковая Система), принцип роботи якої багато в чому подібний GPS.

Спочатку передбачалося використовувати систему GPS тільки в навігаційних цілях, але потім її можливості стали використовувати для:

  • геодезичного застосування GPS, тобто визначення координат з міліметровою точністю;

  • диспетчерські служби – забезпечення водієві пріоритетний проїзд через найскладніші ділянки доріг в межах міста. Для визначення оптимального шляху руху використовується інформація про координати і швидкість автомобіля, а також можливі альтернативні маршрути і завантаженість перехресть.

  • навігація – точніше слідування заданого маршруту польоту літаком, яке забезпечувалося використанням GPS - навігацією, давало економію палива в десятки млн. USD в рік на кожен літак; також GPS – навігацією користуються морські судна.

Принцип роботи GPS. У навколоземному просторі розгорнута мережа штучних супутників Землі, що рівномірно покривають усю земну поверхню. Орбіти штучних супутників обчислюються з дуже високою точністю, тому у будь-який момент часу відомі координати кожного супутника. Радіопередавачі супутників безперервно випромінюють сигнали у напрямку Землі. Ці сигнали приймаються GPS – приймачем, що знаходиться в деякій точці земної поверхні, координати якої треба визначити. У приймачі вимірюється час поширення сигналу від супутника і обчислюється дальність (радіосигнал, як відомо, поширюється із швидкістю світла).

До складу системи входять:

  • штучні супутники Землі (рис.5.1) (космічний сегмент), які складаються з 26 супутників (21 основний і 5 запасних), які обертаються на 6 орбітах. На борту кожного супутника є 4 стандарти частоти (два цезієвих і два рубідієвих - для цілей резервування), сонячні батареї, двигуни коригування орбіт, приймально - передавальна апаратура, комп'ютер.



Рис. 5.1. Штучний супутник Землі та його орбіти.


  • мережа наземних станцій стеження і управління (сегмент управління). Містить головну станцію управління (авіабаза Фалькон в шт. Колорадо), п'ять станцій стеження, розташованих на американських військових базах на Гавайських островах. Збирана інформація обробляється в суперкомп'ютерах і періодично передається на супутники для коригування орбіт і оновлення навігаційного повідомлення.

  • GPS – приймачі (апаратура споживачів) (рис.5.2). У апаратурі споживача прийнятий сигнал декодується. Отриманий код порівнюється з аналогічним кодом, який генерує сам GPS – приймач, що дозволяє визначити затримку поширення сигналу від супутника і таким чином визначити псевдодальність.