ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 15.08.2020

Просмотров: 442

Скачиваний: 4

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Лабораторна робота № 6

Тема: Визначення температурного коефіцієнту опору міді.

Ціль: У лабораторних умовах навчитись визначати температурний коефіцієнт опору міді.

Обладнання: 1. Прилад для визначення температурного коефіцієнту міді. 2.Омметр 3.Термометр. 4.Зовнішній сосуд колориметра з водою. 5.Електроплита. 6.Ключ. 7.З’єднувальні дроти. 8.Міліметровий папір

Хід роботи:

1. Поставити посуд з водою на електричну плитку, яку увімкнути в електричну мережу.

2. Визначити ціну ділення шкали омметра.

3. Замірити опір R1 мідної проволоки при кімнатній температурі t1.

4. Занурити прилад в воду, встановити в нього термометр. При деякій температурі замірити опір проволоки, яку досліджуємо.

5. Дослід (п. 4) повторити 3-4 рази, замірюючи опір і температуру проволоки.

6. Визначити середнє значення αсер, та зрівнюючи знайдене значення з табличним температурним коефіцієнтом опору міді, вичислити відносну похибку.

7. Вичислити 2-3 рази α, користуючись формулою .

8. Усі знайдені показники записую до таблиці 7.

9. Користуючись даними досліду построїти на міліметровому папері графік залежності Rt від t.






Т






аблиця 7

Температура проволоки,

t, °С

Опір проволоки,R, Ом

Температурний коефіцієнт опору, α, °С-1

Середнє значення

температурного коефіцієнту опору, αсер, °С-1

Табличне значення температурного коефіцієнту, αтаб, °С-1

Відносна похибка

1







2




3




4




Висновок:


Лабораторна робота № 7

Тема: Визначення питомого опріу провідника з використанням омметру і мікрометру

Ціль: Навчитись визначати питомий опір провідника за допомогою омметру і мікрометру

Обладнання: 1.Реостат. 2.Омметр. 3.Штангельциркуль.

Хід роботи:

1. Омметром виміряти опір усієї області реостату.

2. Штангенциркулем виміряти діаметр D керамічного циліндру реостата, підрахувати кількість витків N на ньому та вичислити довжину дроту за формулою: l=πDN

3. Виміряти довжину реостата L, вичислити діаметр d дроту за формулою d=L/N та вичислити площу поперечного перерізу дроту: Sd2/4.

4. Результати вимірювань записати до таблиці 8.

5. Враховуючи, що дріт реостату зроблений з ніхрому, зрівняти результати дослідів з табличним значенням питомого опору нікелина та вичислити відносну похибку.

Таблиця 8

Опір усього реостату

R, Ом

Діаметр реостату

D, м

Довжина реостату L(м)

Кількість витків в обмотці реостату

N

Довжина дроту

l, м

Діаметр дроту

d, м

Площа поперечного перерізу

S, м2

Питомий опір

ρ, Ом

Табличне значення питомого опору

ρтаб, Ом·м

Відносна похибка

















Висновок:


Лабораторна робота № 8

Тема: Дослідження залежності потужності, яку споживає лампа накалювання, від напруги на її затискачах.

Ціль: Дослідити залежність потужності, яку споживає лампа накалювання, від напруги на її затискачах.

Обладнання: 1.Електрична лампа. 2.Джерело постійної енергії на 4В. 3.Реостат повзунковий. 4.Амперметр. 5.Вольтметр. 6.Омметр. 7.Ключ. 8.З’єднувальні дроти. 9.Міліметровий папір.


Хід роботи:

1. Визначити ціну поділок шкали вимірювальних приладів.

2. Омметром визначити опір нитки лампи при кімнатній температурі (R0).

3 . Зібрати електричне коло за схемою 5.

4. Замкнути ключ, за допомогою реостату встановити найменше значення напруги, зняти показники приладів.

5. Поступово виводячи реостат, зняти 8 раз показники амперметра та вольтметра.

6. Для кожного значення напруги визначити потужність Р=UI, яку споживає лампа, опір RT=U/I нитки накалювання, та температуру Т=(Rт-R0)/(R0α) її накалу.

7. Результати вимірювань записати до таблиці 9.

8. На міліметровому папері построїти графік залежності: а) потужності, яку споживає лампа, від напруги на її затискачах. б) опору нитки накалу лампи від її температури.

Напруга на затискачах лампи U, B

Сила току

I, A

Потужність споживаюча лампою

Р, Вт

Опір нитки розжарювання

RТ, Ом

Температура накалу

T=(RT -R0)/(R0 α),

К









































Таблиця 9

Висновок:


Лабораторна робота № 9

Тема: Визначення електрохімічного еквіваленту міді.

Ціль: Навчитися визначити в лабораторних умовах електрохімічний еквівалент міді.

Обладнання: 1.Ваги з важками. 2.Амперметр. 3.Годинник. 4.Вентиля. 5.Джерело енергії. 6.Реостат. 7.Ключ. 8.Мідні пластини. 9.З’єднувальні проводи. 10.Електролітична ванна з розчином мідного купоросу.


m = kIt, k = m/(It).

Хід роботи:

1. Ретельно звісити електроди з максимально можливою точністю m1.

2. Зібрати електричне коло за схемою. Звішені електроди з’єднати з полюсами джерела електричної енергії за схемою рис.1

3. Після перевірки кола викладачем відмітити одну хвилину по годиннику з секундною стрілкою, ввімкнути ключ, швидко встановити реостатом силу струму 1-1.5А. Користуючись реостатом, піддержувати силу струму незміною на протязі всього досліду.

4 . Через 30 хв. коло розімкнути. Електроди висушити, звісити m2 визначити масу виділені міді m.

m = m2m1.

5

Рис. 1


. За результатами вимірювань визначити електрохімічний еквівалент міді
k.

6. Зрівняти знайдене значення з табличним, визначити відносну похибку вимірювань.

7. Результати вимірювань записати в табл.

Таблиця

Маса катода до досліду m1, кг

Маса катода після досліду m2, кг

Маса міді виділеної на катоді m, кг

Сила струму I, А

Час досліду t, с

Електро-хімічний еквівалент міді

k, кг/Кл

Табличне значення електро-

хімічного еквіваленту міді, kтабл, кг/Кл

Відносна похибка













Висновок:


Лабораторна робота № 10

Тема: Вивчення електричних властивостей напівпровідників.

Ціль: У лабораторних умовах повторити та закріпити знання про властивості напівпровідників.

О бладнання: 1.Джерело електричної енергії (2шт.). 2.Міліамперметр. 3.Мікроамперметр на 100-200 мА. 4.Діод Д7Ж або Д2. 5.Транзистор П18. 6.Резистори (постійний опір) 1 та 5 кОм. 7.Потенціометр 1,2 МОм. 8.З’єднувальні проводи. 9.Ключ (2шт.). 10.Вольтметр на 4В. 11.Доска монтажна. 12.Міліметровий папір

Хід роботи:

I. Зняття вольт-амперних характеристик діода:

1. Зібрати коло за схемою 12. Діод включити у пропускному положенні.

2. Замкнути коло. Підібрати положення движка потенціометра так, щоб вольтметр показував найменшу напругу. Зняти показники приладів.

3. Переміщуючи поступово движок потенціометра, зняти декілька показників приладів.

4. Результати вимірювань записати до таблиці 11.

5. На міліметровому папері построїти графік залежності сили току від напруги.

ІI. Визначення коефіцієнту посилення тріоду за током – схема з загальним емітером:

1. Зібрати коло за схемою 14.

2 . Замкнути коло. Зняти показники міліамперметра та мікроамперметра (Iб - струм бази).

3.Вичислити струм емітера (Iе=Iб+Iк), потім коефіцієнт посилення за током для схеми с загальним емітером .

4. Результати вимірювань записати до таблиці 12. Таблиця 11

Струм,

I, мА

Напруга,

U, В

1



2



3



4



5



Таблиця 12

Сила струму бази,

Iб, мА

Сила струму емітера,

Iе, мА

Сила струму колектора,

Iк, мА

Коефіцієнт посилення,

Β, %













Висновок: