Лабораторна робота № 11

Тема: Вивчення будови та роботи трансформатора.

Ціль: На практиці познайомитись з будовою та роботою трансформатора.

Обладнання: 1.Трансформатори на вертикальних панелях з однаковою та різною

кількістю обмоток (по 1 шт.). 2.Джерело електричної енергії на 42В. 3.Вольтметри

змінного струму на 15В. та 120В. 4.Амперметр змінного струму до 6А. 5.З’єднувальні

проводи.

Хід роботи:

1. Зібрати схему (рис.15).

2.Ввімкнути в джерело електричної енергії і зняти показання вольтметрів.

3. Ввімкнути в джерело електричної енергії і зняти показання електричних приладів

та записати їх до таблиці 13

4. Зібрати схему(рис.16).

5. Ввімкнути в джерело електричної енергії і зняти показання електричних приладів

та записати їх до таблиці 14

6. Визначити коефіцієнт трансформації та струми I у первинної обмотки. Зробити

висновки.

Таблиця 13

№	Напруга на кінцях обмоток		Коефіцієнт трансформації, k
	первинної, U1, В	вторинної, U2, В

Рис. 15

Рис. 16

Таблиця 14

№		Напруга на кінцях обмоток			Коефіцієнт трансформації, k
	первинної, U1, В	первинної, I1, A	вторинної, U2, В	вторинної, I2, A
1
2
3

Висновок:

---

Лабораторна робота № 12

Тема: Визначення показника заломлення скла.

Ціль: Навчитись визначати у лабораторних умовах показник заломлення скла.

Обладнання: 1.Скляна пластина. 2.Лазер 3.Оптична шайба.

Х ід роботи:

1



.Направити лазерний промінь під кутом  на

перехрестя ліній зі скляною поверхнею.

2.Визначити кут заломлення 

3. Дослід повторити 2-3 рази, змінюючи кут.

4. Знайти коефіцієнт заломлення, знайти його середнє значення за формулою

5. Знайти похибку вимірювань методом середнього арифметичного.

6. Результати занести до таблиці.

Т



аблиця

№	Кут падіння світлового променя , град	Кут заломлення , град	Коефіцієнт заломлення n	Середнє значення коефіцієнта заломлення nср	Абсолютна похибка Δn=│nсер-n│	Середнє значення абсолютної похибки Δnсер	Відносна похибка
1
2
3

Висновок:

---

Лабораторна робота № 13

Тема: Визначення довжини світової хвилі за допомогою дифракційної решітки.

Мета: Навчитись визначати дліну світової хвилі з допомогою дифракційної гратки.

Обладнання: 21. Прилад для визначення дліни світової хвилі. 2.Підставка для приладу. 3.Дифракційна гратка. 4 Лампа з прямою ниткою накалу в патроні з шнуром та вилкою (загальна для всіх учнів).

Хід роботи:

1. Установити на демонстраційному столику лампу та ввімкнути її.

2. Дивлячись через дифракційну гратку, направити прилад на лампу щоб через вікно екрана приладу була видна нитка лампи.

3. Екран приладу установити на яку можна більшу відстань від дифракційної гратки та получити на ньому чітке відображення спектрів I й II спектрів (рис. 44).

4. Виміряти по шкалі бруска установки відстань „b” від екрана приладу до дифракційної гратки.

5. Визначити відстань від нульового значення „0” шкали екрану до фіолетової смуги як зліва «а_л», так і справа «а_п» для спектрів n =1 порядку (рис. 46) та вичислити середнє значення «а_сер».

6. Дослід повторити зі спектром n=2 порядку.

7. Такі ж вимірювання визначити і для червоних смуг дифракційного спектру.

8. Вичислити за формулою довжину хвилі фіолетового світла для n I та II порядків, довжину хвилі червоного світла для n I та II порядків.

9. Результати вимірювань та підрахунків записати до таблиці 15.

Таблиця 15

№	Період дифракційної решітки d=0,01(мм)	Порядок спектру, n	Відстань дифракційної решітки до екрану, б, мм	Видима границя спектру фіолетового кольору			Видима границя спектру червоного кольору			Довжина світової хвилі
				зліва, ал, мм	справа, ап, мм	середнє, асер, мм	зліва, ал, мм	справа, ап, мм	середнє, асер, мм	фіолетового світла, λф, мм	червоного світла, λк, мм
1.
2.
3.
4.

Висновок:

---

Лабораторна робота № 14

Тема: Вивчення явища фотоефекту.

Ціль: У лабораторних умовах познайомитись з явищем фотоефекту.

Обладнання: 1.Вакумний фотоелемент на панелі (типу СУВ-4). 2.Потенціометр. 3.Міліамперметр. 4.Вольтметр. 5.Світлофільтр зі шкільного набору світлофільтрів з відомою частотою, що пропускає світло. 6.Джерело електричної енергії. 7.Електрична лампа з вилкою для ввімкнення в електромережу. 8.Ключ. 9.З’єднувальні проводи. 10.Міліметровий папір.

Хід роботи:

1. Зібрати електричне коло, з’єднавши катод фотоелемента з клемою «+», а анод с «-» джерела електричної енергії.

2. Установити світофільтр С перед фотоелементом та освітлюю його ввімкнувши електричну лампу.

3. Замкнути мережу за допомогою потенціометра встановити в колі найменшу напругу. Зняти показання вимірювальних приладів.

4. Поступово змінюючи положення рухомого контакту, збільшити напругу, подану на фотоелемент. Зняти 5-7 показників вимірювальних приладів.

5. На міліметровому папері построїти графік залежності сили фотоструму від

напруги та знайти затримуючій потенціал U_зат.

6. Вичислити максимальну кінетичну енергію користуючись відношенням .

7. Вичислити роботу виходу електрона користуючись відношенням . Де; ν = c/λ; c = 3. 10⁸м/с:

8. Виразити роботу виходу в електрон-вольтах. (1еВ=1,6 exp-19Дж)

9. Результати вимірювань записати до таблиці 16.

таб. 16

№	Частота випромінювання, υ, Гц	Сила фотоструму, Iф, А	Напруга на фотоелементі U, B	Максимальна енергія фотоелектрона Ек, Дж	Робота виходу Авих, Дж	Робота виходу Авих, еВ
1
2
3
4
5
6

Висновок:

---

Лабораторна робота № 15

Тема: Вивчення треків заряджених частин по готовим фотокарткам.

Ціль: Навчитись визначати масу електрона за допомогою відомого електрона та готових фотокарток.

Обладнання: 1.Фотокартки косих зіткнень часток. 2.Транспортир. 3.Лінійка. 4.Тонкий олівець.

Хід роботи:

1. Користуючись рис.19 накреслити в зошиті трек на льотної частини і продовжую його.

2. Накреслити прямолінійні участки треків взаємодіючих частин, зберігаючи кути розсіяння θ і віддачі φ. Відмітити ці кути.

3. Записати масу відомої частинки в а.о.м.та, використовуючи формулу: ,, визначити масу М або m частинки.

4. Знаючи М та користуючись таблицею “Періодична система елементів”, визначити, ядром якого атома є розсіяна частина. Назвати цю частинку.

5. Показники вимірювань записати до таблиці 17.

6. Досліди повторити для рішення задачі ІІ. По фотокартці треків частин (рис. 19,20) вказати ядру якого атома належить слід а, якщо слід d та b – трек розсіяного протона.

7. Дослідження повторити для рішення задачі ІІІ. Зіткнувшись в камері Вільсона з атомами газу, α-частка відхилилась на 142°С. З атомом якого газу зіткнулась α частина (рис.21).

Рис.21

Таблиця 17

№	Кут розсіяння θ	Кут віддачі φ	Маса рухомої (розсіяної) частки М, а.о.м.	Маса нерухомої частки m, а.о.м.	Вид частки газу М або m
1
2
3
4

Висновок:

---

Смотрите также файлы

• Греция.doc

• Соціологія.doc

• Chto_takoe_press.doc

• Голованова-История Росии 18 в.doc

• 1 кредит политол.Жуасова.doc