На другому етапі дослідження у ролі досліджуваних виступали студенти II курсу ВДПУ ім.. М Коцюбинського спеціальності „Психологія”. У дослідженні взяли участь 23 студенти віком 18-20 років, з яких 2 досліджуваних чоловічої статті, а решта (21) жіночої статі.

---

35_Г7

33,4

19,1

_11Д_

40

35

ЗО

Кількість 25 досліджуваних 20 - (%) 15 10 5 0

---

на групу учнів із заниженою самооцінкою та змінити стиль поведінки по відношенню до цих учнів, з метою сприяння формуванню у них більш адекватної самооцінки. Також були надані рекомендації вчителям з приводу того, як допомогти учням, які недооцінюють себе, підвищити самоповагу та зміцнити почуття власної гідності, сформувати позитивну ,Д-концепцію”.

Аналізуючи самооцінку, ми ділили досліджуваних на групи за трьома ознаками:

1. вік (підлітки та юнаки)

2. схильність до тютюнопаління („палять” та „не палять” - за кількістю нарахованих балів у відповідній колонці)

3. стать (чоловіча, жіноча).

Порівняльний аналіз самооцінки молодих осіб, які палять та не палять

Аналіз самооцінки проводився на основі даних таблиці 2.5.

Ознака поділу	Категорії досліджуваних		г	О О +	С0‘
І)Вік	Підлітки		0,68	0,66	0,33
	Юнаки		0,43	0,54	0,33
ІІ)Схильність до тютюнопаління	„ Палять	Вся сукупність досліджуваних	0,58	0,61	0,32
		Підлітки	0,75	0,68	0,33
		Юнаки	0,36	0,51	0,29
	„Не палять ”	Вся сукупність досліджуваних	0,59	0,62	0,34
		Підлітки	0,64	0,65	0,34
		Юнаки	0,5	0,55	0,36
ІП)Стать	Чоловіча	Вся сукупність досліджуваних	0,7	0,67	0,34
		„Палять”	0,74	0,7	0,34
		„Не палять”	0,66	0,62	0,33
	Жіноча	Вся сукупність досліджуваних	0,5	0,6	0,32
		„Палять”	0,41	0,51	0,3
		„Не палять”	0,54	0,63	0,32

(на основі середніх арифметичних значень)

Таблиця 2.5

---

Отже, дивлячись на таблицю, можна сказати, що є деякі відмінності у самооцінці юнаків та підлітків. Перш за все, для підлітків, в основному, характерний тісний зв’язок (г=0,68) між уявленнями „Я-реального” та „Я- ідеального” образів, тобто вони вважають, що їх реальні риси майже повністю відповідають рисам їх ідеалу, а отже і себе вважають майже ідеальними. Серед юнаків цей зв’язок значно слабший (г=0,43), хоча й також є значимим, а величина коефіцієнта свідчить про те, що юнаки оцінюють себе більш адекватно ніж підлітки. Підліткам же властива тенденція до завищення самооцінки, причому вони високо оцінюють як свої позитивні якості, так і негативні. Тобто, чим більше позитивних якостей, на їхню думку, властиво ідеальному образу людини, то тим більше таких якостей властиво і для них самих; відповідно, чим більше негативних якостей властиво „антиідеалу” людини, то тим менше вони знаходять їх у своєму реальному образі. Це означає, що у підлітковому віці людина ще не здатна адекватно оцінити ні свої позитивні, ні негативні риси. Що ж до юнацького віку, то, як уже зазначалося, представники цього вікового періоду досить адекватно співвідносять свій реальний образ з „Я-ідеальним”, досить реалістично, адекватно оцінюють свої позитивні якості, проте так само як і підлітки ще не здатні адекватно оцінити свої „недоліки”, а тому відносно оцінок „негативного Я-образу” у них також спостерігається тенденція до завищення самооцінки.

Аналізуючи самооцінку досліджуваних за другою ознакою поділу, тобто за схильністю до тютюн опал і ння, можна сказати, що суттєвих відмінностей у самооцінці молодих людей, які палять і які, не палять немає. І для одних і других, в середньому, характерний досить тісний зв’язок (г=0,58, г=0,59) між уявленнями про свої реальні риси та риси свого ідеалу, і величини коефіцієнтів є близькими до тих, що можуть свідчити про тенденцію до завищення самооцінки. Також немає відмінностей і у оцінювані своїх і позитивних і негативних якостей, і коефіцієнти самооцінки у обох категорій досліджуваних знаходять приблизно на однаковому рівні,

---

що характеризується тенденцією до завищення самооцінки. Це підтверджує і проведений нами порівняльний аналіз, в процесі якого було порівняно самооцінку молодих осіб, що палять та самооцінку тих, що не палять. Процедура підрахунку відбувалась з використанням комп’ютера, за допомогою якого було обраховано середні арифметичні значення (М) та середні квадратичні відхилення (5). Для цього було використано електронні таблиці МІСГОБОЙ Ехсеї для \¥тсіо\У5 (Р - статистичні - срзнач та - статистичні - стандотклон). Далі відповідно до формули було обраховано значення 1-критерія Стьюдента:

(2.4)

_ М_х -М₂

*

т:

де: т - середні помилки відповідних вибірок, що обраховуються за формулою:

£

т -

(2.5)

де: N — сукупність вибірки.

Отримані дані було занесено в таблицю 2.6, з якої видно, що значення ^Іе.,_тричного значно менші І_{критичного}, яке навіть на 5% рівні становить: для 61

досліджуваного - 2,01; 38 досліджуваних - 2,04; 23 досліджуваних - 2,09. А отже, суттєвих відмінностей між самооцінкою юнаків та підлітків, які палять і не палять немає. І це підтверджено статистичними обрахунками.

Таблиця 2.6

Результати порівняльного аналізу рівнів самооцінки молодих осіб, які палять і осіб, які не палять

Категорії досліджуваних, що порівнюються	СО+	со~	г
Уся сукупність досліджуваних, які палять та які не палять	0,22	0,4	0,1
Підлітки, які палять та які не палять	0,6	0,1	1,4
Юнаки, які палять та які не палять	0,6	1	1,04

---

Смотрите также файлы

• ЗНО 2013 8 клас питання з ЗНО 2008 по 2013.docx

• Соціологія.docx

• ЛЕКЦІЯ Тема1 3.docx

• ДИПЛОМ ОСНОВНОЙ.doc

• ДИПЛОМ ОСНОВНОЙ.doc