Файл: Nacional\'naya ekonomika_Gr_niv.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 2163

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

віртуальний і негативно впливає на фінансову систему України. 4. Лібералізація зовнішньої торгівлі без належного нормативно-правового забезпечення призвела до значної тінізації експортних потоків.

Особливості неофіційного сектора в економіці України. Функціонування неофіційного сектора в національній економіці суперечить вимогам національної безпеки України.

Основною небезпекою тінізації національної економіки є її поширення на інші сектори національної економіки. В цілому тінізація економіки України характеризується такими властивостями:

  • Включення в процес розподілу власності нових об'єктів, які належать до ресурсів природного довкілля або з ними пов 'язані.

  • Недостатністьтанедосконалістьнормативногозабезпечення державного обліку і контролю у всіх сферах господарської діяль­ності, а особливо у сферах природо-експлуатуючих галузей (видобуток, розвиток і природокористування).

  • Наявність потужного фіскально-податкового пресу на підпри­ємницькі структури і відсутність диференціації в оподат­куванні в залежності від інноваційної компоненти виробничого процесу.

- Висока динаміка зростання кількості кримінальних структур та інтеграція організованої злочинності із суб 'єктами легітимної економічної діяльності.

- Відсутність адекватного законодавства та державного регулювання.

- Посилення міждержавної інтеграції кримінальних секторів економіки і суб'єктів, що займаються чорною економічною діяльністю.

- Швидкавтратаісторичнихтаморально-культурнихтрадщій, а також: етичних норм поведінки, що були притаманні українцям.

Основні етапи тінізації національної економіки:

1. 1991 р. - 1993 р. початковий, характеризується зрощенням офі­ційних І тіньових суб'єктів господарювання, яке, як правило, будувалося за галузевою ознакою. На цій основі були сформо-

68


Тема 2.1. Національні інтереси України і стратегічні орієнтири розвитку

вані тіньові галузеві, адміністративно-господарські групи.

  1. 1993 р. -1997 р. - на цьому етапі здійснилася розбудова і форму-вання регіональних, адміністративно-господарських та фінан-сово-олігархічних груп;

  2. 1997 р. - 1999 р. - тіньовий етап тінізації. Оскільки почали створюватись іноземно-олігархічні групи через об'єднання регіональних галузевих та банківських груп. Особливістю тінізації національної економіки в Україні є

значний відплив грошей загального обігу держави та відплив інших

ресурсів економіки (природні, людські, міграційні потоки).

Основні види діяльності у тіньовому секторі економіки України:

-нелегальна дрібна торгівля та посередницькі послуги;

-валютні обмінні операції та спекуляції;

- нелегальні операції на фондових ринках (біржах);

- наймана праця без укладання трудових угод;

- ремісництво та надання послуг, що не є офіційно зареєстро-ваним;

- нелегальна трудова міграція;

- різні види шабашнщтва (незареєстрований вид діяльності, тимчасові робочі) тощо.

У цілому можна стверджувати, що тінізація національної еконо-міки спричинена такими чинниками, як:

- нестабільність податкового законодавства, високий податко-вий тиск і нерівномірність податкового навантаження на суб'єкти господарювання, низький рівень податкової дисципліни;

- надмірне регулювання підприємницької діяльності;

- низький рівень заробітної плати в державному секторі еко-номіки;

- корупція в державних органах та органах місцевого само-врядування;

- правова незахищеність суб'єктів господарювання від зло-вживань з боку посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування;

- недостатньо прозора процедура приватизації державного майна.

69


Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

Водночас поширення тіньової економічної діяльності призво-дить до таких негативних наслідків у національній еконноміці, як, зокрема: - зменшення податкових надходжень до державного та місцевих

бюджетів; О скорочення обсягів інвестицій в економіку держави та відплив

капіталу за кордон; - дискримінація суб 'єктів підприємницької діяльності, недобро-совісна конкуренція або неправомірне її обмеження; - нераціональне розміщення трудових ресурсів; - нерегламентована зайнятість та доходи населення; - правовий нігілізм та недовіра до органів державної влади; - криміналізація суспільства.

Основні напрями детінізацїї національної економіки. Пер-шим кроком у здійсненні комплексних заходів щодо обмеження сфери тіньової економіки (який, між іншим, відповідає вимогам Європейської Конвенції про відмивання, пошук, арешт і конфіс-кацію доходів, отриманих злочинним шляхом, від 17 грудня 1997 р.) логічно вважати Указ Президента "Про заходи щодо легалізації фізичними особами доходів, з яких не сплачено податки" (від 31 березня 2000 року). Тим часом під цей указ не підпадають юридичні особи, хоча потужні промислово-фінансові структури можуть абсолютно легально здійснювати операції з "тіньовим під-текстом", не привертаючи до себе увагу з боку охоронців закону. Як свідчать соціологічні опитування, підприємці вважають, що повідомляти про себе владі всі фінансові подробиці за умов нестабільного законодавства дуже небезпечно.

Указ президента України "Про Заходи щодо детінізації еконо-міки України на 2002-2004 роки" (від 5 березня 2002 року) містить програму щодо детінізації економіки за такими напрямами: -дерегулювання підприємництва; -удосконалення управління державними корпоративними

правами та ринкових механізмів управління в сфері економіки; - легалізаціянерегламентованоїзайнятостітадоходівнаселення; - удосконалення функціонування окремих товарних ринків;

70


Тема 2.1. Національні інте|)еси України і стратегічні орієнтири розвитку

- удосконалення грошово-кредитної та банківської систем;

- реформування податкової системи;

-У удосконалення системиконтролюу сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- удосконалення діяльності органів державної влади та органів
місцевого самоврядування.

Указ президента України "Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF/' (від 28 серпня 2002 року) містить, зокрема загальну базу рекомендацій [14]:

  1. Усі країни повинні негайно здійснити кроки для ратифікації і повної імплементації Конвенції Об'єднаних Націй 1988 року проти незаконного обігу наркотиків та психотропних речовин (Віденської конвенції).

  2. Закони про збереження таємниці фінансовими установами повинні формулюватися таким чином, щоб не перешкоджати запровадженню цих рекомендацій.

  3. Програма дієвого запровадження заходів проти відмивання грошей повинна передбачати зростання багатосторонньої діяль-ності і правової взаємодопомоги у ході розслідувань і карного пере-слідування у справах з відмивання грошей, а також у процесах екстрадиції у зв'язку з відмиванням грошей, коли це можливо. Комплексна програма щодо відмивання доходів викладена у Законі

України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (від 6 лютого 2003 року). З метою дальшого вдосконалення роботи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, забезпечення створення комплексної системи державного контролю за сумнів-ними операціями, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності, активізації участі України в розвитку міжнародного співробітництва у сфері протидії відмиванню доходів, що здобуті злочинним шляхом, пошуку, арешту та конфіскації таких доходів в Указі Президента України "Про додаткові заходи щодо бороть-би з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом" (від 22

71


Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

липня 2003 року) міститься ряд додаткових заходів, що стосуються роботи Кабінету Міністрів та Державної податкової адміністрації України.

Знання та розуміння слабких сторін тіньової економіки в національній економіці полегшує задачу її легалізації [15; 19]. Щодо детінізації більш "світлої"" частини, необхідно реалізувати комплекс конкретних заходів:

  1. Провести економічно-правову інвентаризацію із подальшою відповідною декриміналізацією проявів таких правопорушень.

  2. Необхідно пом'якшити і диференціювати штрафні санкції та покарання за суттєво нешкідливі правопорушення з метою їх легшого і безболісного зупинення.

  3. Необхідно розробити і впровадити етично-правові правила поведінки державних службовців, які безперечно сприятимуть подоланню правового нігілізму серед вітчизняних чиновників, що на цей час порушують права, честь і гідність підприємців.

  4. Значно спростити та суттєво скоротити кількість державних інстанцій, а також кількість обов'язкових візитів підприємців до державних установ і організацій для реєстрації та виконання багаторазової звітності; податкових платежів та інших надмір­них бюрократичних вимог.

  5. Налагодити правову та організаційно-кадрову роботу з метою підвищення рівня професіоналізму, цивілізованості державного апарату та посилення його відповідальності за прояви неуваж­ного і некоректного відношення до підприємців усіх форм власності.

  6. Необхідно усунути дискримінаційні елементи, що мають місце в чинному законодавстві та підвищення ефективності озахисту прав власності і інтересів підприємців з боку виконавчої, законодавчої та судової влади.

  7. Необхідно організувати більш ефективний державний захист приватного підприємства від зазіхань могутніх владних коруп-ціонерів, а також від тиску на них "криваво-чорних" право­порушників.

72