ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 2220
Скачиваний: 1
Тема 5.1. Інституційні перетворення в національній економіці України
структурними функціями. Приватизація об'єктів державної та комунальної форми власності в Україні впродовж 1992-2005 pp. мала свої галузеві особливості. На початку 1990-х pp. форму власності змінило понад 17 % промислових підприємств, понад 8 % будівельних підприємств, а вже у 2005 р. вони відповідно становили 5,3 % та 2,0 % від загальної кількості об'єктів, які приватизувалися. Якщо у 1994 р. об'єкти приватизації, що займаються фінансовою діяльністю, становили доволі незначну кількість (лише 1), то до 2005 р. їх кількість збільшилася до 409, у 2005 р. становила 0,8 % від загальної кількості об'єктів, які приватизувалися. Подібна ситуація склалася з приватизацією об'єктів таких галузей української економіки як освіта, схорона здоров'я та об'єктів незавершеного будівництва, впродовж 1994-2005 pp. кількість об'єктів, що реформувалися, у цих сферах господарювання збільшувалася, особливо інтенсивно цей процес проходив у 2000-2005 pp., що спричинене переходом до приватизації державного майна з використанням лише грошових коштів.
Крім аналіз)' галузевих особливостей приватизаційного процесу в Україні необхідно звернути увагу на способи приватизації за видами економічної діяльності. Загалом, по Україні найпопуляр-нішими способами приватизації виявилися викуп об'єктів приватизації (46,2 %), викуп майна, зданого в оренду з викупом (18,6 %), продаж на аукціоні (15,9 %), продаж акцій відкритих акціонерних товариств (11,5 %). У переважній більшості випадків у всіх галузях економіки України домінував такий спосіб приватизації, як викуп об'єктів приватизації, понад 50 % об'єктів змінили форму власності у такий спосіб у сільському господарстві, в оптовій і роздрібній торгівлі, у фінансовій сфері, в операціях з нерухомістю, у державному управлінні, в охороні здоров'я, у колективних, громадських та особистих послугах. У таких галузях вітчизняної економіки, як промисловість, сільське господарство, будівницгво, транспорт і зв'язок понад 40 % об'єктів, що підпадали під приватизацію, були корпоратизовані і пошук ефективного власника відбувався через продаж пакетів акцій новостворених ВАТ. Надання переваги цьому способу приватизації у цих галузях української
221
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
економіки обумовлене насамперед тим, що на продаж виставлялися єдині майнові комплекси, що не могли бути виділені в окремі самостійні підприємства. Такий спосіб приватизації, як аукціон виявився найбільш підходящим при продажу об'єктів державної та комунальної форми власності у сфері освіти, охорони здоров'я та соціальної допомоги, для об'єктів незавершеного будівництва. В Україні понад 20 % приватизованих підприємств промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, галузі будівництва, готелів і ресторанів змінили форму власності через оренду з викупом. Цей спосіб приватизації займає вагоме місце у цих галузях вітчизняної економіки через простоту застосування: власниками державного майна практично ставали працівники того чи іншого підприємства, використовувалися внутрішні джерела залучення коштів.
Приватизація об'єктів державної та комунальної форми власності здійснювалася на платній основі, що передбачало надходження певної частини коштів від неї до Державного бюджету України для фінансування різних соціальних програм (погашення заборгованості по пенсіях, заробітній платі для працівників бюджетної сфери, надання допомоги малозабезпеченим тощо) та структурної перебудови вітчизняної економіки. У першій половині 1990-х pp. надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України були незначними, що визначалося загальною макроекономічною нестабільністю, неврегульованістю відповідного нормативного забезпечення, запровадженням в обіг приватизаційних сертифікатів і неготовністю переважної більшості населення до участі у приватизаційних процесах. Від 1996 р. по 1999 р. спостерігається збільшення надходжень коштів від приватизації до Державного бюджету, що обумовлене проведенням широкомасштабної сертифікатної приватизації.
Перехід до приватизації виключно за грошові кошти та великих стратегічних підприємств зумовив збільшення надходжень до Державного бюджету України у 2000 р. майже у тричі у порівнянні з 1999 р. (рис. 5.1.1). Упродовж 2000-2006 pp. спостерігалась чітка тенденція зростання надходжень до Державного бюджету України від приватизації державного майна за винятком 2002 р. Найбільше
222
Рис.
5.1.1.
Динаміка
надходжень
до
Державного
бюджету
України
коштів
від
приватизації
державного
майна,
млн.
грн.
Джерело: [9].
коштів від приватизації надійшло у 2005 p., коли було продано пакет акцій ВАТ "Криворіжсталь". Але тих коштів, що надійшли до Державного бюджету України у процесі приватизації державного майна у 1992-2006 pp., є замало. Зокрема, приватизація обленерго в Україні, що проводилась таким способом, як продаж пакету акцій відкритих акціонерних товариств, відбулася за заниженими цінами. Якщо у жовтні 1997 р. ціна акції ВАТ "Дніпроенерго" становила 300 дол. США, ВАТ "Західенерго" - 50 дол. США, ВАТ "Центроенерго" - 2 дол. США, то у грудні 2002 р. ціна відповідно становила 15 дол. США, 5 дол. США, 0,25 дол. США [6, С. 574-575]. Врахувавши той факт, що приватизація цих енергетичних підприємств припадає саме на період 2000-2002 pp., то такі тенденції зниження ціни акцій не викликають здивування. Очевидно, що до Державного бюджету України від такої приватизації могли би надійти додаткові кошти, які б спрямувалися на проведення структурної перебудови вітчизняної економіки.
99*3
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
Відповідно до кількості приватизованих підприємств та інститу-ційного забезпечення процесу приватизації можна визначити її найважливіші етапи (рис. 5.1.2). При визначенні етапів приватизаційного процесу здебільшого виділяють 4 періоди [17, С 10-13; 18, С. 43-50; 19, С. 55, 109, 150; 33, С. 134]. Перший етап приватизації в Україні припадає на 1988-1992 pp., коли очевидним стало те, що адміністративно-командна система господарювання не спроможна забезпечити ефективність функціонування економіки. Економічна криза, в якій опинився колишній СРСР і зокрема Україна, зумовила потребу у зміні форм власності.
Однією з особливостей першого етапу приватизації в Україні є те, що вона відбувалася одночасно із творенням незалежності та формуванням основ економічної самостійності. Зокрема, у шостому розділі "Деклараціїпро державний суверенітет України''' проголошувалося, що УРСР забезпечує захист усіх форм власності, а у серпні 1990 р. у зв'язку з набуттям чинності Закону УРСР "Про економічну самостійність УРСР" визнано існування та рівноправність усіх форм власності, їх державний захист, необхідність децентралізації та роздержавлення економіки, самостійність та свобода підприємництва, тобто сформовано одні з найфундамен-тальніших принципів економічної самостійності.
224
Тема
5.1. Інституційні
перетворення
в
національній
економіці
України
Водночас відбувається формування державних інституцій, які займаються проблемами реформування відносин власності, та правового поля. У грудні 1991 р. в Україні було утворено відповідні адміністративні структури, введені нові посади Міністра у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва та Державного міністра з питань власності і підприємництва [33, С. 132-133]. Продовженням роботи у цьому напрямі стало прийняття таких важливих нормативних актів, що визначили умови формування недержавного сектора української економіки, як закони України "Про власність", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про оренду майна державних підприємств та організацій, "Державна програма приватизації".
До особливостей приватизації у перший період можна зарахувати й надмірну політизацію цього процесу через намагання швидко створити найважливіші інститути ринкової економіки, ігноруючи колоніальну спадщину України та складність поставлених завдань. У цей період надзвичайно популярною стає ідея перетворення всього населення України у власників через широкомасштабну приватизацію. Приватизація у 1988-1992 pp. мала переважно стихійний характер та здійснювалася здебільшого в інтересах представників партійної, господарської та профспілкової еліт.
Проте перший етап приватизації в Україні мав і позитивні наслідки. Зокрема, було створено політичні, економічні, правові та організаційні засади забезпечення приватизаційного процесу в Україні з метою формування потужного недержавного сектора вітчизняної економіки.
Другий етап припадає на 1993-1994 pp., коли розпочинається широкомасштабна передача державної власності у приватні руки (рис. 5.1.2) і це має стати потужним стимулом подальшої лібералізації та забезпечення стабілізації економіки України. У ці роки домінував змішаний грошово-сертифікатний спосіб приватизації. Проте найбільшої популярності набула передача майна державних підприємств та їх структурних підрозділів в оренду трудовим колективам і створення на їх базі організацій
225
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
орендарів та орендних підприємств, хоча чинні нормативні акти розглядали оренду з викупом як один з можливих механізмів приватизації. Викуп державного майна, зданого в оренду, давав можливість взяти участь у процесі приватизації того чи іншого об'єкта лише тим громадянам України, які були працівниками реформованого підприємства, і обмежував права інших суб'єктів.
Використання приватизації за грошові кошти у 1993-1994 pp. було унеможливлене через недостатню кількість грошей у переважної кількості громадян України для викупу державного майна. Не останню роль у цьому відіграло поглиблен ня економічної кризи та розгортання інфляційних процесів в Україні на початку 1990-х pp., що зумовило знецінення заощаджень більшості населення та різко обмежило їх можливості викуповувати державне майно за грошові кошти. До того ж за підрахунками відомих вчених-економістів усіх заощаджень громадян України, які у 1991 р. були на особових рахунках в Ощадному банку вистачило би для викупу 15 % майна державних підприємств [18, С 44].
Згідно з Державною програмою приватизації у 1993 р. планувалося розпочати масову сертифікатну приватизацію. Зокрема, у 1993 р. не менш як 10 % від загальної кількості об'єктів, запланованих до продажу на аукціонах, продавати виключно за приватизаційні сертифікати. Запровадження моделі сертифікатної приватизації в Україні передбачало надання кожному громадянину однакової кількості "приватизаційних грошей" та залучення широких верств населення до участі у приватизації державного майна. Проте випуск приватизаційних цінних паперів у 1993 р. не відбувся через певні технічні та технологічні проблеми, і приватизаційні майнові сертифікати було замінено депозитними приватизаційними рахунками. До того ж для активізації процесу масовоїсертифікатної приватизації в Україні необхідно було створити розгалужену Національну мережу сертифікатних аукціонів, яка у 1993-1994 pp. лише формувалася. Гальмувало масову сертифікати;/ приватизацію неготовність чи небажання більшості населення України відчути себе реальними власниками державних підприємств і недостатня інформованість про правила використання майнових привати-
226