ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 2332
Скачиваний: 1
Тема 5.2
Ринкова
інфраструктура
в
національній
економіці
План викладу і засвоєння матеріалу
-
Сутність, види та функції ринкової інфраструктури.
-
Фінансова система України.
-
Бюджетна система національної економіки. Сутність та функції бюджету держави. Бюджетний устрій і бюджетна система України. Бюджетний механізм та бюджетна політика. Місцеві бюджети.
Міжбюджетні відносини: проблеми та завдання. Обмеження боргової залежності держави та стратегія грошово-кредитної системи.
5.2.4. Податкова
система
та
політика
в
національній
економіці.
Сутність
податкової
політики
в
національній
економіці.
Принципи
податкової
політики
та
класифікація
податків
у
національній
економіці.
Проблеми вдосконалення податкової системи в Україні.
5.2.5. Основні
елементи
спеціалізованої
ринкової
інфраструктури.
Запитання
для
самоконтролю.
Ключові слова:
- ринкова інфраструктура, - фінансова політика,
- національний ринок, - фінансові ресурси,
-
спеціалізована
ринкова інфраструктура,
-
фінансова
система, -
бюджетна
система,
- податкова система.
5.2.1. Сутність, види та функції ринкової інфраструктури
Ринкова інфраструктура національної економіки - це система організаційно-правових інституцій для підтримки розвитку ринкових відносин господарських суб 'єктів у національній економіці. 242
Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
Спеціалізована ринкова інфраструктура обслуговує окремі ринки держави та підтримує їх розвиток.
Загальна ринкова інфраструктура є фундаментом для розвитку всієї національної економіки України.
На початку 90-х років в Україні було 5,5 тис. посередницько-торговельних структур, 85 торговельних бірж, 76 комерційних банків.
Сьогодні бурхливо розвиваються фондові біржі та ринки. Основними елементами спеціалізованої ринкової інфраструктури є:
-
біржі - представляють собою регуляторно-функціонуючі організаційні форми оптових ринків цінності;
-
аукціони - торги (має бути присутнім фактор публічності);
-
посередницькі фірми та товариства, що працюють на біржах або відстоюють інтереси (всеукраїнська асоціація підтримки підприємств, фермерства);
-
комунікації та інформаційні організації;
-
податкові інспекціїТа моніторингові системи, що контролюють їх діяльність;
-
спеціальні рекламні агентства та незалежні засоби масової інформації;
-
система страхування та страхові компанії;
-
торгові палати та об'єднання ділових кіл;
-
митна система та моніторинг за її діяльністю;
-
професійні спілки (інтереси між робітниками, дирекцією).
-
комерційно-виставочні зали та виставки (реклама просування товару).
-
система вищої економічної та спеціальної економічної освіти;
-
консалтингові фірми — фірми, що надають послуги;
-
аудиторські фірми та послуги - українська аудиторська палата.
-
спеціальні зони вільного підприємництва;
-
громадські та громадсько-державні фонди, що сприяють розвитку ділової активності (Фонди підтримки підприємств, малого бізнесу та інші фонди).
243
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
17) інвестиційні фонди та компанії, що сприяють реалізації різноманітних програм та ділових проектів (програми: державні регіональні, проекти: пропозиції інвестиційні). Ринкова інфраструктура національної економіки виконує такі
функції
-
організація оформлення ринкових відносин та діяльності суб'єктів господарювання;
-
полегшення учасникам ринкових відносин реалізації світових економічних інтересів;
-
спеціалізація різних об'єктів економіки та підвищення оперативності їхньої роботи на основі розвитку організаційних форм ринкових відносин;
-
полегшення форм юридичного та економічного контролю за підприємницькою діяльністю через моніторингові організації.
5.2.2. Фінансова система та основні засади фінансової політики в Україні
Фінансова система є однією з найважливіших складових національної економіки. За допомогою фінансів відбувається розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту, визначаються найголовніші важелі та інструменти впливу на соціальний та економічний розвиток країни. Україна як складова частина колишнього СРСР не могла мати власної фінансової системи, а отже і впливати на основні показники розвитку економіки республіки, на формування оптимальної господарської структури, на забезпечення кращих умов життя населення тощо. Тому із здобуттям суверенітету виникла потреба створити власну модель фінансової системи.
Під фінансовою системою здебільшого розуміють сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, що сконцентровані в розпорядженні держави та суб'єктів господарювання, для виконання покладених на них функцій, задоволення економічних і соціальних потреб. Фінансова система складається із багатьох елементів, є доволі динамічною, їй притаманні свої особливі риси, що залежать від конкретних культурних, історичних, політичних,
244
Тема 5.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці
економічних і соціальних умов розвитку національної економіки. Тому кожна країна світу буде формувати власну фінансову систему. Але незважаючи наці відмінності, можна визначити найважливіші елементи фінансової системи (рис. 5.2.1).
Для кожного із елементів фінансової системи притаманні власні методи створення фондів фінансових ресурсів, напрями, способи та специфічна сфера їх застосування, наявність тісного взаємозв'язку і взаємообумовленості. Тому побудова фінансової системи незалежної України є доволі складним процесом, що вимагає створення відповідних фінансових інституцій та органів управління, прийняття нормативно-правових актів, що регламентують найважливіші принципи формування, розподілу і використання фондів фінансових ресурсів, запровадження дієвих засобів контролю з метою забезпечення національних інтересів і безпеки країни.
Рис. 5.2.1. Найважливіші елементи фінансової системи країни
Для забезпечення функціонування фінансової системи України та її найголовніших елементів від 1990-х pp. почали створюватися відповідне законодавство та органи управління. Найважливішим
245
Розділ 5. Формування ринкового середовища в національній економіці України
нормативно-правовим актом, що визначає найзагальніші принципи функціонування фінансової систем и країни є Конституція України. У цьому документі у ст. 92 зазначено, що виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи Також у Конституції закріплюється право кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, обумовлено найголовніші засади формування, використання і порядок прийняття Державного бюджет;»' України та грошово-кредитної політики. До нормативно-правових актів, що регулюють діяльність вітчизняної фінансової системи також належать Бюджетний кодекс України, Господарський кодекс України, Митний та Цивільний кодекси, закони України "Про Державний бюджет України ", "Про місі{еве самоврядування ", "Про систему оподаткування ", "Про Національний банк України ", "Про банки і банківську діяльність ", "Про цінні папери та фондовий ринок ", "Про страхування ", "Про інвестиційну діяльність " тощо, а також укази, постанови, накази та розпорядження відповідних органів виконавчої влади.
Упродовж 1990-2007 pp. створювалися органи управління та фінансові інститути, що забезпечують функціонування вітчизняної фінансової системи, яким притаманна своя специфіка організації та регулювання фондів фінансових ресурсів. Сучасна фінансова система країни представлена органами управління нею, до яких можна зарахувати Міністерство фінансів України, Державну податкову службу України, Рахункову палату України, Державне казначейство України, Контрольно-ревізійну службу України, Державну митну службу України, Аудиторську палату України, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України тощо, та фінансовими інститутами, такими як Національний банк України та комерційні банки, небанківські фінансові установи, 246