ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 2199
Скачиваний: 1
Розділ Є. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку
Загалом, за природними ресурсами наша країна перебуває у стані певної рівноваги: дефіцит (а отже, імпорт) одних видів ресурсів компенсується достатньою кількістю інших, не менш важливих.
Демографічні передумови. Маючи близько 47 млн. людей населення, Україна використовує значні трудові ресурси й потенційно широкий ринок збуту споживчих товарів. У працездатному віці знаходиться 56 % населення, у суспільному виробництві зайнято 25 млн. працівників. Трудові ресурси країни характеризуються високим рівнем кваліфікації та освіти; питома вага фахівців з вищою та середньою освітою становить 29 %, практично усе доросле населення освічене [21].
Високий інтелектуальний потенціал країни: у науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботах (НДДКР) зайнято майже 250 тис. фахівців. Всесвітньовідомі такі наукові центри, як Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, фізико-технічний інститут, Інститут надтвердих матеріалів та багато інших. Чималі заслуги українських учених та інженерів у ракето- та авіабудуванні, кібернетиці, біофізиці та біохімії, а також у дослідженні проблем циклу гуманітарних наук. Значна частина інтелектуальної еліти країни донедавна була зайнята у військово-промисловому комплексі. Високий професійний рівень трудових ресурсів, наявність розвинутої науково-дослідної бази сприяє виробництву складної, наукомісткої продукції, що користується попитом на світових ринках. Однак на сьогоднішній день обсяг виробництва наукомісткої продукції ще не достатній.
Що стосується внутрішнього ринку збуту споживчих товарів, у тому числі імпортних, то він формується не тільки простою чисельністю населення, але і його купівельною здатністю. З покращанням добробуту населення його купівельна спроможність зростатиме.
Історико-економічні передумови. Протягом століть вельми великі території України завойовувались або захоплювались тими або іншими державами. Тому з погляду територіального поділу праці її економіка працювала, перш за все, на внутрішній ринок тієї держави, до якої вона входила повністю або частково, і економіка нашої країни розвивалася за принципом доповнюваності: у
9ЯЯ
Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
нас розміщувались лише ті галузі виробництва, які тут були найефективніші з погляду міжрегіонального обміну. Так наявність високоякісної залізної р»уди та коксівного вугілля, відносно густа мережа залізниць, достатня кількість трудових ресурсів, вигідне географічне положення зумовили перетворення Донецько-Придніпровського району на першу металургійну базу не існуючої вже держави СРСР. Ці ж фактори сприяли розвитку металомісткого машинобудування, теплоенергетики, основної хімії. При цьому виробництво набагато перевищувало власні розумні потреби України. Зокрема, за її межі йшло 43 % чорних металів, 25 % залізної та 82 % марганцевої руди, 20 % коксопродуктів, значна частина тепловозі в, гірничошахтового обладнання, азотних добрив, кальцинованої соди і цементу, вугілля, електроенергії. За багатьма найважливішими видами виробництва важкої промисловості частка України була набагато вища за її внутрішні економічні потреби.
Водночас країні не давали можливість розвинути деякі види й, навіть, цілі галузі виробництва. Маючи високу щільність населення, висококваліфіковані трудові ресурси, вона помітно відставала за трудомісткими видами виробництва, особливо щодо текстильної промисловості, інструментального машинобудування, автомобілебудування, електроніки (за винятком виробництва телевізорів). Не відповідав трудовому та загальноекономічному потенціалу України й рівень розвитку машинобудування [171д].
Україна перетворилась на базу матеріаломісткого та енерго-місткого виробництва. З погляду загальносоюзного поділу праці Це вважалось виправданим, бо розміщення таких галузей в Україні давало більший ефект, ніж у цілому по Союзу. Але з часом ефективність функціонування їх тут почала знижуватись. По-перше, світовий науково-технічний прогрес об'єктивно заохочує зниження матеріаломісткості енергомісткості виробництва та збільшення попиту на наукомістку продукцію. Отже, структура виробничого потенціалу України дедалі більше старіє. По-друге, надмірна територіальна концентрація матеріаломістких та енергомістких видів виробництва у державі привела до значної екологічної
289
Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку
напруженості. По-третє, недостатньо використовуються кваліфіковані кадри та інтелектуальний потенціал. Наслідком централізованого "міжреспубліканського" поділу праці стали посилені трудові міграції, запланований перерозподіл матеріальних і фінансових ресурсів.
Другою складовою історико-економічних передумов зовнішньоекономічних зв'язків України були її орієнтація на країни Східної Європи, особливо після створення Ради Економічної Взаємодопомоги. Це також випливало передусім з політичних міркувань. Україна постачала у ці країни залізну та марганцеву руду, прокат чорних металів, електроенергію, азотні добрива, верстати та обладнання, а натомість вона одержувала продукцію машинобудування (верстати, транспортні засоби, електроніку), вироби легкої та харчової промисловості, фармацевтичні товари. На "країни РЕВ" припадало 70% українського зовнішнього товарообігу. Водночас зв'язки з країнами "несоціалістичної" системи розвивалися повільно, що також було наслідком політичних причин. Відносно успішно розвивалися торговельні стосунки з Індією, а з країнами Західної Європи, Північної Америки та Японією товарообіг був незначний.
Геополітичні передумови. Економіко-географічне положення України досить вигідне для активної участі у міжнародному територіальному поділі праці. Вона розташована поблизу економічно високорозвинутого регіону Західної Європи, у безпосередній близькості до Росії, Білорусії та країн Східної Європи. Морським шляхом вона пов'язана із Середземномор'ям, Близьким Сходом та країнами басейну Індійського океану. Через Україну проходять важливі транзитні магістралі (залізниці та автомобільні дороги, нафтопроводи й газопроводи) з країн СНД до Європи та чорноморських портів.
Особливість сучасної геополітичної ситуації в Україні полягає в тому, що зв'язки з країнами СНД зазнають змін через нові реалії у зв'язку з наявністю економічного і політичного суверенітету та орієнтацію на світові ціни. Одночасно поліпшились перспективи для економічної співпраці України з економічно розвинутими
290
Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі
країнами, причому не тільки Європи, але й США, Японією, Канадою. З'явилась можливість здійснювати активнішу торговельну політику стосовно країн, ідо розвиваються, особливо Близького та Середнього Сходу, Південно та Південно-Східній Азії. Ці регіони можуть постачати нам нафту, бавовну, джгут, чай, каву, натуральний каучук в обмін на метал, машини та обладнання, зерно, цукор, тобто товари, попит на які у цих країнах та регіонах розширюється.
6.1.2. Організаційно-правові основи зовнішньоекономічної діяльності України
Здійснення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) здійснюється з метою створення сприятливих умов для економічного розвитку країни і захисту її інтересів, збалансованого розвитку економіки, рівноваги внутрішнього ринку, стимулювання прогресивних структурних змін у зовнішньоекономічних зв'язках суб'єктами економічної діяльності і створення найсприятливіших умов для залучення власної економіки в систему світового поділу праці.
Особливим завданням процесу регулювання ЗЕД є підтримка загальнонаціональних пріоритетів у зовнішньоекономічної сфері і досягнення зазначеної мети за допомогою певних заходів.
Основними складовими політики в галузі зовнішніх економічних зносин України є зовнішньоторговельна політика (що включає експортну та імпортну політику), політика у сфері залучення іноземних інвестицій і регулювання національних капіталовкладень за кордоном. Зовнішньоекономічна політика має виконувати завдання щодо географічної збалансованості зовнішньо-іекономічних операцій з окремими державами та регіонами, що пов'язане з економічною безпекою країни.
Тепер Україна здійснює всі види зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю на принципах правового регулювання на взаємовигідній основі. Це визначило відповідну •нфраструктуру і систему регулювання ЗЕД, управління зовнішньоекономічною діяльністю України в особі її органів і державних
291
Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку
інститутів, недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговими палатами, асоціаціями, союзами), самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Регулююча роль Верховної Ради України полягає в прийнятті законів в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Розробленням і здійсненням зовнішньоекономічної політики України у відповідності з діючим законодавством займається Кабінет Міністрів України. В його функції входить координація діяльності міністрів, торгових представництв України за кордоном, прийняття нормативних актів по управлінню ЗЕД, заключения і контроль за виконанням міжурядових договорів, здійснення заходів по раціональному використанню засобів валютних ресурсів. Зберігання і використання золотовалютного резерву та інших цінностей, які забезпечують платіжоздатність країни, а також представлення інтересів України у взаємовідносинах з банками інших держав, ведення розрахункових операцій з валютними ресурсами здійснює національний банк України. Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, координацію діяльності всіх її суб'єктів, контроль за дотриманням законів і умов міжнародних договорів, реєстрацію окремих видів зовнішньоекономічної діяльності, контрактів. Однією зі сфер державного управління ЗЕД являється регулювання митних справ, здійснюване вищими органами влади і управління. Безпосереднє виконання митної політики покладено на митні органи України: Державний митний комітет України, митниці, територіальні митні управління та інші митні організації. Галузеве управління зовнішньоекономічної діяльності входить в функції відповідних Міністерств і відомств.
Основним нормативним актом, що регулює даний вид діяльності в державі, є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", згідно з яким зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
292