Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі

Формами державного регулювання є:

• встановлення режиму здійснення валютних операцій. Такий режим встановлений Законом України "Про порядок розрахунків в іноземній валютГ, Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та іншими нормативно-правовими актами;

• митнерегулювання,якездійснюєтьсязгідноізЗаконамиУкраїни "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про Єдиний митний тариф", Митним кодексом України тощо;

• встановлення в окремих випадках, передбачених законодав­ством, режиму ліцензування та квотування.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" в Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій (належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування): - генеральна (відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною кращою (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах); - разова, тобто разовий дозвіл, що має іменний характер і вида­ється для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не мен­ший ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції; - відкрита (індивідуальна), тобто дозвіл на експорт (імпорт) това­ру протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу, причому по кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерством зовнішньо­економічних зв'язків і торгівлі на підставі заяв суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності.

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліценцій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.

293

---

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на підставі відповідних договорів, які укладаються між суб'єктами даного виду діяльності. Усі зовнішньоекономічні договори можна умовно об'єднати в такі групи:

- купівлі-продажу (експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт); - зустрічних поставок (бартер);

- торгово-посередницькі (доручення, комісія, консигнація); - змішані тощо.

Чинним законодавством України строго регламентовані питання укладання та оформлення названих договорів. При їх укладанні сторонам слід керуватись: Законами України "Про зовнішньоеконо­мічну діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валютГ; Указом Президента України "Про застосування Між­народних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 р. (правила ШКО-ТЕРМС)". Указом Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності"; постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень щодо зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валютГ; наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. "Про затвердження поло­ження про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів/'' тощо [5; 9].

Певна категорія зовнішньоекономічних Договорів (контрактів) підлягає державній реєстрації згідно з Указом Президента України від 31 листопада 1994 р. № 659 "Про облік окремих: видів зовніш­ньоекономічних договорів (контрактів) в Україні". Питання реєстрації таких договорів регулюється також наказом Міні­стерства зовнішньоекономічних зв'язків України від 18 листопада 1994 р. № 210 "Про заходи Міністерства зовнішньоекономічних зв 'язків щодо забезпечення виконання Указу Президента України від 7 липня 1994 р. № 659/94"; наказом Міністерства зовнішньо­економічних зв'язків України від 6 грудня 1994 р. № 221 "Про 294

---

Тема 6.1. Україна в світовому економічному просторі

внесення змін і доповнень, уточнень та роз 'яснень до наказу Міністерства зовнішньоекономічних зв 'язків України" № 210 від 18 листопада 1994 p.; наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України від 19 січня 1995 р. № 3 "//із виконання Указу Президента України .№ 35/95" тощо [7].

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягають особливості України як суб 'єкта міжна­родних економічних відносин?

2. Розкрийте суть глобальних світових тенденцій розвитку та їх вплив на міжнародну економічну безпеку та процеси в національній економіці.

3. Основні передумови та їх вплив на позиції національнії еконо­міки України в міжнародному просторі.

4. Законодавство України про розвиток міжнародних економічних відносин держави.

5. Конституція України про основні принципи зовнішньої політики держави.

6. Організаційні та правові механізми зовнішньоекономічної діяльності України, їх характеристика.

7. Місце та роль іноземних інвестицій в розвитку національної економіки.

8. Державна політика по залученню іноземних інвестицій, її суть та завдання.

9. Пріоритетні сфери зовнішнього інвестування в національній економіці.

10. Напрями вдосконалення зовнішнього інвестування в Україні.

295

---

Тема 6.2

---

Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку

за реальними ринковими цінами, сформованими в момент припи­нення інвестиційної діяльності. Після виплати обов'язкових зборів, платежів і податків іноземним інвесторам гарантується безпере­шкодне переведення за кордон одержаних на законних підставах засобів в іноземній валюті. Порядок переведення встановлюється НБУ. При переведенні або вивозі іноземних інвестицій податок складає 15 %. Доход або прибуток від інвестиції іноземний інвестор має право реінвестувати в економіку України в будь-якій валюті, а також зберігати їх на поточних розрахункових рахунках або на депозитах. Іноземні інвестори мають право на придбання паїв і цінних паперів у відповідності з валютним законодавством і законами України про цінні папери та фондову біржу, приймати участь в приватизації майна державних підприємств і незавер­шеного будівництва, в конкурсах і аукціонах. Надання майна в оренду іноземним інвесторам на суму більш як 10 млн. доларів здійснюється за рішенням Фонду держмайна України [239д; 2].

Інвестиційний клімат для іноземного інвестора в Україні пере­важно визначається впливом таких факторів, як політична, правова, економічна та екологічна стабільність. З цієї причини Україну розглядають за кордоном як зону підвищеного ризику для крупних інвестицій. Нерішучість, обережність у прийнятті кінцевих рішень потенційними інвесторами в такій ситуації - закономірне явище. Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" скерований на заохочення й підсилення припливу іноземного капіталу в пріоритетні сфери економіки держави шляхом надання різного роду страхових гарантій, особливо із найбільш важливих інвестиційних програм і проектів, покращення правового регулювання іноземного інвестування, розвитку інфраструктури міжнародного бізнесу [5; 14; 16; 21].

Завданням цієї Програми входить залучення додаткових джерел інвестування прогресивних структурних зрушень та інших якісних перетворень в економіці України за рахунок коштів іноземних інвесторів, формування експортного потенціалу, зростання техніч­ного рівня виробництва, скорочення енергоємності продукції. Неодмінною умовою формування сприятливих умов для притоку

297

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc