Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

іноземних інвестицій буде розвиток ринкової інфраструктури міжнародного бізнесу, для чого передбачається [4; 5]: - значно покращити роботу таких ділянок інвестиційної діяль­ності, як фондові біржі, комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні компанії і інвестиційні фонди, трастові та консал­тингові, холдингові та аудиторські фірми; - утворити державний реєстр іноземних інвесторів і банк даних про об'єкти іноземного інвестування в Україні, автоматизовану інформаційну систему, яка забезпечувала б оперативний пошук іноземних та вітчизняних інвесторів, та надання консультацій з питань техніко-економічного обгрунтування та реалізації інвестиційних проектів; - здійснити організацію статистичної звітності про іноземних інвесторів, вдосконалити систему обліку відповідно до міжнародних стандартів, здійснити публікацію нормативних актів України та іншої інформації, яка цікавить іноземних інвесторів, на іноземних мовах; - визначити навчальний заклад в Україні та за кордоном для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, що працюють над проблемами залучення іноземних інвестицій в Україну. Важливу роль в розширенні іноземного інвестування повинно відіграти Агентство міжнародного співробітництва та інвестицій, головним завданням якого є надання допомоги підприємцям України:

- в пошуку іноземного партнера;

- в правильному оформленні документів інвестиційної заявки

• в складенні бізнес-плану;

• в розробці інвестиційного проекту по методології, прийнятій в країнах з розвиненою економікою.

Слід зазначити важливість Закону України "Про правовий статус іноземців". У ньому підтверджується право іноземних громадян як фізичних осіб займатися інвестиційною діяльністю. Законом України передбачена рівність прав і обов'язків всіх суб'єктів у сфері економічної діяльності.

298

---

Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку

Законодавство України виділяє спеціальні (вільні) економічні зони (ВЕЗ) без обмеження характеру їх діяльності. З усієї сукуп­ності можна виділити наступні ВЕЗ: комплексні виробничі, фінансово - банківські і страхові, технополіси, експортні, митні, транзитні, туристсько-рекреаційні а також регіональні, місцеві (локальні), точкові.

При розгляді Закону України "Про загальні умови створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон'" і Декрету Кабінету Міністрів України "Прорежим іноземного інвестування''' розроблена Концепція створення спеціальних (вільних) еконо­мічних зон в Україні.

Концепція передбачає створення сприятливого інвестиційного клімату у ВЕЗ, для чого необхідно: - забезпечити довгостроковий та передбачуваний характер

економічної політики; -матеріалізувати умови переміщення капіталів та товарів; - сформувати ефективні форми взаємодії місцевих органів

державної влади, органів місцевого та регіонального само­врядування та органів управління зоною; - забезпечити умови виробництва, торгівлі, які б відповідали

світовим стандартам, та тверді правові гарантії захисту прав

власності.

Для ВЕЗ характерні як цінові, так і нецінові методи конкуренції. Вивчення конкурентоспроможності ВЕЗ передбачає використання біля трьохсот параметрів із залученням максимальної кількості експертів. Можна виділити приблизно 10 груп таких параметрів: - політична, соціально-економічна, територіальна ситуація; - вплив держави на інвестиційний клімат, податковий та

правовий режим;

-обсяг внутрішнього ринку;

- забезпеченість природно-сировинними ресурсами; - наявність трудових ресурсів та рівень їх кваліфікації; - економічний потенціал виробника, його склад та структура; - рівень розвитку науки і техніки;

299

---

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

- участь в міжнародному поділі праці; - рівеньенергомісткостітаматеріаломісткостіпродукціїтощо. Утворення ВЕЗ вимагає поглибленого аналізу її меж, державних та етнічних особливостей. Розвиток ВЕЗ тягне за собою міграційні процеси, вимагає більших додаткових затрат, може стати джерелом конфліктів на етнічному ґрунті тощо.

У цих умовах прикордонні сторони переслідують різні цілі. Менш розвинуті країни прагнуть випустити трудові ресурси для заробітку за кордоном валюти з наступним її притоком в націо­нальну економіку. Більш розвинена країна намагається цього не допустити, щоб не загострювати безробіття. Тому створення ВЕЗ в трансетнічних прикордонних регіонах повинно буту спрямовано, у першу чергу, на рішення цієї проблеми.

Із 24 областей України 15 межують з іншими державами. Ще 4 області і Автономна Республіка Крим прилягають до морського кордону. Значна кількість прикордонних регіонів, їх розвиток за принципами ВЕЗ вимагає вирішення цілого ряду проблем.

Це - інтенсифікація розвитку виробничої та соціальної інфра­структури, трансформація системи розселення, реконструкція шляхів сполучення, прикордонних переходів, створення нової комунікаційної інфраструктури.

Світовий досвід свідчить, що територіально ВЕЗ суворо обме­жені (не більш ніж 10 км. кв.) Опираючись на це адміністративна область або велике місто не можуть бути ВЕЗ. У зв'язку з цим багато вчених обґрунтовують створення так званих точкових зон вільного підприємництва.

Вільна економічна зона — це обмежена частина території країни, для якої характерний спеціальний режим функціо­нування економічних суб 'єктів. Механізм функціонування ВЕЗ, як правило, включає специфічний економічний, організаційний, податковий, митний та правовий статус господарчих агентів та всієї ВЕЗ, яка дуже слабко взаємодіє з економікою держави. У відповідності з цим механізм функціонування ВЕЗ включає: 1) особливий інвестиційний клімат; 300

---

Тема 6.2. Державна політика по залученню іноземних інвестицій в національну економіку

2. валютно-фінансовий і митний режим;

3. організаційно-правовий режим.

Загальні умови універсальні для вільних зон і зв'язані з так званими "нульовими витратами". Це зниження податків на прибуток або їх скасування, в деяких випадках можливе введення без встановленого терміну низької податкової ставки. Можливе зниження податків на особистий прибуток, на переведення прибутку за кордон, надання пільгових кредитів, тимчасова відміна сплати податку клопотальним суб'єктам. Передбачається також довгострокове кредитування в національній валюті, цільові субси­дії або пільгові позики, повернення раніш виплачених податкових сум у випадках, коли інвестиції направляються в пріоритетні галузі економіки. Додатковою перевагою є можливість самостійно встановлювати терміни і порядок амортизації основних фондів.

Як правило, у вільній економічній зоні передбачається розвиток спільного підприємництва як іноземних, так і національних партнерів із позазональних територій з ціллю забезпечення техніч­ного та інформаційного обміну. Для цього вводиться ослаблений податковий режим для спільних підприємств зі значною часткою капіталу іноземних інвесторів (більше 40 %). Законодавством може також передбачатися стимулювання участі імпортерів в акціо-нуванні підприємств приймаючої держави за межами зони, механізм заохочення реінвестування як безпосередньо у зоні, так і за її межами.

6.2.2. Пріоритетні сфери та напрями інвестування в

Україні

Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих галузях економіки, активізація яких через: інвестування допоможе вивести їх з кризового стану, зняти наростаюче соціальне напруження у суспільстві через екологічне зростання. Це насамперед сфера наукомісткого виробництва, виробництва продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції. 1 справа тут не лише в тому, щоб забезпечити населення необхідними товарами та послугами, але й у тому, щоб здійснити

301

---

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

їх імпортозаміщення звільнивши валютні ресурси, що витра­чаються зараз на імпорт різноманітних товарів.

У реконструкції та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу практично все агропромислове господарство України, від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту, доведення його до споживача. Тут вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забезпечити більш глибоку та комплексну переробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції та підвищення її споживчих якостей. Через технологічну відста­лість у агропромисловій сфері економіки щорічно не доходять до споживача мільйон тонн м'яса, не використовується близько половини молочного білка, пропадає до 30-40 % овочів та фруктів. У величезних кількостях втрачається або нераціонально вико­ристовується вирощена зернова продукція.

Зниження втрат сільськогосподарської сировини та поглиблення її переробки стосується тих сфер, де за участю іноземного капіталу можна в короткі строки одержати значний економічний ефект, зокрема шляхом створення порівняно невеликих підприємств, що не потребують великих вкладень і забезпечують швидку окупність початкових затрат при невисокому ступені ризику для іноземних інвесторів. Бажана участь іноземного капіталу й у переведенні агропромислового виробництва на сучасну технологічну базу, в тому числі з використанням потужного науково-технічного та виробничого потенціалу оборонних галузей, що підлягають конверсії.

У великомасштабному іноземному інвестуванні зараз відчу­вають гостру потребу й паливно-енергетичні галузі, що впродовж багатьох років несуть величезне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але й щодо забезпечення експорту. Залучення інвестицій з-за кордону в цю галузь було б дуже корисним при розв'язанні ряду вузлових завдань. Серед них: ^ активізація використання існуючого виробничого потенціалу

по видобуванню та переробці енергоресурсів, особливо в тих 302

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc