Файл: Nacional\'naya ekonomika_Gr_niv.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 2147

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Тема 1.2


Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки

План викладу і засвоєння матеріалу

  1. Теорії національної економіки.

  2. Чинники розвитку національної економіки. Запитання для самоконтролю.

Ключові слова:

- національна економіка,

- економічна система,

О національне господарство,

- меркантилізм,

- фізіократизм,

-соціалістичні вчення,

-неолібералізм,

- макроекономічний аналіз,

- мікроекономічний аналіз,

-капітал,

- населення,

- освіта,

- стан здоров'я,

- людський розвиток,

- природні ресурси,

- корисні копалини.

1.2.1. Теорії національної економіки

Національна економіка відображає спосіб організації госпо­дарського життя людей на певній території, обмеженій державними кордонами. її формування - це тривалий процес, результатом якого є створення цілісної системи взаємопов'язаних елементів, кожен з яких у взаємодії з іншими надає рис, що суттєво відрізняють національну економіку однієї країни від іншої. Тому важливо розглянути погляди відомих українських і зарубіжних економістів минулого і теперішнього на сутність національної економіки, концепції її функціонування і розвитку із врахуванням еволюційно-генетичної парадигми.

Теорії національної економіки починають виникати від XIV ст., коли на теренах Центральної та Західної Європи руйнуються

26


Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки

феодальні порядки, створюються абсолютні монархії та формуються державні кордони. Для правителів держав на чільне місце виходять питання доброго управління країною, забезпечення її могутності і процвітання. У цей період активно розвиваються міста, усклад­нюються товарно-грошові відносини, зароджується банківництво, нагромаджується капіт&т, змінюються погляди на світ і світобудову.

Невипадково у XIV-XVI ст. в різних країнах Західної Європи з'являються трактати, памфлети, листи, авторами яких є купці, промисловці, банкіри, працівники торговельних компаній, в яких проблеми розвитку національної економіки безпосередньо пов'язуються із грошовим обігом і торгівлею. Вже у назві творів меркантилісти вказують на конкретні проблеми розвитку вітчиз­няної економіки. Зокрема, Дж.Гелс назвав свій твір "Трактат про спільну користь королівства Англії", Т. Мен - "Скарб Англії у зовнішній торгівлі або баланс зовнішньої торгівлГ, С. Фортрей — "Вигоди та благополуччя Англії, що полягає у збільшенні запасів та розширенні торгівлі цього Королівства", А. Монкретьєн де Ваттевіль - "Закон суспільного господарства", А. Серра -"Стислий трактат про причини, які можуть привести до достатку золота і срібла у країнах, що не мають копалень''' тощо. У моделі національної економіки, яку дослідили меркантилісти за допомогою збирання, описування та часткової класифікації реальних фактів, з'ясовувались головним чином механізми нагромадження багатства у вигляді грошей, формування активного торговельного балансу, розвитку експортно орієнтованих галузей господарства та державного регулювання.

Не оминули ці питання у своїх працях, універсалах, договорах, наказах і листах до козацької старшини відомі політичні і громадські діячі України. У гетьманській державі торговельно-купецька діяльність була в належному пошанівку, вона не тільки задовольняла потреби шляхти, козаків, міщанства в різних товарах, приносила скарбові доходи, але оживляла економіку, сприяла формуванню національного ринку [8, С 103]. Б. Хмельницький активно пропагував ідею державного втручання у господарський розвиток через надання різних податкових привілеїв і пільг місцевим купцям,

27


Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

розбудову економічних зв'язків з іншими країнами і заохочення вивезення товарів над їх ввезенням, встановлення митних перешкод тощо. Проте намаганню гетьманів сформувати національну економіку та розробити концепції її розвитку перешкоджали непослідовна економічна політика, яка здійснюваїась головно в інтересах козацької старшини, військові дії, майнові перерозподіли. Меркантилізм був однією з перших спроб обґрунтування теоретичних і практичних засад розвитку національної економіки, розробки концептуальних засад господарської політики у період становлення міцних централізованих держав.

Наступне покоління економістів-теоретиків, обґрунтовуючи теорію національної економіки, обрало предметом сеоїх досліджень сільськогосподарське виробництво. Представники фізіократизму вважали, що завданням економічної науки є дослідження "природних законів" господарства, що грунтувалося на приватній власності, конкуренції та індивідуальній ініціативі, і доводили, що єдиним джерелом багатства країни є землеробська праця. Зокрема, Ф. Кене в економічній таблиці прагнув проаналізувати у доволі спрощеній формі процес простото відтворення, через взаємодію трьох секторів національної економіки - землеробів, землевласників і тих, хто не зайнятий у сільському господарстві. Виразником економічної системи фізіократів в Україні був засновник Харківського університету Василь Каразин, який у своїх працях обґрунтовував ідею невтручання держави в економічний розвиток, аналізував причини економічної відсталості українських земель, розглядав аграрно-селянські проблеми та необхідність реформування сільського господарства.

Ускладнення господарського життя вимагало розроблення складніших концепцій національної економіки. А. Сміт та його послідовники поставили перед собою завдання комплексного дослідження системи національної економіки, аналізуючи як внутрішні закономірності господарських явищ і процесів, так і їх зовнішні прояви. Національна економіка розглядається як сукупність окремих індивідуальних господарств, в який діяльність кожного з них приносить користь не лише; для себе, але й для суспільства 28


Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки

загалом. В основу функціонування національної економіки А. Сміт і його послідовники поклали принцип "laissez-faire", який передбачав невтручання держави у господарський процес.

Практично в один і той самий час Т. Мальтус, Д. Рікардо, Н. В. Се-ніор, Ж. Б. Сей, згодом Дж?. Ст. Міль та інші розробили власні оригі­нальні теорії національної економіки, прагнучи ґрунтовніше і різнобічніше проаналізувати глибинні процеси господарського розвитку. Т. Малтус звернув увагу на процес демографічного відтворення та його впливу на розвиток господарки країни, обґрунтував природний закон народонаселення. З його теоре­тичних підходів також випливає проблема циклічного розвитку національної економіки, вчений довів, що може виникнути переви­робництво економічних благ через недостатній платоспроможний попит.

В основі економічної системи Д. Рікардо є теорія розподілу, в якій розглянуто взаємозв'язок між заробітною платою, прибутком і рентою. Згідно з поглядами Д. Рікардо в національній економіці виникає серйозна проблема, оскільки зростання заробітної плати призводить до зменшення прибутку і тим самим зникають стимули до нагромадження. Тому необхідно створити такі умови, які б сприяли збільшенню прибутків капіталістів, які тим самим забез­печували б економічне зростання країни. Свою модель національної економіки вчений доповнив теорією зовнішньої торгівлі, в основі якої лежить принцип порівняльних переваг.

Модель національної економіки Ж. Б. Сен знаменувала перехід Франції до нового типу економічних відносин. У дослідженні наці­ональної економіки вчений керується логічною схемою. Спочатку він розглядає процес виробництва і розробляє теорію трьох чин­ників виробництва, потім аналізує розподіл і споживання суспіль­ного продукту. Ж. Б. Сей вказував, що промисловість поступово буде займати провідні позиції в структурі національної економіки, оскільки саме там формується капітал. Концепція національної економіки Ж. Б. Сея доповнюється теорією ринків, згідно з якою кризи надвиробництва неможливі, оскільки товари обмінюються на інші товари і виробництво одних зумовлює потребу в інших.

29


Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

У праці Дос. Cm. Міля "Принципи політичноїекономії" аналі­зується вплив економічного прогресу на розвиток виробництва й розподіл. Новаторськими є підходи вченого до розгляду процесу виробництва, зокрема він вказує, що капітал є основною умовою виробництва, що знаходить відображення в його основних законах. Дж. Cm. Міль вказує, що тимчасово неінвестований капітал стримує розвиток, а додатково залучений сприяє створенню додаткових робочих місць [12, С. 116]. Його теорія національної економіки відображала тогочасні тенденції розвитку господарства в Англії, вчений не відкидав ідеї соціального самовдосконалення суспільства.

Українські вчені також не залишили поза своєю увагою концепції і доктрини національної економіки, розроблені представниками класичного напряму в економічній науці. Про моделювання національної перспективи України на початку і в середині XIX ст. мова не йшла, оскільки територія нашої країни була поділена між двома імперіями, Російською та Австро-Угорською, проте, українські економісти-теоретики, які жили і працювали у цей час, мали патріотичні почування. С. Деснщъкий, навчаючись в університеті Глазго (Шотландія), став палким прихильником науки А. Сміта, його ідеї виклав при дослідженні власності та її впливу на господарський розвиток.

М. Балудянський провів дослідження трьох економічних систем, на яких базується національне господарство. Він аналізує систему, засновану на торгівлі, з'ясовує головні принципи, на яких вона діє, і доводить, що політика меркантилізму не допоможе державі вийти з біди. Далі його увага зосереджується на розгляді системи націо­нальної економіки фізіократів та А. Сміта. М. Балудянський як і вели­кий шотландець вказує, що робота - це продуктивна сила багатства, обмін є поштовхом до самої роботи, тому розподіл праці має великий вплив на вдосконалення виробничих сил [ 1, С. 88]. У працях вченого було відображено тогочасні передові погляди на економічну науку і політику, які він утверджував на теренах Російської імперії.

Представником класичного напряму був /. Вернадський, який у центр своїх досліджень поставив потреби, включивши в аналіз людину і суспільство. Вчений здійснив класифікацію потреб,