ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 2151
Скачиваний: 1
Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
розповсюдженням незабезпеченості продуктами харчування, виснаженням невідновлюваних ресурсів та деградацією навколишнього природного середовища. У 1980-1990-х pp. і на початку XXI ст. формується теорія екологічно збалансованої національної економіки, в основі якої лежить ідея про паритетність відносин у тріаді "людина - господарство - природа", що сприяє задоволенню потреб усіх членів суспільства за умови збереження та поетапного відтворення цілісності навколишнього природного середовища, створення можливостей для рівноваги між його потенціалом і вимогами людей усіх поколінь [21; 63д; 65д].
Криза соціалістичної системи господарювання в країнах Центральної та Східної Європи, розпад СРСР та утворення нових незалежних держав зумовили потребу у розробці теорій ринкової трансформації економіки. Від часу проголошення незалежності України і до сьогодення відомі вчені-економісти працюють над моделюванням перспектив розвитку національної економіки. Зокрема, проф. С. М. Злупко зазначав, що економічний розвиток України на сучасному етапі повинен опиратися на здобутки і досвід минулого, враховувати реалії сьогодення і творити науково обгрунтовану модель майбутнього. Тільки у сув'язі минулого, сучасного і майбутнього гарантована перспектива української економіки, а отже, української держави та українського народу [10, С. 323]. У XXI ст. в Україні почала утверджуватися інвестиційно-інноваційна модель національної економіки, що забезпечить перехід нашої країни на якісно новий етап розвитку та підвищить ефективність господарювання.
Таким чином, у формуванні теорії національної економіки брали участь різні покоління мислителів з багатьох країні світу. Українські вчені-економісти також були учасниками процесу творення концепцій національного господарства, їх ідеї стали окрасою світової економічної науки. При моделюванні української економічної перспективи важливо опертися на сучасні наукові розробки з теорії національної економіки, враховуючи культурні, соціальні, політичні, історичні чинники.
37
Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки
1.2.2. Чинники розвитку національної економіки
Для визначення перспектив функціонування національної економіки, її ролі і місця у системі світового господарства, умов, що забезпечують її конкурентоспроможність та напрямів підвищення ефективності господарської діяльності, важливим є з'ясування чинників розвитку господарки тієї чи іншої країни.
Творцями господарської системи будь-якої країни світу є люди, які проживають на її території, об'єднані спільною культурою побутування, звичаями та традиціями. Населення належить до одних з важливих рушійних сил розвитку національної економіки.
Упродовж XX ст. економічні, політичні та військові події позначилися на демографічному процесі в Україні. Зокрема, на території нашої країни велися воєнні дії під час Першої та Другої світових воєн, проводилася політика воєнного комунізму, що полягала у націоналізації всієї землі, промислових підприємств, примусовій трудовій мобілізації, раціонуванні урядом продуктів та експропріації зерна у селян, були організовані штучні голодомори у 1921-1922 pp., 1932-1933 pp., 1946-1947 pp., насильницькі депортації тощо, що призвело до втрат найбільш працездатної частини населення та не народження ним наступного покоління українців. Водночас необхідно враховувати й інші впливи, що позначилися на розвитку демопроцесу в нашій країні у XX ст.
У 1990 р. в Україні налічувалось 51,9 млн. наявного населення, з них 67,5 % проживало у містах, а 32,5 % — у сільській місцевості. За роки незалежності в нашій країні спостерігається скорочення чисельності населення, у 2006 p., згідно з даними статистики, було близько 46,6 млн. українців. Цікавим є той факт, що до 1992-1993 pp. чисельність населення України збільшувалась, що відбувалось за рахунок міграційного приросту. У 1990 р. міграційний приріс населення становив 78,3 тис. осіб, у 1991 р. - 151,3 тис. осіб, у
-
р. - 287,8 тис. осіб. Таку тенденцію можна пояснити тим, що це були перші роки незалежності України, і люди, які виїхали за її межі у пошуках кращої долі, поверталися на батьківщину. Проте від
-
р. чисельність населення України демонструє чіткі тенденції
38
Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
до зменшення. За прогнозами міжнародної організації Програма розвитку ООН та Інституту економічного прогнозування, якщо чисельність населення і надалі буде скорочуватись, то у 2015 р. в Україні буде проживати 43,3 млн. осіб, а у 2050 р. - близько 19 млн. осіб [5, С 231,255]. Це призведе до того, що в Україні утвориться демографічна ніша, яка буде заповнюватися вихідцями з інших густонаселених і перенаселених країн світу, що загрожує заміщенням вітчизняної культури побутування культурою інших народностей і втратою українською нацією своєї самоідентифікації.
В Україні вітчизняна статистика в останнє фіксувала додатній коефіцієнт природного приросту населення у 1990 p., який тоді становив 0,5 на 1000 осіб. Від 1991 р. в нашій країні коефіцієнт природного приросту населення має від'ємне значення. У регіональному розрізі найвищі від'ємні коефіцієнти природного приросту населення спостерігаються у східних областях України - Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській та Харківській областях, найнижчі від'ємні коефіцієнти є у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях. До причин, що зумовлюють від'ємний природний приріст населення можна зарахувати значну урбанізованість України, погіршення екологічної ситуації, що позначається на стані здоров'я майбутніх батьків і збільшує ймовірність народження дітей з вадами розвитку, зниження матеріального добробуту та небажання жінок народжувати більш, ніж одну дитину, релігійний світогляд та збільшення кількості абортів тощо.
На розвитку національної економіки позначається і тривалість життя населення, яка в Україні також має тенденцію до скорочення. Тривалість життя чоловіків і жінок в нашій країні суттєво відрізняється. Якщо у 1990 р. середня тривалість життя при народженні у жінок становила 74,91 рік, у чоловіків - 65,63 року, то у 2004-2005 pp. відповідно становила 73,97 і 62,23 року. Через стресові ситуації, зловживання шкідливими речовинами, значний психологічний тиск, особливості фізіологічної будови та інші чинники чоловіки в Україні живуть майже на 10 років менше, ніж жінки. Це означає, що чоловіче населення нашої країни не може в достатній мірі реалізу-
39
Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки
вати свої потенційні можливості, сприяти економічному зростанню та покращенню добробуту своєї сім'ї та України загалом.
У нашій країні необхідно створити економічні, соціальні, правові, організаційні, виховні та інші умови, які сприяли покращенню демографічної ситуації та виведенню її з кризового стану. Одним з головних аспектів у цьому випадку є зміцнення інституту сім'ї. Збагачення і збереження шлюбно-сімейних традицій - важлива умова подолання демографічної кризи в Україні, бо нетривалі сім'ї не можуть планувати відповідної кількості дітей, належно їх виховати..., у сім'ї задається вектор фізичного і психологічного виховання дитини, формування національних і світових культурних цінностей, виробляються соціальні орієнтири" [11].
До якісних параметрів, що характеризують населення в країні та його можливості брати участь у розбудові національної економіки, можна зарахувати стан здоров'я. Якщо конкретна особа через хворобу втрачає здатність повноцінно виконувати свою роботу, то це зумовлює як втрати на рівні певної організації, так і на рівні національної економіки. Тому важливо визначити стан здоров'я населення України як один з головних чинників розвитку національної економіки.
Здоров'я населення України оцінити доволі складно, бо з одного боку по окремих класах хвороб існує тенденція до зниження рівня захворюваності, а по іншим - виникає загроза епідемії. Рівень захворюваності населення України на деякі види інфекційних хвороб упродовж 1990-2005 pp. знижувався, що спричинювалося проведенням профілактичних заходів, кращою діагностикою і вчасним виявленням захворювання, розробленням ефективніших ліків і вдосконаленням лікування. Зокрема, зменшилась кількість випадків захворювань населення на гострі кишкові інфекції, черевний тиф і паратифи А, В, С, вірусний гепатит, грип і гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, скарлатину, дифтерію (табл. 1.2.1).
Проте по-іншому виглядає динаміка захворюваності населення України по іншим видам хвороб. Якщо у 1990 р. кількість хворих на активний туберкульоз, з діагнозом, що встановлений уперше у житті, на 100000 населення становила 31,9, то у 2005 р. - вже 84,4. У
40
Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки
2000 р. в нашій країні офіційно оголосили про епідемію туберкульозу і необхідність проведення профілактичних заходів з метою протидії розповсюдженню цієї хвороби. До головних причин поширення туберкульозу можна зарахувати погіршення умов життя населення в нашій країні, внаслідок чого зменшується протидія організму збудникові цієї хвороби. Також не оптимістичною виглядає ситуація із захворюваністю населення України на злоякісні новоутворення. Якщо у 1990 р. кількість хворих на злоякісні новоутворення, з діагнозом, що встановлений уперше у житті, на 100000 населення становила 301, то у 2005 р. - вже 336. Причинами поширення цього класу хвороб є погіршення екологічної ситуації в країні, зокрема до цього спричинилася і аварія на Чорнобильській АЕС, погана діагностика, що не дозволяє виявити хворобу на ранній стадії тощо. Не кращою ситуація виглядає із динамікою захворюваності на наркоманію, токсикоманію, на венеричні хвороби, розповсюдження СНІДу. Цими хворобами здебільшого хворіють молоді люди, через що їх здоров'я знищується в доволі ранньому віці, не дозволяючи їм у повній мірі зробити свій внесок у розбудову національної економіки України.
Покращення стану здоров'я населення України є одним із пріоритетів державної політики, оскільки фізично і психічно здорові люди мають більше можливостей для самовдосконалення, роботи на користь своєї батьківщини, для народження здорового потомства, шо у перспективі створить міцний фундамент для побудови національної економіки.
Від найдавніших часів люди усвідомлювали роль освіти в їх житті. Історія залишила нам відомості про книголюбство Ярослава Мудрого, про знання п'яти іноземних мов його сином Всеволодом, про писемність дочки Анни, що вважалося на той час неабияким досягненням і відрізняло цю жінку від більшості жінок французького королівського двору, про школу і бібліотеку, які діяли при соборі Св. Софії у Києві, про освітню діяльність в Острозькій та Києво-Моги-лянській академіях, у Львівському та Харківському університетах тощо. Освіта є одним із суттєвих чинників, які впливає на розвиток національної економіки, забезпечуючи її конкурентоспроможність,
41