Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

Як видно з цієї таблиці, передбачаються багатовекторні тен­денції, пов'язані з динамікою платіжного балансу. Так прогно­зується, що середньорічні темпи зростання експорту товарів і послуг становитимуть 5-7 %, а імпорту 6-9 % [239д].

Водночас спостерігатиметься значне прискорення процесів вибуття застарілого устаткування, впровадження інноваційних технологій та новинок науково-технічного прогресу у виробництво, без сумніву, сприятиме зниженню енергомісткості та матеріало­місткості вітчизняної продукції підвищенню її наукомісткості.

У зв'язку з покращенням організаційно-правового поля в націо­нальній економіці прогнозується зниження прихованого відпливу капіталу з України, оскільки це вкрай негативно впливає на рівень капіталізації національної економіки.

6.3.4. Співробітництво України з міжнародними організаціями

Одним із вагомих чинників розвитку національної економіки є її співробітництво з міжнародними фінансовими інституціями, яке мусить відповідати вимогам її національної безпеки та сприяти нарощуванню її могутності у світовій економічній спільноті. До таких інституцій належать, перш за все Світовий банк та Міжна­родний Валютний фонд.

Що ж є головною метою України у такому співробітництві?

Перш за все це:

- забезпечення кредитної підтримки інноваційного розвитку
національної економіки;

- розвиток пріоритетних секторів національної економіки;

- забезпечення фінансування пріоритетних з точки зору еконо­мічних, екологічних та соціальних інтересів держави проектів та адекватних до цього структурних реформ в національній економіці [2; 4; 239д].

У цьому контексті слід відзначити, що головними страте­гічними орієнтирами у напрямі співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями (МФІ) є:

328

---

Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України

- всебічна підтримка вітчизняного високотехнологічного та наукомісткого виробництва і нарощування обсягу конкурентно-спроможної продукції (судно-, авіа-, машино-, автомобіле-, ракетобудування);

- всебічна підтримка макроекономічної стабільності та еколо­гічної збалансованості національної економіки;

- всебічнапідтримкасоціальнихпрограмнаціональноїекономіки та подолання бідності в державі. Водночас потрібно припинити такі негативні явища у системі

співробітництва України з МФІ, як:

- недостатній моніторинг зі сторони державних органів влади щодо ефективності реалізацій проектів, що фінансуються МФІ, що потребує методичного забезпечення відповідної звітності;

- недостатній захист національних інтересів України у процесі реалізації проектів МФІ, що потребує додаткового нормативно-правового забезпечення регулювання цього співробітництва;

- формування нових економічних, політичних, соціальних та екологічних ризиків у зв'язку з практикою використання коштів МФІ для фінансування поточних витрат, які не є обґрунто­ваними з точки зору довготермінової національної безпеки держави, що потребує їх припинення.

У відповідності до Стратегії економічного і соціального роз­витку України (2004-2015 pp.) "Шляхом європейської інтеграції",

накреслено такі основні стратегічні пріоритети у співробітництві

з МФІ [239д]:

1. Стратегічні напрями співробітництва з Міжнародним
Валютним Фондом:

- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності; - розбудова ефективної банківської та фінансової систем; - реформування податково-бюджетної системи; - зміцнення системи соціального захисту та підвищення рівня

життя населення; -приєднання до COT.

2. Стратегічні напрями співробітництва з Групою Світового
Банку:

329

---

Розділ 6. Зовнішньоекономічна національна стратегія розвитку

- забезпечення сталого економічного зростання;

- розбудова фінансового сектора та забезпечення його стійкості;

- впровадження інноваційної моделі розвитку та розбудова

економіки знань; - подолання бідності, соціальний захист незахищених верств

населення, зміцнення середнього класу; - всебічний та гармонійний розвиток людини; -захист навколишнього середовища та техногенна безпека; - поступова інтеграціяу світові економічнутафінансову системи; - динамічний розвиток регіонів та зменшення регіональних

диспропорцій; - ефективне державне управління.

3. Стратегічні напрями співробітництва з Європейським
Банком Реконструкції і Розвитку:

- зміцнення банківського і фінансового сектора та забезпечення фінансових потреб малого та середнього бізнесу;

- розвиток енергетичного сектора та міжнародних транспортних кордонів;

- допомога в комерціалізації та структурних реформах у сфері муніципальних послуг та інфраструктури (зокрема транспорту, теле комунікацій тощо) та секторі енергозбереження;

- забезпечення ядерної безпеки;

- підтримка та реструктуризація промислового сектора.

4. Стратегічні напрями співробітництва з Чорноморським бан­
ком торгівлі та розвитку:

- розвиток енергетичного сектора;

- стимулювання українського експорту, насамперед до країн-

членів ЧБТР; - фінансовапідтримкасільськогогосподарстватапромисловості; -розвиток середнього і малого бізнесу в Україні.

330

---

Тема 6.3. Зовнішньоекономічна політика України

Запитання для самоконтролю

1. Особливості сучасних інтеграційних процесів у світовій еконо­мії^ та їх вплив на розвиток національної економіки.

2. Взаємовідносини України з міжнародними економічними орга­нізаціями та переорієнтація її зовнішньоекономічних відносин: суть та характеристика,

3. Розкрийте сутність та зміст компонентів зовнішньоеко­номічної політики України.

4. Взаємовідносини України з регіональними та світовими фінан­совими інституціями.

5. Охарактеризуйте сучасну лібералізацію зовнішньоекономічних зв 'язків та окресліть проблеми протекціонізму в національній економіці.

6. Зовнішня торгівля, її динаміка та структура.

7. Платіжний баланс України, характеристика його структури.

8. Динаміка платіжного балансу України.

9. Напрями вдосконалення зовнішньоекономічної політики України.

10. Механізми зовнішньоекономічної політики та їх розвиток.

331

---

Розділ 7.

Перспективні моделі розвитку національної

економіки

Тема 7.1. Модель інноваційного розвитку національної економіки

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Сутність інноваційної моделі розвитку національної еко­номіки.

2. Стратегія розбудови економіки знань.

3. Науково-технічна державна політика: напрями розвитку.

7.1.4. Перспективні орієнтири інноваційної політики в Україні.
Запитання для самоконтролю.

Ключові слова:

- інноваційна модель розвитку національної економіки

- економіка знань

- наукомістке національне виробництво

- структурно Пнноваційна перебудова

7.1.1. Сутність інноваційно)' моделі розвитку національної економіки

Інтеграція України в Європейський економічний простір обу­мовлює необхідність підвищення її конкурентноздатності через реалізацію інноваційної моделі розвитку.

Реалізація інноваційної моделі національної економіки дасть можливість збільшити обсяг наукомісткої продукції з високою додатковою вартістю.

Сьогодні частка такої вітчизняної продукції станс вить біля 0,1 % на світовому ринку високотехнічної продукції, що оцінюється в 2,5-3,0 трлн. дол. США. ІнноЕіаційна активність українських підприємств залишається низькою. Так, у 2004 р. частка промис­лових підприємств, що займаються інноваційною діяльністю становила 12,8 % від загальної кількості таких підприємств [13].

332

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc