Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

7.1.3. Науково-технічна державна політика: напрями

розвитку

Однією з головних на шляху інноваційного розвитку є розробка та реалізація державної політики на перспективу.

У чому важливість науково-технічної політики?

Ця політика накреслює: - завдання науково-технічної сфери; - зміни в управлінні цією сферою; - пріоритети державної інноваційної стратегії; - організаційні механізми реалізації інноваційної стратегії; - інструменти "співпраці "ринковихметодівупраеліннянауково-

технологічною діяльністю з методами її державного регулю­вання; - пріоритетні напрями розвитку науки у державі.

Сьогодні в Україні організаційні форми інноваційної інфра­структури ще недостатньо розвинуті. Бізнес-центри, технополіси та технопарки, венчурні та інвестиційні фонди поки що ще досить слабкі і не можуть в повній мірі забезпечити інноваційний розвиток.

У зв'язку з цим основними інструментами реалізації іннова­ційної стратегії зростання конкурентоспроможності вітчизняної економіки мають стати:

1. створення ефективної системи взаємовідносин наука - освіта - виробництво в розвитку інноваційної діяльності та створення відповідних кластерів;

2. створення та розвиток загальнодержавної мережі інноваційної інфраструктури;

3. формування чіткої системи нормативно-законодавчого регулювання інноваційної діяльності;

4. створення механізмів інтелектуального та фінансового забез­печення реалізації пріоритетів інноваційного розвитку в державі;

5. формування сприятливого середовища для розвитку науково-технічного потенціалу та кадрового забезпечення реалізації інноваційної моделі національної економіки;

338

---

Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної економіки

6) створення середовища та механізмів для переорієнтації інвес­
тиційних потоків (зовнішніх та внутрішніх) на високотехно-
логічні сфери виробництва, що дасть можливість підвищити
рівень наукомісткості продукції;

7) формування системи регулювання законодавчого та державного
ринку венчурного капіталу у сфері інноваційної діяльності.
Організаційно-інституційні передумови реалізації науково-
технічної політики держави:

• вдосконалення нормативно-законодавчої бази науково-дос­лідної діяльності та її фінансової підтримки;

• створення інформаційно-інноваційної бази даних з викорис­танням світових досягнень інформатики в потенційній справі;

- формування системи державної підтримки розвитку науко-вотехнічного підприємництва;

- вдосконачення системи стандартизації та сертифікації та
наближення її до європейських стандартів;

- застосування системи диференційованого оподаткування у сфері кооперації науки і виробництва з метою її стимулювання;

- створення системи інформаційного та консалтингового
забезпечення на шляху поглиблення міжнародного співробіт­
ництва України з країнами ЄС та Росією у сфері інноваційного
розвитку.

Сьогодні особливо актуальним в національній економіці є розвиток спеціальної інфраструктури інноваційного підпри­ємництва.

Венчурний бізнес в Україні лише зароджується (зареєстровано 8 венчурних фондів, створено 8 технологічних парків та 3 іннова­ційні центри). У цьому контексті необхідно активізувати конкурси інновацій, проведення венчурних ярмарків, збільшити державне замовлення на підготовку кадрів для інноваційного підпри­ємництва через систему дослідницьких магістерських програм, зокрема інноваційних менеджерів та фахівців з венчурного інвестування.

339

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

7.1.4. Перспективні орієнтири інноваційно/політики

в Україні

Інвестиційний розвиток національної економіки мусить спиратись на державні та комерційні організаційно-економічні механізми підтримки.

Дослідження ринку інтелектуальної власності в Україні виявило, що не дивлячись на позитивну динаміку видачі охоронних документів на об'єкти промислової власності якість, або науково-технічний рівень патентів, погіршується через зниження частки високотехнологічних розробок, які відповідають світовому рівню. Аналіз ринку об'єктів інтелектуальної власності в Україні засвід­чив, що кількість ліцензійних договорів знаходиться у прямій залежності від обсягів ринку галузі, в якій вони застосовуються. У підсумку визначено, що 70 % вітчизняного ринку, об'єктів промислової власності складають сировинні галузі та харчова промисловість. На основі проведених розрахунків визначено, що частка України у світовому високотехнологічному експорті не перевищує 0,026 %. Оскільки понад 40 % вітчизняного експорту складає продукція сировинних галузей, економічний розвиток України має пряму залежність від кон'юнктури світових ринків сировини та напівфабрикатів, що створює реальну загрозу стабіль­ності такого розвитку [2; 7; 239д].

Особливо гострою постає проблема розвитку проривних науко­вих напрямів, які здатні сформувати кластери базисних інновацій, що стануть предметом технологічного трансферу, а також акти­візують процеси обміну високотехнологічною продукцією та створення потужного сектора інноваційного бізнесу.

Аналіз зарубіжного досвіду виявив, що основна увага при активізації процесів технологічного трансферу у країнах Європи та США приділяється проблемам організації взаємозв'язків та інформаційного обміну між учасниками інноваційного процесу. Тому в Україні необхідно прискорити створення розгалуженої мережі агенцій технологічного трансферу із приєднанням до міжнародних угод і національних патентних банків даних. Зазначені заходи значно збільшать можливості виходу на світові

340

---

Тема 7.1. Модель інноваційного розвитоку національної' економіки

ринки об'єктів промислової власності та активізуватимуть процеси інтеграції України до світової наукової спільноти.

Оскільки лише 18 % вітчизняних підприємств впроваджують нововведення, а частка України у світовому експорті високотехно-логічної продукції не перевищує 0,026 %, перетворення науково-технічного потенціалу в основну рушійну силу економічного зростання лише на основі формування ефективного організаційно-економічного механізму комерціалізації науково-технічних розробок є нереальним. Проте таке завдання є достатньо складним навіть для розвинених країн світу, тому теоретико-методичні засади його вирішення в Україні є одним з пріоритетних завдань економіки та управління НТП.

Дослідження законодавства у сфері промислової власності та регулювання інноваційної діяльності дозволило виявити недоліки, які призводять до подвійного трактування та неузгодженості окремих положень основних законів. В Україні охорона інтелекту­альної власності регулюється 37 законами та понад 100 підзакон-ними актами. У такій ситуації застосування та чітке дотримання законів у сфері інтелекгуальної власності викликає труднощі не тільки в авторів розробок та окремих наукових організацій, а й у професійних юристів. Оформлення прав інтелектуальної власності в Україні характеризується складністю, довготривалістю та високою вартістю, що робить дані процедури недоступними для багатьох вітчизняних винахідників. Важливою проблемою є також "неповажне" ставлення зарубіжних партнерів до вітчизняних охоронних документів через ненадійність міжнародного правового захисту наукових продуктів українських вчених.

Аналіз бізнес-планування вітчизняних мали інноваційних фірм виявив загальну тенденцію відсутності чіткої орієнтації на марке­тингові аспекти реалізації проектів та невмінні проводити ґрун­товний економічний аналіз комерціалізації науково-технічних розробок. Це підкреслює необхідність формування в Україні системи підготовки фахівців у сфері інноваційного менеджменту, що здатен забезпечити оптимальне управління процесами розробки та впровадження нових технологій, особливо бна рівні малого інноваційного бізнесу.

341

---

Розділ 7. Перспективні моделі розвитку національної економіки

На основі аналізу інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності виявлено, що вітчизняна інноваційна інфраструктура знаходиться лише на етапі становлення. Функціонування вітчиз­няних технопарків та бізнес-інкубаторів стримується низкою факторів, головним з яких є недосконалість законодавства та відсутність професійних навичок управління інноваційними процесами. Тому недостатній розвиток складових елементів інно­ваційної інфраструктури, зокрема нестача управлінсько-коорди­наційних компаній, які б власними впорядковуючими та посе­редницькими діями забезпечили активізацію комерціалізації науково-технічних розробок, вимагає вирішення проблеми кадрового та управлінського забезпечення інноваційного розвитку в Україні.

Запитання для самоконтролю

1. Сутність інноваційної моделі розвитку національної економіки.

1. Основні напрями та завдання становлення інноваційної економіки.

2. Економіка знань та стратегічні орієнтири її розбудови.

2. Науково-технологічні пріоритети в національній економіці України та їх характеристика.

3. Розвиток наукомісткого національного виробництва: напрями та перспективи.

3. Науково-технічна державна політика, її суть та завдання.

4. Стратегічні орієнтири структурно-інноваційної перебудови індустріального сектора національної економіки.

5. Інституційно-організаційне забезпечення інноваційного розвитку національної економіки.

6. Законодавство України про інноваційний розвиток національної економіки та його етапи.

10. Перспективні орієнтири та економічні механізми реалізації
інноваційної моделі розвитку національної економіки.

342

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc