Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

Таблиця 1.2.1

Захворюваність населення України на окремі інфекційні хвороби

	1985	1990 1995		1997	2001	2002 2003		2004 | 2005
Кількість випадків, тис. осіб
Гострі кишкові інфекції, тис.	168,4	107,3	123,3	73,3	84,6	75,3	76,3	75,1	83,2
Черевний тиф і паратифи А, В, С, осіб	698	172	189	75	46	31	34	38	90
Вірусний гепа-тит (включно з сироватковим), тис.	122,2	147,6	164,6	80,1	52,5	45,9	41,0	31,6	26,9
Грип і гострі ін-фекції верхніх дихальних шля-хів, млн. осіб	15,4	12,5	10,7	9,3	9,1	7,9	9,0	8,0	8,5
Скарлатина, тис.	47,4	32,2	16,7	9,9	14,1	16,6	10,6	9,2	10,3
Дифтерія, осіб	75	109	5277	1364	283	285	158	123	98
Коклюш, тис.	8,1	4,2	1,2	2,3	2,2	0,4	0,8	2,2	1,5
Правець, осіб	96	102	72	42	34	36	34	20	16
Кір, тис.	33,2	6,8	1,9	7,0	17,0	7,5	0,4	0,1	2,4
На 100 000 населення, випадків
Гострі кишкові інфекції	330,7	207,8	240,4	145,2	174,7	157,0	160,2	159,0	177,3
Черевний тиф і паратифи А, В, С	1,4	0,3	0,4	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2
Вірусний гепа-тит (включно з сироватковим)	240,0	285,8	320,9	158,8	108,3	95,6	86,0	66,8	57,3
Грип і гострі інфекції верх-ніх дихальних шляхів	30165	24194	20935	18437	18876	16546	18816	16909	18051
Скарлатина	93,0	62,3	32,6	19,6	29,1	34,5	22,3	19,4	21,9
Дифтерія	0,1	0,2	10,3	2,7	0,6	0,6	0,3	0,3	,2
Коклюш	15,9	8,1	2,3	4,5	4,6	0,9	1,6	4,7	3,2
Правець	0,2	0,2	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,0	0,0
Кір	65,2	13,2	3,8	13,9	35,0	15,6	0,9	0,3	5,1

Джерело: [ 16, С 494; 17, С.478]. 42

---

Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки

підвищуючи її ефективність та сприяючи розв'язанню складних проблем сьогодення. Для оцінки стану освіти в нашій країні потрібно проаналізувати діяльність і наповнення всіх рівнів освіти, починаючи від дошкільних закладів; оцінити освітні технології, їх відповідність завданням формування людської особистості щодо сучасних вимог; визначити національно-виховні орієнтири освіти, оскільки освіта є органічною складовою розвитку суспільства [10, С 48].

Про роль освіти в економіці України свідчить збільшення кількості вищих навчальних закладах II1-IV рівнів акредитації та студентів у них. Якщо у 1990-1991 навчальному році в Україні налічувалось 149 інститутів, академій та університетів, то у 2006-2007 нав­чальному роках-350 (табл. 1.2.2).

Зростання кількості вищих навчальних закладів в нашій країні від часу проголошення незалежності свідчить про авторитет освіти та ускладнення знань, що зумовлює збільшення попиту в національній економіці на висококваліфікованих фахівців. Також в Україні набуває поширення приватна освіта, оскільки близько 1/3 із діючих вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації становлять установи недержавної форми власності. Проте від 2000 р. в офіційних документах вказується про перевиробництво фахівців з економічних і юридичних напрямів підготовки і брак у недале­кому майбутньому інженерно-технічних працівників і робітників.

У сфері освіти держава повинна проводити виважену політику і здійснювати підготовку кадрів відповідно до потреб національної економіки. Також необхідно звернути увагу на модернізацію існуючої системи освіти в Україні та наближення її до стандартів ЄС; оснащення учбових закладів сучасною комп'ютерною технікою та підключення до глобальної мережі Internet; покращення фінансування та підвищення рівня оплати праці науково-педаго­гічних кадрів; вдосконалення методики формування державного замовлення на підготовку фахівців тощо. Загальною тенденцією є формування системи безперервної освіти, необхідно усвідомити, Що завершення навчання у вищому навчальному закладі є лише одним з етапів у житті людини, її діяльність повинна спрямову-

43

---

Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки

ватись на здобуття нових знань та примноження цінностей національної культури.

Усвідомлення Україною важливості того, що люди та їх розвиток є складовою національної економіки, знайшло відображення у підписаній у 2000 р Декларації ООН "Цілі наступного тисячо­ліття". До 2015 р. Україна зобов'язалась виконати такі цілі як подолання бідності, забезпечення якісної освіти впродовж життя, сталий розвиток довкілля, поліпшення здоров'я матерів і зменшення дитячої смертності, забезпечення тендерної рівності, обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу, покладення початку до скорочення їх масштабів [19].

Життєдіяльність людини відбудеться у природному середовищі, що забезпечує її необхідними засобами для існування. Як зауважив всесвітньо відомий український економіст М.Туган-Барановський залежність від зовнішньої природи ніколи не закінчиться, але із зростанням культури, стає все більш різноманітною, безпосередньою і ускладненою впливом соціальних факторів [18, С. 128]. Тому при розгляді чинників розвитку національної економіки потрібно враховувати природну компоненту.

Україна є багатою на різноманітні види природних ресурсів, які формують основу господарського розвитку та добробуту населення. Ця різноманітність природних ресурсів, їх доступність не раз спокушала сусідів, що приводило до агресії, плюндрування національного багатства, нераціонального використання [6, С. 61]. Земельні ресурси України детермінуються її територією, загальна площа якої становить 603,7 тис. км². Завдяки сприятливим природнокліматичним умовам землі України активно використову­ються у сільському господарстві від найдавніших часів і до тепер, що призвело до значної їх розораності та погіршення якості. Зага­лом, землекористування в нашій країні ведеться на основі прийня­того у жовтні 2001 р. Земельного кодексу. У цьому нормативному акті визначено категорії земель за цільовим призначенням, загальні умови їх використання, регулюються відносини власності на землю, землеохорона тощо.

45

---

Розділ 1. Теоретичні засади та чинники розвитку національної економіки

Лісовий фонд України становить 10,8 млн. га, або 15,6 % її території. На душу населення припадає 0,2 га лісу і запасу деревини 26 м³, що свідчить про недостатній рівень забезпечення лісовими ресурсами. Лісові масиви зосереджені головно у Поліссі та Українських Карпатах, тобто ліси нерівномірно розміщуються на території нашої країни. Тому згідно з Лісовим кодексом і Програмою розвитку лісового господарства на період 1993-2015 pp. ліси України виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, що зумовлює їх обмежене промислове використання.

Джерелами прісної води в Україні є річки, яких налічується понад 63 тис. Найбільшими водними артеріями нашої країни є Дніпро, Дністер, Сіверський Донець, Південний та Західний Буг, Дунай з притоками. Вони є головним джерелом забезпечення населення питною водою. Проте особливістю водозабезпечення є те, що поверхневі води і підземні води нерівномірно розподілені по території країни. Найменш водозабезпеченими є південні області України. Зауважимо, що господарська діяльність призвела до того, що переважна більшість поверхневих вод не придатна до використання без попередньої очистки. Оскільки вода є джерелом життя необхідно подбати про її якість та створити умови для зменшення викидів шкідливих речовин у басейни річок. Територію України омивають Чорне і Азовське моря, які з'єднують нашу країну із Середземним морем і забезпечують вихід до океану.

Надра нашої країни містять багаті поклади корисних копалин. Розвіданих запасів вугілля вистарчить для забезпечення потреб української економіки на найближчі двісті років. Головними регіонами нашої країни, в яких здійснюють його видобуток є Донбас, Новоград-Волинськ, Червоноград, території Житомирської, Черкаської і Кіровоградської областей тощо. Розвідані запаси нафти і газу є недостатніми для потреб економіки України, що зумовлює необхідність їх імпорту з інших країн і створює загрозу для національної безпеки. Зокрема, щорічно Україна видобуває близько 4 млн. т нафти, або 8-10 % від господарських потреб. Видобуток нафти ведеться в Східнокарпатському, Східноукраїнському та

46

---

Тема 1.2. Економічні теорії та чинники розвитку національної економіки

Причорноморсько-Кримському районах. Перспективи нафтовидо-бування в Україні пов'язані з шельфами Азовського та Чорного морів. Згідно з даними геологорозвідки у морських акваторіях України запаси нафти становлять близько 265 млн. т, що майже відповідає тим обсягам нафти, яку було вилучено з вітчизняних надр за всю історію нафтовидобування. До енергетичних ресурсів нале­жать паливні сланці, що є цінною сировиною для теплоелектро­станцій і хімічної промисловості, торф та уранові руди.

Серед рудних ресурсів найбільшим багатством України є залізна руда, запаси якої знаходяться у Криворізькому, Кременчуцькому і Білозерському басейнах. Провідні позиції в світі наша країна займає за запасами марганцевих руд, видобуток яких ведеться на Велико-Токмацькому та Нікопольському родовищах шахтним і відкритим способами. В Україні є поклади свинцю, цинку, нікелю, титану тощо. Надра нашої країни є багатими на калійну, магнієву та кухонні солі, графіт, самородну сірку, каоліни, ртуть.

У роки незалежності в Україні розвинувся ще один напрям діяльності -золотовидобування. В Україні відкрито родовища золота у Закарпатті, Кіровоградській області, у розсипному вигляді поклади цього дорогоцінного металу є в Карпатах і Прикарпатті. У 1999 р. було виплавлено перший золотий злиток вагою 5,6 кг, який зберігається в Національному банку України. Новим для нашої країни є промисловий видобуток бурштину, який здійснюється підпри­ємством "Укрбурштин", а його обробка відбувається на ювелірній фабриці у м. Рівне. Щедро наділила природа Україну і покладами дорогоцінного каміння. Волинь відома топазами, кварцом, яшмою, аметистом, аквамарином, у Карпатах і Криму є агати, халцедони, сердолік, геліотроп, у Побужжі - фанати.

Матеріально-технічною базою розвитку національної економіки є фізичний капітал, який складається із виготовлених благ, призна­чених для подальшого використання у процесі господарювання. У 2005 р. вартість основних засобів в Україні становила близько 1,3 трлн. фн., що на 29,9% більше рівня 1990 р. [17, С.85]. Найбільший обсяг основного капіталу за вартісним показником зосереджено в

47

---

Смотрите также файлы

• 3 розділ (рамка).docx

• 1 розділ (рамка).docx

• Література.docx

• Зміст.docx

• Вступ.doc