ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 170
Скачиваний: 1
Види вибірковості.
Частина гербіцидів відзначається вузькою вибірковістю. Наприклад, тарга, фюзилад, поаст, фуроре супер знищують односім'ядольні бур'яни родини тонконогих у посівах двосім'ядольних сільськогосподарських культур, а препарат пума супер здатний знищити вівсюг і мітлицю звичайну в посівах озимої пшениці, хоча вони й належать до однієї родини.
Вибірковість
гербіцидів часто зумовлена відмінностями
в анатомічній і морфологічній будові
рослин. Така вибірковість називається
топографічною. Так, рослини з щільною
кутикулою і восковим нальотом, а також
з густим опушенням більш стійкі до
гербіцидів, оскільки ці анатомічні
особливості запобігають надходженню
препарату в рослину. У рослин з вузьким
вертикальним листям (цибуля, часник та
ін.) відбувається стікання робочої
рідини з поверхні листової пластинки,
при цьому гербіцид майже не проникає в
тканини.
У рослин з глибоким заляганням кореневої системи виявляється стійкість до препаратів, що утримуються у верхньому шарі грунту і не досягають зони діяльності коріння. До таких рослин, зокрема, належать осот польовий, гірчак повзучий, хвощ польовий, березка польова та інші багаторічні бур'яни.
Стійкі до гербіцидів культурні рослини виявляють біохімічну вибірковість внаслідок швидкого руйнування молекули гербіциду до неактивних компонентів. В окремих випадках рослини здатні швидко виділяти гербіциди через кореневу систему в незміненому стані без шкоди для них. Стійкість злакових рослин до дії 2,4-Д пояснюється детоксикацією гербіциду шляхом зв'язування його білковими комплексами клітинних структур, білками мембран цитоплазми, а також утворенням комплексів зі сполуками небілкового походження. Чутливість бур'янів до дії гербіцидів пояснюється значними незворотними порушеннями процесів обміну речовин, що призводить до загибелі цих рослин. Вибірковість похідних симетричного триазину пояснюється особливостями переміщення гербіцидів і нагромадженням їх у місцях фітотоксичної дії. Виявлено, що у стійких рослин (кукурудзи) гербіцид накопичується в коренях, у той час як у чутливих видів він швидко нагромаджується в листовому апараті — в місцях фотосинтетичної активності, через що і виявляє свою фітотоксичну дію. Крім того, внаслідок руйнування гербіциду окисно-відновними ферментами (пероксидазою) в рослині кукурудзи сим-триазинові гербіциди руйнуються до нетоксичних сполук.
З розвитком досягнень біотехнологій та генної інженерії розкриваються можливості в керуванні стійкістю рослин до дії гербіцидів. Визначення генетичного коду стійкості рослин до гербіцидів дає можливість переносити гени стійкості в культури та вирішувати проблему регулювання рівня забур'яненості посівів цукрових буряків, кукурудзи, сої, ріпаку та інших культур за допомогою гербіцидів суцільної дії, до яких стійкості в культури не було (гліфосату, глуфосинату амонію тощо).
Залежно від особливостей дії на рослини:
-
контактні;
-
системні.
Гербіциди контактної дії — препарати, які здатні уражати рослини в місцях змочування робочою сумішшю. Контактні гербіциди практично не здатні рухатися по провідній системі рослин, через це вони не проникають у кореневу систему багаторічних бур'янів, які спроможні відростати знову.
Гербіциди системної дії здатні рухатися судинно-провідною системою, впливаючи на всю рослину і викликаючи загибель як надземних, так і підземних її органів. Під час переміщення по судинах рослин гербіциди взаємодіють із клітинним вмістом, що призводить до часткової їх інактивації шляхом поглинання клітинами, руйнування ферментами, утворення комплексних сполук. По флоемі гербіциди рухаються в кореневу систему, генеративні органи, нагромаджуються в зонах активного росту, викликаючи глибокі порушення фізіологічних процесів, що призводить до загибелі чутливих рослин. З ґрунтовим розчином гербіциди поглинаються кореневими волосками, передаються до судин ксилеми і з транспіраційною течією пересуваються в надземні органи рослин. Системні препарати доцільно використовувати в боротьбі з багаторічними видами бур'янів, коренева система яких проникає глибоко в грунт.
Поглинання й пересування по рослині системних гербіцидів відбувається пасивним способом, якщо використовується теплова енергія дифузії або енергія транспірації. Активне поглинання і транспортування гербіцидів відбувається за рахунок використання енергії аденозинтрифо-сфорної кислоти (АТФ).
За способом проникнення в рослину:
-
післясходові;
-
грунтові.
Післясходові гербіциди проникають через надземні органи (листки, стебла, черешки) і застосовуються після появи сходів культури та бур'янів (бетанал, раундап, поаст, гродил та ін.).
Грунтові гербіциди проникають у рослини через кореневу систему і виявляють дію на проростки насіння, також їх називають гербіцидами кореневої дії (дуал, зенкор, прометрин та ін.).
В Україні періодично видається «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», погоджений з Головним державним санітарно-епідеміологічним управлінням МОЗ України, у якому подаються всі дозволені для використання хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами, у т. ч. і гербіциди, і регламенти їх застосування, дотримання яких є головною складовою безпеки щодо навколишнього середовища, тварин і людей.
2.5 Особливості боротьби з бур'янами при зрошенні
В умовах зрошення створюються сприятливі умови для росту не тільки культурних рослин, а й бур'янів. Тому заходи боротьби з бур'янами за цих умов повинні бути посиленими.
Особливістю зрошувального землеробства є відсутність у сівозмінах чистого пару. Тому в таких умовах особливого значення набуває глибока оранка і знищення бур'янів на посівах, зокрема на просапних.
У зрошувальному землеробстві суттєвим джерелом забур'яненості полів можуть бути поливні води, якими заноситься насіння бур'янів на поля.
Заходи боротьби з бур'янами при зрошені:
1. Систематичне скошування бур'янів (до їх цвітіння) на бортах каналів. Багаторічні бур'яни (кореневищні і коренепаросткові) слід знищувати із кореневою системою з допомогою сучасних гербіцидів суцільної дії (раундап, глісол, гліфоган).
2. Борти постійних каналів слід обсівати багаторічними злаковими травами.
3. Біля магістральних каналів необхідно відводити захисні смуги 6— 7 метрів завширшки і засівати їх люцерною.
4. З метою очищення поливних вод від насіння бур'янів у магістральних каналах встановлюють спеціальні щити або роблять спеціальні відстойники.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: