Файл: strategichne_upravlinnya_pitannya_ispit-1.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 49

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

3


  1. Головна, загальна ціль організації, яка визначає причину її існування:

*Місія

  1. Мистецтво виявлення того, що інші роблять краще, та вивчення, удосконалення і застосування методів роботи інших організацій:

*Бенчмаркінг

  1. Погляд на працівників як на ресурс організації, та виконавців окремих робіт і функцій:

*Оперативне управління

  1. Назва стратегії, що застосовується для підприємства та сфер його діяльності в цілому:

*Корпоративна стратегія

  1. Вузька стратегія для основних структурних одиниць підприємства це:

*Операційна стратегія

  1. При аналізі середовища вивчення величини валового національного продукту, темпів інфляції, рівня безробіття, процентної ставки, продуктивності праці, норм податкообкладання та інше це:

*Економічна компонента

  1. Вид конкурентної стратегії, яка передбачає зниження повних витрат виробництва товару, що приваблює більшу кількість споживачів це:

*Стратегія лідерства за витратами

  1. Вивчення законів та інших нормативних актів, які встановлюють правові норми і рамки відносин, дає організації можливість визначити для себе допустимі межі дій у взаємовідносинах з іншими суб’єктами права:

*Правова компонента

  1. Вид конкурентної стратегії, спрямованої на надання товарам підприємства специфічних рис, що відрізняють їх від товарів підприємств-конкурентів, які, в свою чергу, сприяють збільшенню кількості покупців це:

Стратегія оптимальних витрат

*Стратегія широкої диференціації

  1. Розробка стратегії й основних методів їх реалізації, створення і підтримання стратегічної відповідності між цілями підприємства і його потенційними можливостями це:

*Стратегічне планування

  1. Підприємство, яке закриває або продає один із своїх філіалів, щоб здешевити довгострокову зміну меж ведення бізнесу, використовує:

*Стратегію скорочення

  1. Мати чітке уявлення про параметри органів державної влади в відношенні розвитку суспільства і про засоби, за допомогою яких держава навмисно проводить у життя свою політику:

*Політична компонента

  1. Пошук можливостей зменшення витрат і проведення відповідних заходів зі скорочення витрат. Реалізація цієї стратегії пов’язана зі зниженням виробничих витрат, підвищенням продуктивності, скороченням найму, закриттям неприбуткових потужностей:

*Стратегія скорочення витрат

  1. Стратегія, яка припускає вирішення задачі росту за рахунок виробництва нового продукту, що буде реалізовуватися на вже освоєному підприємством ринку це:

*Стратегія розвитку продукту

  1. Стратегія, яка являє собою граничний випадок стратегії скорочення і здійснюється тоді, коли підприємство не може вести подальший бізнес:

*Стратегія ліквідації

  1. До чинників, які найбільше впливають на вибір стратегії, слід віднести:

*Цілі організації, пріоритети та інтереси вищого керівництва

  1. Яка стратегія застосовується в тих випадках, коли організація має достатні фінансові ресурси для швидкого росту?:

*Стратегія лідерства

  1. Яка стратегія дає можливість покупцям отримати за свої гроші більшу цінність за рахунок поєднання низьких витрат та широкої диференціації продукції?:

*Стратегія оптимальних витрат

  1. Структури управління, де у силу певних обставин виділяються відносно відокремлені і наділені великими правами у здійсненні своєї діяльності структурні підрозділи – відділення:

*Дивізіональна структура

  1. При діагностиці організацій використовують такі методи:

*Спостереження; вивчення документів, наданих в розпорядження

  1. Сформульований загальний кодекс поведінки організації, який визначає взаємовідносини не тільки між співробітниками, але і взаємини з клієнтами та акціонерами це:

*Кредо

  1. Основними методами прогнозування, що використовуються в стратегічному плануванні є:

*Методи екстраполяції та методи моделювання

  1. Яка стратегія передбачає розробку нових видів продукції одночасно з освоєнням нових ринків?

*Стратегія диверсифікації

  1. За характером поведінки підприємства на ринку розрізняють:

*Активну і пасивну стратегію

  1. Відмова від довгострокового погляду на бізнес на користь максимального одержання прибутків у короткостроковій перспективі це:

*Стратегія «збору врожаю»

  1. Сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які організація не може впливати взагалі або має незначний вплив це:

*Зовнішнє середовище організації

  1. Кількісні характеристики властивостей товару, які враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності:

*Параметри конкурентоспроможності

  1. Система стратегій різного типу, що їх розробляє підприємство на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку підприємства це:

*Стратегічний набір

  1. Сукупність факторів, які формують її довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації це:

*Внутрішнє середовище організації

  1. Система взаємопов’язаних та до певних меж взаємозамінних, у певний спосіб організованих і спрямованих на досягнення поставлених цілей ресурсів, які становлять, у свою чергу, окремі виробничі та управлінські підсистеми підприємства це:

*Виробничий потенціал

  1. Сукупність системних критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару це:

*Показники конкурентоспроможності

  1. Цілі управління, що вказують на специфічні результати діяльності, що організація планує досягти, а також конкурентну позицію, котру вона прагне зайняти на ринках для своїх продуктів:

*Стратегічні цілі

  1. Графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної мети на підцілі, завдання та окремі дії це:

*Дерево цілей

  1. «Поле стратегічних рішень», які мають прийняти керівники підприємства для того, щоб перетворити наявні тенденції у належному напрямку з метою досягнення потрібних параметрів розвитку підприємства це:

*Стратегічна прогалина

  1. Найменша виробничо-управлінська одиниця,для якої можна організувати облік доходів, витрат, інвестицій та розробити самостійну продуктову стратегію це:

*Стратегічний господарський центр

  1. Тип забезпечуючих стратегій у «стратегічному наборі», в яких визначаються стратегії поведінки в «зонах стратегічних ресурсів», форми та методи постачання, створення страхових запасів і система розподілу ресурсів між окремими напрямками діяльності підприємства це:

*Ресурсні стратегії

  1. Структура управління, що застосовується в стратегічному управлінні в ході розробки стратегій, нових продуктів, диверсифікації виробництва, нових програм:

*Матрична структура

  1. Рівень співробітництва між частинами організації, який забезпечує досягнення стратегічних цілей у межах вимог з боку зовнішнього середовища:

*Інтеграція

  1. Тип забезпечуючої стратегії, що визначає стратегічну орієнтацію тієї або іншої підсистеми управління підприємством, яка забезпечує їй досягнення цілей, а також керованість процесами виконання загальних стратегій та місії фірми це:

*Функціональна стратегія

  1. Процес, за допомогою якого керівники встановлюють місію, формують систему цілей, обирають стратегії:

*Формулювання стратегій

  1. Одна із загальних конкурентних стратегій, що спрямована на підвищення спеціалізації та концентрації діяльності підприємства, з урахуванням вимог певного сегменту без орієнтації на весь ринок це:

*Стратегія фокусування

  1. Певне поєднання загроз і можливостей, що об’єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб’єктивно оцінені керівниками, із сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства:

*Стратегічний баланс

  1. Стратегія розширення діяльності підприємства за рахунок використання наявного виробничо-збутового потенціалу для задоволення потреб «своїх» споживачів на основі випуску «товарів з доповненнями», що не потребують радикальних змін освоєних «ланцюгів цінностей» це:

*Споріднена диверсифікація

  1. Одна із загальних конкурентних стратегій фірми, що полягає в орієнтації діяльності підприємства на створення унікальних у будь-якому аспекті продуктів, який визначається важливим достатньою кількістю споживачів це:

*Стратегія диференціації

  1. Одна із загальних конкурентних стратегій фірми, що полягає в орієнтації на зайняття лідируючого положення в галузі за рахунок економії на витратах при виготовленні масової продукції:

*Стратегія лідирування за рахунок зниження витрат

  1. Координуючий, адресний документ, що є сукупністю економічно та науково обґрунтованих, зорієнтованих на досягнення загальної мети різноманітних заходів, пов’язаних між собою у термінах, місцях, виконавцях і співвиконавцях, а також забезпечених необхідними фінансовими та матеріально-технічними ресурсами:

*Програма

  1. Стратегія промислових підприємств, орієнтованих на ринкові цінності:

*Маркетингова стратегія

  1. Сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які вона може впливати через встановлення ефективних комунікаційних зв’язків:

*Проміжне середовище організації

  1. Систематизовані зусилля всього підприємства, спрямовані на розробку та організацію виконання стратегічних планів, проектів і програм:

*Стратегічне планування

  1. Сукупність кількісних показників фундаментальної цілі, яка виділяє підприємство з низки інших підприємств і описує простір його діяльності з огляду на виробництво продукції та місце на ринку це:

*Місія

  1. Група господарських підрозділів, що належать одному і тому ж власнику це:

*Портфель підприємства

  1. Цілі підприємства, його стратегія, структура, завдання, технологія і люди формують:

*Внутрішнє середовище

  1. Що визначає правила довгострокового розподілу ресурсів, які дають уяву про майбутнє становище підприємства?:

*Стратегія

  1. Проектування процесу стратегічного менеджменту починається з визначення:

*Місії організації

  1. Місія підприємства конкретизується в:

*Стратегічних цілях

  1. На вершині ієрархії стратегічного набору знаходиться:

*Корпоративна стратегія

  1. Найнижчим в ієрархічній системі стратегічного набору знаходиться:

*Функціональна стратегія

  1. Тип стратегічного менеджменту, що характеризується далекоглядністю керівника, який активно шукає нові можливості, йде на різні зміни та прийняття відповідальних рішень:

*Підприємницький

  1. За часом дії управлінські рішення бувають:

*Стратегічні, технічні, оперативні

  1. Система знань про можливості та обмеження в розвитку підприємства, що реалізується у відповідних стратегічних рішеннях і діях:

*Стратегічний рівень

  1. Вид планування, що базується на контролі та управлінні «за відхиленнями»:

*Поточне

  1. Група факторів зовнішнього середовища, що пов’язані з обігом грошей, товарів, інформації:

*Економічні

  1. Які параметри конкурентоспроможності товару визначають рівень витрат на виробництво, на ціни споживання через витрати на купівлю, обслуговування, споживання:

*Економічні

  1. Елементи SWOT-аналізу, які визначають внутрішні можливості підприємства, що можуть зумовити формування конкурентної переваги:

*Сильні сторони

  1. Довгостроковий курс розвитку організації, спосіб досягнення цілей, який вона визначає для себе, керуючись власними міркуваннями в межах своєї політики:

*Стратегія

  1. Вид стратегії, яка проявляється в специфічних характеристиках товару, різноманітних послугах, що надаються після продажу, забезпечення запасними частинами:

*Диференціації

  1. Підхід до характеристики продукції, що випускається, який акцентує увагу насамперед на можливостях виробництва:

*Виробничо-орієнтований

  1. Вид маркетингової стратегії, яка передбачає географічне розширення, продаж продукції з доповненнями, розробка нових товарів:

*Розвиток ринку

  1. Підхід до розробки стратегії, коли керівник є головним стратегом, який має вирішальний голос при визначенні основних стратегій:

*Одноосібний підхід

  1. Інструмент реалізації концепції цілеспрямованої поведінки, що дає змогу пов’язати в єдиний процес дії різних зацікавлених груп та осіб це:

*Стратегічний план

  1. Стислий системний опис найсуттєвіших стратегічних елементів, які належать до зовнішнього середовища підприємства:

*База стратегічних даних

  1. Позитивний запас будь-якої компанії, основна конкурентна перевага, загальний образ, репутація, думка споживачів і партнерів про престиж підприємства, його товари та послуги:

*Імідж

  1. Теорія управління організацією, яка характеризується прагненням до покращення якості товарів без серйозного врахування потреб, смаків, побажань покупців:

*Теорія товарної орієнтації

  1. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації це:

*SWOT-аналіз

  1. При якому виді конкуренції на ринку присутня велика група продавців, які протистоять великій групі покупців:

*Чиста конкуренція

  1. Бенчмаркінг, який здійснюють усередині організації, зіставляючи характеристики виробничих одиниць, схожих з аналогічними процесами це:

*Внутрішній бенчмаркінг

  1. При якому виді конкуренції на ринку домінує єдиний виробник, який протистоїть великому числу покупців:

*Монополія

  1. Бенчмаркінг процесу, що порівнює визначену функцію двох або більше організацій незалежно від сектора їх діяльності це:

*Загальний бенчмаркінг

  1. Яка стратегія направлена на пошук нових ринків?:

*Стратегія розвитку ринку

  1. Бенчмаркінг, що порівнює визначену, певну функцію двох або більше організацій у тому ж секторі це:

*Функціональний бенчмаркінг

  1. Яка стратегія передбачає розробку нових видів продукції одночасно з освоєнням нових ринків?:

*Стратегія диверсифікації

  1. В залежності від рівня управління, на якому розробляються стратегії, розрізняють:

*Корпоративну, ресурсну

  1. Стратегія для кожного функціонального напряму відповідної сфери діяльності це:

*Функціональна стратегія

  1. Спосіб розробки стратегії, коли керівник особисто не зацікавлений ні в розробці деталей стратегії, ні в очолені групи «генераторів ідей» для розробки узгодженої стратегії:

*Ініціативний підхід

  1. Бенчмаркінг, котрий проводиться організаціями, що перебувають у вузькому бенчмаркінговому альянсі це:

*Асоціативний бенчмаркінг

  1. Спосіб розробки стратегії, коли керівник передає розробку стратегії іншим:

*Підхід «делегування повноважень»

  1. Стратегія, спрямована на ріст фірми за рахунок придбання або ж посилення контролю над постачальниками:

*Стратегія зворотної вертикальної інтеграції

  1. За стадією «життєвого циклу» підприємства розрізняють:

*Зростання, скорочення

  1. Стратегія, яка виражається зростанням фірми за рахунок придбання або ж посилення контролю над структурами, що знаходяться між фірмою і кінцевим споживачем:

*Стратегія вертикальної інтеграції

  1. Стратегія, яка базується на пошуку і використанні додаткових можливостей виробництва нових продуктів:

*Стратегія центрованої диверсифікованості

  1. Підхід до розробки стратегії, коли підлеглі заохочені до участі в розробці стратегії:

*Підхід, побудований на конкуренції

  1. Стратегія, яка полягає в тому, що фірма розширюється за рахунок виробництва технологічно не пов’язаних із вже виробленими новими продуктами, що реалізуються на нових ринках:

*Стратегія конгломеративної диверсифікованості

  1. Тип стратегічного менеджменту, що ґрунтується на здійсненні обережних заходів регулювання на проблеми і відшукуванні можливостей їх поступового вирішення:

*Адаптивний

  1. За функціональним призначенням управлінські рішення бувають:

*Планові, організаційні, контрольні

  1. Група факторів зовнішнього середовища, що впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи:

*Політичні

  1. За ступенем ефективності управлінські рішення бувають:

*Оптимальні, раціональні

  1. Основою якого планування є екстраполяційні прогнози:

*Довгострокового

  1. Тип стратегічного менеджменту, що передбачає систематичний порівняльний аналіз, розробку рішень і стратегій:

*Плануючий

  1. Стратегія, яка припускає пошук можливостей росту на існуючому ринку за рахунок нової технології, відмінної від використаної:

*Стратегія горизонтальної диверсифікованості

  1. Довгостроковий якісно визначений напрям розвитку організації, спрямований на закріплення її позицій, задоволення споживачів та досягнення поставлених цілей:

*Стратегія