Файл: Курсова (Економіка та фінанси).docx

Проблемою ціноутворення на сільськогосподарських підприємствах України можна вважати недостатньо високий рівень інформаційного забезпечення, недосконалість системи збору, обробки,зберігання та розповсюдження інформації щодо рівня цін серед суб’єктів ринку.

Процес формування цінової конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств повинен охоплювати такі заходи цінової політики:

• дослідження ринкової кон’юнктури та цінових стратегій конкурентів;

• прогнозування майбутніх цін на основі моніторингу; розробка ефективних цінових стратегій на ринку;

• співпраця з переробними підприємствами та експортерами сільськогосподарської продукції;

• вдосконалення технологій виробництва продукції.

2.3. Факторний аналіз рівня економічної ефективності діяльності

Ефективність виробництва ‒ категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.

Найважливішими результативними показниками сільськогосподарського виробництва в цілому є урожай і урожайність. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств. Урожайність – кількість врожаю в розрахунку на 1 га площі даної культури, або це середній розмір валового збору в розрахунку на 1 га площі.

Урожайність сільськогосподарських культур є одним із основних системо утворюючих показників ефективності сільськогосподарського виробництва. З одного боку, рівень урожайності як результативний показник віддзеркалює культуру землеробства, рівень інтенсивності виробництва, впровадження у виробництво передових досягнень науково-технічного прогресу, ступінь дотримання вимог технології, рівень забезпеченості господарств необхідними засобами виробництва та трудовими ресурсами, рівень родючості земель, на яких ведеться виробництво та вплив інших факторів на формування врожаїв сільськогосподарських культур. З іншого боку, відповідний рівень урожайності сільськогосподарських культур є фундаментом для формування й обчислення системи інших показників ефективності сільськогосподарського виробництва – від валового збору, вартості валової та товарної продукції до прибутку та показників прибутковості. Можна стверджувати, що тенденції зміни урожайності сільськогосподарських культу значною мірою визначають загальні тенденції економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.

Проаналізуємо динаміку урожайності сільськогосподарських культур у ПАФ «ПЕТРІВКА», Глобинського району за період 2011-1013 рр. (табл. 2.8.)

Таблиця 2.8

Динаміка урожайності сільськогосподарських культур.

у ПАФ «ПЕТРІВКА», 2011-2013 рр.

Аналізуючи дані таблиці 2.8 можна зробити висновок про динаміку урожайності сільськогосподарських культур, які вирощувалися у ПАФ «ПЕТРІВКА» протягом 2011-2013 рр. Зростання урожайності спостерігається у виробництві таких культур як: озима пшениця  6,4 ц/га (18,6 %), озимого ячменю – 1,9 ц/га (8,5 %), овочі відкритого ґрунту  63 ц/га (160,3 %) та картоплі  83 ц/га (65,9 %). Врожайність інших сільськогосподарських культур в порівнянні з 2013 роком знизилася. Зокрема кукурудзи на зерно знизилася на 26,2 ц/га (29,6 %), сої  8,7 ц/га (35,8 %) та соняшнику  3,7 ц/га (8,2 %). Виробництво гречки і ярого ячменю станом на 2013 р. взагалі припинилося. Зменшення урожайності більшості культур відбувається через недотриманням підприємством технологій виробництва.

Також одним з показників економічної ефективності виробництва є собівартість продукції. Собівартість продукції характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві, оскільки у ній відображаються: рівень організації виробничого процесу; технічний рівень; продуктивність праці та інше.

Проаналізуємо динаміка собівартості 1 ц основних видів продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району згідно таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Динаміка собівартості 1 ц основних видів продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011  2013 рр., грн/ц

Аналіз даних таблиці 2.8 свідчить, що протягом 2011-2013 рр. виробнича та повна собівартість в цілому зросла, зокрема виробнича собівартість зернових та зернобобових зросла на 62,5 грн/ц (211,5 %) , кукурудзи на зерно на 69,6 грн/ц (в 2,5 рази), соняшнику на 35.4 грн/ц (123,7 %), сої на 215,9 грн/ц (2,6 рази), овочів відкритого ґрунту на 63,1 грн/ц, (106,5 %) виробнича собівартість картоплі та приросту птиці зменшилася відповідно на 221,8грн/ц (32,7 %) та 61343,6 грн/ц (98,5 %). Така ж тенденція спостерігається і в показниках повної собівартості. Найбільше зросла повна собівартість при виробництві кукурудзи на зерно 77,5 грн/ц (в 2,2 рази), а найменше собівартість приросту птиці 902,9 грн/ц (31,1 %).

До найважливіших економічних категорій, які характеризують ефективність діяльності підприємств на засадах господарського розрахунку, відносять рентабельність. Вона означає дохідність, прибутковість підприємства. Рентабельно працює підприємство тоді, коли воно отримало надлишок над витратами на виробництво продукції у вигляді доходу. Доходом підприємства є частина вартості валової продукції, що залишилася після відшкодування затрат на її виробництво.

Охарактеризувати рентабельність виробництва окремого виду продукції або підприємства загалом, використовуючи лише абсолютне значення прибутку, недостатньо. Її необхідно порівняти з виробничими затратами. Для цього використовують відносний показник – рівень рентабельності.

Рівень рентабельності – це відсоткове відношення прибутку до суми матеріально-грошових затрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції.

За даними таблиці 2.10 проаналізуємо динаміку показників рентабельності сільськогосподарської продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА» протягом 2011-2013 рр.

Таблиця 2.7

Динаміка показників рентабельності сільськогосподарської продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА», 2011-2013 рр., %

Аналіз даних таблиці 2.7 свідчить що виробництво сільськогосподарської продукції станом на 2013 рік є не рентабельним, окрім продукції соняшнику рентабельність якого становить 25,5 %, що в порівнянні з 2011р. менше на 53,9 відсоткових пунктів.

Найбільший вплив на рівень рентабельності підприємства робить рентабельність реалізованої продукції, робіт і послуг. Цю діяльність досліджують особливо детально. Роблять факторний аналіз рівня рентабельності кожного виду реалізованої продукції.

Аналіз рівня рентабельності окремих видів продукції спрощується коли головними факторами рівня рентабельності вважати:

• прибуток від реалізації одиниці продукції;

• собівартість одиниці продукції.

Проаналізуємо зміну рівня рентабельності за рахунок зміни середньої ціни реалізації продукції, повної собівартості та рівня рентабельності (збитковості) в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Факторний аналіз рівня рентабельності (збитковості) виробництва окремих видів культур у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського  району  2011 та 2013 рр.

Аналіз даних таблиці 2.11 свідчить, що протягом аналізованого періоду рівень рентабельності зерна зменшився на 47,8 %, в тому числі за рахунок збільшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень рентабельності зменшився на 45 %, а за рахунок збільшення повної собівартості рівень рентабельності зменшився на 2,8 %.

Рівень рентабельності соняшнику зменшився на 53,9 %, в тому числі за рахунок збільшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень рентабельності зменшився на 79,1 %, а за рахунок збільшення повної собівартості рівень рентабельності збільшився на 25,2 %.

Рівень рентабельності сої зменшився на 54,1 %, в тому числі за рахунок збільшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень рентабельності зменшився на 41,6 %, а за рахунок збільшення повної собівартості рівень рентабельності зменшився на 12,5 %.

Рівень рентабельності овочів збільшився на 7,1 %, в тому числі за рахунок збільшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень рентабельності збільшився на 89,5 %, а за рахунок зменшення повної собівартості рівень рентабельності зменшився на 82,4 %.

Рівень рентабельності картоплі збільшився на 1,1 %, в тому числі за рахунок зменшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень рентабельності збільшився на 75,3 %, а за рахунок зменшення повної собівартості рівень рентабельності зменшився на 74,2 %

Оцінка діяльності підприємства проводиться на основі комплексного аналізу кінцевих підсумків його ефективності. Економічна суть ефективності підприємства полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат домогтися істотного збільшення прибутку. Кількісно вона вимірюється співставленням двох величин: отриманого в процесі виробництва результату і витрат живої і уречевленої праці на його досягнення.

Ефективність ‒ це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо-спожиті ресурси).

Ефективність виробництва ‒ категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.

Ефективність виробництва сьогодні є однією з головних характеристик господарської діяльності людини. Вона має багатоаспектний та багаторівневий характер.

Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності (табл. 2.12 )

Таблиця 2.12

Досягнутий рівень економічної ефективності виробництва

зерна у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району,

2011-2013 рр.

Виходячи з даних таблиці 2.9 можна сказати, що динаміка виробництва зерна у ПАФ «ПЕТРІВКА» має тенденцію до спадання, зокрема в 2013 р. порівняно з 2011 р. виробництво зерна зменшилося на 21720 ц (21,6 %). Ціна реалізації 1 ц зерна у 2013 р. порівняно з 2011 р. зросла на 0,14 грн (0,13 %) за рахунок росту темпу інфляції. Рівень рентабельності у 2013 році порівняно з 2011 зменшився, що дає нам зробити висновок, що підприємство не приділяє достатньої уваги виробництву зерна і більше спеціалізується на вирощуванню інших сільськогосподарських культур.

Ми рекомендуємо запровадити такий ряд пропозицій які б вивили рентабельність підприємства «ПЕТРІВКА» на більш вищий рівень:

• впровадження ресурсозберігаючих технологій;

• використання нових сортів зернових;

• впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

• зменшення затрат на виробництво продукції шляхом ведення нових тракторів, які виконують кілька функцій одночасно;

• раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів.