1. Вінницькій області;

2. Тернопільській області;

3. Хмельницькій області;

4. Закарпатській області.

59. Мінеральні води якого типу розробляються на Поділлі?

1. «Нафтуся»;

2. «Боржомі»;

3. «Лужанська»;

4. «Свалява».

60. Регіональна політика — це (обрати одну відповідь):

1. сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються суб'єктами регіональної політики у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей;

2. діяльність органів центральної і регіональної влади, направлена на покращення соціального забезпечення населення;

3. діяльність органів місцевого самоврядування, що має на меті стимулювання розвитку віддалених від центру частин регіону;

4. діяльність, направлена на забезпечення сталого розвитку регіону, ініціатором якої є територіальна громада.

61. Яке твердження неправомірне? Об'єктами регіональної політики є:

1. низові адміністративні райони;

2. адміністративні області;

3. економічні райони;

4. територіально-виробничі комплекси.

62. Суб'єктами регіональної політики є:

1. адміністративно-територіальні одиниці країни;

2. населення країни;

3. органи державної влади;

4. міста, села, селища.

63. Метою регіональної політики є (обрати одну відповідь):

1. стимулювання створення робочих місць у регіонах;

2. підтримка соціально-економічного розвитку депресивних регіонів;

3. створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів;

4. ефективного використання ресурсів регіону (трудових, природних, матеріальних, фінансових, управлінських).

64. Механізм реалізації регіональної економічної політики — це:

1. розробка і виконання програм економічного і соціального розвитку окремих регіонів країни в межах загального національного плану (програми);

2. система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію продуктивних сил, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їх господарського комплексу;

3. сформульовані суспільством керівні положення, якими визначаються об'єктивні потреби та умови суспільного розвитку, котрі воно реалізує в процесі своєї практичної діяльності для досягнення поставленої мети;

4. науково обґрунтований поділ країни на економічні райони, що склалися історично або в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці.

65. Яке твердження неправомірне? Основними складовими механізму державної регіональної економічної політики України є:

1. відповідна законодавчо-нормативна база;

2. бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку;

3. роздержавлення та приватизація;

4. прогнозування і програмування.

66. В Україні найбільш інвестиційно привабливими регіонами є:

---

1. місто Київ, Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Харківська області;

2. Донецька, Харківська області та Автономна Республіка Крим;

3. місто Київ, Закарпатська, Полтавська, Черкаська області та Автономна Республіка Крим;

4. місто Севастополь, Автономна Республіка Крим, Волинська, Рівненська області.

67. До наукомістких галузей економіки відноситься:

1. автомобілебудування;

2. приладобудування;

3. верстатно-інструментальне машинобудування;

4. ракетно-космічна галузь.

68. До факторів, що визначають рівень інвестиційної привабливості на загальнодержавному рівні, відносяться:

1. ефективність державного управління економікою;

2. рівень розвитку регіональної виробничої інфраструктури;

3. активність органів місцевої влади та самоврядування;

4. стан соціальної сфери.

69. Найбільш забруднені внаслідок впливу техносфери та стихійних лих є території областей:

1. Київської та Черкаської;

2. Закарпатської та Львівської;

3. Донецької та Луганської;

4. Полтавської та Сумської.

70. Спеціальні (вільні) економічні зони — це:

1. поєднання на певній території промислових підприємств, взаємопов'язаних економічно (спільним використанням місцевих природних ресурсів, єдністю виробничої і соціальної інфраструктури), а на вищих ступенях розвитку — і технологічно (кооперуванням і комбінуванням виробництва);

2. частина території держави, на якій встановлено спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування законодавства країни, орієнтованого на посилення зовнішньоекономічних зв'язків, насамперед за рахунок залучення іноземного капіталу;

3. це поєднання економічно взаємопов'язаних галузей на основі міжвідомчих зв'язків;

4. вперше створений і використаний засіб або спосіб діяльності (нова техніка, нова технологія), яка дає реальний ефект (економічний, екологічний, соціальний) і в якому втілені нові знання (наукове відкриття, технічний винахід тощо).

71. Яке твердження неправомірне? Основними чинниками створення СЕЗ є:

1. вигідне суспільно-географічне положення;

2. розміщення поблизу (або наявність) розвиненої мережі комунікацій — великих транспортних вузлів, морських портів, автомобільних і залізниць міждержавного сполучення, міжнародних аеропортів, транспортних коридорів;

3. віддаленість від державного кордону країни;

4. забезпеченість об'єктами виробничої й соціальної інфраструктури.

72. Транскордонне співробітництво визначається як:

1. сукупність організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на стимулювання ефективного розвитку продуктивних сил регіонів, раціональне використання їх ресурсного потенціалу з метою підвищення життєвого рівня населення та охорони навколишнього природного середовища, вдосконалення територіальної організації суспільства;

2. спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами;

3. організаційно-правова, економічна, соціальна, культурно-освітня, екологічна та управлінська діяльність держави, спрямована на забезпечення комплексно-пропорційного розвитку окремих територій країни на основі раціонального використання та збереження їх особливостей та інтегрального потенціалу;

4. система міжгалузевих, внутрігалузевих, міжрайонних, внутрірайонних економічних зв'язків.

---

73. До основних завдань транскордонного співробітництва не належить:

1. забезпечення прискорення процесів вирівнювання життєвого рівня населення прикордонних територій та досягнення вільного руху товарів, людей і капіталів через кордон до повної інтегрованості простору;

2. сприяння мобілізації місцевих ресурсів та їх ефективному використанню з метою підвищення життєвого рівня населення прикордонних територій;

3. забезпечення вирішення спільних проблем у транскордонному регіоні, у тому числі для вирішення питань національної безпеки;

4. розвиток науково-технічного потенціалу регіону відповідно до обраних пріоритетів.

74. Соціальне транскордонне співробітництво в Україні покликане вирішувати такі питання:

1. запровадження дієвих механізмів соціального захисту населення;

2. активізація інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання;

3. подолання ресурсовитратного характеру виробництв та їх технологічне оновлення;

4. пошук економічних механізмів досягнення раціонального використання природних ресурсів.

75. Вид діяльності, що науково аргументує ймовірні тенденції і напрями розвиток регіону на короткострокову і середньострокову перспективу, — це:

1. прогнозування регіонального розвитку;

2. планування регіонального розвитку;

3. програмування регіонального розвитку;

4. моделювання регіонального розвитку.

76. SWОТ-аналіз передбачає:

1. проведення детальної оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону;

2. оцінювання ефективності функціонування промислових підприємств;

3. виявлення сильних, слабких сторін, загроз і можливостей для розвитку регіону;

4. оцінка конкурентоспроможності галузей економіки регіонів.

77. Яке твердження неправомірне? Поняття економіко-географічного положення включає:

1. відстань до економічних центрів;

2. транспортно-географічне положення;

3. віддаленість до джерел сировини;

4. чисельність населення.

78. Які галузі визначають виробничий профіль району:

1. спеціалізації;

2. обслуговуючі;

3. допоміжні;

4. первинні.

79. Яке твердження неправомірне? Елементами територіальної організації виробництва є:

1. промисловий пункт;

2. промисловий центр;

3. територіально-виробничий комплекс;

4. енерговиробничий цикл.

80. Яка з рис не характерна для земельних ресурсів:

1. продукт природи;

2. відновлювальний природний ресурс;

3. містить функції предмета і засобу праці;

4. замінний природний ресурс.

81. Яке твердження неправомірне? Ознаками виділення інтегральних економічних районів є:

1. спільність території;

2. наявність міських агломерацій;

3. економічне тяжіння території до ядра району;

4. наявність територіально-виробничого комплексу.

82. Новими формами регіонального розвитку продуктивних сил є:

1. мегаполіси;

2. промислові підприємства;

3. регіональні науково-технологічні парки;

4. міські агломерації.

---

83. Розвиток і територіальна організація автомобільного транспорту не залежать від:

1. галузевої структури;

2. територіальної організації народного господарства;

3. природних умов, рельєфу;

4. чисельності трудових ресурсів.

84. Територіально залізничний транспорт поділено на:

1. три залізниці;

2. п’ять залізниць;

3. шість залізниць;

4. сім залізниць.

85. До форм територіальної організації транспорту не належать:

1. залізничні станції;

2. вузли;

3. промислові райони;

4. морські та річкові порти.

86. Визначте пріоритетний вид вантажів у загальному обсязі перевезень річковим транспортом:

1. руди металів;

2. мінеральні будівельні матеріали;

3. кам'яне вугілля;

4. хімічна продукція.

87. Назвіть головний морський порт України на Чорному морі:

1. Ізмаїл;

2. Севастополь;

3. Одеса;

4. Миколаїв.

88. Яке твердження неправомірне? Формами суспільної організації виробництва є:

1. модернізація;

2. концентрація

3. спеціалізація;

4. комбінування.

89. Як називається форма суспільної організації виробництва, що полягає в його зосередженні на окремих підприємствах чи в населених пунктах?

1. спеціалізація;

2. комбінування;

3. концентрація;

4. кооперування.

90. Що означає встановлення довготривалих виробничих зв’язків між підприємствами?

1. спеціалізація;

2. кооперування;

3. диверсифікація;

4. комбінування.

91. Одна з форм концентрації виробництва, яка досягається за рахунок поєднання різних типів виробництва в межах одного підприємства – це:

1. спеціалізація;

2. кооперування;

3. концентрація;

4. комбінування.

92. До основних форм зовнішньоекономічних зв’язків не відноситься:

1. науково-технічне співробітництво;

2. міжнародна торгівля;

3. торгівля капіталом і фінансове співробітництво;

4. урбанізація.

93. Майже половину всього експорту України становить продукція:

1. металургії та машинобудування;

2. металургії та хімічної промисловості;

3. хімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів;

4. паливної промисловості та машинобудування.

94. За організаційно-функціональною ознакою виділяють такі типи вільних економічних зон:

1. промислово-виробничі;

2. офшорні зони;

3. наукові парки;

4. митні склади.

95. Найбільшим експортоорієнтованим комплексом України є:

1. металургійний комплекс;

2. машинобудівний комплекс;

3. цукробуряковий комплекс;

4. паливно-енергетичний комплекс.

96. Серед країн СНД найважливішим партнером України є:

1. Білорусь;

2. Російська Федерація;

3. Туркменістан;

4. Казахстан.

97. Центрами регіональних систем розселення України є:

1. Київ, Харків, Луцьк, Одеса, Дніпропетровськ;

2. Київ, Харків, Запоріжжя, Луганськ, Вінниця;

3. Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса;

4. Київ, Харків, Донецьк, Сімферополь, Львів.

98. Яке твердження неправомірне? На розвиток зовнішньої торгівлі впливають такі фактори:

1. поглиблення міжнародного поділу праці;

2. знищення регіональних бар’єрів;

3. концентрація виробництва;

4. формування спільних ринків.

---

99. Торгівельно-складські зони - це:

1. технологічний центр, до якого входить невелика кількість підприємств з передовою технологією, які виконують замовлення на створення і освоєння нових розробок, виробництво суперсучасних устаткування та приладів;

2. територія, виділена з митної території країни для вільного й безмитного ввезення й вивозу іноземних товарів, що зберігаються на складах обмежений або необмежений строк;

3. це безмитні зони, в яких товари іноземного походження можуть зберігатися, продаватися й купуватися без оплати звичайних мит;

4. територія, на якій здійснюється безмитний роздрібний продаж товарів у великих міжнародних аеро- і морських портах.

100. Єдиний економічний простір – це:

1. найскладніша форма інтеграції, що передбачає проведення країнами єдиної валютно-фінансової політики;

2. угода двох або кількох держав, якою встановлюється режим вільної торгівлі та передбачається усунення внутрішніх тарифів і встановлення спільного зовнішнього тарифу;

3. сукупність національних господарств усіх країн світу, об’єднаних міжнародним поділом праці і різноманітними економічними взаємозв’язками в господарський організм глобальних масштабів;

4. об'єктивна тенденція все більшого орієнтування процесів економічного відтворення, а також обсягів, характеру та територіально-господарських пропорцій суспільного виробництва відповідно регіональним передумовам розвитку та суспільно-економічним потребам соціумів регіонального рівня.

101. Теорія розміщення сільського господарства У. Тюнена викладена в його книзі:

1. «Методи регіонального аналізу: вступ до науки про регіони»;

2. «Регіональна економіка: теорія, проблеми, методи»;

3. «Розміщення і просторова економіка»;

4. «Ізольована держава».

102. Світ-система — це:

1. самостійний терен планети, здатний бути самодостатнім;

2. складання, з'єднання взаємопов'язаних зон;

3. соціальна система, яка має межі, структуру, правила легітимації й узгодженість;

4. насичена територія, що вміщує багато об’єктів і взаємозв’язків між ними.

103. Що покладено в основу теорії регіонального саморозвитку:

1. реструктуризація економіки регіонів;

2. суспільні теорії регіонального зростання;

3. суспільні теорії регіоналізму;

4. ринкова модель регіональної політики.

104. Регіон як квазікорпорація включає в себе:

1. господарство всіх регіонів держави;

2. економічну діяльність у регіонах;

3. суб'єкти власності та економічної діяльності регіонів;

4. систему національної економіки.

105. Яке твердження неправомірне? Для визначення рівня відкритості економіки застосовуються:

1. коефіцієнт товарності регіонального виробництва;

2. коефіцієнт локалізації;

3. коефіцієнт товарообміну;

4. коефіцієнт ввезення.

106. До головних характеристик демографічного потенціалу регіону належать:

---

Смотрите также файлы

• 4_Тест_Економика.doc

• Земл. курсова.doc

• Tema5.doc

• Tema9.doc

• Tema7.doc