Контрольні запитання

1. Як класифікують інвестиції?

2. Назвіть основні форми залучення капітальних інвестицій у АПК. Охарактеризуйте їх.

3. Охарактеризуйте залучення інвестицій у формі вкладу в створення спільних підприємств агропромислового комплексу.

4. Назвіть переваги форми інвестування – поставки технологічного обладнання для переробки сільськогосподарської продукції.

Тема 9

Аналіз причини зміни посівних площ і урожайності сільськогосподарських культур

(2 год.)

 Література

1. Долинський В. П. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Вища школа, 1999. – с. 22 – 24.

2. Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1995. – с. 39 – 42.

3. Семенюк Н. А., Петренко В. Г. Економічний аналіз. Навчально – методичний посібник. – НМЦ, 2004. – с. 29 – 32.

 Методичні вказівки

Одержання передбачуваного обсягу продукції рослинництва залежить від виконання плану посівних площ та врожайності сільськогосподарських культур.

Оцінку дотримання планової площі проводять на основі порівняння фактичної посівної площі з плановою. Оскільки зміна розміру посівної площі зумовлює зміну її частки в загальній площі, то в процесі аналізу визначають і структурні зміни, які в умовах обмеження площ є одним із факторів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення її ефективності.

Основними факторами, які можуть зумовити зміну розміру посівних площ та їх структури, є: метеорологічні умови аналізованого періоду; загибель посівів від хвороб, шкідників і бур'янів (якщо немає можливості пересіяти аналогічними культурами); зміна потреб у певній продукції, що зумовлюється зниженням попиту на продукцію підприємства тощо; різке збільшення виробництва продукції певної культури в результаті меліорації земель, внесення підвищених норм добрив та проведення інших заходів, що сприяли значному підвищенню врожайності; погіршення забезпеченості господарства певними виробничими ресурсами; розширення площ внаслідок проведення культуртехнічних робіт, рекультивація земель, розукрупнення підприємства тощо.

У кожному випадку за результатами аналізу необхідно оцінити зміни посівних площ і, якщо ці зміни небажані, намітити конкретні заходи щодо запобігання чи ліквідації їх.

Більш динамічним фактором, який зумовлює валовий збір продукції рослинництва, є врожайність. Тому даному показнику приділяють велику увагу. Під час аналізу врожайності необхідно вивчити динаміку її росту по кожній культурі чи групі культур за певний період часу і виявити, які міри приймає підприємство для підвищення її рівня. У процесі аналізу також слід встановити ступінь виконання плану по врожайності кожної культури і розрахувати вплив факторів на зміну її величини. Цими факторами є:

---

• природно – кліматичні;

• агротехнічні;

• організаційно –економічні.

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку і виконання плану по всіх агротехнічних заходах, визначити ефективність кожного з них (приріст урожаю на 1 ц добрив, одиницю виконаних робіт тощо) і після цього підрахувати вплив кожного заходах на рівень урожайності і валовий збір продукції, у випадку невиконання плану по окремих заходах необхідно вияснити причини, а при можливості – втрати продукції.

Контрольні запитання

1. Як проводять аналіз дотримання планової площі?

2. Які фактори впливають на зміну розміру посівних площ?

3. Охарактеризуйте аналіз урожайності.

4. Назвіть фактори, які впливають на зміну урожайності. Охарактеризуйте їх.

Тема 10

Аналіз виконання плану поголів’я тварину (2 год.)

 Література

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Паланюк Н. А., Петренко В. Г. – К.: Аграрна освіта, 2010. – с. 135 – 136.

 Методичні вказівки

Оскільки поголів’я тварин протягом року не є постійним (воно змінюється), то частіше аналізують вихідне поголів’я, тобто поголів’я на кінець року.

Порівняння вихідного поголів’я в динаміці за ряд років дасть можливість виявити тенденцію зміни поголів’я до розширення чи скорочення.

Основними причинами невиконання плану вихідного поголів’я є:

• невиконання плану парування худоби і надходження приплоду;

• допущення масового падежу в результаті виникнення інфекційних захворювань та нестачі термінова переорієнтація на спеціалізацію, виробничий напрям із врахуванням кон’юнктури ринку;

• невиконання плану контрактації телят або надходження від підприємств-репродукторів.

Контрольні запитання

1. Чому виникає необхідність аналізувати поголів’я тварин?

2. Яке поголів’я тварин називають вихідним і чому?

3. Назвіть причини невиконання плану вихідного поголів’я.

Тема 11

Аналіз забезпеченості тварин кормами (2 год.)

 Література

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Паланюк Н. А., Петренко В. Г. – К.: Аграрна освіта, 2010. – с. 138 – 141.

 Методичні вказівки

Від забезпеченості тварин кормами залежить розмір поголів’я тварин і рівень їх годівлі. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити стан кормової бази в господарстві, забезпеченість тварин кормами в цілому й особливо в стійловий період. Для цього необхідно фактичну наявність кормів порівняти з плановою потребою, яка визначається виходячи з фактичного поголів’я і планових норм годівлі.

При вивченні потреби в кормах і аналізі забезпеченості ними для кожного з періодів (зимового чи літнього), обчислюють середнє поголів’я. Якщо фактичне поголів’я відрізняється від планового, то на різницю в поголів’ї треба скоригувати планову потребу в кормах.

Забезпеченість і витрачання кормів виражають у центнерах натури і кормових одиницях. Останні дають змогу звести всі види кормів до однієї величини. Щоб вивчити повноцінність годівлі тварин і рівень їх продуктивності, використовують дані про вміст у кормах перетравного протеїну. Показник перетравного протеїну значною мірою залежить від своєчасного скошування трав, сушіння і скирдування сіна, способу силосування і правильного зберігання кормів.

---

Забезпеченість кормами за видами аналізують не тільки в цілому за рік, а й за періодами утримання. Часто без господарське витрачання кормів улітку призводить до того, що взимку в підприємствах не вистачає кормів. Тим часом, якщо аналізувати середньорічні дані, складається враження, що тваринництво повністю забезпечене кормами.

Для аналізу забезпечення тварин кормами використовують макет таблиці.

Під час аналізу виявляють, як забезпечена кормами кожна група тварин. Слід вивчити, як у господарстві дотримуються прийнятих норм годівлі і раціонів, бо порушення їх часто є причиною перевитрат кормів. Також потрібно встановити, чи відповідає витрачання їх у певній групі тварин виконанню плану виходу продукції, а також дотриманню планових норм витрат кормів на 1 ц молока, м’яса.

Аналіз забезпеченості кормами тваринництва в цілому доповнюють аналізом забезпеченості окремих груп тварин (макет таблиці).

На практиці часто буває, що при нібито повній забезпеченості окремих груп тварин кормами в перерахунку на кормові одиниці тварини не забезпечені ними за періодами утримання. Основна причина цього – у порушенні норм годівлі і структури кормів за періодами утримання тварин.

Часто до перевитрат кормів призводить псування їх і втрата поживності під час збирання, а також неточність обліку, особливо силосу та соломи, які списуються на продуктивних тварин.

Контрольні запитання

1. Чому виникає необхідність аналізувати забезпеченість тварин кормами?

2. Як впливає забезпеченість тварин кормами на продуктивність тварин?

3. Розкрийте методику аналізу забезпеченості тварин кормами.

Тема 12

Шляхи та резерви збільшення виробництва продукції рослинництва

і тваринництва (2 год.)

 Література

1. Савчук В. К. аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1996. – с. 127 – 130, 141 – 142..

 Методичні вказівки

Виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва має проводитися за напрямами:

1. розширення посівних площ;

2. вдосконалення структури посівів;

3. підвищення врожайності культур.

По причині вичерпаності можливості розширення посівних площ основним фактором збільшення виробництва продукції рослинництва залишається підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур можна дотриманням агротехнічних умов. Досить високою є ефективність використання засобів захисту рослин.

Істотним резервом збільшення обсягу продукції є запобігання її втратам.

Обґрунтування стратегії передбачає найповніше використання резервів збільшення виробництва продукції (внутрішніх). Ці резерви можна розподілити на дві групи:

1. екстенсивні (належать до кількості тварин);

2. інтенсивні (забезпечують зростання продуктивності).

---

Планове поголів’я можна отримати тільки за умови наявності належної кормової бази, відповідно до обладнаних з належними санітарно – гігієнічними вимогами приміщень, забезпеченості кадрами, попиту на продукцію. Продуктивність тварин – синтетичний показник, який залежить від багатьох факторів,; зокрема, якісного складу поголів’я, достатньої і повноцінної годівлі, забезпечення оптимальних умов годівлі й утримання та догляду, впровадження прогресивних форм організації праці і виробництва, недопущення захворювання тварин. Доля кожного виду тварин існують також специфічні чинники (для підвищення молочного скотарства, крім згаданих факторів,, слід мати на увазі, що продуктивність ялової корови становить лише 40 – 50 % від продуктивності дійної; скорочення сервіс – періоду, а саме покриття корів у перший місяць після отелення, підвищує молочну продуктивність на 10 – 15 %).

Значним резервом збільшення виробництва продукції, підвищення її конкурентоспроможності є якісні параметри:

1. поліпшення породно – племінних характеристик тварин;

2. забезпечення збалансованої годівлі;

3. зміцнення матеріально – технічної бази галузі (типові приміщення укомплектовані необхідним обладнанням);

4. поліпшення санітарно – гігієнічних умов утримання тварин і праці персоналу;

5. впровадження прогресивних систем матеріального стимулювання, які б забезпечили зацікавленість у підвищенні якості продукції.

Недопущення (скорочення) втрат тваринницької продукції на всіх етапах її проходження також можна вважати резервом збільшення її виробництва. Для цього необхідно забезпечити галузі відповідним обладнанням (холодильники, бідони); створити потужності для зберігання, транспортування та переробки продукції; створити дійовий механізм відповідальності конкретних осіб, які допускають втрати продукції.

Слід пам’ятати, що резервами можна вважати лише ті можливості, які є реальними для використання і вписуються в стратегію розвитку підприємства.

Контрольні запитання

1. За якими напрямами здійснюється виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва?

2. Розкрийте зміст напряму виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва "розширення посівних площ".

3. Розкрийте зміст напряму виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва "вдосконалення структури посівів".

4. Розкрийте зміст напряму виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва "підвищення врожайності культур".

5. За якими напрямами здійснюють виявлення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва?

6. Назвіть та охарактеризуйте резерви збільшення виробництва продукції тваринництва.

Тема 13

Аналіз собівартості продукції рослинництва (2 год.)

 Література

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир, ПП "Рута", 2003. – с. 157 – 183.

---

2. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навчально – методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 47 – 53.

3. Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1995. – с. 39 – 42.

4. Семенюк Н. А., Петренко В. Г. Економічний аналіз. Навчально – методичний посібник. – НМЦ, 2004. – с. 29 – 32.

 Методичні вказівки

Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять за наступними елементами витрат:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація;

• інші операційні витрати.

Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять за наступними статтями:

1. оплата праці;

2. відрахування на соціальні заходи;

3. насіння та посадковий матеріал;

4. добрива;

5. засоби захисту рослин;

6. паливо та мастильні матеріали

7. утримання основних засобів;

8. амортизація;

9. роботи та послуги;

10. інші витрати.

Рівень собівартості продукції рослинництва залежить від двох комплексних факторів – виходу продукції та затрат на її виробництво.

При виявленні впливу головних факторів на собівартість продукції, слід враховувати, що характер впливу факторів різносторонній: затрати на 1 га впливають прямо пропорційно, а урожайність – обернено пропорційно.

Для проведення аналізу використовують методи абсолютних різниць та метод ланцюгових підстановок.

Контрольні запитання

1. За якими елементами витрат проводиться аналіз собівартості продукції рослинництва?

2. Розкрийте суть елементів витрат на виробництво продукції рослинництва.

3. За якими статтями проводиться аналіз собівартості продукції рослинництва?

4. Розкрийте суть статей витрат на виробництво продукції рослинництва.

5. Які статті витрат є специфічними для сільськогосподарських підприємств?

Тема 14

Аналіз собівартості продукції тваринництва (2 год.)

 Література

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир, ПП "Рута", 2003. – с. 157 – 183.

2. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навчально – методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 47 – 53.

3. Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1995. – с. 39 – 42.

4. Семенюк Н. А., Петренко В. Г. Економічний аналіз. Навчально – методичний посібник. – НМЦ, 2004. – с. 29 – 32.

 Методичні вказівки

Аналіз собівартості продукції тваринництва проводять за наступними елементами витрат:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація;

• інші операційні витрати.

Аналіз собівартості продукції тваринництва проводять за наступними статтями:

1. оплата праці;

2. відрахування на соціальні заходи;

3. корми;

4. засоби захисту тварин;

5. паливо та мастильні матеріали

6. утримання основних засобів;

7. амортизація;

8. роботи та послуги;

9. інші витрати.

---

Смотрите также файлы

• л 1.doc

• Лек.3.Пр.і шт.ос.12.doc

• Мікробіол_молока.doc

• методичка для стаціонара (Велит).doc

• ЗВІТ.doc