Файл: ТДТ Чепурний Задачник.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 14.12.2021

Просмотров: 1624

Скачиваний: 6

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

1 ВЛАСТИВОСТІ ІДЕАЛЬНИХ ГАЗІВ І ГАЗОВИХ СУМІШЕЙ
1.1 Приклади розв’язання задач

Задача  1.1.1.

  Манометричний  тиск  в  балоні  з  киснем  9  МПа.  Після 

витрати частини  кисню  цей  тиск зменшився  до  6.8  МПа.  Визначити  масу 
витраченого кисню, зміну внутрішньої енергії та роботу зміни тиску, якщо 
об’єм балона 20 л, барометричний тиск 740 мм.рт.ст., а температура в ба-
лоні зменшилась від 20 до 10˚С.

Розв’язування

Значення атмосферного тиску, бар
P

атм 

= P

бар

/750 = 740/750 = 0,986

або P

атм  

= 0,0986 МПа.

Абсолютні тиски кисню в балоні, МПа :
до витрати газу
P

= P

1м 

+ P

атм 

= 9+0,986 = 9,986;

після витрати газу
P

2а 

= P

2м 

+ P

атм 

= 6,8+0,986 = 7,786.

Газова стала кисню, кДж/(кг∙К)
R = 8,314/μ=8,314/32 = 0,2598.
Маси газу в балоні з рівняння стану, кг:
до витрати газу
М

1

= P

∙V/(RT

1

) = 9,986∙10

3

∙20∙10

-3

/(0,2598∙293) = 2,623;

після витрати газу
М

2

= P

∙V/(RT

2

)=7,786∙10

3

∙20∙10

-3

/(0,2598∙293)=2,118.

Маса витраченого кисню, кг
ΔM= М

1

–М

2

=2,623-2,118=0,505.

   Робота зміни тиску(робота, яка витрачена на випуск газу з балона), кДж

L

p

=ΔM∙∫–V∙dP = ΔM∙V∫dP =

= ΔM∙V(P

1

–P

2

) = 0,505∙20∙10

-3

(9,986–7,786) 10

= 202,22.

Ізохорні масові теплоємності  кисню для початкової та кінцевої тем-

ператури визначаємо за формулами в додатку В, кДж/(кг

×

К)

C

mv

\

20

=0,6527+1,2724∙ t

1

∙10

-4

=0,6527+1,2724∙20∙10

-4

=0,6552;

C

mv

\

10

=0,6527+1,2724∙ t

2

∙10

-4

=0,6527+1,2724∙10∙10

-4

=0,6539.

Зміна внутрішньої енергії газу в процесі, кДж
ΔU=ΔM (C

mv

\

20

∙ t

2

- C

mv

\

10

t

1

)=0,505(0,6539∙10-0,6552∙20) = -3,315.

Отже, внутрішня енергія кисню зменшується.

Задача1.1.2.

  Розрідження  в  газоході  котельного  агрегату,  яке  вимі-

рюється U-подібним манометром дорівнює 120 мм.р.ст. Температура дво-
окису вуглецю в газоході зменшується на 240˚С, а швидкість збільшується 
на 8 м/с. Вважаючи процес ізобарним, визначити зміну кінетичної та внут-
рішньої енергії газів,  відводжувану  теплоту  та роботу зміни об’єму, якщо 
витрата  газу  за  нормальних  умов  складає  10800  м

3

/год,  а  барометричний 

тиск 735 мм.рт.ст., початкова температура і швидкість 400˚С та 6 м/с, від-
повідно.


background image

Розв’язування

Значення атмосферного тиску, бар
P

атм 

= P

бар

/750=735/750=0,98 або P

атм  

= 98 кПа.

Величина розрідження, кПа
P

роз

= ρ∙g∙H =1000∙9,81∙0.12∙10

-3 

=1,177.

Абсолютний тиск в газоході, кПа 
P

а

=P

атм

– P

роз 

=98 – 1,177=96,823.

Газова стала СО

, кДж/(кг

×

К)

R=8,314/μ=8,314/44=0,18895.
Густина газу за нормальних умов, кг/м

3

ρ

н

= ρ

н

/(RT

н

)=101,3/(0,18895∙273)=1,9638.

Масова витрата газу, кг/с
M= V

н

∙ρ

н

/3600=10800∙1,9638/3600=5,89.

Зміна питомих об’ємів газу в газоході, кг/м

3

  Δν= ν

2

1

=(R∙T

2

/P

a

– R∙T

1

/P

a

)= R∙(T

2

–T

1

)/P

a

 =0,18895(200–400)/96,823=-0,39.

Зміна об’ємів газу в газоході, м

3

ΔV=M∙Δν=5,89∙(-0,39)=-2,2988.
Робота зміни об’єму газу в процесі, кДж
L

v

=∫Pdv=P∫dv=P(v

2

–v

1

)=P∙Δv=96,823∙(-2,2988)=-224,583.

Зміна кінетичної енергії газу, кДж
Δ Е

к

=М∙(С

2

2

– С

1

2

)∙10

-3

/2=5,89 (14

2

–6

2

)∙10

-3

/2=0,471.

Ізобарну мольну теплоємність газу для початкової та кінцевої темпе-

ратури СО

 визначаємо з додатка Б, кДж/(кмоль∙К)

μС

р

\

400

=48,866; μС

р

\

200

=43,695.

Масові ізобарні теплоємності газу, кДж/(кг∙К)
С

рм\400

= μС

р\400 

/μ=48,866/44=1,11.

С

рм\200

= μС

р\200 

/μ=43,695/44=0,933.

Масові ізохорні теплоємності газу, кДж/(кг∙К)
С

νм\400

= С

рм\400 

/к=1,11/1,3=0,8538,

С

νм\200

= С

рм\200 

/к=0,993/1,3=0,7639,

де к – коефіцієнт Пуассона для триатомних газів.

Відвожувана теплота, кДж
Q=M(С

pм\200

∙t

2

– С

pм\400

∙t

1

)=5,89(0,993∙200 –1,11∙400) –1445,4.

Зміна внутрішньої енергії, кДж
ΔU=M(С

νм\200

∙t

– С

νм\400

∙t

1

)=5,89(0,7639∙200–0,8538∙400)= –1214,67.

Перевіряємо баланс енергії, кДж
Q=ΔU+ L

ν

=-1214,67+(-224,58)=-1439,25.

Розбіжність складає 0,42%.

Задача 1.1.3

 Поршневий компресор з циліндром діаметра D=140 мм і 

ходом поршня S=160 мм ізотермічно стискає повітря до п’ятикратного збі-
льшення густини. Визначити відстань, яку долає поршень в процесі стиску, 
силу, яка діє на поршень, теоретичну потужність компресора, зміну ентро-
пії та  витрату  охолодної  води,  якщо  витрата  повітря  з  початковими  пара-


background image

метрами: Р

1

= 98 кПа, t

1

=27˚С складає W=1080 м

3

/год, а підігрів охолодної 

води Δt

ов

=8˚С.

Розв’язування

Газова стала повітря, кДж/(кг∙К)
R=8,314/μ=8,314/28,96=0,287.
Густина повітря, кг/м

3

ρ

1

= Р

1

/(RT

1

)=98/(0,287∙300)=1,1378.

Площа поршня, м

2

f=π∙D

2

/4=0,785∙0,14

2

=0,015386.

Об’єм газу під поршнем до стиску, м

3

V

1

=f∙S=0,015386∙0,16=2,46∙10

-3

.

За законом Бойля-Маріотта для ізотермічного процесу справедливо

P

2

/P

1

=V

1

/V

2

2

1, 

тоді кінцевий тиск повітря, кПа

Р

2

1

2

1)

=98∙5=490.

Об’єм повітря під поршнем після стиску, м

3

V

2

=V

1

1

2

)= 2,46∙ 10

-3

/5=0,492∙ 10

-3

.

Відстань, яку долає поршень в процесі стиску, м
Х

n

= V

2

/f= 0,492∙10

-3

/0,015386=0,032.

Сила, яка діє на поршень, кН
F= P

2

∙f=490∙0,015386=7,539.

Масова витрата повітря, кг/с
М=W∙ρ

2

/3600=1080∙1,1378/3600=0,3413.

Питома робота в процесі ізотермічного стиску, кДж/кг

l

=RT∙ln(P

1

/P

2

)=0,287∙300∙ln(1/5)= –137,57.

Від’ємний знак вказує на витрачену роботу.
Теоретична потужність компресора, кВт
N=M∙l=0,3413∙137,57=47,295.
Для ізотермічного процесу N=Q, тоді витрата охолодної води дорів-

нюватиме, кг/с

G

ов

=Q/(C

p

Δt

ов

)=47,295/(4,187∙8)=1,41.

Питома зміна ентропії,кДж/(кг∙К)
ΔS=q/T=l/T=-137,57/300=-0,4856.
Отже, в процесі стиску ентропія зменшується.

Задача 1.1.4

 Потік продуктів згорання палива (димових газів) з вит-

ратою  10800  м

3

/год,  об’ємний  склад  яких  дорівнює,  %  :СО=2,  СО

2

=18, 

Н

2

О=5,  N

2

=75  підігріває  живильну  воду  в  економайзері  від  105  до  200˚С. 

Нехтуючи тепловими втратами в економайзері і вважаючи процес нагріву 
води  ізобарним,  визначити  витрату  живильної  води  і  характеристики  су-
міші,  якщо  початкова  і  кінцева  температура  димових  газів  600  і  300˚С,  а 
тиск 0,0985 МПа.

Розв’язування

Позначимо  компоненти  суміші  газів  порядковими  номерами. 

Об’ємні частки газової суміші


background image

r

CO

=r

1

=CO/100=2/100=0,02;

r

CO2

=r

2

=CO

2

/100=18/100=0,18;

r

H2O

=r

3

=H

2

O/100=5/100=0,05;

r

N2

=r

4

=N

2

/100=75/100=0,75.

Уявна молекулярна маса суміші, кг/кмоль
μ

см

=r

1

∙μ

1

+r

2

∙μ

2

+r

3

∙μ

3

+r

4

∙μ

4

=0,02∙28+0,18∙44+0,05∙18+0,75∙28=30,42.

Газова стала суміші, кДж/(кг∙К)
R

см

=8,314/μ

см

=8,314/30,42=0,2733.

Густина димових газів на вході в економайзер, кг/м

3

ρ

1

=Р/(R

см 

Т

1

)=98,5/(0,2733∙873)=0,4128.

Масова витрата димових газів, кг/с
М=V∙ρ

1

/3600=10800∙0,4128/3600=12,385.

Масові частки суміші
g

1

=r

1

∙μ

1

см

=0,02∙28/30,42=0,01841;

g

2

=r

2

∙μ

2

см

=0,18∙44/30,42=0,2604;

g

3

=r

3

∙μ

3

см

=0,05∙18/30,42=0,0296;

g

4

=r

4

∙μ

4

см

=0,75∙28/30,42=0,6903.

Користуючись додатком Б, визначаємо ізобарні масові теплоємності 

компонентів суміші на вході в економайзер і на виході з нього, кДж/(кг∙К)

C

pm1\600

=μ∙C

p1

1

=32,406/28=1,157;

C

pm2\600

=μ∙C

p2

2

=52,459/44=1,192;

C

pm3\600

=μ∙C

p3

3

=39,667/18=2,2;

C

pm4\600

=μ∙C

p4

4

=31,779/28=1,135;

C

pm1\300

=μ∙C

p1

1

=30,258/28=1,08;

C

pm2\300

=μ∙C

p2

2

=46,522/44=1,057;

C

pm3\300

=μ∙C

p3

3

=36,04/18=2;

C

pm4\300

=μ∙C

p4

4

=29,816/28=1,064.

Ізобарні масові теплоємності суміші димових газів на вході в еконо-

майзер і на виході з нього, кДж/(кг∙К)

C

рсм

=g

1

∙C

pm1\600

+ g

2

∙C

pm2\600

+ g

3

∙C

pm3\600

+ g

4

∙C

pm4\600

=

= 0,08141∙1,157+0,2604∙1,192+0,0296∙2,2+0,6903∙1,135=1,179;
C

рсм

= g

1

∙C

pm1\300

+ g

2

∙C

pm2\300

+ g

3

∙C

pm3\300

+ g

4

∙C

pm4\300

=

= 0,01841∙1,08+0,2604∙1,057+0,0296∙2+0,6903∙1,064=1,088.

Теплова потужність, яку віддають димові гази в економайзері, кВт

Q=M(C

рсм

∙t

1

-C

рсм

∙t

2

)=12,385(1,179∙600-1,088∙300)=4718,685.

Ентальпії живильної води на вході в економайзер і на виході з нього 

визначаємо з додатка Д, кДж/кг

h

1

=440.2; h

2

=943,7.

Витрати живильної води з рівняння теплового балансу економайзера, кг/с

G

в

=Q/( h

2

-h

1

)=4718,685/(943,7-440,2)=9,3717

або G

в

=93717∙3,6=33,738 т/год.


background image

Задача 1.1.5

 Об’ємні частки продуктів згорання палива в камері зго-

рання  газотурбінної  установки  (ГТУ)  складають:  r

СО2

=0,16, r

О2

=0,05, 

r

Н2О

=0,05,  r

N2

=0,74.  Температура  димових  газів  в  камері  дорівнює  1900˚С. 

За  паспортними  даними  ГТУ  температура  газів,  які  надходять  в  газову 
турбіну не повинна перевищувати 900˚С. Тому продукти згорання охолод-
жуються  потоком  повітря  із  компресора  ГТУ  з  температурою  200˚С.  Ви-
значити  об’ємну  витрату  повітря  і  об’ємний  склад  утвореної  газо-
повітряної  суміші,  якщо  об’ємна  витрата  продуктів  згорання  дорівнює 
19800 м

3

/год.

Розв’язування

Позначивши як і в попередній задачі компоненти продуктів згорання 

порядковими  номерами,  визначемо  уявну    молекулярну  масу  продуктів 
згорання, кг/(кмоль)

μ

пз

=r

1

∙μ

1

+r

2

∙μ

2

+r

3

∙μ

3

+r

4

∙μ

4

=0,16∙44+0,05∙32+0,05∙18+0,74∙28=30,26.

Масові частки компонентів продуктів згорання:
g

1

=r

1

∙μ

1

пз

=0,16∙44/30,26=0,2326;

g

2

=r

2

∙μ

2

пз

=0,05∙32/30,26=0,05287;

g

3

=r

3

∙μ

3

пз

=0,05∙18/30,26=0,02974;

g

4

=r

4

∙μ

4

пз

=0,74∙28/30,26=0,6847.

Користуючись  додатком  Б,  за  аналогією  із  задачею  1.4  визначаємо 

ізобарні масові теплоємності компонентів продуктів згорання для t=1900 і 
t=900˚С, кДж/(кг∙К)

C

pm1\1900

=60,486/44=1,3747; C

pm1\900

=55,96/44=1,272;

C

pm2\1900

=38,18/32=1,193; C

pm2\900

=35,588/32=1,112;

C

pm3\1900

=52,384/18=2,91; C

pm3\900

=43,519/18=2,417;

C

pm4\1900

=36,07/28=1,288; C

pm4\900

=33,461/28=1,23.

Різниця ентальпій компонентів продуктів згорання в процесі охо-

лодження, кДж/кг

Δh

1

=C

pm1\1900

∙1900-C

pm1\900

∙900=1,3747∙1900-1,272∙900=1467,13;

Δh

2

=C

pm2\1900

∙1900-C

pm2\900

∙900=1,193∙1900-1,112∙900=1265,9;

Δh

3

=C

pm3\1900

∙1900-C

pm3\900

∙900=2,91∙1900-2,417∙900=3353,7;

Δh

4

=C

pm4\1900

∙1900-C

pm4\900

∙900=1,288∙1900-1,23∙900=1340,2.

Зміна ентальпії пордуктів згорання, кДж/кг
Δh

пз

=g

1

∙Δh

1

+g

2

∙Δh

2

+g

3

∙Δh

3

+g

4

∙Δh

4

=0,2326∙1467,13+

+0,05287 1265,9+0,02974∙3353,7+0,6847∙1340,2=1425,55.
Ізобарні масові теплоємності повітря для t=900˚С і t=200˚С, відпові-

дно, кДж/(кг∙К)

C

pm\900

=33,907/28,96=1,17; C

pm\200

=29,68/28,96=1,024.

Зміна ентальпії повітря в процесі змішування, кДж/кг
Δh

пв

=C

pm\900

∙900-C

pm\200

∙200=1,17∙900-1,024∙200=848,2.

Позначивши  масову  частку  продуктів  згорання  в  газоповітряній 

суміші через g

r

, запишемо рівняння теплового балансу