ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 18.12.2021

Просмотров: 1514

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

В.Р. Сердюк

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

В.Р. Сердюк

Затверджено Вченою радою Вінницького національного технічного

УДК

Рецензенти:

І.Н. Дудар, доктор технічних наук, професор

С.Й. Ткаченко, доктор технічних наук, професор

О.В. Мороз, доктор економічних наук, професор

ЗМІСТ

Реєстрація знака в іноземних державах. Будь-яка особа має право зареєструвати знак в іноземних державах. При реєстрації знака в іноземній державі, згідно з Мадридською угодою про реєстрацію знаків, заявка надається через Установу. Витрати, пов’язані з реєстрацією знака в іноземних державах, несе заявник чи, за його згодою, інша особа.

Припинення дії свідоцтва на товарний знак. Власник свідоцтва може відмовитись від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Дія свідоцтва припиняється у разі несплати збору за продовження строку його дії. Дія свідоцтва припиняється за рішенням Суду (Арбітражного) у зв’язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг.

Визнання свідоцтва недійсним. Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

Порядок та зміст заявки на товарний знак. Особа, яка має одержати свідоцтво, подає заявку до Установи, може подавати за дорученням заявника представник у справах інтелектуальної власності, або інша довірена особа.

ТЕСТ

ТЕСТ

ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЯК НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА

При оцінці бренду більшість компаній переслідують декілька цілей: підвищити свою інвестиційну привабливість, визначити результативність роботи служби маркетингу і оцінити, наскільки ефективно були витрачені кошти на рекламні цілі і PR-акції. Крім того бренд більш точно відображає вартість компанії, ніж просто економічні показники.

У практиці оцінки бренду існують три основні групи методів оцінки. Як правило, оцінювання проводиться всіма методами одночасно. Потім зіставляючи отримані результати, експерт по своїй індивідуальні методиці виводить загальну оцінку бренду. Бренд додає товарам компанії додаткову цілком реальну вартість, що приносить реальний прибуток.

Позиціонування бренду

ЗАЯВКА НА ЗНАК ДЛЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

2. Заява про реєстрацію знака




В.Р. Сердюк









Знаки для товарів

і послуг як складова

(інтелектуальної власності)
























Міністерство освіти і науки України


Вінницький національний технічний університет









В.Р. Сердюк









Знаки для товарів і послуг як складова

інтелектуальної власності









Затверджено Вченою радою Вінницького національного технічного

університету як навчальний посібник для студентів напряму підготовки“

Менеджмент організації”. Протокол № від “20” травня 2007р.














Вінниця ВНТУ 2007

УДК

Рецензенти:




І.Н. Дудар, доктор технічних наук, професор

С.Й. Ткаченко, доктор технічних наук, професор

О.В. Мороз, доктор економічних наук, професор




Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України





Сердюк В.Р.

С32 Знаки для товарів і послуг як складова інтелектуальної власності:

Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2007. – 102 с.

Посібник розроблений у відповідності з планом кафедри

Менеджмент будівництва, охорони праці та безпеки життєдіяльності” і

програмою дисципліни Інтелектуальна власність” для студентів напряму

підготовки “Будівництво”.


УДК

















© В.Р. Сердюк, 2007

ЗМІСТ


Вступ……………………………………………………………………

Глосарій…………………………………………………………………..

1. Всесвітня організація інтелектуальної власності

2. Основні поняття, що індивідуалізують субєкти і обєкти ринку - знак для товарів і послуг, товарний знак, торговий знак, знак обслуговування, торгова марка, логотип, лейбл, слоган, бренд

  1. Основні положення Закону України “Про охорону прав на знаки

для товарів і послуг”…………………………………………………...

Запитання та відповіді на найбільш характерні питання щодо товарного знаку

Порядок подання заявки для отримання свідоцтва на знак для товарів і послуг

2. Основні терміни і поняття франчайзингу

Договір франчайзингу

Психологічні аспекти та фази розвитку франчайзингу

Запобігання «розмиванню» торговельної марки

Оподаткування права користування торговельною маркою

Об’єкти інтелектуальної власності як нематеріальні активи підприємства

Законодавча політика держав в області ІВ

Додаток 1 до Правил складання та подання заявки на знак для товарів і послуг. Заявка на нак для товарів і послуг














ВСТУП

Недостатня компетентність фахівців підприємств в питаннях ліцензійної торгівлі знижує ефективність операцій по залученню передових технологій. Так, наприклад, українські підприємства мало користуються можливостями, які дають широко вживані в світі операції типу франчайзинг, опціон, лізинг. Як правило, франчайзинг і опціон передують операціям по передачі технологій, а лізинг їх завершує. Ланцюжок "франчайзинг — ліцензування — лізинг" дозволяє мінімізувати капіталовкладення на старті та розв'язати важку проблему при освоєнні передової техніки і технології, випуску нових товарів і наданні послуг.


В кінці ΧΧІ століття людство в своєму розвитку вступило на стадію створення постіндустріальної економіки, вирішальну роль в які відіграють інформаційні технології, компютеризовані системи, високі виробничі технології и створені на їх основані інноваційні технології, інноваційні системи, інноваційна організація різноманітних видів діяльності. Кінцевим результатом створення постіндустріальної економіки має стати формування інноваційної економіки, яка являється стратегічним напрямком розвитку України.

Хід розвитку світової економіки свідчить, що з 150 країн, що стали на шлях ринкових перетворень і розвитку інновацій, тільки 10-15 можуть претендувати на статус розвинених. Всього 7-8 країн можна віднести до високорозвинених, вони утримують першість по 50 макротехнологіям, на їх долю приходиться 92% світового об’єму наукоємкої продукції (доля США – 39%, Японії – 30%, Німеччини – 16%, Китаю – 6%).

За прогнозами експертів в 2010 році світовий об’єм науковоємкої продукції складе 3,5 трлн. дол., із них 1,2 трлн. дол. припадатиме на інформаційні технології. Об’єм світової торгівлі ліцензіями на об’єкти інтелектуальної власності щорічно збільшується на 12%, при темпах росту світового промислового виробництва на 2,5-3% в рік.

Ні в плановій, ні в нинішній, ринковій економіці наші державі поки так і не вдалося добитися ефективного використовування накопиченого світовою спільнотою інтелектуального капіталу.

Торгову марку (знак) реєструють з різною метою: одні — аби уникнути судових проблем з конкурентами, якщо вони використовують права, належні саме вам, інші — щоб розширити ринок збуту своєї продукції та, відповідно, підвищити обіговість коштів.

Для того, щоб позначення було торговельною маркою (знак для товарів і послуг), воно повинно мати розрізняльну здатність. Ця властивість закладена у самому визначенні торговельної марки: відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі — Закон) торговельна марка — це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Торговельна марка спрощує споживачу пошук потрібного товару, оскільки вказує і на джерело походження товару, і на його якість. Таким чином економиться час споживача та зменшується ризик, що придбаний ним товар виявиться не таким, як йому хотілось.

Глосарій

Логотип (Logo) Ексклюзивний символ, число або символи, що використовуються підприємством для самоідентифікації.

Торгова марка (Trademark) Відрізняльний від логотипу, символ або

марка, що використовується підприємством для самоідентифікації і є офіційно зареєстрованою на території всієї країни і по можливості інтернаціональною. Вона може бути використана франчайзі за ліцензійною угодою з франчайзором.

Франчайзинг (Franchising) Система, що складається як мінімум з двох


рівнів: Франчайзор (Franchisor), хто ліцензіює або продає свою торгову марку, ноу-хау і виробничу систему і Франчайзі (Franchisee), хто платить франчайзору первинний внесок і платню (роялті) за права на бізнес.

Франчайзор (Francbisor) Власник прав на франшизу, штаб-квартира

компанії. Права звичайно надаються на торгову марку, ноу-хау і виробничу систему.

Франчайзі (також, Франчазіат, Оператор) (Franchisee) Приватна особа, товариство або корпорація, яка придбала згідно угоді права на франшизу на певній території.

Франшиза (Franchise) Підприємство, існуюче відповідно до франчайзингового договору. Франшиза - це термін, під яким розуміється вся система, наприклад франшиза Pizza Hut.

Франчайзі систем філіалів (Multi Unit Franchisee) Приватна особа, товариство або корпорація, які купують права у франчайзора на ведення бізнесу на певній території і управляють всіма франчайзінговими підприємствами самостійно. В подібних угодах звичайно існує пункт по розвитку території. Якщо франчайзі систем філіалів не виконує цих вимог, франчайзор може удатися до деяких заходів.

Розробник території (Area Developer) Приватна особа, товариство або корпорація, що купили права на розробку певної території шляхом знаходження франчайзі на цій території для франчайзора. Первинна виплата за цю територію визначатиметься оцінкою числа потенційних франшиз на ній. Кожного разу, коли розробник території знаходить нового франчайзі, він одержує частину його первинної платні, так що до моменту досягнення наміченого числа франчайзі він одержує назад внесену франчайзору первинну платню. У нього також буде дохід у вигляді відсотка від сервісної платні (роялті), і він повинен буде надавати підтримку франчайзі і слідувати вказівкам франчайзора. У нього немає жодних контрактних стосунків з франчайзі. Франчайзі укладають договір напряму з франчайзором. В подібних угодах звичайно існує пункт по розвитку. Якщо розробник території не виконує цих вимог, франчайзор може удатися до деяких заходів.

Майстер франчайзі (Master Franchisee/Licensee) Приватна особа, товариство або корпорація, що купили права на розробку великої території, часто іншої країни шляхом продажів франшиз в ній. Франчайзінговая платня виплачується франчайзору за права на розробку території, і при цьому часто майстер франчайзі повинен виплачувати франчайзору роялті або виконувати угоди про поставки. Фактично майстер франчайзі є франчайзором на цій території, оскільки він напряму укладає договори з франчайзі і отримує їх первинні внески і сервісні виплати. Проте, він повинен забезпечити навчання, маркетинг, підтримку на місці і вся решта послуг в такому ж об'ємі і якості, як і франчайзор.

Первинний внесок (Front fees) Первинний внесок, який франчайзі звичайно виплачує тільки один раз франчайзору за ліцензію на використовування торгової марки, операційної системи і -секретнихг рецептів і технологій бізнесу. Оплата звичайно відбувається при укладенні контракту.


Сервісна платня (Роялті) (Royalty) Періодичні виплати, вироблювані франчайзі щонеділі або щомісячно франчайзору за тривале використовування торгової марки і операційних систем ведення бізнесу. Сервісна платня звичайно розраховується як відсоток валових продажів, але може також мати форму фіксованої платні або бути вбудованою у вартість товару. Останній варіант особливо характерний для випадку, коли франчайзор одночасно є і постачальником товару.

Ефективність роялті (Royalty Efficiency) Момент, в який операційні витрати франчайзора повністю покриваються доходами від сервісних виплат (роялті), одержуваних від існуючих франчайзі.

Франчайзинг продукту і імені (Product and Name Franchising) Франчайзор ліцензіює франчайзі на ведення бізнесу з використанням його імені. Франчайзі/ліцензіат при цьому володіє меншими правами, ніж у франчайзингу бізнес формату. Франчайзинг продукту і імені може варіюватися від простого вивішування фірмового знаку над підприємством до повного бізнес пакету.

Франчайзинг бізнес формату (Business Format Franchising) Франчайзор ліцензіює франчайзі на ведення бізнесу під своїм ім'ям і забезпечує повну основу для діяльності франчайзі.

Корпоративна індивідуальність (Corporate Identity) Ексклюзивні риси, що відрізняє підприємство і які можуть включати, але не бути обмеженими: колірні схеми, написи, написи на машинах, зовнішній і внутрішній дизайн, меблі, канцелярські товари і упаковку,

Напис на етикетці (Таg lines) Ексклюзивні слова, що використовується підприємством в додаванні до свого корпоративного імені і Логотипу для самоідентифікації і посилення їх продуктів послуги. Наприклад, «Завжди Кока-кола», «Фастфрейм, мистецтво в рамці», «Жилет - краще для чоловіка немає».

Зв'язки з пресою (Public Relations) Реклама послуг або підприємства через спілкування з місцевими, регіональними і загальнонаціональними засобами масової інформації.

Територія (Territory) Район, в якому франчайзор надає ексклюзивні права на ринок його підприємства. Його конфігурація може бути визначена безліччю способів: по географічних межах, поштовому індексу, радіусу від підприємства і навіть по числу ключових клієнтів в цьому районі.

Підтримка на місці (Field Support) Підтримка, франчайзі франчайзором, що надається, шляхом спілкування по телефону, особистих відвідин і регіональних зустрічей.

База даних клієнтів (Client Data Base) Банк інформації про відвідувачів. Запис звичайно проводиться під час продажу. Банк даних може бути надалі використаний для отримання різних типів довідок.

Маркетингові послуги (Marketing Services) Маркетингові і рекламні послуги, франчайзором, що надаються, за окрему постійно стягувану платню. Звичайно % від валових продажів або фіксована періодична плоту.


1. Основні поняття «інтелектуальна власность»


У сучасному світі інтелектуальна, творча діяльність людини набуває дедалі більшого значення в найрізноманітніших сферах людської діяльності. Від того, наскільки значним є інтелектуальний потенціал суспільства і рівень його культурного розвитку, залежить успіх розв'язання посталих перед ним економічних проблем.


Наука, культура і техніка можуть динамічно розвиватися лише за наявності відповідних умов, до яких належить і правове закріплення певних правил використання результатів інтелектуальної діяльності - винаходів, корисних моделей, промислових зразків, творів літератури, мистецтва і науки, та інших об'єктів інтелектуальної власності.

Походження виразу "інтелектуальна власність" звичайно пов'язують з французьким законодавством кінця XVIII ст. і, зокрема, з теорією природного права, яка набула свого найбільш послідовного розвитку у працях французьких філософів-просвітителів (Вольтера, Дідро, Гельвеція, Гольбаха, Руссо) і згідно з якою право творця будь-якого творчого результату, хай то буде літературний твір або винахід, є його невід'ємним природним правом, виникає з самої природи творчої діяльності " й існує незалежно від визнання" цього права державною владою.

У наступній частині до французького патентного закону від 7 січня 1791 р. відзначалось, що "будь-яка нова ідея, проголошення і здійснення якої може бути корисним для суспільства, належить тому, хто її створив, і було б обмеженням прав людини не розглядати новий промисловий винахід як власність його творця".

Під "власністю", в звичайному значенні цього слова, розуміють суспільні відносини, що історично склалися, щодо привласнення або розповсюдження речей, матеріальних предметів, які й є об'єктами власності.

Найважливішою характеристикою власності є те, що її власник може використати свою власність так, як він бажає, і ніхто інший не може законним чином використати його власність без цього дозволу. Законодавче врегулювання таких економічних відносин утворює "право власності", яке авторитетом держави гарантує відповідне привласнення речей.

Розуміння власності як майнових відносин, що дають відповідь на питання "Чия це річ?", характерно для більшості країн континентальної Європи. Однак існують принципові відмінності між матеріальними і нематеріальними продуктами інтелектуальної діяльності як об'єктами привласнення. Матеріальну річ можна фізично захопити і утримувати, тобто встановити над нею фізичне панування, що і називається володінням. Володіння річчю - необхідна передумова користування цією річчю, і розпоряджатися річчю може тільки той, хто нею володіє.

Інтелект речей не виробляє, і тому результати інтелектуальної діяльності не є об'єктами відносин власності у класичному розумінні. Неможливо встановити фізичне панування над ідеєю, твором науки, літератури, мистецтва, винаходом та іншими результатами інтелектуальної праці; ними не можна володіти, однак їх можна використовувати одночасно в різних місцях і різними особами, чого не можна робити з матеріальною річчю. Не будучи в чиємусь володінні, результат інтелектуальної діяльності економічно ніби і не належить нікому, не має "природного" власника.